Вирок № 87030198, 21.01.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

263/10353/16-к

1-кп/264/31/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2020 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя під головуванням судді Іванченко А.М., за участю секретаря судового засідання Костіна Р.О., Собакінських С.М., Солонської Т.В., прокурора Борисевича М.В., Стьобіна Д.В., захисників Коломійця Г.Є., Оснач Л.О., Сагірова Ф.А., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 42015050000000699 від 14.12.2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, не судимого, старшого оперуповноваженого другого МВ УЗЕ в Донецькій області ДЗЕ НП України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Зугрес м. Харцизька Донецької області, українця громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не судимого,працюючого слідчим СВ Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Маріуполі Донецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не судимого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується, що він, 12 грудня 2015 року приблизно о 08.00 годині , здійснюючи нагляд за автотранспортом, який рухався по автомобільній дорозі Донецьк-Маріуполь у межах населеного пункту Новотроїцьке Донецької області, зупинив автомобілі «MERSEDES-BENZ SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_1 та «VOLKSVAGEN CRAFTER», д.н.з. НОМЕР_2 , які перевозили вантаж, належний приватному підприємцю ОСОБА_4 , а саме 9 800 кілограмів м`ясних виробів, на загальну суму 600 000 гривень.

Реалізуючи злочинний намір спрямований на отримання неправомірної вигоди шляхом вимагання ОСОБА_1 , під приводом перевірки супровідних документів на вантаж, надав ОСОБА_4 вказівку щодо спрямування зазначеного автотранспорту до Волноваського ВП ГУНП у Донецькій області, розташованого за адресою: Донецька область, м. Волноваха, пров. Енергетичний, буд. 3.

Факт затримання автомобілів «MERSEDES-BENZ SPRINTER », д.н.з. НОМЕР_1 та «VOLKSVAGEN CRAFTER» д.н.з. НОМЕР_2 працівниками Волноваського ВП ГУНП у Донецькій області внесено до ЄРДР за №12015050630001891 від 12.12.2015 року за ч.4 ст.358 КК України, досудове розслідування якого доручено слідчому СВ Волноваського ВП ГУНП у Донецькій області ОСОБА_2.

Також ж органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується, що він продовжуючи свої злочинні дії, досягнув згоди ОСОБА_2 на отримання неправомірної вигоди шляхом вимагання. Побоюючись викриття та бажаючи надати своїм протизаконним діям завуальованої форми вони вирішили скористатись послугами сторонньої особи - ОСОБА_3 . З останнім спільно розробили та погодили план, відповідно до якого він за погодженням із ОСОБА_4 повинен був передати грошові кошти свого рідного брата - приватного підприємця ОСОБА_3 , який реалізував м`ясні вироби ОСОБА_4 , яка в свою чергу повинна була повернути оговорену суму ОСОБА_3 .

Діючи згідно розробленому плану, ОСОБА_1 14.12.2015 року приблизно об 11-00 годині викликав ОСОБА_4 до службового кабінету, який знаходиться у будівлі Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області, розташованого в м. Волноваха Донецької області по пров. Енергетичному, буд.3, де поставив їй вимогу про передачу грошових коштів у сумі 200000 (двісті тисяч) гривень за повернення вилученого автотранспорту та м`ясних виробів.

ОСОБА_4 діючи відповідно до вказівок ОСОБА_1 , 16.12.2015 року у денний час (більш точний час досудовим слідством не встановлений) прибула до Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області, при цьому за відсутності ОСОБА_1 вона звернулась до слідчого ОСОБА_2., який провів її до свого службового кабінету.

Також органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується, що він, будучи службовою особою, використовуючи своє відповідальне становище, із корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з метою отримання від ОСОБА_4 неправомірної вигоди шляхом вимагання запропонував узгодити передачу раніше оговореної суми грошових коштів із ОСОБА_3 .

Також органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується, що він здійснюючи свою злочинну домовленість, згідно раніше узгодженому плану, 17.12.2015 року у період часу з 13:00 до 14:00 год., знаходячись у сел. Калініне Волноваського району Донецької області, передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень, взяті ним у ПП ОСОБА_3 , в якості неправомірної вигоди за повернення ОСОБА_4 вилученого автотранспорту та м`ясної продукції. Зазначені грошові кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використали на власні потреби.

У вказаний день 17.12.2015 року приблизно о 17.00 год. знаходячись поряд із ТОВ ОРСП ринок «Азовський» за адресою: АДРЕСА_10, ОСОБА_3 , діючи в межах досягнутої раніше злочинної домовленості, отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 130 000 (сто тридцять тисяч) гривень в якості неправомірної вигоди за повернення їй вилученого автотранспорту та м`ясної продукції. Розпорядитись отриманими грошовими коштами не встиг, оскільки одразу після їх одержання був затриманий працівниками УСБ України в Донецької області.

Ці дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового слідства, як правопорушення передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, а саме будучи службовими особами, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вимагання отримали неправомірну вигоду для себе, а ОСОБА_3 вчинившого злочин передбачений ч.3 ст.368 КК України, як отримання неправомірної вигоди для себе, шляхом вимагання за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не визнали себе винуватими та надали наступні пояснення.

Обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він працював у 2015 році на посаді старшого оперуповноваженого Управління захисту Економіки в Донецькій області. 12.12.2015 року під час несення служби в складі мобільної групи біля КПВВ «Новотроїцьке» учасниками мобільної групи були зупинені два автомобілі з вантажем м`ясопродуктів, які супроводжувала жінка, як йому стало відомо з документів ОСОБА_4 .. При перевірці супровідних документів на вантаж, у нього виникли сумніви у справжності документів. Також автомобілі рухалися в іншому напрямку, як указано в документах. Для встановлення обставин, вони затримали вказані автомобілі та він написав рапорт про вказані правопорушення. Вказане правопорушення було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст.358 ч.4 КК України. Слідчі дії розпочав проводив слідчий СВ Волновахського відділу поліції ОСОБА_2 ОСОБА_4 приходила до нього, просила повернути дві машини з м`ясопродуктами, вказувала, на те, що без належного зберігання м`ясопродукти швидко псуються. Він запропонував їй місце на складі де є холодильники, на що вона відмовилась та повідомила, що поки буде охолоджувати м`ясопродукти власними кондиціонерами. Грошові кошти ОСОБА_4 йому не пропонувала. Ні які грошові кошти він у ОСОБА_4 не вимагав, та в подальшому не отримував ні від неї, ні від інших осіб. Докази по справі зібрані слідчими із порушенням норм КПК України, що в свою чергу призвело до порушення його прав під час досудового слідства по справі.

Обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він працював у 2015 році на посаді слідчого Волновахського відділу поліціі ГУНП в Донецькій області. У нього в провадженні були матеріали внесені ним на підставі рапорту ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050630001891 від 12 грудня 2015 року за ст.358 ч.4 КК України, по факту зупинених двох автомобілів з вантажем м`ясопродуктів. З рапорту старшого оперуповноваженого Управління захисту Економіки в Донецькій області ОСОБА_1 вбачалося, що супровідні документи на вантаж викликають сумніви у справжності. Він тільки розпочав досудове слідство, як до нього прийшла ОСОБА_4 та просила віддати їй вантаж. На що він їй відмовив. Отримавши ухвалу суду про тимчасовий доступ до речей і документів провів огляд автомобілів та м`ясної продукції, яка знаходилась в них, склавши протокол тимчасового доступу до речей і документів він повернув м`ясопродукти, так як вони швидко псуються і це передбачено законом. Вказані матеріали у нього зразу у грудні 2015 року забрали, та вони залишилися не розслідуваними, з яких причин йому не відомо. Вважає, що зі сторони ОСОБА_4 була провокація СБУ та прокуратури. Грошові кошти у ОСОБА_4 він не вимагав та грошові кошти від неї, або іншої особи не отримував. Постанову про закриття кримінальної справи він не виносив. Докази по справі зібрані слідчими із порушенням норм КПК України, що в свою чергу призвело до порушення його прав під час досудового слідства по справі.

Обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що у 2015 році він офіційно працевлаштований не був. ОСОБА_4 раніше бачив на ринку «Азовському» в м. Маріуполі, йому відомо що вона займається торгівлею м`ясної продукції. Грошові кошти у ОСОБА_4 для передачі іншим особам він не брав, їй нічого не передавав. Ні які гроші ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у грудні 2015 року він не передавав. ОСОБА_2 побачив перший раз у суді. Під час поїздки з цивільною дружиною за межи м. Маріуполя, його автомобіль був зупинений працівниками СБУ та прокуратури, більше 5 осіб. Його зупинили та провели обшук автомобіля. Вилучили грошові кошти, які знаходилися у бардочку автомобіля. Пояснення написав під диктовку працівників СБУ, бо сильно злякався за своє життя та здоров`я та цивільної дружини. Також повідомив, що під час обшуку на підприємстві на ринку «Азовський» він не був присутнім. Після допиту свідків, звернув увагу суду, що свідок ОСОБА_6 , який був понятим під час обшуку, в суді пояснив, що грошові кошти під час обшуку на підприємстві , які були вилучені не копіювалися, та не переписувалися по номерам. Докази по справі зібрані слідчими із порушенням норм КПК України, що в свою чергу призвело до порушення його прав під час досудового слідства по справі.

У цьому кримінальному провадженні обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 скористалися правом надати свої пояснення та відмовилися відповідати на питання.

Захист стверджує про відсутність належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів вчинення обвинуваченими інкримінованого злочину.

Обвинувачуючи обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, сторона обвинувачення послалася на пояснення свідків, письмові та речові докази.

За клопотанням сторони обвинувачення судом допитано ряд свідків, які повідомили наступне.

ОСОБА_4 , яка є фізичною особою підприємцем повідомила, що вона здійснює торгівлю продуктами харчування. Вона мешкає у м. Донецьк, а зареєстрована у с. Новотроїцьке. 11.12 2015 року вона придбала м`ясопродукти в м. Маріуполі на складських приміщеннях ТОВ «Стимойл-компани», зокрема туші свинячі обрізні, філе куряче та інше. Вказані м`ясопродукти було завантажено в її автомобілі. На вантаж вона отримала товарно-транспортну накладну. 12.12.2015 року під час її руху по автомобільній дорозі Донецьк - Маріуполь у межах населеного пункту Новотроїцьке Донецької області з двома машинами м`ясопродуктів вона була зупинена для перевірки документів. При собі вона не мала документів на свою підприємницьку діяльність, мала тільки товарно-транспортну накладну на м`ясо. Вони були зупинені групою працівників поліції серед яких знаходився і ОСОБА_5 , як їй стало відомо пізніше. Після перевірки документів ОСОБА_5 , як їй стало відомо прізвище одного з працівників поліції повідомив їй , що в неї документи оформлені не належним чином та їм було запропоновано їхати до Волноваського відділу поліції для додаткової перевірки документів. Також працівником поліції ОСОБА_1 було прийнято рішення перевезти на зберігання м`ясо до магазину , в якому на її думку було мало місця для зберігання та зберігалося вже пошкоджене м`ясо. Тому вона відмовилася зберігати м`ясо за пропозицією ОСОБА_5 , та повідомила, що деякий час м`ясо можливо охолоджувати у самих автомобілях, кондиціонерами. Два її автомобілі з м`ясом були опечатані та зберігалися у дворі Волноваського відділу поліції. Під час її суперечок з ОСОБА_5 , що до зберігання м`яса, останній повідомив їй, що за 100 тисяч гривень він віддасть їй м`ясо. На цю пропозицію ОСОБА_5 , вона намагалася вирішити питання тими грошима, що мала при собі 1000 доларів США, на що останній відмовився вказуючи, що це маленька сума. 13.12.2015 року їй зателефонувала знайома та повідомила, що в Інтернеті є інформація, про її затримання з контрабандою. Після цього, вона вирішила, що ОСОБА_5 її обманює і звернулася до СБУ за допомогою. Власних грошей у неї не було, і тому слідчий ОСОБА_7 передавав їй гроші у присутності двох понятих, працівників поліції та СБУ, їх було 5-6 чоловік. Де він взяв гроші їй не відомо. Скільки грошей передавав зараз точно не пам`ятає. Все це відбувалося у кабінеті слідчого ОСОБА_7. Вона була одягнена тепло та мала при собі маленьку сумочку. Під час передачі їй грошових коштів її не обшукували. Бо були всі чоловіки, жінок не було в кабінеті ОСОБА_7 . Гроші були у пачках, зараз вже вона не пам`ятає чи рахувала вона на місці гроші чи ні. Гроші, які їй передав слідчий ОСОБА_7, вона поклала їх в пакет та зберігала їх у своєму автомобілі. Також слідчий ОСОБА_7 передав їй технічний пристрій. У понеділок ОСОБА_5 їй повідомив, що про випадок з нею дізналося багато людей з керівництва, та тепер щоб повернути два автомобіля з м`ясом та закрити кримінальну справу треба ні 100 тисяч гривень, а 200 тисяч гривень. ОСОБА_5 вказані суми в голос не промовляв, а писав на аркуші поперу. Під час цієї розмови, ОСОБА_5 її повністю оглянув, заставив зняти одяг, її сумку залишив в іншому кабінеті, але гроші не взяв, повідомив, про те, що їх потрібно передати ОСОБА_8 . Також повідомив, що на базі де вона брала м`ясо документи були не в порядку. ОСОБА_9 вона раніше знала, бо вони співпрацювали по покупці нею м`яса , гроші вона за покупку м`яса раніше ОСОБА_8 вже передавала, також вони декілька разів спілкувалися по мобільному телефону, обговорюючи умови та ціни на м`ясну продукцію, бо він керував реалізацією м`ясної продукції. Під час розмови, ОСОБА_5 повідомив їй, що поверненням м`яса буде займатися слідчий ОСОБА_2, саме він видавав їй документи, що до місця знаходження її автомобілів з м`ясом . З ОСОБА_2 вона спілкувалася тільки по питанням зберігання м`яса та автомобілів. Коли їй повертали м`ясо то це робив сам ОСОБА_5 , та особисто він супроводжував її автомобілі після затримання на трасу . Після того, як вона отримала товар у день, то у вечорі вона зустрілася з ОСОБА_10 та передала йому для ОСОБА_5 130 тисяч гривень, так як він раніше вже віддав ОСОБА_5 свої гроші, щоб їй повернули товар. Саме ті грошові кошти, що їй передав слідчий ОСОБА_7 вона віддала ОСОБА_8 . Під час передачі грошей ОСОБА_8 у автомобілі вона була сама. ОСОБА_11 повідомив їй, що вона повинна віддати 150 тисяч гривень. Чому ОСОБА_11 повідомив її, що зараз вона повинна віддати 130 тисяч гривень, а потім ще 20 тисяч гривень вона не знає. Грошові кошти в автомобілі не рахувала. Саме про те, що гроші треба передати ОСОБА_8 їй сказав ОСОБА_5 , а ОСОБА_2 сприяв цім діям. Вона мала номери мобільних телефонів ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , щоб у неї був мобільний телефон ОСОБА_2 вона не пам`ятає.

Працівник Волноваського відділу поліції ОСОБА_12 повідомив, що він працював на 12 грудня 2015 року в Волноваському відділі поліції та був дежурним по райвідділу. В цей день було затримано два автомобілі з м`ясом, які треба було охороняти. Так як територія відділу поліції є режимним об`єктом, то треба було для цього мати документ. Відповідно з цього приводу була винесена постанови про зберігання двох автомобілів з товаром на стоянці в Волноваському райвідділі. Хто саме цим займався він не пам`ятає. Він всі дії виконував згідно посадових обов`язків. Під час постановки автомобілів на стоянку , ніяких криків та сварки він не чув.

Працівник Волноваського відділу поліції ОСОБА_13 о повідомив, що він у грудні 2015 року працював у Волноваському відділі поліції. Також у грудні 2015 року були створені блок пости, які виявляли транспортні засоби, які перевозили не законні грузи на окуповану територію . Під час несення служби 12.12.2015 року ними були зупинені два автомобіля з м`ясом, які супроводжувала жінка. Перевірили документи у жінки, працівник УЗЕ ОСОБА_1 вказав на те, що потрібна додаткова перевірка документів, так як він вбачає підробку документів. Було прийнято рішення два автомобілі з м`ясом та жінку затримати та доставити до Волноваського відділу поліції. Слідчий Волноваського відділу поліції ОСОБА_2 за рапортом працівника УЗЕ ОСОБА_1 про сумніви у справжності документів на м`ясо вніс відомості до ЄРДР. Через декілька днів вказані автомобілі поїхали. На його питання ОСОБА_5 йому пояснив, що м`ясо продукт, який швидко псується та його треба відправити до холодильника. При огляді автомобілів ОСОБА_1 озброєний не був, він перевіряв лише документи , а саме його задачею було фізичне прикриття , та він мав автомат та пістолет.

ОСОБА_15 повідомив, що він головний інженер оптового ринка с/х «Азовський» у м. Маріуполі, йому відомо, що ПП «ОСОБА_11» орендує кілька приміщень з 2014 року на с/х « Азовський». З питань оренди приміщень він спілкувався з ОСОБА_10 . Ніякого клопоту від їх підприємства не було.

Працівник Волноваського відділу поліції ОСОБА_16 повідомив, що у грудні 2015 року працював помічником оперативного чергового Волноваського відділу поліції. В цей час були на площадку біля райвідділу поліції поставлені на зберігання під камери два автомобіля, йому було доручено контролювати їх зберігання. На теперішній час він не пам`ятає хто ставив автомобілі, кому вони належали, та що в них знаходилося.

ОСОБА_17 повідомив, що він є директором фірми в м. Волноваха. У грудні 2015 року йому подзвонив увечері працівник Волноваського відділу поліції ОСОБА_5 та попросив на зберігання в морозильні камери помістити товар, на що він погодився. ОСОБА_5 приїхав з жінкою по імені ОСОБА_18 , який належав товар та з двома працівниками поліції, та разом з ними під`їхало два автомобіля з товаром. Але жінка на ім`я ОСОБА_18 відмовилася вигружати товар. ОСОБА_18 та ОСОБА_5 сперечалися між собою. ОСОБА_5 наполягав на залишенні товару в холодильниках. Але товар був залишений в автомобілях.

ОСОБА_19 повідомив, що він у 2015 році працював кладовщиком на ринку «Азовський». В грудні 2015 року прийшли працівники прокуратури та СБУ та провели обшук приміщень на ринку «Азовський». Обшук проводили на підставі ухвали про обшук. Його попросили бути понятим, він погодився. Обшук проводили при ньому. Забрали оргтехнику, системний блок, журнали та грошові кошти. Грошові кошти знаходилися у сейфі. Грошові кошти не копіювали , номерні знаки не переписували. Він підписував документи які складалися. Все було упаковано та скріплено бирками. Жінка ОСОБА_20 йому відома, він перевіряв вагу м`ясної продукції, що їй відгружав. ОСОБА_20 неодноразово купувала у них м`ясну продукцію.

ОСОБА_21 є цивільною дружиною ОСОБА_9 , повідомила що їй не відомо з ким та про що ОСОБА_11 розмовляє, вона чоловіку довіряє. У грудні 2015 року вона з чоловіком їхали з м. Маріуполя на своєму автомобілі та були затримані працівниками СБУ на блок посту на виїзді з м. Маріуполя увечері десь о 18 годині, з яких підстав їй не відомо.

Працівник Волноваського відділу поліції ОСОБА_22 повідомив, що він у грудні 2015 року працював у Волноваському відділі поліції. Також у грудні 2015 року були створені блок пости, які виявляли транспортні засоби, які перевозили не законні грузи на окуповану територію . Під час несення служби 12.12.2015 року ними були зупинені два автомобіля з м`ясом, які супроводжувала жінка. Документи на автомобілі та документи водіїв були в порядку. Перевірили документи у жінки на м`ясну продукцію, працівник УЗЕ ОСОБА_1 вказав на те, що потрібна додаткова перевірка документів, так як він вбачає підробку документів. Було прийнято рішення два автомобілі з м`ясом та жінку затримати та доставити до Волноваського відділу поліції.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засідання пояснив, що обвинувачений ОСОБА_3 є його рідним братом та, що у грудні 2015 року грошові кошти у нього не брав у займи. Він є приватним підприємцем «ПП ОСОБА_11», працює у АДРЕСА_10.

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні пояснила, що вона є директором ТОВ «Атік Агро», на якому в грудні 2015 року було проведено незаконно обшук та вилучені грошові кошти у сумі 1051862 грн., які були виручкою її підприємства та готувалися для здачі до Ощадбанку. Просила повернути вказані гроші у повному обсязі, так як вони належать її підприємству.

Прокурор, як на докази винуватості ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 посилався на наступні письмові докази надані суду:

витягом з кримінального провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 42015050000000699 від 14.12.2015 року , внесені відомості за ст. 368 ч.3 КК України, що співробітники правоохоронного органу вимагають та мають намір отримати від громадянки « Г » незаконну винагороду за не притягнення її до кримінальної відповідальності. (а.с. 97 т.2);

заявою ОСОБА_4 від 14.12.2015 року про притягнення до кримінальної відповідальності співробітника національної поліції ОСОБА_1 , який вимагає в неї грошові кошти в сумі 100000 грн. за не притягнення останньої до кримінальної відповідальності та поверненні їй конфіскованого товару на суму 600000 грн.(т.2 а.с.98);

протоколом огляду від 16.12.2015 року з (9-00 до 10-55 годин) за участю свідка ОСОБА_4 проведений в робочому кабінеті НОМЕР_12 СУ прокуратури Донецької області за адресою : м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, якій надані грошові кошти в сумі 160000 грн. ( купюрами номіналом по 500,200 та 100 гривень) для подальшого документального фіксування фактів протиправної діяльності з боку співробітника правоохоронного органу (т.2 а.с.99-105);

ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 18.12.2015 року, надано дозвіл на проведення обшуку за місцем здійснення ОСОБА_10 підприємницької діяльності, яке розташовано за адресою : АДРЕСА_10 ринок ОРСП « Азовський » з метою відшукання та вилучення предмету неправомірної вигоди, документів та речей пов`язаних із вчиненням злочину (а.с.106 т.2)

протоколом обшуку від 18.12.2015 року, проведений у о офісі ПП «ОСОБА_11» в АДРЕСА_10, в ході якого виявлено та вилучено печатки в кількості 4 штуки, обтиски печатки, автомобільний номер НОМЕР_3 , відео реєстратор із зарядним пристроєм, накопичувач чорного кольору, жорсткий диск, грошові кошти в сумі 80000 грн., в сумі 305000 грн., 8932 грн., два відтиску печатки «Интегрампром», металевий сейф, ключ від сейфу білого кольору, гроші в сумі 657930 грн., 2029 доларів США (т.2 а.с.107-112);

ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 18.12.2015 року, надано дозвіл на проведення обшуку за місцем помешкання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_8 з метою відшукання та вилучення предмету неправомірної вигоди, документів та речей пов`язаних із вчиненням злочину. (а.с. 113 т.2)

протоколом обшуку від 18.12.2015 року, проведений за місцем мешкання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в АДРЕСА_8 , в ході якого нічого не виявлено та не вилучено (т.2 а.с.114-115);

заявою ОСОБА_3 від 18.12.2015 року про добровільну згоду на огляд його автомобіля «БМВ Х6» державний номерний знак НОМЕР_4 ( а.с. 116 т.2);

протоколом огляду місця події від 18.12.2015 року, а саме автомобілю «БМВ Х6» державний номерний знак НОМЕР_3 білого кольору, який знаходився на території блок-посту Національної гвардії України № 4003 автодороги Маріуполь-Мангуш у напрямку смт. Мангуш, в ході якого ОСОБА_3 добровільно видав грошові кошти, які знаходились в автомобілі, а саме 1 пачка сумою 10000 грн., 2 пачка сумою 8870 грн., 3 пачка сумою 7388 грн. до якої прикріплена папірець з підписом «167388 дом1,1» та 4 пачка сумою 10000 грн. , в подальшому огляді автомобілю виявлено та вилучено більше нічого не було (т.2 а.с.117-119);

протоколом обшуку від 18.12.2015 року, проведений за місцем мешкання ОСОБА_1 в кв. АДРЕСА_9 , в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти, мобільний телефон та банківські картки, які належать родині (т.2 а.с.120-123);

ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 16.12.2015 року, надано дозвіл на проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_1 , який знаходиться в адміністрації будівлі Волноваського РВ ГУ НП України в Донецькій області м. Волноваха, пров. Енергетичний, буд.3 з метою відшукання та вилучення предмету неправомірної вигоди, документів та речей пов`язаних із вчиненням злочину. (а.с. 124 т.2);

протоколом обшуку від 18.12.2015 року, проведений за місцем здійснення ОСОБА_1 службової діяльності у приміщенні Волноваського РВ ГУНП України в Донецькій області в буд.3 по пров. Енергетичному в м. Волноваха Донецької області в службовому кабінеті, ОСОБА_1 в ході якого грошових коштів та інших предметів неправомірної вигоди не знайдено (а.с. 125-128 т.2)

ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 16.12.2015 року, надано дозвіл на проведення обшуку автомобілю «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , на якому пересувається ОСОБА_1 з метою відшукання та вилучення предмету неправомірної вигоди, документів та речей пов`язаних із вчиненням злочину. (а.с. 129 т.2);

протоколом обшуку від 18.12.2015 року, проведеним у автомобілі «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , на якому пересувається ОСОБА_1 в ході якого грошових коштів та інших предметів неправомірної вигоди не знайдено (а.с.130-131 т.2)

ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 18.12.2015 року, надано дозвіл на проведення обшуку за місцем помешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 з метою відшукання та вилучення предмету неправомірної вигоди, документів та речей пов`язаних із вчиненням злочину. (а.с. 132 т.2) ;

протоколом обшуку від 18.12.2015 року, проведеним за місцем мешкання ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 , в ході якого нічого не виявлено та не вилучено (т.2 а.с.133-134) ;

ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 18.12.2015 року, надано дозвіл на проведення обшуку за місцем службової діяльності у приміщенні Волноваського НПГУНП України у Донецькій області за адресою: Донецька обл., м. Волноваха пров. Енергетичний, буд.3 ОСОБА_2 з метою відшукання та вилучення предмету неправомірної вигоди, документів та речей пов`язаних із вчиненням злочину. (а.с. 135 т.2) ;

протоколом обшуку від 18.12.2015 року, проведеним за місцем роботи ОСОБА_2 у приміщенні Волноваського НПГУНП України у Донецькій області за адресою: Донецька обл., м. Волноваха пров. Енергетичний, буд.3, в ході якого виявлено та вилучено матеріали кримінального провадження № 12015050630001891 на 37 аркушах, грошові кошти та мобільний телефон з сім картками (т.2 а.с.136-140) ;

протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18 грудня 2015 року о 22 годині 40 хвилин ОСОБА_3 (а.с. 141-144 т.2)

протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18 грудня 2015 року о 23 годині 25 хвилин ОСОБА_1 (а.с. 145-147 т.2)

протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18 грудня 2015 року о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_2 (а.с. 157-159 т.2);

протокол огляду від 19.12.2015 року, яким оглянуто грошові кошти в сумі 30000 грн., які було повернуто ОСОБА_25 слідчому ОСОБА_7, які в неї не забрав ОСОБА_3 (т3 а.с.8)

Ухвалою слідчого судді апеляційного суду Донецької області від 17.12.2015 № 4247т. надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні за № 42015050000000699 від 14.12.2015 року щодо злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо, відеоконтролю особи, візуального спостереження за річчю - предметом неправомірної вигоди з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; візуального спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження у публічних місцях, знаття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номеру НОМЕР_6 у відношенні ОСОБА_2 (т. 2 а. с. 179).

Ухвалою слідчого судді апеляційного суду Донецької області від 17.12.2015 № 4248 т. надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні за № 42015050000000699 від 14.12.2015 року щодо злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо, відеоконтролю особи, візуального спостереження за річчю - предметом неправомірної вигоди з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; візуального спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження у публічних місцях, знаття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номеру НОМЕР_7 , НОМЕР_8 у відношенні ОСОБА_3 (т. 2 а. с. 180).

Ухвалою слідчого судді апеляційного суду Донецької області від 17.12.2015 № 4188 т. надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні за № 42015050000000699 від 14.12.2015 року щодо злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо, відеоконтролю особи, візуального спостереження за річчю - предметом неправомірної вигоди - заздалегідь ідентифікованими засобами - грошовими коштами в сумі сто тисяч гривень з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; візуального спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження у публічних місцях, знаття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номеру НОМЕР_9 у відношенні ОСОБА_1 (т. 2 а. с. 181).

Ухвалою слідчого судді апеляційного суду Донецької області від 17.12.2015 № 4187т. надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні за № 42015050000000699 від 14.12.2015 року щодо злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо, відеоконтролю особи, візуального спостереження за річчю - предметом неправомірної вигоди - заздалегідь ідентифікованими засобами - грошовими коштами в сумі сто тисяч гривень з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; візуального спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження у публічно доступних місцях; знаття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номеру НОМЕР_10 у відношенні ОСОБА_4 починаючи з 14.12.2015 року, згідно ст.250 КПК України. (т. 2 а. с. 182);

Листом Служби Безпеки України від 24.02.2016 року за № 56\3\2-302нт про направлення на адресу прокурора Борисевич М.В. розсекречених матеріалів НСРД отриманих в рамках КП № 42015050000000699 від 14.12.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України з додатками (а.с. 183т.2)

протоколом про результати аудіо-, відео контролю місця (за особою) від 18.12.2015 року з 10.00 до 11.00 години та диском формату ДВД за участю ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . На якому за твердженням органу досудового розслідування зафіксовано розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з приводу підготування документів та повернення машин з м`ясом ОСОБА_4 на зберігання за 17.12.2015 року з 14:01:40. Також за твердженням органу досудового розслідування зафіксовано розмова ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в м. Маріуполі в автомобілі, де ОСОБА_4 передає ОСОБА_3 130000 гривень для ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 вказує, що він вже віддав ОСОБА_1 свої кошти в сумі 130000 гривень і вона ще повинна довести 20000 гривень, які віддали працівникам прокуратури, це відбувалося 17.12.2015 року з 18:15:20 до 18:31:29, диск якого переглянуто та прослухано у судовому засіданні (т.2 а.с.192-198);

протоколом про результати аудіо-, відео контролю місця (за особою) від 17.12.2015 року та диском формату ДВД за участю ОСОБА_26 ,( ОСОБА_1 по телефону) та ОСОБА_2 відбувається у кабінеті ОСОБА_2 , на якому за твердженням органу досудового розслідування зафіксовано розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_2 з приводу вирішення питання охолодження м`яса, надання ОСОБА_4 додаткових документів та накладних на м`ясо . На питання ОСОБА_4 пояснення ОСОБА_2 , що йому не відомо ні про якого ОСОБА_28 , ні про які грошові кошти. Питання ОСОБА_29 щодо зустрічі її з ОСОБА_1 та дзвінок ОСОБА_2 на телефон ОСОБА_1 та повідомлення, що його чекає ОСОБА_29 і каже якусь несумітницю щодо домовленістю закрити кримінальну справу та що вона забирає свої автомобілі. Також, з телефонної розмови вбачається, що ОСОБА_1 вказує, що їй треба зустрітися в м. Маріуполі з ОСОБА_43 на базі, де вона брала м`ясо, також йде розмова про документи. Запис за 16.12.2015 року з 14:53:50 до якої години не вказано, диск якого переглянуто та прослухано у судовому засіданні (т.2 а.с.199-207);

протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 17.12.2015 року та диском формату ДВД, яким встановлено за твердженням органу досудового розслідування телефону розмову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно з якою ОСОБА_2 встановлює особу ОСОБА_28 , як власника м`ясної бази. Друга розмова по телефону між ОСОБА_34 та ОСОБА_1 , з якої вбачається домовленість про зустріч між ними. Та повідомлення ОСОБА_11 , що хтось до нього приїздив та вони розмовляли. Запис за 17.12.2015 року з 11:41:38 до якої години не вказано, диск якого переглянуто та прослухано у судовому засіданні (т.2 а.с.208-209);

Листом від 09.03.2016року № 17\2-220вих16 про зарахування на депозитний рахунок прокуратури Донецької області № 37317026016251Держказначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 25707002, МФО 820172 грошові кошти в сумі 1028120 гривень, які вилучені в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015050000000699 від 14.12.2015 року. (а.с. 219-220 т.2)

Матеріалами кримінального провадження № 12015050630001891 внесеними в ЄРДР 12.12.2015 року за ст.358 ч.4 КК України, на підставі рапорту старшого оперуповноваженого Управління захисту Економіки в Донецькій області ОСОБА_1, проте, що 12.12.2015 року під час несення служби в складі мобільної групи біля КПВВ «Новотроїцьке» було зупинено автомобілі з вантажем м`ясопродуктів. Супровідні документи на вантаж викликали сумніви у справжності. Матеріали кримінального провадження перебували у провадженні слідчого ОСОБА_2. Матеріали кримінального провадження суду надані на 37 аркушах.

Проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, вислухавши думку прокурора, який підтримав пред`явлене обвинувачення, пояснення обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 які не визнали свою вину, думку захисників, які вважали, що вина обвинувачених у скоєнні даного кримінального правопорушення стороною обвинувачення не доведена, просили виправдати обвинувачених, показання свідків, допитаних у судовому засіданні, дослідивши письмові та речові докази по справі, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, при визначенні допустимості чи недопустимості доказів діє Правило «отруєного дерева», «плоди отруєного дерева», або «ефект доміно», згідно з якими визнання одного доказу недопустимим тягне невизнання доказами всіх фактичних даних, одержаних на його підставі. Отруєне дерево дає отруєні плоди. Матеріали/докази, отримані в результаті використання недопустимого матеріалу/доказу самі є недопустимими як докази. Після визнання матеріалу/доказу недопустимим, спрацьовує «ефект доміно».

З дослідженої в судовому засіданні заяви ОСОБА_4 від 14.12.2015 року про скоєння відносно неї кримінального правопорушення вбачається, що ОСОБА_4 просила притягнути до кримінальної відповідальності працівника поліції ОСОБА_1 , який вимагав у неї грошові кошти в сумі 100000 гривень та обіцяв повернути їй конфіскований товар та не притягати її до кримінальної відповідальності. Щодо причетності інших осіб що до вимагання у неї грошей, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в своїй заяві не зазначала (а.с.98 т.2)

З дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду від 16.12.2015 року вбачається, що ОСОБА_4 отримує від слідчого ОВС 2-го слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області грошові кошти у сумі 160000 гривень, для подальшого документального фіксування фактів протиправної діяльності з боку співробітника правоохоронного органу. Разом з тим, дії особи кого буде в подальшому задокументовано не зазначено. Також, що є обов`язковим не визначено походження грошей, які вручалися ОСОБА_4 .

Так в судовому засіданні ОСОБА_4 пояснила, що своїх грошей у неї не було, та грошові кошти для вручення неправомірної вигоди їй були надані слідчим прокуратури Донецької області ОСОБА_7 , походження цих грошей їй не відомо. В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які документи на підтвердження отримання грошових коштів у сумі 200000 гривень слідчим ОСОБА_7. Також з вказаного протоколу огляду вбачається, що фактично було оглянуто і в протоколі перелічено серії і номери купюр на 200000 гривень, таким чином ніяк не зазначено, які саме купюри,їх серії та номери, їх номінал із 200000 гривень отримала ОСОБА_4 у кількості 160000 гривень, а які залишилися. Відповідно до ч.1ст.105 КПК України особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Згідно з п.1 ч.2 ст. 105 КПК України додатками до протоколу можуть бути спеціально виготовлені копії, зразки об`єктів, речей і документів. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та\або вилученні таких додатків. В протоколі огляду від 16.12.2015 року вказано, що копії грошових коштів, які були вручені ОСОБА_4 , додаються до протоколу, але в матеріалах кримінального провадження копії грошових коштів відсутні. Також при його складанні були відсутні особи жіночої стані у якості понятих, таким чином ОСОБА_4 та її особисті речі не були оглянуті перед вручення їй грошових коштів для фіксування злочину. (а.с.99-105 т.2)

Також судом встановлено, що ОСОБА_4 на протязі більше доби (у період з 16.12.2015 року з 10-00 години до 17.12.2015 року до 17-00 години) з грошима ідентифікованими, які отримала від слідчого ОСОБА_7 для передачі ОСОБА_3 у якості неправомірної вигоди, перебувала без будь-якого контрою за вчиненням злочину з боку сторони обвинувачення.

Обвинуваченням не доведено законності отримання слідчим прокуратури Донецької області ОСОБА_35 грошових коштів у сумі 200000 грн. для проведення оперативно-розшукових заходів, щодо працівників поліції Волноваського ВП.

В зв`язку з наведеними обставинами суд вбачає порушення Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадження від 16.11.2012 року.

Судом досліджена ухвала Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 18.12.2015 року судді Ікорської Є.С., про надання дозволу на проведення обшуку за місцем вчинення ОСОБА_10 підприємницької діяльності, яке розташоване за адресою АДРЕСА_10. Проведення обшуку доручено слідчому в ОВС 2-го слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області раднику юстиції ОСОБА_7, або іншій уповноваженій особі за дорученням. Слідчому ОВС 2-го слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_36 суддя дозвіл на вказаний обшук не надавала. Доручення ОСОБА_35 на уповноваження ОСОБА_36 проводити вказаний обшук в матеріалах справи відсутнє. (а.с.106 т.2)

Судом досліджено протокол обшуку від 18.12.2015 року, за твердженням органу слідства та обвинувачення за місцем вчинення ОСОБА_10 підприємницької діяльності, яке розташоване за адресою АДРЕСА_10. З якого вбачається, що обшук був проведений не у приміщенні, як зазначено в ухвалі «ПП ОСОБА_3 », а в приміщенні, де підприємницьку діяльність здійснює ТОВ «Атік-Агро». Дозвіл на обшук ТОВ «Атік-Агро» суд не надавав. Крім того, вказаний обшук був проведений ОСОБА_36 не уповноваженою на то особою.

Далі, згідно матеріалів наданих стороною захисту, вбачається, що ТОВ «Атік Агро» зареєстровано 03.09.2010 року, Донецька область, Володарський район, смт. Володарське ( Нікольське) Донецької області вул. Пушкина,13, що підтверджується витягом з реєстру реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців. На підставі договору суборенди від 01.09.2015 року вони свою господарську діяльність проводять в АДРЕСА_10.

ФОП ОСОБА_3 (брат обвинуваченого) зареєстрований, як суб`єкт підприємницької діяльності з 28.04.2006 року , та він є платником єдиного податку. Він уклав договір 2\10\А від 20 вересня 2013 року з ТОВ «Гранд Терра Інвест» у вигляді надання йому можливості користуватися на території ринку Сільскогосподарської продукції «Азовський» торгівельними місцями АДРЕСА_10.

Далі було укладено договір суборенди між ФОП ОСОБА_3 (братом обвинуваченого) та ТОВ «Атік-Агро» в особі директора ОСОБА_23 на тимчасове використання торгівельною площею 20 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10. Термін суборенди складає один рік. На час обшуку даний договір діяв.

Відповідно довідки ТОВ «Атік Агро» , ОСОБА_3 не є працівником товариства з обмеженою відповідальністю « Атік-Агро» на теперішній час та не працював на підприємстві у грудні 2015 року. (а.с.111-153т.1)

Відповідно довідки № 30 від 18.09.2017 року директора ТОВ «Атік-Агро» ОСОБА_23 вбачається, що 18.12.2015 року на території її підприємства ТОВ «Атік-Агро» за її відсутністю було проведено обшук та вилучені грошові кошти підприємства, які готувалися для здачі в АТ «Ощадбанк», як виручка від торгової діяльності, що підтверджується протоколом обшуку від 18.12.2015 року. (а.с.1-20 т.3).

Прокурор в судовому засіданні не надав суду доказів, що ОСОБА_3 був приватним підприємцем, або працював в ТОВ «Атік-Агро», що також підтверджується довідкою № 1357/10/05-19-08-0213 від 21.04.2016 року наданою Маріупольською ОДПІ у Донецький області, що ОСОБА_3 не перебуває в них на обліку, як фізична особа підприємець, та не значиться засновником ТОВ «Атік Агро» ( т.3 а.с.18-20).

Також при даному обшуку були вилучені грошові кошти у сумі 1051862, 00 гривень, разом з тим в протоколі обшуку не зазначено номінали купюр, номери та серії кожної купюри, тобто не проведено огляд вилучених грошових коштів, не зафіксовано та не откопійовано їх номери та серії та не долучені додатки до протоколу.

У підсумку, суд вважає, що грошові кошти вилучені слідством в ТОВ «Атік Агро» 18.12.2015 року не мають жодного відношення до обвинуваченого ОСОБА_3 .. ТОВ «Атік Агро» займається самостійною господарською діяльністю, отримує прибуток, зареєстроване в реєстрі юридичних осіб. ОСОБА_3 не є працівником даного підприємства або його засновником. Слідством та обвинуваченням не доведений будь-який зв`язок посадових осіб цього підприємства с обвинуваченим ОСОБА_3 , щодо вилучених грошей у сумі 23742 грн., визнаних речовими доказами.

Ст. 87 КПК України зазначено про недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а саме:

1. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

2. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит;

3. Недопустимими є також докази, що були отримані:

1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;

3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження;

4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

4. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

З огляду на наведені обставини, суд вважає, що протокол обшуку від 18.12.2015 року в ТОВ «Атік Агро» має очевидні ознаки недопустимого доказу, згідно з положеннями ст. 87 КПК України, а саме отриманий та складений у порушення вимог КПК України зокрема ст.234 КПК України. Тому, суд визнає цей протокол недопустимим доказом.

З досліджених в судовому засіданні протоколів обшуку від 18.12.2015 року: за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_8 , за місцем мешкання ОСОБА_1 в кв. АДРЕСА_9 , за місцем здійснення ОСОБА_1 службової діяльності в його кабінеті у приміщенні Волноваського РВ ГУНП України в Донецькій області в буд.3 по пров. Енергетичному в м. Волноваха, у автомобілі «Рено» державний номерний знак НОМЕР_5 на якому пересувався ОСОБА_1 , за місцем здійснення ОСОБА_2 службової діяльності у приміщенні Волноваського РВ ГУНП України в Донецькій області в буд.3 по пров. Енергетичному в м. Волноваха в кабінеті 28 та за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , вбачається, що доказів щодо вимагання та отримання обвинуваченими неправомірну вигоду в грошовому еквіваленті вони в собі не несуть.

Між тим обшуки в приміщеннях (домі ОСОБА_1 та робочому кабінеті ОСОБА_2 ) проводилися особою не уповноваженою на виконання цієї дії. В ухвалах суду на проведення обшуку зазначено, що проведення обшуку доручено слідчому в ОВС 2-го слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області раднику юстиції Малію О.А. або іншій уповноваженій особі за дорученням.

В матеріалах справи є Доручення № 17\1\2-669 вих.15 від 18.12.2015 року яким слідчій в ОВС 2-го слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області радник юстиції Надежденко С.В. доручає заступнику начальника Управління-начальнику ГВ БКОЗ Управління СБ України в Донецькій області підполковнику Федорову Е.В. доручити підлеглим оперативним працівникам провести обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 .

Аналогічна ситуація відносно обшуку в робочому кабінеті ОСОБА_2 , ухвала слідчим суддею винесена відносно слідчого ОВС 2-го слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області раднику юстиції ОСОБА_7, а слідчу дію проводить слідчий цього відділу Сєров С.О., однак в матеріалах справи відсутнє доручення.

Відповідно ч. 1 ст.207 КПК України, ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цих Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:

1)якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;

3)якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до послідовності Національного антикорупційного бюро України.

Згідно ст.209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Відповідно ч.4 с. 213 КПК України , уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов`язана негайно повідомити про це орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. У разі неприбуття в установлений законодавством строк захисника, призначеного органом, уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, уповноважена службова особа негайно повідомляє про це відповідний орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.

В судовому засіданні дослідженні протоколи затримання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 затримувався 18.12.2015 року о 22 годині 40 хвилин за місцем свого мешкання в АДРЕСА_9 на підставі того, що в нього знайдено предмет незаконного збагачення, тоді як відповідно до протоколу затримання у ОСОБА_1 нічого знайдено не було. Також затримання та обшук ОСОБА_1 проводився в присутності особи протилежної статі-жінки, ОСОБА_37 , що є порушенням вимог ч.5 ст.236 КПК України.

Що стосується затримання ОСОБА_2 18.12.2015 року о 22 годині 00 хвилин в приміщенні Волновахсько РВ, у протоколі вказано що підставою затримання є, що особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, при тому що, за твердженням сторони обвинувачення м`ясні продукти та автомобілі ОСОБА_4 були повернені ОСОБА_2 , ще 17.12.2015 року о 14 годині 00 хвилин, а грошові кошти за твердженням сторони обвинувачення були передані ОСОБА_4 . обвинуваченому ОСОБА_3 17.12.2015 року десь о 17- 18 -00 годині, тобто затримання ОСОБА_2 відбулося більше чим через добу після вказаних подій.

Що стосується затримання ОСОБА_3 18.12.2015 року о 22 годині 40 хвилин в прокуратурі м. Маріуполя Донецької області, в протоколі вказано, що підставою затримання є безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Згідно твердження органу досудового розслідування та обвинувачення ОСОБА_3 17.12.2015 року десь з 17 годинні 00 хвилин знаходячись поряд з ТОВ ОРСП ринок "Азовський" отримав від ОСОБА_4 гроші у сумі 130000 гривень, діючи в межах досягнутої раніше злочинної домовленості з ОСОБА_1 та ОСОБА_38 ..

В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснював, що він був затриманий разом з цивільною дружиною в автомобілі 18.12.2015 року о 18 годині 20 хвилин на виїзді із Маріуполя в напрямку м. Запоріжжя біля блокпоста №4003, тобто не в момент скоєння кримінального правопорушення, ні зразу після його скоєння, а через добу після вказаних подій.

Протокол же затримання ОСОБА_3 о\у ГВ БКОЗ УСБУ ОСОБА_39 було складено 18.12.2015 року в 22 години 40 хвилин в прокуратурі м. Маріуполя, тобто в інший час, в іншому місці та іншою особою. Під час обшуку його в прокуратурі м. Маріуполя, як вказано в протоколі у нього було виявлено та вилучено паспорт та посвідчення водія на його прізвище. Більше нічого в нього під час обшуку не було виявлено та вилучено.

Також ОСОБА_3 пояснив в суді , що після його затримання 18.12.2015 року о 18-20 годин службовою особою, яка його затримала не було повідомлено орган, який надає безоплатну правову допомогу, чим було порушено його право на захист під час затримання.

Також в судовому засіданні ОСОБА_3 не підтримав пояснення, які ним були написані у протоколі затримання, пояснив, що написав, все що сказали працівники прокуратури та СБУ.

Крім вище наведеного, відповідно ч.8 ст. 95 КПК України, законом передбачено, що данні пояснення не є джерелом доказу, та не беруться до уваги судом.

В судовому засіданні досліджений протокол огляду місця події від 18.12.2015 року, а саме автомобіль «БМВ Х6» державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням обвинуваченого ОСОБА_3 , огляд проводився слідчим прокуратури Донецької області ОСОБА_40 . с 18 години 20 хвилин до 19 години, на виїзді із м. Маріуполя на блок посту № 4003 . Згідно даному протоколу в автомобілі у салоні, в підлокітнику знаходилися грошові кошти, запаковані у чотири пачки: 10000грн, 8870 грн., 7388 грн., 10000 грн., а саме 36258 гривень. Відповідно протоколу, данні грошові кошти були вилучені із підлокітника саме ОСОБА_3 , який також надав добровільно письмову згоду на огляд автомобіля. Грошові кошти без ідентифікації серії, номерів купюр були вилучені, тільки з виказанням достоїнства купюри.

В судовому засіданні ОСОБА_3 не підтвердив посилання прокурора, що він добровільно надав заяву про огляд автомобіля і надав добровільно грошові кошти з підлокітника в автомобілі, та пояснення про їх походження. ОСОБА_3 заперечував в суді ці обставини, та пояснив у зв`язку з чим він надав згоду на огляд, коли його зупинили працівників прокуратури та СБУ було десь чоловік п`ять або шість, було вже темно, він знаходився на блокпосту за містом, поряд з ним була його цивільна дружина, вона дуже злякалася, він був наляканий за своє та її життя та здоров`я і не знав, що з ними зроблять та куди відвезуть увечері. Прокурором інших доказів про добровільну видачу грошей обвинуваченим ОСОБА_3 та написання заяви на огляд, до суду не надано.

Аналізуючи обставини вилучення у ОСОБА_3 з автомобіля «БМВ Х6» державний номерний знак НОМЕР_3 грошових коштів у сумі 36258 грн., суд виходить з наступного.

Фактично протокол огляду місця події від 18.12.2015 року за своїм правовим змістом є протоколом обшуку автомобіля «БМВ Х6» державний номерний знак НОМЕР_3 , який перебуває у володіння ОСОБА_3 .

Суд враховує, що ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував добровільність надання вказаного транспортного засобу для огляду та видачі грошових коштів в сумі 36258 грн. Суд вважає, що проведення таких дій повинно відповідати положенням ч. 2 ст. 234 КПК України, а саме отримання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук або отримання такого дозволу після проведення таких дій.

У підсумку, суд вважає вказаний протокол огляду місця події від 18.12.2015 року недопустимим доказом, оскільки не відповідає вимогам ст.87 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.233 КПК України транспортний засіб також відноситься до іншого володінні особи.

Згідно ч.2 ст.237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи відбувається за правилами, передбаченими для обшуку житла та іншого володіння особи, тобто за ухвалою слідчого судді.

По добровільній згоді особи, як указано в ч.1 ст.233 КПК України, можливо лише проникнути в інше володіння цієї особи з якоюсь цілю, але не можливо проводити в ньому ні обшук, ні огляд. Ухвала слідчого судді, яка дозволяє огляд автомобіля ОСОБА_3 відсутня.

Слідчим в цьому ж протоколі далі записано, що вказані вище грошові кошти в присутності понятих та слідчого вилучаються саме в ході огляду автомобіля. Далі вказано, що в ході подальшого огляду салону автомобіля предметів та речей, які інтересували слідчого не знайдено та не вилучено.

З огляду на викладене, суд вважає, що огляд автомобіля ОСОБА_3 проводився з порушенням процедури передбаченої Кримінально-процесуальним кодексом України. Даний доказ є недопустимим.

Також суду не надано підтвердження, що грошові кошти які були передані ОСОБА_4 16.12.2015 року у сумі 160000 гривень для передачі грошей, як неправомірної вигоди, та частково були вилучені при огляді у ОСОБА_9 в автомобілі 18.12.2015 року у сумі 36258 гривень та грошові кошти у сумі 23742 грн., вилучені під час обшуку, як встановлено в суді ТОВ «Атік-Агро» за адресою АДРЕСА_10 співпадають за серіями та номерами останніх, оскільки тільки тотожність серій та номерів грошових коштів виданих ОСОБА_4 ( НОМЕР_11 ) та 60000 гривень в подальшому вилучених та визнаних речовими доказами можуть свідчити, що до причетності ОСОБА_3 до скоєння кримінального правопорушення за ст. 368 ч.3 КК України.

В судовому засіданні були досліджені протоколи а саме: протокол огляду від 16.12.2015 року, коли ОСОБА_4 отримувала грошові кошти у сумі 160000 гривень, купюрами номіналом по 500, 200 та 100 гривень. Під час затримання ОСОБА_3 18.12.2015 року у нього в сумі 36258 гривень були вилучені та визнані речовими доказами саме ці грошові кошти, за твердження досудового слідства та обвинувачення, які він отримав від ОСОБА_4 , як неправомірну вигоду шляхом вимагання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .. Також 18.12.2015 року при проведенні обшуку за адресою АДРЕСА_10 на підприємстві ТОВ «Атік-Агро» було вилучено грошові кошти в сумі 1051862 гривні, з них 23742 гривні було визнано речовими доказами за твердженням досудового слідства та обвинувачення, які ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_4 , як неправомірну вигоду шляхом вимагання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .. Але жодні з цих грошових коштів під час вилучення не були переписані, які купюри номіналом, їх номери та серії.

З вилучених грошових сум 36258 гривень та 23742 гривні вбачається, що вони не можуть бути грошима, які за твердженням прокурора та матеріалів досудового розслідування передала ОСОБА_3 ОСОБА_4 , бо вони мають купюри таким номіналом як, 1,2,5,10,20,50 гривень, які від слідчого ОСОБА_7 згідно протоколу ОСОБА_4 не отримувала.

Прокурор по постанові про речові докази, посилався тільки на загальну суму 60000 гривень, без посилання на купюри по номіналу, їх серії та номери. Також в постанові про визнання речовими доказами визначено, що 60000 грн., були виявлені та вилучені під час обшуку за місцем здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_3 , що протирічить протоколу огляду автомобіля під керуванням ОСОБА_3 та вилучених в нього грошових коштів у сумі 36258 гривень. А також протирічить протоколу обшуку як стверджується стороною досудового розслідування та обвинувачення проведеного за місцем підприємницької діяльності ОСОБА_3 , де було вилучено гроші на загальну суму 1051862 грн., а визнано з них предметом вимагання є гроші у сумі 23742 грн.

В судовому засіданні прокурором для огляду були надані грошові кошти, що визнанні речовими доказами номіналами 500 грн. в кількості 100 штук., та 100 грн. в кількості 100 штук, та які були запаковані в один пакет з однією биркою, що ставить під сумніви природу їх виникнення з огляду вивчених у судовому засіданні наданих прокурором доказів.

В судовому засідання свідком ОСОБА_4 було підтверджено, що їй дійсно надавались технічні засоби для відеоконтролю подій, однак в порушення вимог ст.104-105 КПК України процесуально вказана дія не зафіксована. Протокол вручення ОСОБА_4 спецзасобів не представлений суду.

Суд позбавлений можливості перевірити, чи був унікально ідентифікований об`єкт спостереження, телекомунікаційна мережа. Крім того, дані про використання телефонів з номерами обвинувачених, що фігурують у протоколах НСРД, в клопотаннях слідчого, слідчого судді стосовно ОСОБА_3 вказані тільки рапортом оперативних співробітників УСБУ в Донецькій області.

Відповідно до ст..105 КПК України та п.4.7.1 Інструкції про організацію проведення НСРД і використанні їх результатів у кримінальному провадженні, від 16.11.2012 року, додатки до протоколу повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного зберігання, а також засвідчені підписами осіб, які виконували НСРД. Порушення викладеного порядку призвело до того, що в судовому засіданні інформацію, що міститься на одному з носіїв суд був позбавлений можливості прослухати.

В матеріалах кримінального провадження в порушення ч.6 ст.246 КПК України та п.1.7 Розділу І Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16.11.2012 року, відсутні доручення слідчого (прокурора) оперативному підрозділу щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій на виконання ухвал Апеляційного суду про проведення НСРД. Також відсутні супровідні листи, які підтверджують передачу ухвал апеляційного суду від прокуратури до управління СБ для виконання.

В судовому засіданні були досліджені та прослухані аудіо, відео матеріли розсекречені НСРД.

З огляду на вищенаведене вбачається, що протокол про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_2 зафіксована 16.12.2015 року, а ухвала Апеляційного суду Донецької області на дозвіл законності її проведення датована 17.12.2015 року.

Крім того, часом складання протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17.12.2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розпочато об 11 годині 41 хвилина, а час складання протоколу вказано з 10 години 00 хвилин до 11 години 00 хвилин, тобто до початку розмови між обвинуваченими.

В судовому засіданні ОСОБА_3 заперечував проти розмови з ОСОБА_4 та передачі йому грошей 17.12.2015 року у сумі 130000 грн. у автомобілі.

Органом досудового дослідження фоноскопічна експертиза відносно учасників розмови не проводилась.

Наявність складу злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, у яких обвинувачуються ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , під час судового розгляду не знайшла свого підтвердження і результатами розшифровки протоколів розмов обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 під час проведення НСРД.

Аналізуючи зміст цих розмов, суд позбавлений можливості прийти до висновку, що посадові особі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , взагалі причетні до отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 через посередника обвинуваченого ОСОБА_3 .

В судовому засіданні були досліджені матеріали кримінального провадження № 12015050630001891 внесені в ЄРДР 12.12.2015 року за ст.358 ч.4 КК України, на підставі рапорту старшого оперуповноваженого Управління захисту Економіки в Донецькій області ОСОБА_1, досудове розслідування було розпочато слідчим ОСОБА_2., постанова про його закриття ОСОБА_2 станом на 17.12.2015 року не виносилась. На даний час досудове розслідування за вказаним кримінальним провадженням не закінчено з причин вилучення матеріалів даного кримінального провадження у грудні 2015 року слідчим ОСОБА_7 та долученим по вказаному кримінальному провадженню для огляду у якості доказу.

Посилання ж прокурора на те, що постанова слідчого ОСОБА_2 від 17.12.2015 року була винесена в рамках домовленості про повернення автомобілів з вантажем м`ясо продуктів з метою отримання неправомірної вигоди не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Процедура її винесення узгоджується с положеннями ч.6 ст. 100 КПК України.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надавала противоречиві пояснення, які не відповідають матеріалам справи, з ОСОБА_1 по сумі грошових коштів, а саме в заяві про притягнення до кримінальної відповідальності останнього вона вказує, що ОСОБА_5 вимагав 100000 гривень, 16.12.2015 слідчим ОСОБА_7 по протоколу їй надається 200000 гривень, фактично же вона отримує 160000 гривень, ОСОБА_3 передає 17.12.2015 року 130000 гривень, та вказує що більше не має і залишається винною ОСОБА_3 ще 20000 гривень. Після чого під протокол 19.12.2015 року повертає слідчому ОСОБА_7 30000 гривень. Також ОСОБА_4 було підтверджено, що їй було вручено технічні засоби відеоконтролю, але пояснити чому не всі моменти та обставини спілкування з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 не були зафіксовані в судовому засіданні не змогла .

Свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_41., ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_22 підтвердили в судовому засідання факт затримання 12.12.2015 року двох автомобілів з м`ясною продукцією, для з`ясування обставин справжності супровідних документі на вантаж. Також підтвердили факт знаходження вказаних автомобілів з вантажем на зберіганні на території Волноваського ВП. Інші обставини вказаних подій їм відомі не були.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні підтвердив намір поліцейського Волноваського ВП ОСОБА_1 помістити на зберігання до його морозильних камер вилучений товар з м`ясною продукцією. На що, власник товару - жінка на ім`я ОСОБА_18 заперечувала. Інші обставини подій йому не відомі.

Свідок ОСОБА_19 підтвердив в судовому засіданні, що був присутнім на ринку «Азовському» у м. Маріуполі, де працює та був понятим під час обшуку 17.12.2015 року за адресою: АДРЕСА_10 . Підтвердив, що під час обшуку вилучались оргтехніка та грошові кошти, які не копіювалися, номерні знаки не переписувались. В протоколі була вказана лише загальна сума вилучених грошових коштів за що він і розписався.

Свідок ОСОБА_42 , що є цивільною дружиною обвинуваченого ОСОБА_3 наполягала на тому, що у грудні 2015 року близько 18-00 годині саме на блок посту при виїзді із м.Маріуполя у напрямку смт.Мангуш, її чоловік був затриманий працівниками СБУ.

Свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_3 (рідний брат обвинуваченого ОСОБА_3 ), які є підприємцями та працюють на ринку «Азовському» в АДРЕСА_10, в судовому засіданні заперечували про те, що ними у грудні 2015 року давалися грошові кошти обвинуваченому ОСОБА_3 у займи та їх повернення.

Оцінюючи докази, що надані прокурором на підтвердження винуватості обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчинені 12.12.2015 року - 18.12.2015 року злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, суд досліджував основні умови проведення передачі грошових коштів, як неправомірної вигоди:

а) наявність об`єктивної інформації про факт вимагання неправомірної вигоди, згідно Правил встановлення допустимості доказів - «Правило про належне джерело», «Правило про недопустимість доказів, які містять відомості невідомого походження»;

б) дотримання законності при їх проведенні 16.12.2015 року згідно Правил встановлення допустимості доказів - «Правило про належну процедуру»;

в) недопущення провокаційних дій з боку працівників правоохоронних органів, спрямованих на спонукання особи до вчинення злочину, згідно Правил встановлення допустимості доказів - «Правило про отруєне дерево», «Правило про плоди отруєного дерева».

