Ухвала суду № 87031901, 13.01.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/27011/19

провадження №: 2/752/3842/20

У Х В А Л А

13.01.2020 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Києво-Святошинського відділу поліції Головного Управління Національної поліції України в Київській області про стягнення моральної шкоди, створеної та заподіяної бездіяльністю органу державної влади, пов`язаної з невиконанням судового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути із держави Україна в особі Державної казначейської служби України шляхом списання з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, викликаної невиконанням судового рішення у розмірі 2000,00 євро, які на дату набрання судового рішення законної сили мають бути конвертовані у національну валюту України.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд вважає необхідним позовну заяву залишити без руху, виходячи з наступного.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Згідно п.п. 3, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, у тому числі: обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).

Аналогічна правова позиція визначена і у статті 23 Цивільного кодексу України.

При цьому, пунктом вказаної 4 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.

Заява має містити відомості про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням та докази, що підтверджують позов, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи, наприклад докази причино-наслідкового зв`язку між станом здоров`я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, наприклад, докази витрат на лікування.

У позові заявлено вимогу про стягнення суми відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 2000,00 євро. При цьому, позивачем не зазначено докази, що підтверджують завдання моральної шкоди, розрахунок суми стягнення у заявленому розмірі. Відсутні наприклад, докази причино-наслідкового зв`язку між станом здоров`я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, та інші письмові докази, якими позивач може підтвердити викладені обставини та вимоги.

Разом з тим, посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини у справах проти України, в яких держава Україна за тривале невиконання судових рішень виплатила заявникам грошові кошти у розмірі 2000,00 євро, не можуть рахуватися, як обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, у розумінні п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Недоліки необхідно усунути шляхом подання до суду нової позовної заяви у виправленій редакції, з урахуванням викладених вимог до неї, у кількості примірників та додатків відповідно до учасників у справі.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неможливість відкриття провадження до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху та позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Києво-Святошинського відділу поліції Головного Управління Національної поліції України в Київській області про стягнення моральної шкоди, створеної та заподіяної бездіяльністю органу державної влади, пов`язаної з невиконанням судового рішення залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Ю. Мазур