Рішення № 87021529, 08.01.2020, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1093/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Орел С.С. - адвокат, довіреність №14-258 від 05.06.2019;

від відповідача: Бас А.М. - адвокат, ордер серії ЖТ №070863 від 02.12.2019.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради

про стягнення 561611,90 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 343026,72 грн. пені, 60449,92 грн. 3% річних, 158135,26 грн. інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач несвоєчасно виконував зобов`язання щодо оплати отриманого природного газу по договору №4823/1617-БО-10 від 27.10.2016.

Представник позивача в судовому зсіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові та відповіді на відзив, просив задовольнити в повному обсязі. На підтвердження вірності нарахувань інфляційних подав суду примірник постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2016 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник, позивач) та Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (споживач, відповідач) укладено договір №4823/1617-БО-10 постачання природного газу (далі-Договір) (а.с. 12-20 том 1). В період з 31.10.2016 по 31.03.2017 сторонами підписано Додаткові угоди №1-5 (а.с. 21-27 том 1).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №1044 "Питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №226 було затверджено Статут Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", згідно якого змінено тип компанії на приватне акціонерне товариство та змінено найменування компанії, а саме повне найменування українською мовою - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

Позивач вказує, що на виконання умов Договору передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 71905853,86 грн.

Оскільки оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно, чим порушив п. 6.1. Договору, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 343026,72 грн. пені, 60449,92 грн. 3% річних та 158135,26 грн. інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264-265 ГК України, ст.ст. 11-16, 258, 509, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, відносини між сторонами виникли на підставі Договору №4823/1617-БО-10 постачання природного газу з Додатковими угодами №1-5 до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу (а.с. 34-39 том 1) підтверджено, що в період з 31.10.2016 по 31.03.2017, на виконання умов Договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 71905853,86 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місцем поставки газу.

Відповідач свої зобов`язання за договором в частині оплати вартості отриманого природного газу виконав у повному обсязі, однак з порушенням визначеного п. 6.1. Договору строком оплати, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 47-242 том 1).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Аналогічна норма закріплена і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, враховуючи допущене порушення умов Договору в частині своєчасного проведення розрахунків, позивач просить стягнути з відповідача 343026,72 грн. пені, 60449,92 грн. 3% річних та 158135,26 грн. інфляційних, слід зазначити наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов`язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Умовами п. 8.2 Договору сторони визначили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши вказаний розрахунок пені (а.с. 28-32 том 1), суд дійшов висновку, що її нарахування в сумі 343026,72 грн. за визначений позивачем період, виходячи з обумовлених Договором періодів прострочення щодо кожного факту передачі природного газу за актом, проведено вірно, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, суд встановив, що їх суми, за визначений позивачем період, є обґрунтованими та арифметично вірними, тому вимога в частині стягнення з відповідача 60449,92 грн. 3% річних та 158135,26 грн. інфляційних підлягає задоволенню.

Як зазначалося раніше, представник відповідача просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 90%. Також слід зазначити, що у відзиві на позов відповідач зазначив, що КП "Житомиртеплокомуненерго" знаходиться в скрутному фінансовому становищі і має дебіторську заборгованість за надані послуги з теплопостачання споживачами міста, яка станом на 06.11.2019 становить 89818316,65 грн. Дана заборгованість виникла у зв`язку із неплатоспроможністю деяких верств населення та відсутність вчасної оплати з державних та бюджетних установ, не зважаючи на те, що ведеться претензійно-позовна робота з боржниками та ведеться активна співпраця з органами ДВС, але цього недостатньо для виведення підприємства з фінансової кризи.

З огляду на баланс та звіту про фінансові результати, КП "Житомиртеплокомуненерго" є збитковим.

Також відповідач звертав увагу у відзиві на те, що а даний час всі розрахунки по відкритих виконавчих провадженнях та поточні платежі за спожитий природний газ відповідачем проводяться із поточних рахунків зі спеціальним режимом використання, які відкриті в філії - Житомирське обласне управління АТ "Ощадбанк" відповідно до Постанови КМУ від 18.06.2014 №217 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу". Алгоритм розподілу коштів, що надходять на рахунок зі спеціальним режимом користування затверджується постановою НКРЕКП та проводиться банківською установою самостійно на підставі договору про відкриття рахунку зі спеціальним режимом користування.

Згідно із вищенаведеною Постановою, кошти які надійшли від споживачів на поточні рахунки КП "Житомиртеплокомуненерго"" Житомирської міської ради зі спеціальним режимом використання розподіляє національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та щомісячно встановлює норматив перерахування коштів гарантованому постачальнику (у відсотках) за формулою, яка наведена у Постанові. Таким чином, відповідача зазначає, що немає законних підстав розпоряджатись коштами, які надходять від споживачів за спожиту теплову енергію на поточні рахунки КП "Житомиртеплокомуненерго" ЖМР зі спеціальним режимом використання.

Разом з тим, просимо звернути суд увагу на те, що підприємство є комунальної форми власності та не є кінцевим споживачем природного газу. Відповідач є теплопостачальною організацією, яка виробляє теплову енергію для потреб споживачів, в даному випадку для бюджетних установ та організацій та інших споживачів та є збитковим, про що свідчить звіт про фінансовий стан підприємства.

Щодо клопотання про зменшення розміру пені, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов`язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов`язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Зважаючи на майновий стан відповідача та те, що заборгованість за природний газ, отриманий відповідачем від позивача виникла через несплату кінцевими споживачами, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50%. При цьому суд враховує те, що на момент звернення позивача з позовом до суду сума основного боргу відповідачем була частково погашена, а після звернення - погашена в повному розмірі. Позивач не надав суду доказів заподіяння йому збитків внаслідок прострочення сплати суми заборгованості за поставлений природний газ.

Тобто суд вважає за можливе зменшити розмір обґрунтовано заявленої до стягнення пені на 50% - до 171513,36 грн.

Водночас, щодо заперечень відповідача з приводу неможливості своєчасних розрахунків з позивачем у зв`язку з використанням рахунків зі спеціальним режимом використання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства встановлено свободу договору.

При цьому ч. 1 ст. 12 ЦК України визначено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до положень ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Зазначене кореспондується з положеннями статті 627 ЦК України, якими визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (стаття 628 ЦК України).

При цьому ст. 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду (постанова у справі №910/16072/16 від 21.02.2018). Зокрема, Верховний Суд вказує, що у відповідності до статті 1 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217, цей Порядок визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки. Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції та зазначає, що вказаним Порядком встановлений конкретний механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання. Зазначений Порядок не стосується договірних зобов`язань сторін в частині порядку та строків розрахунків між сторонами та не впливає на них… Порядок визначає виключно механізм розподілу коштів, які вже знаходяться на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, і не впливає на зобов`язання сторін щодо належної оплати послуг за Договором.

Відповідач, укладаючи договір купівлі-продажу природного газу та беручи на себе зобов`язання оплачувати вартість природного газу, мав усвідомлювати (свідомо допускати) можливість настання вказаних вище обставин.

Уклавши договір, сторони погодилися з передбаченими у ньому умовами щодо відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором і кожна зі сторін цього договору беззаперечно взяла на себе певні обов`язки, які відображені в його умовах.

Крім того, відповідно до статей 42, 44 ГК підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

За змістом цих правових норм у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду (Постанова ВС від 06.03.2019 по справі № 905/1851/17).

Отже, оплата споживачами вартості спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами, не може слугувати причиною невиконання відповідачем умов за договором постачання природного газу.

Таким чином заперечення відповідача в цій частині є не обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір обґрунтовано заявленої до стягнення пені на 50% - до 171513,36 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, ід. код 35343771)

на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ід. код 20077720) 171513,36 грн. пені, 60449,92 грн. 3% річних, 158135,26 грн. інфляційних, а також 8424,18 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 20.01.20

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2,3 - сторонам (рек. з повід.)