Рішення № 87015717, 13.01.2020, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/3786/19

Провадження № 2/653/76/20

РІШЕННЯ

іменем України

13 січня 2020 року

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Волвенко А.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника зацікавленої особи ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Генічеськ цивільну справу за позовом Генічеської районної державної адміністрації в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , зацікавлена особа Служба у справах дітей Генічеської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Генічеська районна державна адміністрація звернулась до суду в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , зацікавлена особа Служба у справах дітей Генічеської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги мотивує тим, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 , мають на вихованні двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначає, що згідно повідомлення наданого професійно-технічним училищем № 27 від 27 грудня 2018 року у закладі навчається неповнолітня ОСОБА_4 . Батьки неповнолітньої життям, вихованням та навчанням останньої не займаються, неодноразово мати запрошувалась на бесіду, стосовно доньки, але вона, всіляко уникає зустрічі. У зв`язку із тим, що у дитини немає матеріального забезпечення з боку батьків, дівчинка не має коштів та предметів першої необхідності, не має сезонного одягу, відсутні засоби гігієни, не вистачає коштів на харчування.

Перебування у такому стані призводить до постійного стресу у дитини, втрати інтересу до навчання, погіршення психоемоційного стану, виникають конфлікти у гуртожитку з приводу крадіжки особистих речей дівчат, які з нею проживають.

Вказує, що питання щодо виконання ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків відносно ОСОБА_4 було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини. В ході бесіди з`ясовано, що жінка виховує доньку без допомоги її батька - ОСОБА_5 , з яким зв`язку не має, аліменти від останнього не отримує, працює але коштів на дитину не вистачає.

Зазначає, що 21 червня 2019 року, вдруге надійшло повідомлення, що ОСОБА_4 до проходження практики не приступила, на зв`язок не виходить, її місцезнаходження не відоме. Зі слів вітчима, ОСОБА_4 забрала свої речі та зникла. В ході розшукових дій було встановлено місце перебування ОСОБА_4 . Під час з`ясування причин даного вчинку, остання пояснила, що не може проживати у даній оселі, через відсутність елементарних зручностей та вживання матір`ю та вітчимом спиртних напоїв.

У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогами щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ОСОБА_5 відносно дитини - ОСОБА_4 .

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 та ОСОБА_3 по відношенню до дитини - ОСОБА_4 посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник зацікавленої особи ОСОБА_2 просив позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 та ОСОБА_3 по відношенню до дитини - ОСОБА_4 задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позові.

Відповідач ОСОБА_5 , належним чином повідомлений про день час та місце розгляду справи через оголошення на веб-сайті «Судова влада України», до судового засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнала.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 28 серпня 2002 року, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками останньої зазначені: ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Відповідно до висновку оцінки потреб сім`ї від 06 вересня 2019 року, у сім`ї відсутні належні умови для повноцінного розвитку та проживання дитини.

З листів Професійно-технічного училища № 27 від 21 червня 2019, 27 грудня 2018 року слідує, що ОСОБА_4 навчається у ПТУ № 27 міста Генічеська, остання формально проживає за адресою: АДРЕСА_1 , але в силу життєвих обставин вимушена проживати у гуртожитку училища з 20 вересня 2017 року, так як батьки вживають алкогольні напої, зі слів співмешканців будинку в квартирі постійно збираються шумні компанії, вживають алкоголь, некоректно поводять себе щодо неповнолітньої. Мати ОСОБА_4 життям, навчанням та вихованням дочки не цікавиться, не приділяє їй належної уваги. У зв`язку з тим, що у дитини немає матеріального забезпечення з боку батьків, дівчина вимушена у вільний час працювати на неофіційній роботі, щоб отримати якісь кошти і купити собі предмети першої необхідності. ОСОБА_4 не має сезонного одягу, у неї відсутні засоби гігієни, не вистачає коштів на харчування. Як результат у Юлії постійні стреси, на фоні яких вона втрачає інтерес до навчання, погіршився психоемоційний стан, виникають конфлікти у гуртожитку з приводу крадіжки особистих речей дівчат, які з нею проживають.

У характеристиці на ОСОБА_4 , вказано, що остання не підтримує з одногрупниками дружні стосунки, замкнута але приймає участь у житті училища, займається в вокальному гуртку, виявляє професійні здібності, дуже відповідально ставиться до професії. Навчається на низькому та середньому рівні. Мати вихованням ОСОБА_8 не займається. На ґрунті постійних сварок матері із співмешканцем дівчина йде з дому, ночує де прийдеться, харчується невідомо чим.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , яка є викладачем у ПТУ № 27 пояснила, що у житлі де проживає ОСОБА_4 брудно та не створено належних умов для проживання дитини, батьки життям дитини не цікавляться, уваги їй не приділяють.

З висновку Генічеської районної державної адміністрації про можливість позбавлення батьківських прав, вбачається, що районна державна адміністрація вважає можливим позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_4 .

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України (далі - СК України). Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона чи він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» встановлено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13 у справі «М.С. проти України», йдеться про визначення «інтересів дитини», її місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

Таким чином, все вищевикладене, підтверджує, що відповідачі злісно ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дочки - ОСОБА_4 , оскільки не виховують дитину, не забезпечують її матеріально, не надають необхідного харчування, не створюють належних умов для її фізичного та духовного розвитку і навчання, зловживають алкогольними напоями.

Зазначені обставини свідчать про те, що залишення дитини у даній сім`ї не відповідатиме найкращим інтересам дитини та не забезпечить її розвиток у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи позицію відповідача, яка визнала позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню та відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_5 необхідно позбавити батьківських прав відносно їх дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином з відповідачів слід стягнути судові витрати у розмірі 768 грн. 40 коп. у рівних частинах на користь держави.

Керуючись ст. ст. 164, 165 СК України, ст. ст. 4, 10, 11, 12, 13, 76-81, 141, 200, 258, 259, 263-265, 268, 273,352, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Генічеської районної державної адміністрації в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , зацікавлена особа Служба у справах дітей Генічеської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав- задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст суду виготовлений 16 січня 2020 року.

Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова