Рішення № 87023764, 14.01.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20523/18

Провадження № 2/127/3544/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2020 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Сегеді Т.Й.,

з участю представника позивача - адвоката Пунько І.В.,

представника відповідача - адвоката Галіциної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту частково недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту частково недійсним.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки ОСОБА_1 та мати відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . За життя бабуся ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого заповіла належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 сину ОСОБА_2 та онуці ОСОБА_1 в рівних частках.

В останні роки життя ОСОБА_3 досить тяжко хворіла та відповідно приймала значну кількість ліків, дані обставини могли вплинути на її можливість усвідомлення дій та вчинків. Відповідач ОСОБА_2 тривалий час перед смертю матері ОСОБА_3 не допомагав останній, не піклувався про її здоров`я та самопочуття, жодним чином не цікавився її станом, що досить обурювало ОСОБА_3 як матір. Відповідно у ОСОБА_1 , як онуки, є сумніви в усвідомленні значення дій ОСОБА_3 в момент складення заповіту, адже за життя бабуся бажала залишити дану квартиру лише онуці ОСОБА_1 .

Також позивачці ОСОБА_1 достеменно відомо про той факт, що в останні роки свого життя до її бабусі у час відсутності ОСОБА_1 навідувалась теща відповідача ОСОБА_2 , хоча вони не були подругами, а тому в позивачки ОСОБА_1 є всі підстави стверджувати, що такі візити з урахуванням стану бабусі могли вплинути на покійну та відповідно на її можливість усвідомлювати свої дії та керувати ними, що в подальшому призвело до складення заповіту, який фактично не відповідав її волі. Тим більше, що за свого життя бабуся ОСОБА_3 стверджувала, що квартиру вона заповідає лише ОСОБА_1 , про дані обставини вона також розповідала всім сусідам по будинку.

Позивачка постійно приїздила до своєї бабусі ОСОБА_3 , а також постійно підтримувала з останньою телефонний зв`язок, привозила їй гостинці, підтримувала матеріально, а саме надавала кошти для проведення належного лікування та забезпечення достойного рівня життя її бабусі. В останні дні життя бабусі біля покійної була саме ОСОБА_1 . Лише після смерті бабусі позивачці ОСОБА_1 стало відомо про оскаржуваний заповіт та про те, що квартиру АДРЕСА_1 її бабуся заповідала не лише їй, а й дядькові ОСОБА_2 . Дана обставина була для ОСОБА_1 досить неочікуваною, адже за життя воля бабусі була зовсім іншою, про що було відомо не лише ОСОБА_1 , а й оточуючим.

01.11.2017 року позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про прийняття спадщини за законом та за заповітом після смерті ОСОБА_3 . 11.07.2018 року на адресу приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. було подано адвокатський запит №4 щодо надання інформації про спадкоємців після смерті ОСОБА_3 та з проханням повідомити хто із спадкоємців отримав свідоцтво про право на спадщину, однак в наданні запитуваної інформації було відмовлено, що підтверджується листом від 24.07.2018 року №1041/01-16.

Позивачці ОСОБА_1 відомо про те, що її дядько ОСОБА_2 оформив право власності після смерті ОСОБА_3 та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого останній станом на сьогоднішній день є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

Беручи до уваги вище викладене та враховуючи той факт, що дійсна воля померлої ОСОБА_3 не відповідає обставинам викладеним в заповіті, відповідно у позивачки ОСОБА_1 є всі підстави стверджувати про неможливість її бабусі усвідомлювати свої дії в момент посвідчення спірного заповіту.

ОСОБА_1 вважає, що її бабуся ОСОБА_3 у зв`язку з похилим віком, набутими протягом життя хворобами, онкологічним захворюванням, яке згідно лікарського свідоцтва про смерть призвело до її смерті, а також через стійкі й виразні психологічні хвилювання, складаючи заповіт 20.09.2016 року, перебувала в стані, який можна охарактеризувати як такий, у якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

Тому позивач просила визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчений державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Шарко О.В., зареєстрований в реєстрі за №1-2293, в частині розпорядження ОСОБА_3 відносно заповідання частини квартири під номером АДРЕСА_1 сину ОСОБА_2 (том 1, а.с. 32-33).

