Постанова № 87030572, 21.01.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

,

Справа № 264/7478/19

3/264/95/2020

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2020 р. м. Маріуполь

Суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Матвєєва Юлія Олександрівна, розглянувши матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Донецькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не працює, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , за ст.126 ч.3 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2019 року на адресу суду надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ст..126 ч.3 КУпАП.

Відповідно до протоколу №БД 292536 від 17 листопада 2019 року, 17 листопада 2019 року о 23-09 год. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 330213 НГ державний номерний знак НОМЕР_1 по 27 квартал в Кальміуському районі м.Маріуполя, маючи тимчасове обмеження в праві керування транспортними засобами, встановлене державним виконавцем Кальміуського ВДВС м.Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області в рамках виконавчого провадження №34908758.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснив, що на час складання протоколу інспектором поліції йому не було відомо про накладене обмеження у праві керування транспортними засобами. Лише після складання протоколу 17 листопада 2019 року, він звернувся до Кальміуського ВДВС м.Маріуполь, де з`ясував, що в рамках здійснення виконавчого провадження зі стягнення аліментів на утримання дитини, підставою держвиконавця від 10 жовтня 2019 року його обмежено у праві керування транспортними засобами. Разом з тим, державним виконавцем було надано йому постанову про скасування вказаного тимчасового обмеження від 19 листопада 2019 року, оскільки заборгованість зі сплати аліментів станом на 19 листопада 2019 року в нього відсутня. Просив звільнити його від відповідальності.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає закриттю з наступних підстав.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається, зокрема, у керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).

Суб`єктивною стороною правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2019 року відносно ОСОБА_1 постановою державного виконавця Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Черниш О.І. в межах виконавчого провадження №59126293 було встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

На запит суду, державним виконавцем Кальміуського ВДВС надано відповідь, що постанову про накладення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами від 10 жовтня 2019 року було направлено боржнику рекомендованим листом на адресу м.Маріуполь, пров.Ракетний, 27 (вих..№49040 від 10 жовтня 2019 року). Разом з тим, належних підтверджень вручення ОСОБА_1 вказаних документів суду надано не було.

Постановою державного виконавця Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Черниш О.І. від 19 листопада 2019 року, тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, встановлене 10 жовтня 2019 року в межах виконавчого провадження №59126293, скасовано, оскільки заборгованість зі сплати аліментів відсутня.

Отже, твердження ОСОБА_1 про його необізнаність щодо встановлення 10 жовтня 2019 року відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, матеріалами справи не спростовано.

17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N7460/03) правопорушення, яке розглядаються, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

У відповідності до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного вище, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 17 листопада 2019 року за ч.3 ст.126 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.280, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.3 КУпАП України закрити внаслідок відсутності складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом десяти днів з моменту її винесення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Іллічівський райсуд м.Маріуполя.

Суддя: Ю. О. Матвєєва