Рішення № 87021696, 15.01.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/215/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2020 Справа № 908/3183/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035 м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Спецмашремонт" (69008 м. Запоріжжя, вул. Штабна, 9, ідентифікаційний код юридичної особи 33134397)

про стягнення 17 766 грн. 14 коп.

за участю

представника позивача: Кібітлевська А.Ф. , дов. № 35 від 01.01.2020

представник відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

15.11.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Спецмашремонт" 17 766 грн. 14 коп. боргу за недораховану електроенергію.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 15.11.2019 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3183/19 та визначено до розгляду судді Дроздової С.С.

У позовній заяві позивач просив суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.11.2019 позовну заяву суддею Дроздовою С.С. прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі 908/3183/19, присвоєно номер провадження 27/215/19.

Справа № 908/3183/19 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 10.12.2019.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Ухвалою суду від 10.12.2019 на підставі ст. 216 ГПК України відкладено розгляд справи до 15.01.2020.

11.12.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 08-08/25919/19), відповідно до якого зазначено, що відповідач повністю не погоджується із заявленими позовними вимогами з огляду на те, що 24.05.2016 року додатковою угодою про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 12522 від 23.06.2012 року, внесено зміни до додатку № 4 до договору № 12522 від 23.06.2012 року. Відповідно до п. 3 Додатку № 4 в редакції додаткової угоди від 24.05.2016 року, оплата електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати за рахунками або платіжними вимогами-дорученнями, що направляються Споживачу Постачальником електричної енергії у розрахунковому періоді, що передує звітному. Кінцевим терміном оплати є 25 число місяця, що передує звітному розрахунковому періоду. Споживач має право самостійно зробити до кінця поточного розрахункового періоду попередню оплату за активну електроенергію, що буде спожита в наступному розрахунковому періоді. Передплата здійснюється Споживачем після одержання письмової згоди Постачальника електричної енергії. Як вбачається зі скрін - шоту з офіційного сайту ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», з 01 січня 2019 року, договори про користування електричною енергією (для населення), укладені споживачами з обленерго, припиняють свою дію. На виконання умов договору, відповідачем було здійснено попередню оплату вартості електричної енергії за договором, що підтверджується наступними документами: платіжне доручення № 1659 від 25 жовтня 2018 року на загальну суму 66 922,99 грн.; платіжне доручення № 1840 від 26 листопада 2018 року на загальну суму 62 236, 16 грн.; платіжне доручення № 1992 від 20 грудня 2018 року на загальну суму 89 038, 99 грн. Відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків до Договору № 12522 від 23.06.2012 року станом на 01 лютого 2019 року звернене сальдо на користь ТОВ «ЗАВОД СПЕЦМАШРЕМОНТ» становить 145 531, 64 грн. Даний акт містить в собі пункт «Акт порушення» у розмірі 17 766, 14 грн., тобто суму яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Таким чином, позивачем в односторонньому порядку було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог, на що погодився відповідач і у зв`язку з несплатою позивачем боргу у розмірі 145 531, 64 грн. звернувся із відповідною позовною заявою до суду. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05 серпня 2019 року по справі № 908/1516/19 позовні вимоги ТОВ «ЗАВОД СПЕЦМАШРЕМОНТ» задоволено у повному обсязі. Виходячи з вищевикладеного, відповідач вважає, що задоволення позову ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» призведе до притягнення ТОВ «ЗАВОД СПЕЦМАШРЕМОНТ» відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення.

14.01.2020 від позивача надійшла письмова відповідь на відзив (вх. № 770/08-08/20), відповідно до якої вбачається, що алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання електропостачальника передбачає, за звичайних умов, перерахування всіх коштів, що надходять від покупців на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника, у повному обсязі на поточні рахунки електропостачальника. Враховуючи, що попередня оплата за електричну енергію відповідача надходила на поточні рахунки із спеціальним режимом використання в ПАТ «Державний ощадний банк України» ПАТ «Запоріжжяобленерго» не є, як власником, так і розпорядником таких коштів. При цьому, слід зазначити, що кошти за спірним актом про порушення перераховуються на поточний рахунок позивача, власником і розпорядником яких є позивач. Таким чином, проведення в даному випадку зарахування зустрічних однорідних вимог не відбулося, оскільки переплата відповідача надійшла на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, що виключає можливість володіння цими коштами ПАТ «Запоріжжяобленерго». Між позивачем та відповідачем укладено Акт звіряння взаємних розрахунків за електричну енергію, в якому зазначено дебет відповідача в сумі 17 766, 14 грн. (заборгованість за актом про порушення) та кредит позивача в сумі 163 297, 78 грн. (активна електрична енергія). Сальдо на 01.02.2019 на користь відповідача складає 145 531, 64 грн. Зведене сальдо не враховує суму переплати відповідача за активну електричну енергію, а відображає різницю між переплатою та боргом за актом про порушення, переплата Відповідача за активну електричну енергію надійшла на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання в ЗОУ АТ «Державний Ощадний банк України», а борг за актом про порушення повинен бути сплачений на поточний рахунок в ПАТ «Метабанк», дана обставина унеможливлює взаємозалік, у зв`язку з чим він не проводився.

