Ухвала суду № 87019418, 17.01.2020, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/6442/16-ц

Провадження № 2-з/946/12/20

УХВАЛА

17 січня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Пащенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання – Топтигіної О.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі №500/6442/16-ц (провадження 2/500/1289/17) за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.05.2017 року позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволений в повному обсязі.

14.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з заявою про перегляд заочного рішення по цивільній справі №500/6442/16-ц (провадження 2/500/1289/17).

Разом із заявою про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №55070575, яке здійснюється приватним виконавцем Долинським М.М., виконавчий округ Одеської області щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 66330,63 грн.

Дослідивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до п.п. 4.5.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.3 ст.258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи №500/6442/16-ц (провадження 2/500/1289/17) за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором розгляд справи був закінчений ухваленням заочного рішення 29.05.2017 року (а.с.35).

14.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з заявою про перегляд заочного рішення по вказаній цивільній справі.

У відповідності до ч.1 ст. 150 ЦПК України, видами забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Слід зазначити, що жодною нормою ЦПК України та іншими законодавчими актами не передбачено зупинення стягнення у виконавчому провадженні при розгляді заяви про перегляд заочного рішення, а навпаки таке зупинення є повноваженнями державного виконавця, у провадженні якого знаходиться справа.

Згідно пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» чітко передбачено, що вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст.152 ЦПК ( 1618-15 ) перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч.4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Таким чином, заявлені вимоги щодо зупинення виконання рішення суду є такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Законодавством передбачений інший порядок зупинення будь-яких виконавчих дій.

Окрім того, заявником перед судом ставиться питання про перегляд заочного рішення суду, а не оскарження виконавчого документу, на підставі якого було відкрито виконавче провадження.

Таким чином, оскільки законодавством не передбачено розгляд заяви про забезпечення позову під час вирішення питання щодо прийняття заяви про перегляд заочного рішення, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 149,150 -153, 258, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі №500/6442/16-ц (провадження 2/500/1289/17) за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Т.П.Пащенко