Ухвала суду № 87028691, 15.01.2020, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/154/20

Справа № 294/564/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року Чуднівський районний суд Житомирської області

у складі:

головуючого - судді Мандро О.В.,

при секретарі Рижук В.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чуднові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області та військової частини №А2365 за участю третіх осіб - відділу Держгеокадастру Чуднівського району Житомирської області та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира про скасування розпорядження та визнання недійсним державного акту на право користування земельною ділянкою, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду зі вище вказаною позовною заявою.

У судовому засіданні 15.01.2020 представником відповідача ОСОБА_3 було заявлено клопотання про закриття провадження у справі, яка не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. В обґрунтування заявленого клопотання представником відповідача було зазначено, що спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень підпадають під юрисдикцію адміністративних судів. Оскільки військова частина входить до системи органів виконавчої влади, то даний спір має публічно-правовий характер і має розглядатися адміністративним судом в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Крім того, представник відповідача звернув увагу суду на те, що позивач ОСОБА_1 є підприємцем і отримував в оренду землі водного фонду та водні об`єкти для здійснення господарської діяльності. Тому це є спір в якому позивач захищає свої інтереси як підприємця і даний спір повинен вирішуватися господарськими судами. Оскільки позовну заяву позивачем було подано з порушенням правил юрисдикції, то провадження у справі підлягає закриттю.

Представник позивача заперечив щодо задоволення заявленого клопотання, оскільки позивачем було подано позов про скасування рішення Чуднівської РДА яким були порушені його права на користування водними об`єктами. Крім того зазначив, що позивач оформляв земельні ділянки та об`єкти водного фонду як фізична особа. Тому даний позов належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Позивач підтримав позицію висловлену його представником та повідомив, що він дійсно являється підприємцем і на даних водних об`єктах займався розведенням риби та облаштовував зону відпочинку. Водні об`єкти він оформляв для зайняття підприємницькою діяльністю.

Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, з урахуванням доводів клопотання про закриття провадження у справі та доданих до нього доказів, думки сторін, приходить до такого.

Предметом даного спору є скасування розпорядження Чуднівської РДА № 450 від 19.10.2006 та визнання недійсним державного акта на право користування земельною ділянкою № 076148 від 16.11.2006 виданого військовою частиною № А2365.

Відповідно до ст. 2 ЗК України земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 5 ЗК України визначено, що земельне законодавство базується, зокрема, на таких принципах: забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення гарантій прав на землю.

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Пунктом є-1 статті 15-1 ЗК України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Це положення узгоджується з вимогами частини другої статті 16 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі», згідно з яким укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування – орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Таким чином, з моменту укладення між землекористувачем та органом виконавчої влади договору оренди землі виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки притаманні цивільним правовідносинам (які з урахуванням суб`єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 по справі №465/7909/15-а.

Відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №809/739/17 колегія суддів Судової палати дійшла висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним можуть розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку позовна вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права користування земельною ділянкою), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене та те, що відповідно до матеріалів справи, вбачається порушення речового права позивача, суд вважає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Чуднівської РДА № 58 від 14.02.2006 позивачу було надано дозвіл на заключення договору оренди водних об`єктів Вакуленчуківської селищної ради. Того ж дня було укладено договори оренди двох водних об`єктів та земель водного фонду. Відповідно до даних договорів, позивачу було надано в оренду дві земельні ділянки для проведення господарської діяльності, а саме для рибогосподарських потреб та облаштування зони відпочинку.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 26.05.2008 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та має вид діяльності «Прісноводне рибальство».

Отже, станом на момент звернення до суду з позовом, позивач ОСОБА_1 вже був зареєстрований як фізична особа-підприємець та використовував водні об`єкти та земельні ділянки водного фонду у своїй підприємницькій (господарській) діяльності, що було підтверджено самим позивачем у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №911/4144/16 колегія суддів Судової палати дійшла висновку, що справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов`язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що на момент звернення до суду з позовною заявою позивач ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та використовував водні об`єкти та земельні ділянки водного фонду у своїй підприємницькій (господарській) діяльності, суд приходить до висновку, що у даному випадку позивач звернувся до суду для захисту своїх прав як фізичної особи-підприємця, оскільки предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків позивача як фізичної особи-підприємця, та останній займався підприємницькою діяльністю на вказаних водних об`єктах та земельних ділянках водного фонду. Тому дана справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 255, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача військової частини №А2365 - Розмаїта О.В.про закриття провадження у справі – задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області та військової частини №А2365 за участю третіх осіб - відділу Держгеокадастру Чуднівського району Житомирської області та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира про скасування розпорядження та визнання недійсним державного акту на право користування земельною ділянкою, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Чуднівський районний суд Житомирської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.В. Мандро