У судовому засіданні 15.01.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача в судовому засіданні 15.01.2020 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 15.01.2020 не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (надалі, відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Запоріжжяобленерго» від 28.07.2016 за № 22 затверджено нову редакцію статуту та нове найменування - Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго») в особі Запорізьких міських електричних мереж та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД СПЕЦМАШРЕМОНТ» укладено Договір про постачання електричної енергії від 23.06.2012 за № 12522 (Договір).

Згідно Розділу 1 Договору про постачання електричної енергії, Позивач продає електричну енергію Відповідачу для забезпечення потреб електроустановок Відповідача з приєднаною потужністю, зазначеною у Додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Відповідач оплачує Позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Розділом 2 Договору про постачання електричної енергії передбачено, що під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України.

На виконання п. 2 Постанови «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14.03.2018р. № 312, затвердженої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було укладено договір з Відповідачем шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Згідно з п. 6.2 договору споживач зобов`язаний виконувати умови цього Договору, в тому числі, своєчасно проводити розрахунки відповідно до умов Договору. Забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів. Невідкладно повідомляти Оператора системи про недоліки в роботі вузла вимірювання.

Згідно з п. 8.7 договору про розподіл, у разі виявлення представниками Оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Пунктом 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (надалі - ПРРЕЕ) визначені наступні зобов`язання Споживача: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів.

Згідно з п.4.2.3 Договору про постачання електричної енергії відповідач сплачує позивачу вартість недоврахованої електричної енергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої (далі - Методика) внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006 із змінами та доповненнями Постановами НКРЕ №154 від 08.02.2007, №1384 від 18.12.2008, №1338 від 14.10.2010.

Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформляється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або Методики, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу не облікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) та за умови посвідчення їх осіб.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2018 рейдовою бригадою Енергопостачальника за результатом контрольного огляду об`єкта електропостачання за адресою: м. Запоріжжя, вул. Штабна, 9, було складено акт про порушення ТОВ «ЗАВОД СПЕЦМАШРЕМОНТ» ПРРЕЕ №00001133.

Підставою для складання акта стало порушення Споживачем вимог п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: відсутність пломб відповідача, які встановлені на: дверях камери силового трансформатора СТ №1 пломба № 17082417; огородженні комірки 6 кВт та з приводу РТ2 пломби № С35155484, №С35155483, які унеможливлювали самовільне включення вв №2 СТ№2, що знаходився у розпломбованому стані. Дані пломби вказані в актах про пломбування від 28.12.2017 та 16.01.2018. Дане порушення виявлено під час контрольного огляду.

Другий екземпляр акту з додатками отримано відповідачем 29.11.2018р. під підпис, про що є відповідна відмітка у акті.

До складеного акту відповідач надав пояснення, з яких вбачається, що 16.11.2018 на об`єкті відповідача виникла аварійна ситуація, в ході якої відповідачем самостійно було зірвано пломби.

Щодо даної аварійної ситуації в оперативному журналі Диспетчерської служби ЗМЕМ 16.11.2018р. зафіксовано наступні звернення та обставини:

10.45год. - повідомлення про відсутність напруги на ТП-1434, 1445, які підключенні від ТП-1482;

10.52год. - відповідальною особою за електрогосподарство відповідача ОСОБА_1 було повідомлено позивача про те, що у ТП-1482, яке є власністю Споживача, стався «хлопок», після якого зникла напруга у даному ТП;

11.27год. - відключення вимикача навантаження в ТП-1445 для визначення місця пошкодження кабельної лінії, прокладеної між ТП-1445 та ТП-1482;

11.36год. - після визначення місця пошкодження, здійснено переведення ТП-1445 та ТП-1434 на резервне джерело живлення;

11.42год. - (ТП 1482) відключення комутаційного апарату в сторону джерела живлення.

Отже, як зазначає позивач, виходячи із вищезазначених записів працівниками позивача 16.11.2018р. здійснювалися роботи щодо визначення місця пошкодження кабельної лінії та перепідключення субспоживачів, підключених до ТП-1482. При цьому, в ході здійснення даних робіт працівниками позивача не здійснювалося зняття будь-яких пломб, переданих Споживачу на відповідальне господарство.

Відповідач, у свою чергу, із повідомленням про аварійну ситуацію у телефонному режимі 16.11.2018 не запрашував у диспетчера дозволу на зняття пломб та не повідомляв про самостійне їх зняття.

