Рішення № 87031241, 21.01.2020, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №394/371/19

2/705/1082/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 року місто Умань Черкаської області

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Кормана О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

До Новоархангельського районного суду Кіровоградської області звернулося Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 13.02.2017 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 17.03.2019 року має заборгованість 11513,73 грн., яка складається з наступного: 2389,92 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2251,71 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 4832,59 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 1015,05 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також штрафи, відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 524,46 грн. - штраф (процентна складова). На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «Приватбанк».

На цих підставах просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 11513,73 грн. за кредитним договором № б/н від 07.12.2017 року та судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 03.05.2019 року справу направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Уманського міськрайонного суду Черкаської області.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.05.2019 року справу повернуто до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області для підтвердження дотримання вимог ч.3 ст.31 ЦПК України.

Повторно справа надійшла до Уманського міськрайонного суду Черкаської області 26.11.2019 року

Ухвалою судді від 17.12.2019 року, після надходження до суду інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Також суддею визначено строки для подання позивачем відповіді на відзив та подання відповідачем заперечень.

Ухвалу судді про відкриття провадження у справі, а також копію позовної заяви з додатками, було направлено за зареєстрованою адресою проживання відповідача. Проте, документи були повернуті оператором поштового зв`язку на адресу суду з відміткою про те, що адресат за вказаною адресою не проживає. У відповідності до вимог п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається такою, яка належним чином отримала повідомлення суду про дату судового розгляду.

Станом на день розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву не подала.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 13.02.2017 року відповідачем було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (далі - Анкета-заява). У вказаній Анкеті-заяві зазначено, що підписант згодна з тим, що дана заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розміщеними в рекламному буклеті, складають між клієнтом і банком договір про надання банківських послуг.

При цьому, Анкета-заява, копія якої додана позивачем до позовної заяви, не містить посилань на те, який саме кредитний договір погодилась оформити відповідач, умови користування кредитом та його погашення, порядок нарахування та сплати відсотків за користування кредитом, порядок нарахування та сплати штрафу і пені за невиконання умов Договору. Згідно Анкети-заяви кредитний ліміт не визначений.

Також не зазначено, що підписант Анкети-заяви ознайомилася під підпис з Умовами і Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування.

До позовної заяви позивачем додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.

При цьому, до позовної заяви не додані документи, які підтверджували, що на момент підписання Анкети-заяви 13.02.2017 року відповідач виявила бажання оформити кредитну картку «Універсальна» та ознайомилася з тими Умовами та правилами надання банківських послуг в Приватбанку, витяги з яких долучено до позовної заяви.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

У відповідності до вимог статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 2 статті 83 ЦПК України визначає, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

У відповідності до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач не надав суду належних та достатніх доказів того, що між сторонами дійсно було укладено кредитний договір 13.02.2017 року, так як Анкета-заява, яка додана до позовної заяви, не містить посилань на те, що відповідач виявляла бажання оформити кредитний договір того чи іншого виду. Також відсутні докази того, що відповідач ознайомилася під підпис з Умовами і Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування.

Розрахунок заборгованості, який додано позивачем до позовної заяви, не підтверджено жодним первинним документом. Крім того, не містить посилань на відомості, які б дали змогу ідентифікувати особу, відносно якої такий Розрахунок складений, так як суд допускає існування і іншої фізичної особи з такими ж прізвищем, ім`ям та по батькові, яка 13.02.2017 року також могла укласти з банком певного виду договір.

Враховуючи те, що позивач не підтвердив доказами факт укладення кредитного договору, фактичне отримання відповідачем кредитних коштів, тому суд не знайшов підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитом.

Відповідно, не підлягають стягненню пеня та штрафи, так як не підтверджено сам факт укладення кредитного договору.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст. 19, 141, 76-81, 258-259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити повністю в позові Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя О.В.Корман