Судом були вчинені наступні процесуальні дії:

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.11.2018 року продовжено строк підготовчого провадження не більше ніж на тридцять днів.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.11.2018 року витребувано із КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 медичну документацію (за період з 2015 року по 01.05.2017 року) на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.12.2018 року призначено у справі посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено Українському науково-дослідному інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров`я України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.01.2019 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту частково недійсним, викликано учасників справи в підготовче судове засідання.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.02.2019 року витребувано з Комунального некомерціного підприємства «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької міської ради» інформацію про те, чи перебувала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на лікуванні у даному закладі або під психіатричним наглядом, які діагнози їй встановлювались та чи проводилось обстеження (консультації) у період лікування. Якщо так, то надати всю медичну документацію (медичні картки, довідки, тощо) щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Витребувано з Комунального закладу «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» інформацію про те, чи перебувала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на лікуванні у даному закладі або під наркологічним наглядом, які діагнози їй встановлювались та чи проводилось обстеження (консультації) у період лікування. Якщо так, то надати всю медичну документацію (медичні картки, довідки, тощо) щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.02.2019 року витребувано у приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни належним чином завірену копію спадкової справи на майно ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.02.2019 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту частково недійсним до судового розгляду по суті.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.02.2019 року витребувано повторно з Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької міської ради" інформацію про те, чи перебувала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на лікуванні у даному закладі або під психіатричним наглядом, які діагнози їй встановлювались та чи проводилось обстеження (консультації) у період лікування. Якщо так, то надати всю медичну документацію (медичні картки, довідки, тощо) щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.04.2019 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Галіциної В.В. про зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача по цивільній справі №127/20523/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту частково недійсним задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок суду в строк до 20.06.2019 року грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в розмірі 5000,00 грн. В задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.04.2019 року призначено по справі посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам комунального закладу "Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка".

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.07.2019 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту частково недійсним, викликано учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.07.2019 року витребувано з Вінницької міської клінічної лікарні №1 (вул. Хмельницьке шосе, 96, м.Вінниця) медичну документацію за період лікування з 16.04.2013 року по 03.05.2013 року, з 24.03.2017 року по 12.04.2017 року, з 13.04.2017 року по 30.04.2017 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.09.2019 року направлено матеріали цивільної справи для проведення посмертної судово-психіатричної експертизи відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 25.04.2019 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2019 року поновлено провадження у справі, призначено дату і час судового засідання.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Пунько І.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просила позов задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Галіцина В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в задоволенні позову відмовити та стягнути понесені судові витрати, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву (а.с. 50-55).

Свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що працює сімейним лікарем і ОСОБА_3 була її пацієнткою . ОСОБА_3 мала захворювання шлунково-кишкового тракту, страждала на гіпертонію за віком. У поведінці була адекватна, нічого дивного вона як лікар за нею не помічала. Вона могла все показати, розповісти, у більшій частині виконувала все, що від неї вимагали.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що знає сім`ю ОСОБА_1 тривалий час, ще їхні батьки товаришували. Після переїзду з Криму в 2014 році він декілька разів в місті, в транспорті зустрічав ОСОБА_3 . Останній раз бачив її взимку 2017 року в магазині. При цьому нічого дивного в її поведінці не помічав, її стан був цілком нормальний. В розмові вона сказала, що проживає одна. На запитання, як вона справляється у великій квартирі - відповіла, що періодично до неї хтось приїздить - ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_3 більше 30 років. Впродовж 2016-2017 років неодноразово бачилися - в магазині, на іменинах, разом гуляли. ОСОБА_3 не розповідала що хворіє. В квітні 2017 року свідок відвідувала її у лікарні, при цьому вони спілкувалися звичайно. ОСОБА_3 мала добру пам`ять, була розумна жінка, поводила себе адекватно, все життя була при «своєму розумі». Раніше вона працювала старшою медичною сестрою в дитячій лікарні.