Як вказує позивач, після усунення аварійної ситуації, відповідач звертався до позивача з листами від 19.11.2018 та від 26.11.2018, якими просив позивача надати дозвіл на розпломбування ТП-1482 та повідомляв про те, що перейшов на резервний трансформатор, у зв`язку з виходом з ладу кабелю АСБ 3x150 на п/с з ТП-1482. При цьому, у вищезазначених листах відповідач не повідомляв позивача про зрив пломб, які були встановлені відповідно до актів про пломбування від 28.12.2017 та 16.01.2018.

Згідно з п.п.7.11 п.7 ККО, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за № 31, будь-які роботи, що можуть призвести до пошкодження встановлених на ЗВТ пломб, повинні бути погоджені з їх власниками. Такі роботи мають проводитися у присутності уповноважених представників заінтересованих сторін, чиї пломби можуть бути пошкоджені.

Відповідно до пп.7.12 п. 7 ККО, у випадку пошкодження встановлених на ЗВТ пломб у результаті ліквідації аварійної ситуації, суб`єкт, який виконував аварійні роботи, повинен повідомити про цей факт заінтересованих осіб не пізніше наступного робочого дня.

Пунктом 1.2 Методики, передбачено, що у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.

Відповідно до п. 2.3.4 ПРРЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Згідно з пп. 9 п.5.5.5 ПРРЕЕ, споживач зобов`язаний невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання.

Відповідно до пп. 19 п.5.5.5 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень.

На відповідача покладено обов`язок забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування (пп. 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ), забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України (пп.6 п. 5.5.5 ПРЕЕ).

Згідно з п.8.2.6 ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

В акті про порушення зазначено, що комісія Енергопостачальника з розгляду даного акту відбудеться 27.12.2018.

27.12.2018 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ Енергопостачальником було прийнято рішення про застосування до Споживача оперативно-господарської санкції за порушення ним ПРРЕЕ, а саме, затверджено розрахунок недоврахованої електричної енергії по Акту № 00001133 від 29.11.2018 у розмірі 7079 кВт.год. на суму 17766,14 грн., що оформлено протоколом від 27.12.2018.

Відповідач на засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ на призначену дату та час не зявився, другий екземпляр протоколу від 27.12.2018, розрахунок нарахувань та рахунок на оплату відправлено поштою 28.12.2018.

Відповідно до п.8.2.4. ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Згідно з п.2.1.2 Методики, у разі пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Отже, розрахунок недоврахованої електроенергії по акту №00001133 від 29.11.2018 виконано згідно п. 2.1.2 Методики, а саме за відсутність пломб Енергопостачальника.

Положенням пункту 2.4 Методики встановлено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 2 пункту 2.1 Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт год), розраховується за формулою (2.4) Методики, а саме:

Wдоб = Р х tдоб х Кв, (2.4)

де:

Р - потужність (кВт), що визначається як: дозволена потужність для даних точок обліку, зазначена в Договорі. Відповідно до п. 6 Додатка №5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до Договору дозволена потужність об`єкту складає 160 кВт.

tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби визначається на підставі Договору, що становить: 8 год. на добу та 5 днів у тиждень згідно п. 6 Додатка №5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до Договору.

Кв (Кв.і.) - коефіцієнт використання струмоприймачів.

За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Кв = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови не допуску споживачем представників постачальника електричної енергії на територію для складання переліку струмоприймачів, про що зазначено в акті порушень, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Кв = 0,75.

Сума до сплати зменшена на величину вартості електричної енергії відповідно до виставлених споживачу за період порушення рахунків за точками обліку, на яких було виявлено порушення.

Кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Дпер, день), визначається за формулою

Дпер = Дпор + Дусун, (2.6)

де:

Дпор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Дусун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення.

ДуСун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Дусун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.

Період нарахування по акту про порушення ПРРЕЕ становить 130 днів (з 01.06.2018 по 29.11.2018).

Таким чином, кількість недоврахованої електроенергії складає 7079 кВт.год. на загальну суму 17766,14 грн.

Відповідно до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною першою статті 236 ГК України встановлено види оперативно-господарських санкцій, серед яких - встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Таким чином, за змістом статей 216, 217, 218, 235, 236, 237 ГК України рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недорахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією (п. а) п. 2.3 постанови Пленуму ВГСУ № 3 від 16.12.2015).

Необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належить іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно (пункт 1.1.2 ПРРЕЕ).

Згідно з п. 5.5.5 ПРРЕЕ, споживач зобов`язаний: здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору. Згідно з абзацом 3 п. 1.1.1 ПРРЕЕ, ці Правила обов`язкові для виконання всіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до ч. 20 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору систем та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 3 ст. 626 ЦК України, договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ч. 2 зазначеної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто, подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов`язань.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі "Горнсбі поти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 1 921 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Спецмашремонт", м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Спецмашремонт" (69008 м. Запоріжжя, вул. Штабна, 9, ідентифікаційний код юридичної особи 33134397) на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035 м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) 17 766 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 14 коп. борг за недораховану електроенергію, 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 21.01.2020.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.