Суд зазначає, що прокурором не надані суду будь-які докази, які б об`єктивно підтверджували намір ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 12.12.2015 року по 18.12.2015 року за попередньою змовою групою осіб, шляхом вимагання отримати неправомірну вигоду для себе від ОСОБА_4 .

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечували - вимагання неправомірної вигоди для себе, за попередньою змовою групою осіб від ОСОБА_4 з 12.12.2015 року по 18.12.2015 року.

Згідно Правил встановлення допустимості доказів - «Правило про належне джерело», «Правило про неприпустимість доказів, які містять відомості невідомого походження»: докази повинні бути отримані з певних, перерахованих у законі джерел, докази визнаються недопустимими, якщо відомості, що становлять їх зміст, отримані з невідомого джерела і не можуть бути перевірені.

Згідно Правил встановлення допустимості доказів - «Правило про належну процедуру»: доказ має бути отримано з дотриманням належної процедури, тобто з дотриманням вимог закону щодо порядку здійснення/складення/фіксації процесуальної дії/рішення/результатів.

Відповідно до ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд на підставі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до ст.ст. 3, 19 Конституції України, керуючись ст.ст. 85, 86, 87, 89, 94 КПК України, згідно Правил встановлення допустимості доказів - «Правило про отруєне дерево», «Правило про плоди отруєного дерева», «ефект доміно»: доказ отриманий з порушенням закону, тягне визнання недопустимими доказів отриманих на підставі чи завдяки доказу отриманому з порушенням закону, визнає недопустимими доказами винуватості ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого їм злочину, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України, всі інші без виключення вищеперераховані докази, надані стороною обвинувачення.

Суд, відповідно до ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, тлумачить зазначені вище припущення, сумніви, що можуть виникати із вищевказаних недопустимих та неналежних доказів щодо доведеності вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,у інкримінованому їм злочині передбаченому ч.3 ст. 368 КК України, а саме будучи службовими особами, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вимагання отримали неправомірну вигоду для себе, а ОСОБА_3 вчинившого злочин передбачений ч.3 ст. 368 КК України, як отримання неправомірної вигоди для себе, шляхом вимагання за попередньою змовою групою осіб.

Судом у судовому засіданні досліджені всі докази надані сторонами кримінального провадження, у тому числі відтворені, переглянуті відеозаписи.

Прокурором не надані суду інші, крім вищенаведених досліджених доказів, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину.

Суд відповідно до норм КПК України не вправі витребувати, вимагати від сторони обвинувачення будь-які інші докази, ніж ті, які надані, на підтвердження винуватості особи у вчинені злочину. Суду також не дозволяється збирання, витребування доказів у кримінальному провадженні з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та надання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

При цьому суд зазначає, що протягом всього часу судового розгляду кримінального провадження сторонам були створені необхідні умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Вони мали рівні права на збирання та надання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий стороною обвинувачення доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність наданих доказів з точки зору достатності та взаємного зв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, прийшов до висновку про не доведеність вчинення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інкримінованого їм злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, оскільки прокурором у судовому засіданні суду не доведено, поза розумним сумнівом, належними та допустимими доказами, вчинення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Належні та допустимі докази, які б безпосередньо, прямо підтверджували винуватість ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчинені вказаного злочину, суду не надані.

Надані стороною обвинувачення докази винуватості ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, є не переконливими, ґрунтуються на припущеннях і домислах, а не на встановлених фактах, є неналежними та недопустимими, зібрані без урахування вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплено право особи на справедливий суд, що передбачає обов`язок правоохоронних органів діяти з додержанням прав і основоположних свобод людини, не зважаючи на важливість мети, яка при цьому переслідується; рішень Європейського суду з прав людини - справи «Раманаускас проти Литви», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Делькур проти Бельгії», «Худобін проти Росії», «Ваньян проти Росії», які є джерелом права.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996р. докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Суд дійшов висновку про допущення істотних порушень прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України, КПК України, вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішень Європейського суду з прав людини у вищенаведених справах, при збиранні й закріпленні доказів при здійсненні досудового розслідування, підозри і обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права - ст. 8 Конституції України.

Відповідно до ст.ст. 8, 9 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Коробов проти України» зазначив, що стандартом у кримінальному провадженні має бути доведення винуватості «поза всяким сумнівом», чого у даному кримінальному провадженні прокурором стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не здійснено.

Суд зазначає, що є неприпустимим перекладення стороною обвинувачення на обвинуваченого доведення його невинуватості у вчинені інкримінованого злочину.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, у тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. При цьому ст. 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до вимог Статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тобто суд ухвалює обвинувальний вирок лише у тому випадку, коли досліджені під час судового розгляду докази, які відповідають вимогам належності та допустимості, спростовують всі розумні сумніви щодо вини особи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі злочину є доведеним (справа Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства). Такий же принцип закріплений у ст. 17 КПК України, відповідно до якої ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Статтею 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статі 94 КПК України; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд розглядає кримінальне провадження на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, стороною обвинувачення під час судового розгляду не надано достатніх, допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили злочин, передбачені ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Органом досудового розслідування не встановлені, а прокурором не надані суду належні та допустимі докази для доведення винуватості ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на переконання суду, можливості їх отримання відповідно до ст. 6 Конвенції, рішень Європейського суду з прав людини - справи «Раманаускас проти Литви», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Делькур проти Бельгії», «Худобін проти Росії», «Ваньян проти Росії», вимог КПК України, вичерпані, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід виправдати за недоведеністю вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України..

На підставі викладеного, дослідивши обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що пред`явлене ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, не знайшло свого підтвердження належними та допустимими доказами, тому ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають виправданню за недоведеністю винуватості.

Судом досліджені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , встановлено, що він із вищою освітою, одружений, має неповнолітню дитину та матір похилого віку, яка має онкологічне захворювання, має постійне місце реєстрації та мешкання в Донецькій області, Волноваський район, смт. Новотроїцьке, за місцем служби характеризується посередньо, брав активну участь в антитерористичній операції від початку її проведення, захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у період з 11.11.2015 року перебував на посаді старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, має спеціальне звання підполковника поліції .

Судом досліджені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , встановлено, що він із вищою освітою, одружений, за місцем служби характеризується виключно позитивно, має добрі професійні знання, до виконання службових обов`язків ставиться сумлінно, в роботі проявляє ініціативу, наполегливість, з особистим часом не рахується, серед працівників користується повагою, у відношеннях з громадянами та колегами ввічливий та уважний, відданий справі служіння народові України, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у період з 11.11.2015 року перебував на посаді слідчого Волноваського відділу поліції Головного управління Національної поліції України, має спеціальне звання капітан поліції .

Судом досліджені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , встановлено, що він має вищу освіту, не одружений, перебуває у цивільному шлюбі, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, підробляє приватним чином, підприємницькою діяльністю не займається, раніше не судимий.

Запобіжні заходи відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вигляді застави, після набрання вироком законної сили підлягає скасуванню.

Подальшу долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Раманаускас проти Литви», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Делькур проти Бельгії», «Худобін проти Росії», «Ваньян проти Росії», «Коробов проти України», ст.ст. 3, 19, 62 Конституції України, ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, та виправдати за недоведеністю їх винуватості.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у вигляді застави, після набрання вироком законної сили скасувати.

Кошти внесені в якості застави ОСОБА_3 на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 21.12.2015 року на рахунок ТУ ДСА у Донецькій області в розмірі 137800 (сто тридцять сім тисяч вісімсот) гривень повернути заставодавцю.

Кошти внесені в якості застави ОСОБА_2 на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 21.12.2015 року на рахунок ТУ ДСА у Донецькій області в розмірі 234260 (двісті тридцять чотири тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень повернути заставодавцю.

Кошти внесені в якості застави ОСОБА_1 на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 21.12.2015 року на рахунок ТУ ДСА у Донецькій області в розмірі 234260 (двісті тридцять чотири тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень повернути заставодавцю.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, обрані на підставі ухвал Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 21.12.2015 року - скасувати.

Речові докази: грошові кошти в сумі 36258,00 грн., які зберігаються в УСБ України в Донецькій області - повернути ОСОБА_3 , грошові кошти в сумі 23742,00 грн., які зберігаються в УСБ України в Донецькій області - повернути директору ТОВ «Атік Агро» матеріали кримінального провадження № 12015050630001891 - повернути Волноваському ВП ГУНП в Донецькій області для подальшого розгляду.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду, через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом 30 діб після проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, закриття апеляційного провадження або набрання законної сили вироком за наслідками апеляційного провадження.

Суддя : Іванченко А. М.