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що ОСОБА_3 була її свахою. Вони разом спілкувалися, їздили на дачу, обробляли город. Навесні 2017 року вони також мали їхати, але сваха зламала руку і була в гіпсі. ОСОБА_3 все розуміла, пам`ятала, сама розраховувалася за ліки, давала різні вказівки. Перед тим, як приймати ліки, читала інструкцію, інколи казала, що їй це приймати не треба, хоча лікар цей препарат виписував їй. З рідними в неї були добрі стосунки.

Свідок ОСОБА_9 повідомила суду, що ОСОБА_3 вона лікувала як лікар навесні 2017 року і пам`ятає її. Спочатку її стан був середній, а потім важкий. Вона була у свідомості, орієнтувалася в ситуації, вони спілкувалися звичайно. Пацієнтка не перебувала в пригніченому настрої, не плакала. Ліки, які б впливали на її свідомість, не призначалися. Вона хотіла лікуватися, всі вказівки виконувала, сама приймала ліки.

Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що з ОСОБА_3 проживала по сусідству. ОСОБА_3 була адекватна, нічого дивного за нею не помічала, вони спілкувалися. Спільне в них було те, що в обох померли сини. Перед смертю вона хворіла, лікувалася в лікарні, однак дуже пригнічена не була.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, свідків та дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , відповідач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьками записані: ОСОБА_11 та ОСОБА_3 (том 1, а.с. 56)

Позивач ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_3 , що не заперечувалось сторонами по справі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла у віці 80 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №3030 (том 1, а.с. 10).

З матеріалів справи вбачається, що причиною смерті ОСОБА_3 являється ракова інтоксикація, рак шлунку IV стадії, згідно лікарського свідоцтва про смерть №145 від 02.05.2017 року (том 1 а.с. 11).

Судом вивчено оригінал амбулаторної медичної карти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка була витребувана судом з КНП «ЦПМСД №3», оригінали медичних карт стаціонарного хворого №3999, №2177, № 2693, які були витребувані з ВМКЛ №1, виписку з обласного канцер-реєстру.

По справі встановлено, що ОСОБА_3 на диспансерному наркологічному обліку до 01.05.2017 року (дата смерті) у КП ВОНД «Соціотерапія» не перебувала, за даними архіву лікарні КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка», картотеки диспансерного відділення та стат. відділу станом на 29.02.2019 року не значиться (том 1 а.с. 180, 204).

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй на день смерті майно.

В судовому засіданні судом було досліджено належним чином засвідчену копію спадкової справи №42/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (том 1, а.с. 134-178).

З матеріалів спадкової справи вбачається, що до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 звернулися: 21.06.2017 року її син ОСОБА_2 та 01.11.2017 року онука ОСОБА_1 Інші особи із заявами про прийняття спадщини або відмову від неї до нотаріальної контори не зверталися (том 1, а.с. 142, 145).

Судом не встановлено наявність спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , які мають право на обов`язкову частку у спадщині.

На квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 зареєстроване право приватної власності в цілому на підставі свідоцтва на про право на спадщину за законом, виданого Третьою вінницькою державною нотаріальною конторою від 11.02.2000 року №2-288.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчений 20.09.2016 року державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Шарко О.В. відповідно до якого заповіла належну їй на праві особистої власності всю квартиру під номером АДРЕСА_1 , сину ОСОБА_2 та онуці ОСОБА_1 в рівних частках кожному.

31.07.2018 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі №4372, відповідно до якого спадкоємцем Ѕ частки зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 , а саме квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .

Станом на час розгляду даної справи, у суду відсутні відомості про видачу на ім`я позивачки ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту частково недійсним посилалася на положення ст. 225 ЦК України, вважаючи, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 під час складання заповіту від 20.09.2016 року не розуміла значення своїх дій та не могла ними керувати, а тому наявні підстави для визнання заповіту частково недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Згідно п. 16 постанови пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів. При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі статті 225, частини другої статті 1257 ЦК суд за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобов`язаний призначити посмертну судово-психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

Як зазначалось вище, по даній справі ухвалою суду від 25.04.2019 року була призначена посмертна судово-психіатрична експертиза на вирішення якої поставлено наступні питання: 1. Чи страждала за життя померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , 1937 року народження на тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння або психічне захворювання? 2. Чи усвідомлювала померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , 1937 року народження, значення своїх дій та чи могла керувати ними під час укладення заповіту 20.09.2016 року на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Шарко О.В., який зареєстровано в реєстрі за №1-2293?

З висновку судово-психіатричної експертизи №9 від 28.10.2019 року вбачається, що ОСОБА_3 на час складання заповіту від 20.09.2016 року на психічні розлади не страждала, перебувала поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. На час складання заповіту 20.09.2016 року ОСОБА_3 усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними (том 2, а.с. 62-65).

Відповідно до положень ч. ч. 2, 3 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 208 ЦК України заповіт є одностороннім правочином, що вчиняється заповідачем у письмовій формі.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Судом встановлено, що на момент вчинення правочину, а саме складання та підписання 20.09.2016 року заповіту, ОСОБА_3 була дієздатною особою, адже доказів про зворотне позивачем суду не надано.

Суд бере до уваги висновок судово-психіатричної експертизи №9 від 28.10.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_3 на час складання заповіту від 20.09.2016 року на хронічне психічне захворювання не страждала, перебувала поза будь-яким тимчасовим розладом психічної діяльності, усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними.

Крім того, письмовими доказами, що містяться в матеріалах цивільної справи та стосуються стану здоров`я ОСОБА_3 , також не підтверджується обставина перебування ОСОБА_3 у стані, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Не підтверджено такий стан ОСОБА_3 в момент складання заповіту і показами свідків.

Статтею 1247 ЦК України встановлено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Встановлені судом обставини справи та досліджені докази дають суду підстави вважати, що оскаржуваний заповіт ОСОБА_3 від 20.09.2016 року по формі, порядку його посвідчення, відображенню дійсного волевиявлення заповідача відповідає вимогам закону. На підтвердження підстав нікчемності, недійсності оспорюваного заповіту ОСОБА_3 належних та допустимих доказів позивачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачем не доведено обставини перебування заповідача ОСОБА_3 в момент складання заповіту 20.09.2016 року в стані, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

Згідно ст. 141 ЦПК України, понесені судові витрати слід залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Крім того, суд вважає доведеними належними доказами понесені відповідачем судові витрати на правову допомогу адвоката в сумі 5000 грн., які відповідно до ст. 137 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача.

Відповідно до ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Надаючи роз`яснення з питань застосування заходів забезпечення позову Пленум Верховного Суду України в постанові №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказував, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.08.2018 року (справа №127/19260/18) з метою забезпечення даного позову про визнання заповіту частково недійсним, було накладено арешт на 1/2 частини квартири під номером АДРЕСА_1 , зареєстровану на ім`я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 ). Заборонено ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 ) здійснювати дії щодо передання в оренду належної йому 1/2 частини квартири під номером АДРЕСА_1 . Заборонено ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 ) виносити, знищувати, відчужувати та вчиняти будь-які інші дії щодо рухомого майна, яке знаходиться в квартирі під номером АДРЕСА_1 .

Оскільки по даній справі ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту частково недійсним, тому суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 07.08.2018 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 225, 231, 1247, 1257 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 79-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту частково недійсним - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на правову допомогу адвоката в сумі 5000 (п"ять тисяч) гривень.

Скасувати заходи забезпечення позову, що були вжиті ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.08.2018 року шляхом накладення арешту на 1/2 частини квартири під номером АДРЕСА_1 , зареєстровану на ім`я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 ) та заборони ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 ) здійснювати дії щодо передання в оренду належної йому 1/2 частини квартири під номером АДРЕСА_1 ; заборони ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 ) виносити, знищувати, відчужувати та вчиняти будь-які інші дії щодо рухомого майна, яка знаходиться в квартирі під номером АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 21.01.2020 року.

Суддя: