Рішення № 87030237, 21.01.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/7326/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря судового засідання Франчук А. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за договором б/н від 24.01.2011 у загальному розмірі 123728,20 грн., з яких: 2032,79 грн – заборгованість за кредитом; 121695,41 грн – заборгованість за процентами за користуванням кредитом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 24 січня 2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідачка не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідачка станом на 30.09.2019 має заборгованість – 314106,65 грн, яка складається з такого:

- 2032,79 грн - заборгованість за кредитом;

- 305213,45 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 6860,41 грн – заборгованість за пенею та комісією.

Діючим законодавством не передбачено обов`язку кредитора вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. Кредитор на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, а тому АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість у розмірі 123728,20 грн, яка складається з такого:

-2032,79 грн – заборгованість за кредитом;

-121695,41 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом з 24.01.2011 по 30.07.2018.

На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідачка ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подала.

У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що згідно із кредитним договором б/н від 24 січня 2011 року, укладеним між позивачем та ОСОБА_1 , остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.8-9,56-80).

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві.

При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із кредитним договором б/н від 24.01.2011 ОСОБА_1 отримала картку: № НОМЕР_1 зі строком дії до останнього дня 01/15 року (а.с.50).

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється на рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, відповідачка зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала.

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за Договором б/н від 24.01.2011 (а.с.5-7) вбачається, що станом на 30.09.2019 заборгованість за тілом кредиту становить 2032,79 грн, заборгованість за процентами за період з 24.01.2011 по 30.07.2018 складає 121695,41 грн.

Аналізуючи зміст наданого позивачем розрахунку, а також виписки з карткового рахунку відповідача (а.с.51-55), суд погоджується з розміром вказаної у ньому заборгованості за тілом кредиту, що становить 2032,79 грн та вважає необхідним стягнути зазначену суму з відповідачки на користь позивача.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитним коштами у розмірі 121695,41 грн за період з 24.01.2011 по 30.07.2018, суд прийшов до таких висновків.

Згідно із умовами кредитного договору, укладеного між сторонами, кредит надавався ОСОБА_1 з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до Довідки позивача, строк дії картки 5457082302405001 встановлено до останнього дня 01.2015 року (а.с.50).

Нарахування процентів після закінчення строк дії кредитного договору суд вважає неправомірним, оскільки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Така позиція відповідає висновку, викладеному Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року в цивільній справі №444/9519/12, який згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» має враховуватися судами.

Отже, у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитними коштами за період з 01 лютого 2015 року по 30 липня 2018 року необхідно відмовити.

Крім того, з розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що процентна ставка за договором підвищувалася позивачем в односторонньому порядку з 01.09.2014 року до 34,80%, 01 квітня 2015 року до 43,20% річних.

Статтею 1056-1 ЦК України (в редакції чинній на момент укладення кредитного договору) встановлено, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч.1). Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку (ч.2). Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною (ч.3).

Отже, суд приходить до висновку, що позивач не мав права підвищувати в односторонньому порядку процентну ставку за кредитним договором, укладеним між ним та відповідачкою, відповідно нарахування процентів за вказаним договором має здійснюватися виходячи з процентної ставки, яка була визначена на час укладення договору, тобто 30,00% річних.

Проценти за користування кредитом за період з 01 вересня 2014 року по 31 січня 2015 року виходячи з базової процентної ставки 2,5 % на місяць повинні дорівнювати:

-з 01.09.2014 по 31.01.2015 – 2032,79 грн. х 0,0833% (30,00%/360 днів) х 152 дні прострочки = 257,38 грн.

До цієї суми слід додати проценти, нараховані позивачем до 01.09.2014 у розмірі 1274,21 грн.

Загальний розмір процентів становить: 257,38 грн + 1274,21 грн = 1531,59 грн.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача за договором б/н від 24.01.2011 становить 3564,38 грн, та складається з такого: 2032,79 грн – заборгованість за кредитом; 1531,59 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 24 січня 2011 року по 31 січня 2015 року.

За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 24.01.2011 у загальному розмірі 3564,38 грн.

Тож, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд пропорційно до розміру задоволених вимог (позов задоволено на 2,88 %) присуджує стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 55,32 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 24 січня 2011 року у розмірі 3564 (три тисячі п`ятсот шістдесят чотири) грн 38 коп., з яких:

-2032 (дві тисячі тридцять дві) грн 79 коп. – заборгованість за кредитом;

-1531 (одна тисяча п`ятсот тридцять одна) грн 59 коп. – заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 24 січня 2011 року по 31 січня 2015 року.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЕДРПОУ 14360570 на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 , МФО 305299) судовий збір у розмірі 55 (п`ятдесят п`ять) грн 32 коп.

Повний текст рішення складено 21 січня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. В.Каліуш