Рішення № 87021673, 16.01.2020, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2020 р.Cправа № 902/979/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., за участю секретаря судового засідання Кузьменко В.В.

За участю представників

позивача Лютко Р.Н., довіреність №85Л від 17.12.2019р. дійсна до 31.08.2020 (присутній до виходу суду з нарадчої кімнати);

відповідача не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РДО Україна" (вул. Житомирське шосе, 6, м. Вінниця, 21022)

до: Селянського (фермерського) господарства "Конкурент" (с. Спичинці, Погребищенський район, Вінницька обл., 22250)

про стягнення 151613,83 грн.

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РДО Україна" до Селянського (фермерського) господарства "Конкурент" про стягнення 151613,83 грн заборгованості, з яких 126928,10 грн - основна заборгованість, 15398,11 грн - пені та 9287,62 грн - 20% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки на умовах розстрочення платежу № 052В-ВІ/ЗЧ-К від 03.04.2018, в частині проведення розрахунків.

Ухвалою від 22.11.2019 відкрито провадження у справі № 902/979/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.12.2019.

05.12.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги визнає частково, а саме суму основного боргу, щодо пені та відсотків річних заперечує зазначаючи що штраф та пеня є одним видом відповідальності, а тому не можуть застосовуватись одночасно. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити суму в частині стягнення штрафних санкцій.

18.12.2019 в судовому засіданні представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому заперечує викладені у відзиві обставини та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 18.12.2019 відкладено розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 16.01.2020.

16.01.2020 до суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, а саме докази направлення позивачем 23.12.2019, на адресу відповідача, відповіді на відзив.

На визначену судом дату з`явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 137 від 08.01.2020.

Разом з тим ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 16.01.2020, в зв`язку з відсутністю представників сторін, судом долучено до матеріалів справи вступну та резолютивну частину рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "РДО Україна" (за договором Постачальник, позивач) та Селянським (фермерським) господарством "Конкурент" (за договором Покупець, відповідач) було укладено договір поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки на умовах розстрочення платежу № 052В-ВІ/ЗЧ-К від 03.04.2018 (надалі Договір) та Додаткова угода №052 від 02.08.2018 до договору поставки № 052В-ВІ/ЗЧ-К, яка є невід`ємною частиною договору № 052В-ВІ/ЗЧ-К.

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник на умовах цього Договору зобов`язується передати у власність Покупця запасні частини до сільськогосподарської техніки (Товар), а покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму в наступному порядку: а) за умови придбання Товару на загальну суму до 300000,00 грн в т.ч. ПДВ протягом 20 днів з дня отримання першої партії (або першої одиниці) Товару; б) за умови придбання Товару на загальну суму понад 300000,00 грн в т.ч. ПДВ в день отримання Товару на суму, що перевищує вказану в цьому підпункті Договору суму. Сторони встановлюють, що зобов`язання по оплаті Товару в день його отримання настає, як при факті одноразового отримання Товару на суму, що перевищує суму вказану в підпункті б), так і при отриманні частини Товару, сума ціни якого та ціни попередньо отриманого, але не оплаченого Товару, перевищує вказану в підпункті б). У разі порушення Покупцем встановленого вище порядку оплати, Постачальник має право притримати Товар (або його частину) до повної оплати Покупцем.

Найменування Товару, його кількість, номенклатура, асортимент, ціна Товару в гривні, вид іноземної валюти (долар США або ЄВРО) та курс іноземної валюти по відношенню до гривні, згідно якої може здійснюватися перерахунок вартості Товару в гривні, відповідно до умов цього договору, а також за необхідності додаткові умови, визначаються Сторонами у відповідних видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору. Сторони погодили, що підписання Сторонами видаткових накладних свідчить про належне узгодження між Сторонами всіх істотних умов цього договору (в тому числі, але не виключно, переліку Товару, його часткового співвідношення асортименту, номенклатури), ціни Товару тощо). Товар за своїми якісними характеристиками відповідає відповідним стандартам або технічним умовам виробника. Товар постачається на умовах EXW - склад Постачальника (Інкотермс 2010), якщо інше окремо не узгоджено між Сторонами. В будь-якому випадку транспортні витрати по поставці Товару Покупцю покладаються на Покупця (п. 1.2, 1.3. та 1.4 Договору з урахуванням Додаткової угоди).

Ціна Товару визначається Сторонами у відповідній видатковій накладній, що є невід`ємною частиною цього договору (надалі - видаткова накладна). Ціна Товару являє собою гривневу вартість Товару, яка вказується у відповідній видатковій накладній та яка визначена за Міжбанківським курсом продажу відповідної іноземної валюти (доларів США або ЄВРО) по відношенню до гривні, зазначеним у такій видатковій накладній, що відповідає Міжбанківському курсу, зазначеному в рахунку-фактурі. Міжбанківський курс продажу відповідної іноземної валюти (доларів США або ЄВРО) по відношенню до гривні визначається згідно джерела курсу валют на інтернет-сайті: www.udinform.com (береться курс гривні під словом «ASK» з колонки «Мах за період»), надалі - Міжбанківський курс. У випадку відсутності даних щодо Міжбанківського курсу, Сторони домовилися використовувати Міжбанківський курс, встановлений на інтернет-сайті http://minfm.com.ua. Сторони погоджуються, що коли Міжбанківський курс на день проведення Покупцем розрахунків (оплати Товару) відрізняється більше ніж на 3% від Міжбанківського курсу, вказаного у відповідній видатковій накладній, Постачальник для визначення суми, належної до оплати в національній валюті України, має право вимагати від Покупця перерахунку вартості Товару, шляхом направлення Покупцю відповідного Акту погодження ціни Товару, який, у разі його складання, становитиме невід`ємну частину цього договору. В цьому випадку, Покупець зобов`язаний впродовж 2 робочих днів з дня отримання Акту погодження ціни Товару здійснити оплату вартості Товару в сумі, що вказана у відповідному Акті погодження ціни Товару та яка розрахована відповідно до наступної формули: С = А1/А2*В де: С - ціна Товару в гривні, належна до оплати; А1 - Міжбанківський курс, встановлений на день фактичного здійснення оплати Товару Покупцем; А2 - Міжбанківський курс, вказаний у відповідній видатковій накладній; В - ціна Товару в гривні, яка визначена у відповідній видатковій накладній (п. 2.1., 2.1.1. та 2.2 Договору з урахуванням Додаткової угоди).

Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31 грудня 2018 р., а в частині оплати замовленого Товару та сплати інших платежів - до повного розрахунку. Якщо жодна зі Сторін за 1 місяць до закінчення строку дії цього Договору не заявить про намір його розірвати, цей Договір автоматично пролонгується на наступний календарний рік.

Згідно з видатковими-накладними № ВН-03-02761 від 05.06.2019 на суму 28822,46 грн, № ВН-03-02763 від 05.06.2019 на суму 67628,04 грн, № ВН-03-03076 від 19.06.2019 на суму 5552,47 грн, № ВН-03-03075 від 19.06.2019 на суму 35371,04 грн, № ВН-03-03337 від 27.06.2019 на суму 25465,00 грн, № ВН-03-03622 від 08.07.2019 на суму 13589,09 грн. позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 176428,10 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме: в сумі 49500,00 грн. за видатковою-накладною № ВН-03-02763 від 05.06.2019 на суму 67628,04 грн.

З огляду на це, станом на день слухання справи, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 126928,10 грн.

Дана заборгованість визнана відповідачем у відзиві на позовну заяву

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару, за якими згідно зі ст. 712 ЦК України одна сторона продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 76,77,78,79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховується, що згідно ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

З матеріалів справи вбачається, що на день розгляду справи у відповідача перед позивачем існує заборгованість у сумі 126928,10 грн., яка визнана відповідачем, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 15398,11 грн - пені та 9287,62 грн - 20% річних.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, відповідно до п.п. 7.2. та 7.3. Договору Покупець несе відповідальність за прострочення з оплатою вартістю Товару, сплачуючи за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу. У випадку прострочення виконання грошових зобов`язань по оплаті ціни Товару сплачує на користь Постачальника відсотки за користування коштами в розмірі 20 відсотків річних з простроченої суми.

Суд, здійснивши перерахунок в системі «Ліга Закон» заявлених до стягнення сум пені та відсотків річних, помилок в періодах нарахування та в сумах не виявив, а тому заявлені позивачем 15398,11 грн - пені та 9287,62 грн - 20% річних підлягають задоволенню, як такі що передбачені договором та законом.

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, щодо даного клопотання суд зазначає наступне.

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу (ч.3 ст.15 ЦК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із ч. 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Так, у зв`язку з вище викладеним та незначним розміром заявлених до стягнення штрафних санкцій у співвідношенні з основною сумою боргу, а саме 15398,11 грн пені при основній сумі боргу 126928,10 грн., суд не вбачає підстав для зменшення розміру неустойки.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 13, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 191, 202, 219, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Конкурент" (с. Спичинці, Погребищенський район, Вінницька обл., 22250, код ЄДРПОУ 23107090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РДО Україна" (вул. Житомирське шосе, 6, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 33720215) 126928,10 грн. - основного боргу, 15398,11 грн. - пені, 9287,62 грн. 20 % річних та 2274,21 грн. - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається відповідно до ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 21 січня 2020 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Житомирське шосе, 6, м. Вінниця, 21022)

3 - відповідачу (с. Спичинці, Погребищенський район, Вінницька обл., 22250)