Рішення № 87030738, 15.01.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13896/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.

з участю:

позивачки - ОСОБА_1

представників позивачки - адвокатів Гвяздовського А. Є ., Столяра М.В .

відповідача - ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Рибченко А.О.

представника відповідача ОСОБА_6 - адвоката Жуковського О.В.

третьої особи - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 третя особа,яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_7 про визнання договору дарування будинку недійсним, застосування наслідків його недійсності, стягнення збитків та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 третя особа,яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_7 про визнання договору дарування будинку недійсним, застосування наслідків його недійсності, стягнення збитків та моральної шкоди. Просила визнати недійсним договір дарування будинку АДРЕСА_1 , укладений 05 січня 2018 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сохацькою Оленою Володимирівною, реєстровий N 728, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 323435951101. Застосувати наслідки недійсності договору дарування та скасувати реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_1 , що внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 24312045 від 05.01.2018 р., проведену на підставі спірного договору дарування житлового будинку. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 10000 грн. відшкодування матеріальних збитків, 20000 грн. відшкодування моральної шкоди, та судові витрати - судовий збір у розмірі 2114,40 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебувала з відповідачем ОСОБА_5 у шлюбі, зареєстрованому 22.09.2001 р. Костопільським районним відділом РАГС, актовий запис № 159 . Від шлюбу мають трьох дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Перебуваючи у шлюбі, за час їхнього спільного проживання, у 2015 році ними, як подружжям, за спільні кошти, було придбано житловий будинок, загальною площею 177.5 м.кв, житлова площа 81 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який побудований на земельній ділянці - кадастровий номер 5610100000:01:054:0891. 12 грудня 2015 року вказаний житловий будинок був оформлений на її чоловіка - ОСОБА_11 . Державним реєстратором Данилевич І.С. Рівненського міського управління юстиції Рівненської області видано свідоцтво про право власності, серія та номер: 49711326. Вказаний житловий будинок є об`єктом їхньої спільної власності. У вказаному будинку вони поетапно робили капітальний ремонт, внаслідок чого вартість вказаного будинку істотно збільшилася у вартості, а саме на суму 50.000 (п`ятдесят тисяч) доларів США. Крім того, в зазначений будинок, за спільні кошти подружжя було придбано нові житлові меблі, всього на грошову суму близько 15.000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США. У даному будинку вона та їхні діти зареєстровані з 23 серпня 2016 року. В другій декаді травня місяця 2018 року їй і стало відомо, що її чоловік ОСОБА_5 , 05 січня 2018 року вчинив правочин у вигляді договору дарування, відповідно до якого подарував їхній будинок АДРЕСА_1 своєму батьку - ОСОБА_6 , у зв`язку з чим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сохацькою О.В. оформлено право власності на ОСОБА_6 04.10. 2017 року, на прохання чоловіка, вона приїхали до приватного нотаріуса Сохацької О.В., в якої підписувала якісь папери, де уточнювала дані їхніх дітей та на тих паперах (можливо це були якісь заяви) ставила свої підписи. В червні місяці 2018 року вона звернулася до ОСОБА_7 щоб отримати копію тих документів, які вона підписувала 04.10.2017 року, на що їй було видано копію заяви з частиною тексту. Запевняє, що такої заяви з таким текстом вона у ОСОБА_7 не підписувала. Вважає, що ОСОБА_7 за домовленістю з ОСОБА_5 вчинили по відношенню до неї обманні дії, і в такий спосіб нотаріус «підсунула» їй на підпис той папір (заяву), яка їм була необхідна для вчинення в подальшому незаконних нотаріальних дій, а саме для вчинення договору дарування будинку. 29 грудня 2017 року на прохання свого чоловіка ОСОБА_5 вона звернулася до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Сохацького Ігоря Семеновича з метою видачі довіреності, якою уповноважила свого чоловіка ОСОБА_5 бути її представником з усіма необхідними повноваженнями. Стверджує, що не була обізнана щодо укладення договору дарування, не надавала свою згоду на дарування майна, яке набуте в шлюбі, а тому договір має бути визнано недійсним. У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 , представник позивачки адвокат Столяр М.В. підтримали обґрунтування підстав звернення до суду у межах доводів позовної заяви. Просили позов задовольнити повністю. Додатково пояснила, що давала згоду на відчуження квартири по АДРЕСА_2 . Окрім того, пояснила, що у зв`язку з погіршенням стану здоров`я давала нотаріально посвідчену довіреність, щоб чоловік міг виписати дітей, при цьому була присутня у нотаріуса. У 2016р. була прооперована, має ІІІ групу інвалідності, приймала гормональні препарати. Відповідач ОСОБА_5 їй погрожував. Вважає, що такий вид угоди як дарування будинку заявою, яка була підставою для укладення договору не передбачено. Відповідач ОСОБА_5 подав до суду письмовий відзив згідно якого позовні вимоги вважає необґрунтованими, безпідставними та просить відмовити в задоволенні позову повністю. У судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 підтримав поданий до суду письмовий відзив, який обґрунтував наступним. Під час зареєстрованого з позивачкою шлюбу було зареєстровано за ним права на недобудований відчужуваний будинок. Вказане домоволодіння було фактично побудоване на гроші, які не належали їм з позивачкою, а були отримані в борг, який не був погашеним на момент оспорюваного правочину. Так, на придбання незакінченого будівництва та земельної ділянки 12.02.2014 р. було витрачено 136000 грн. Після чого побудова будинку відбувалася за гроші, отримані в борг від ОСОБА_6 у розмірі 50000 дол. США та ОСОБА_12 у розмірі 30000 грн. Про отримання грошових коштів було надано розписку, де чітко зазначено, що у разі неможливості повернути грошові кошти, має бути переведено право на таке майно кредитору. Спільно нажитих грошових коштів - заробітна плата ОСОБА_5 та ОСОБА_1 вистачало лише на поточний ремонт збудованого будинку, який сторонами було здійснено для свого користування та належного рівня проживання. Відсутність нажитих коштів підтверджується довідками з місця роботи, які повістю доводять відсутність можливості за власні кошти побудувати домоволодіння за умови утримання сім`ї. Повністю не погодився з твердженнями позивачки про те, що остання нібито не знала та згоди не давала на відчуження домоволодіння. Через сварки з позивачкою, її недбале ставлення до своїх домашніх обов`язків, образи його та його колег на роботі, він був змушений звільнитись з постійної роботи в банку, втрата роботи унеможливило виплату грошових коштів, які було взято в борг. Реалізовуючи такі домовленості позивачка, розуміючи правові наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, посвідчила 04.10.2017 року довіреність на право розпорядження майном та заяву про згоду на його відчуження. Потім, на реалізацію вказаних домовленостей, розуміючи порядок відчуження майна, 29.12.2017 року позивачка видала довіреність на зняття/постановку останньої та дітей з реєстраційного/ на реєстраційний обліку за місцем проживання. Вказану обставину позивачка сама зазначає у позові та містяться в матеріалах справи. При цьому зазначив, що позивачка отримувала з приводу повноважень та підписаних документів розширену консультацію кожного з нотаріусів, в яких такі документи підписували. Діти за своїм бажанням проживають з ним та за іншою адресою, ніж спірне домоволодіння. Будинок та земельна ділянка, на якій такий будинок розташований є неподільною річчю в розумінні ст. 183 Цивільного кодексу України. Так, під час укладення договору дарування спірного будинку (який був направлений на виконання зобов`язань щодо повернення грошових коштів за які було такий будинок побудовано), земельна ділянка під ним з кадастровим номером 5610100000:01:054:0891 було продано на підставі договору купівлі-продажу. Виходячи з приписів ст. 330 Цивільного кодексу України, у добросовісного набувача майно витребуване не може. Виходячи з чого вважає за неможливість визнання договору дарування недійсним без вирішення питання щодо земельної ділянки, в свою чергу зазначає, що за відплатним договором було відчужено земельну ділянку та майно витребуване за ним договором бути не може. У судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав поданий до суду відзив. Заперечив той факт, що позивачці не було відомо про вчинення договору дарування та умов, за якими він подарував будинок ОСОБА_6 Радився з дружиною, щоб взяти кошти у борг, його батьки позичали кошти на придбання будинку, вони обговорювали це питання з позивачкою. Діти на даний час зареєстровані у спірному будинку. Відповідачем ОСОБА_5 до відзиву також долучено копії письмових документів, на які відповідач посилається як на докази та які були досліджені в судовому засіданні. Представник відповідача ОСОБА_5 адвокат Рибченко А.О. просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, підтримав пояснення відповідача надані у відзиві та в судовому засіданні. Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився. Згідно поданого до суду відзиву просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю виходячи з наступного. В кінці 2013 року до нього звернувся син - ОСОБА_5 з відома та погодження з ОСОБА_1 з проханням надати грошові кошти у розмірі п`ятдесят тисяч доларів США з метою викупу земельної ділянки та побудову будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Маючи зазначену суму та бажання допомоги сину побудувати домоволодіння для себе та своєї сім`ї він погодився надати вказану суму. Натомість, розуміючи суттєвість грошових коштів та бажання забезпечити їх повернення, вони домовились про те, що у разі неможливості повернути вказані грошові кошти, останні передадуть йому побудований за вказані кошти будинок. На виконання зазначених домовленостей, ОСОБА_5 написав власноруч розписку 04.01.2014 року, яку він повернув боржнику під час укладення договорів. Відомості про те, що позивачка нібито не знала про відчуження домоволодіння та не розуміла суті посвідчених заяв не відповідають дійсності. Зазначив, що ОСОБА_1 свідомо, розуміючи наслідки своїх дій, бажаючи їх настання посвідчила всі необхідні документи для відчуження домоволодіння, яке було побудовано за його кошти. Підставою передачі йому права власності стало те, що позивачка через свою поведінку та відношення до ОСОБА_5 та дітей (його онуків) спровокувала розірвання шлюбних відносин та вчиняла дії, які зумовили їх дітей та ОСОБА_5 піти з домоволодіння через неможливість проживати сумісно. Отримавши згоду на відчуження від ОСОБА_1 було посвідчено договір відчуження домоволодіння на його користь, окрім того, ним було на відплатній основі придбано земельну ділянку, на якій таке домоволодіння розташоване. Під час укладення договорів нотаріусом було доведено до його відома заяви ОСОБА_1 на право відчуження та укладання договорів, що не викликало в нього будь-яких сумнівів щодо доброї волі та намірів ОСОБА_1 на відчуження домоволодіння. Враховуючи таке, вважає, що спірне домоволодіння не може бути в нього витребуване шляхом визнання договору дарування недійсним у зв`язку з тим, що він фактично є добросовісним набувачем такого нерухомого майна. Після укладення договорів дарування та купівлі-продажу спірного домоволодіння, він повністю вступив у власність майном шляхом переоформлення всіх договорів на утримання такого домоволодіння, сплати за утримання такого домоволодіння комунальних послуг. Відповідачем ОСОБА_6 до відзиву також долучено копії письмових документів, на які він посилається як на докази та які були досліджені в судовому засіданні. Представник відповідача ОСОБА_6 адвокат Жуковський О.В. просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, підтримав пояснення відповідача надані у відзиві. В судовому засіданні 26.09.2019 р. третя особа приватний нотаріус Сохацька О.В. підтримала подані до суду письмові пояснення, вказавши про те, що при вчиненні нотаріальних дій , нею було дотримано вимоги чинного законодавства щодо дійсності правочину, дотримано порядок та процедуру вчинення нотаріальних дій, тому вимоги позивачки щодо визнання договору дарування недійсним вважає безпідставними. 28.10.2019 р. від ОСОБА_7 надійшла до суду заява , з якої вбачається, що на вимогу суду, в зв`язку з наявністю технічної помилки в даті посвідчувального напису в заяві, надає інформаційну довідку з Єдиного реєстру бланків нотаріальних документів, яка підтверджує використання бланку НМІ НОМЕР_1 , на якому викладена заява ОСОБА_1 , саме 04 (четвертого) жовтня 2017 (дві тисячі сімнадцятого) року. На своїх поясненнях наполягає та просить продовжити розгляд справу без її участі. Ухвалою Рівненського міського суду від 05.03.2019 року за заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката А.Є. Гвяздовського про забезпечення позову, накладено арешт на будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_6 , до розгляду справи по суті. Ухвалою Рівненського міського суду від 28.03.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі. Ухвалою Рівненського міського суду від 03.04.2019 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_6 - адвоката Жуковського О.В. про зустрічне забезпечення - відмовлено. Ухвалою Рівненського міського суду від 03.04.2019 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_5 - адвоката Рибченка А.О. про зустрічне забезпечення - відмовлено. За клопотанням представника позивачки адвоката Гвяздовського А.Є. судом заслухані показання свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 Від допиту у якості свідка доньки ОСОБА_8 - ОСОБА_1 відмовилася . Згідно поданих до суду заяв в порядку ст.. 71 ЦПК України ОСОБА_6 та ОСОБА_16 скориставшись своїм конституційним правом відмовились від дачі показань по справі. За клопотанням відповідача ОСОБА_5 судом заслухані показання свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_17 . Заслухавши пояснення сторін, представників сторін, показання свідків, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків. Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі зареєстрованому 22.09.2001 р. Костопільським райвідділом РАГС, актовий запис № 159. Від шлюбу мають трьох дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Як встановлено судом, 04.10.2017 року ОСОБА_1 згідно поданої нотаріусу Сохацькій О .В. заяви, дала згоду чоловіку ОСОБА_5 на укладення, зокрема, але не виключно, на відчуження або придбання будь-яким шляхом, зокрема, але не виключно на купівлю-продаж, міну нерухомого та/або рухомого майна, укладення та підписання відповідних договорів, а також на внесення змін до укладених раніше договорів та розірвання укладених раніше договорів, укладення та підписання попередніх договорів Підтвердила , що вказані вище правочини буде вчинено в інтересах сім`ї. При цьому підтвердила, що діє вільно, цілеспрямовано свідомо і добровільно, розумно та на власний розсуд, без будь-якого примусу, як фізичного, так і психологічного, не порушуючи прав третіх осіб, бажаючи реального настання правових наслідків, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, усвідомлюючи значення своїх дій та керуючи ними, не помиляючись, щодо обставин викладених в даній згоді, діючи без впливу обману, за відсутності впливу тяжкої обставини, розумію значення згоди, умови та її правові наслідки та стверджує, що вона не є фіктивною. З оглянутої довіреності від 29.12.2017 р. посвідченої приватним нотаріусом Сохацьким І.С., зареєстрованої в реєстрі за № 1095, вбачається, що ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_5 бути її представником з усіма необхідними повноваженнями в усіх установах, підприємствах, організаціях будь-якої підпорядкованості та форми власності, перед усіма фізичними та юридичними особами, в тому числі в державних органах, органах місцевого самоврядування, державних адміністраціях, в органах юстиції, управління юстиції, центрах надання адміністративних послуг, їх структурних підрозділах, з питань представництва її інтересів, в тому числі, але не виключно, з питань зняття /поставлення її та/або її дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з реєстраційного обліку /на реєстраційний облік за місцем проживання. Встановлено, що згідно копії розписки від 22.11.2013 р. підтверджується, що ОСОБА_5 взяв у ОСОБА_12 в борг грошові кошти у сумі 30000 (тридцять тисяч) дол. США , для купівлі і подальшому ремонту будинку в м.Рівне в котеджному містечку «Щасливе», площею 150 м2, із зобов`язанням повернути вказані вище кошти у строк до 01.01.2018 року. Як вбачається з особистого напису на розписці ОСОБА_12 кошти він отримав в повному обсязі, претензій не має. Як слідує з дослідженої судом розписки від 04.01.2014 року, підписаної ОСОБА_5 , останній отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) дол. США, для будівництва, оздоблення, набуття житлового будинку на мікрорайоні «Щасливе», площею орієнтовно 150 м2 в м.Рівне, які зобов`язався повернути до жовтня 2017 року. В разі неможливості повернути борг зобов`язався на його погашення передати нерухоме майно, яке придбає за ці кошти, ОСОБА_6 . З договору купівлі -продажу від 12.02.2014 р. посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сохацькою О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 351, вбачається, що ОСОБА_5 , перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_1 , набув у власність 1/4 частку в праві власності на незавершений будівництвом житловий будинок, а також земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 . Відсоток готовності незавершеного будівництвом житлового будинку становить 19 %. Згідно договору дарування житлового будинку, посвідченого 05.01.2018 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сохацькою О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 35, ОСОБА_5 , діючи вільно і цілеспрямовано, свідомо та добровільно, розумно та на власний розсуд, без будь-якого примусу, як фізичного, так і психічного, не порушуючи права третіх осіб, бажаючи реального настання правових наслідків, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій та керуючи ними, не помиляючись щодо обставин, викладених у цьому правочині, діючи без впливу обману, за відсутності впливу тяжкої обставини та обставин, що спонукають вчинити даний правочин на край невигідних умовах, за відсутності будь-яких заперечень щодо кожної з умов цього правочину, розуміючи значення правочину, умови та його правові наслідки, попередньо ознайомлені з вимогами цивільного законодавства, що регулюють укладений ними правочин, подарував ОСОБА_6 житловий будинок , який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, загальною площею 177,5 кв.м., житловою площею 81 кв.м. В договорі встановлено, що житловий будинок належить Дарувальнику на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 12.12.2015 року державним реєстратором Рівненського міського управління юстиції Рівненської області Данилевич І.Є., індексний номер 49711326. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 803297956101. Житловий будинок, що відчужується за даним Договором, розташований на земельній ділянці 5610100000:01:054:0891, наданої для житлової та громадської забудови, та належить до земель житлової забудови, площею 0,0282 га, що розташована на території м. Рівне Рівненської області. Зазначена земельна ділянка відчужується Обдаровуваному в день укладення даного договору. Положення ст. 377 Цивільного кодексу України сторонам роз`яснено. Дарувальник стверджує, що на момент укладання даного Договору предмет Договору не перебуває у податковій заставі, треті особи не мають прав на предмет Договору; внаслідок відчуження предмету Договору не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних дітей та інших осіб, яких Дарувальник зобов`язаний утримувати за законом чи договором; самочинної перебудови, перепланування, інших конструктивних змін, які не відповідають плану предмет Договору, що міститься в технічному паспорті, немає. Відчуження житлового будинку здійснюється за наявності згоди дружини ОСОБА_20 , справжність підпису якої на відповідній заяві засвідчено 04.10.2017 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сохацькою О.В. за р.№ 2199. Зміст зазначеної заяви доведено до відома Обдаровуваного (п.6 договору). Під забороною відчуження згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою приватним нотаріусом Сохацькою О. В. в порядку доступу нотаріусів до реєстру 05.01.2018 p.; предмет договору не перебуває. Відомості про Дарувальника в Єдиному реєстрі боржників станом на 05.01.2018 року відсутні. Цей дар сторони оцінюють у 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень. Із дослідженого судом договору купівлі - продажу земельної ділянки від 05.01.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сохацькою О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 34, ОСОБА_5 , діючи вільно і цілеспрямовано, свідомо та добровільно, розумно та на власний розсуд, без будь-якого примусу, як фізичного, так і психічного, не порушуючи права третіх осіб, бажаючи реального настання правових наслідків, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій та керуючи ними, не помиляючись щодо обставин, викладених у цьому правочині, діючи без впливу обману, за відсутності, впливу тяжкої обставини та обставин, що спонукають вчинити даний правочин на край невигідних умовах, за відсутності будь-яких заперечень щодо кожної з умов цього правочину, розуміючи значення правочину, умови та його правові наслідки, попередньо ознайомлені з вимогами цивільного законодавства, що регулюють укладений нами правочин, уклали цей договір про нижченаведене: За даним Договором Продавець передає у власність Покупця ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,0282 га, надану для житлової та громадської забудови, що розташована на території міста Рівне Рівненської області, надалі - «земельна ділянка». Земельна ділянка належить Продавцю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сохацькою О.В. 12.02.2014 року за р. № 351. Право власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 264303356101. Кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:054:0891. Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку HB-5603758812018 від 05.01.2018 року, виданим Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області, не зареєстровані обмеження у використанні земельної ділянки. Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5603758812018 від 05.01.2018 року, виданим Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області, експлікація земельних угідь: всього земель - 0,0282 га., у тому числі за земельними угіддями: під житловою забудовою одно- та двоповерховою - 0,0193 га, під житловою забудовою одно- та двоповерховою - 0,0089 га. Відчуження земельної ділянки здійснюється за наявності згоди дружини Продавця, справжність підпису якої на відповідній заяві засвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сохацькою О.В. 04.10.2017 року за р. №2199. Зміст зазначеної заяви доведено до відомо Покупця. З оглянутих довідок про доходи від 09.07.2018 р. № 05.13-235/841 виданих ОСОБА_5 вбачається. що він працював в ПАТ «Укрсоцбанк», був звільнений 29.12.2017 р., отриманий дохід за період з 01.01.2011 р. по 29.12.2017 р. становить разом 1 630 637,02 грн. Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 , який є батьком позивачки суду показав, що про обставини дарування будинку по АДРЕСА_1 йому нічого не відомо, з даного приводу він ні з ким не розмовляв. Про вчинену угоду йому стало відомо у травні 2018р. Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 , яка є матір`ю позивачки суду показала, що у травні 2018р. їй стало відомо, що у дочки немає житла. У жовтні 2017р. дочка говорила їй, що йде до нотаріуса, щоб дати дозвіл на продаж квартири по АДРЕСА_2 було придбано у період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що у 2013р. він дав у борг сім`ї ОСОБА_1 30 тисяч Доларів США на добудову придбаного будинку. Перед тим ОСОБА_21 показував йому будинок який придбав. Гроші ОСОБА_5 мав повернути після продажу квартири. Коли продав квартиру кошти йому були повернуті. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 , яка приходиться дружиною свідку ОСОБА_12 суду показала, що про позику коштів знає зі слів чоловіка. Борг їм повернуто. Показала, що ОСОБА_1 знала, що її чоловік позичав їм кошти. Чи узгоджував ОСОБА_21 з ОСОБА_1 намір укласти договір дарування, їй не відомо. Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. За змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства. Законодавством не встановлено недійсності правочину при відчуженні спільного сумісного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя, а тому при розгляді спорів про розподіл цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів з відчуження такого майна без письмової згоди одного з подружжя, за наявності згоди другого з подружжя, суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна. Пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено серед іншого, добросовісність. Виходячи з приписів ст. 330 Цивільного кодексу України, у добросовісного набувача майно витребуване не може. Відповідно до частини другої статті 369 ЦК України та частини другої статті 5 СК України при укладенні одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. За змістом статей 203, 717 ЦК України договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повне уявлення не лише про предмет договору, а й досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Договір, що встановлює обов`язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не вважається договором дарування, правовою метою якого є передача власником свого майна у власність іншої особи без отримання взаємної винагороди. Отже, як встановлено судом предмет спору у даній справі є визнання договору дарування будинку недійсним, підставою звернення до суду відсутність згоди позивачки на дарування спірного будинку та необізнаність її щодо вчинення відповідачами оспорюваного правочину. При укладенні договорів дарування нерухомості необхідно дотримуватись спеціальних правил при даруванні майна, що є спільною сумісною власністю (майно подружжя, набуте ними під час шлюбу). Відповідно до ч.2 ст. 369 ЦК України розпорядження таким майном здійснюється лише за згодою всіх співвласників. Така згода у випадку вчинення правочину шляхом дарування нерухомого майна щодо розпорядження спільним майном має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Як встановлено судом, вчинені позивачкою дії спростовують її твердження щодо необізнаності вчинення договору дарування. Має місце нотаріально посвідчена від її імені заява за якою вона надала згоду чоловіку ОСОБА_5 на укладення договорів, яка, за її твердженням надавалася на вчинення лише договору купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_2 , проте дана умова у заяві не оговорена, та після укладення договору купівлі-продажу квартири вона її не відкликала . Окрім того, у грудні 2017р. позивачка надала ОСОБА_5 нотаріально посвідчену довіреність за якою передбачено право зняти як її, так і неповнолітніх дітей за місцем реєстрації проживання у спірному будинку. Оспорюваний правочин вчинений у письмові формі, нотаріально посвідчений, вчинений за місцезнаходженням майна, обгрунтованих належних і допустимих доказів недотримання вимог при укладенні оспорюваного правочину позивачкою не надано. Законодавець передбачає, що договір дарування може бути розірваний за наявності згоди двох сторін - шляхом укладення відповідного договору, або у разі відсутності такої згоди - за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом, проте з такою вимогою позивачка до суду у даній справі не звернулася. За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позивачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу, а судом таких доказів не встановлено, який свідчив би про природу щодо необізнаності позивачки щодо вчинення оспорюваного правочину, відтак суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову про визнання договору дарування будинку недійсним за недоведеністю позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову про визнання договору дарування будинку недійсним, то похідна вимога щодо застосування наслідків недійсності угоди та скасування державної реєстрації права власності, до задоволення не підлягає. Суд прийшов до висновку, що вимога в частині стягнення моральної шкоди у сумі 20000,00 грн. до задоволення не підлягає за недоведеністю позовних вимог. Вимога в частині стягнення понесених позивачкою судових витрат у сумі 10000,00 грн. до задоволення не підлягає . На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 третя особа,яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_7 про визнання договору дарування будинку недійсним, застосування наслідків його недійсності, стягнення збитків та моральної шкоди. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Відповідач: ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 . Відповідач: ОСОБА_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 . Повне рішення виготовлене 21.01.2020 року.

Суддя: О.В.Панас