Ухвала суду № 87015463, 14.01.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.2020 Справа №607/1114/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

за участю секретаря Мотиль Б.І.

представника Тернопільського

міського відділу ДВС Гнатюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення та бездіяльність головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби, заінтересована особа ОСОБА_2 ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на рішення та бездіяльність головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (на длний час - Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа ОСОБА_2 , у якій просить: визнати дії головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гнатюк Н.В. щодо винесення постанови від 19.11.2019 року про визначення місця побачення стягувача з дитиною протиправною та скасувати її; зобов`язати головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області вирішити питання щодо визначення місцем побачення стягувача з дитиною місце проживання стягувача; визнати дії головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гнатюк Н.В. щодо не проведення перевірки виконання боржником рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.11.2018 року у справі №607/1114/17 протиправними; зобов`язати головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області вирішити питання щодо виконання вимог ч.2 ст.641 Закону України «Про виконавче провадження» та п.8 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень стосовно здійснення перевірки виконання боржником рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.11.2018 року у справі №607/1114/17, в тому числі у вихідні та святкові дні.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник вказує на те, що з урахуванням приписів пункту 3 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, значного проміжку часу (з 10:00 год до 18:00 год), що впливає на інтереси дитини, скаржник звернувся із заявою до головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гнатюк Н.В. із проханням визначити місце проведення побачення стягувача з дитиною кожної другої та четвертої суботи місяця за адресою місця проживання стягувача. Всупереч наведеному, виконавець постановою від 19.11.2019 року визначила місцем проведення побачення адресу боржника. Проте, боржник не впускає стягувача за цією адресою та неодноразово викликала поліцію коли той намагався зайти до дитини. Тобто, постанова унеможливлює виконання рішення суду та підлягає скасуванню. Разом з тим, всупереч вимогам ч.2 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» та п.8 розділу IX Інструкції виконавець не здійснила перевірку виконання боржником цього рішення у визначений рішенням час та місці побачення, визначеного державним виконавцем.

ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, хоча повідомлявся про місце та час його проведення.

Зацікавлена особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату та час його проведення.

В силу вимог ч.2 ст.450 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності стягувача та боржника, оскільки неявка останніх не перешкоджає розгляду скарги.

Державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гнатюк Н.В. в судовому засіданні подавши суду письмові заперечення, вважає, що скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, зазначивши, що на виконанні у неї перебуває виконавче провадження АСВП № 60546019 з примусового виконання виконавчого листа № 607/1114/17 від 09.01.2019 р., виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про «визначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши, що батько проводить з сином час за наступним графіком: щопонеділка, з 10 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв; кожну другу та четверту суботу місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.; другу частину щорічних літніх канікул. 07.11.2019 р. державним виконавцем на адресу сторін виконавчого провадження направлено виклики з вимогою з`явитися до державного виконавця 12.11.2019 р. для визначення місця побачення батька з сином. Сторони виконавчого провадження у визначений час не з`явилися. ОСОБА_1 у заяві від 07.11.2019 р. просив визначити місцем проведення побачення стягувача з дитиною кожну другу та четверту суботу місяця за місцем проживання стягувача. У зв`язку з тим, що місцем проживання боржника є с В. Ходачків Козівського району, а територіальною підвідомчістю відділу є лише м. Тернопіль, призначити місцем проведення побачень за місцем проживання стягувача немає можливості. Боржник ОСОБА_2 у поданій нею заяві державному виконавцю зазначила, що графік побачень визначений судом вона не порушує, однак дитина не бажає бачитися з батьком та не хоче з ним йти на прогулянку. 19.11.2019 року державним виконавцем винесено постанову про визначення місця побачення стягувача з дитиною за місцем проживання боржника: АДРЕСА_1 , згідно графіку, визначеного рішенням суду. Щодо проведення виконавчих дій кожну другу та четверту суботу місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. зазначила, що пунктом 2 ст.64-1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. Згідно ст. 29 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії проводяться виконавцем у робочі дні, не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години, якщо інше не передбачено цією статтею. Конкретний час проведення виконавчих дій визначається виконавцем. Виконавчі дії в неробочі та святкові дні, встановлені законом, проводяться у час, передбачений частиною першою цієї статті, у разі якщо зволікання неможливе або якщо такі дії не можуть бути проведені в інші дні з вини боржника. Проведення виконавчих дій в інший час, ніж передбачено частиною першою цієї статті, допускається, якщо невиконання рішення створює загрозу життю чи здоров`ю громадян або якщо виконавчі дії, розпочаті до двадцять другої години, необхідно продовжити. Тобто, перевірити державним виконавцем виконання рішення суду боржником у другу та четверту суботу місяця не можливо, оскільки субота є вихідним днем. 25.11.2019 р. та 02.12.2019 р. державним виконавцем здійснено вихід за місцем побачення стягувача з дитиною визначеним постановою від 19.11.2019 р. (адреса місця проживання боржника АДРЕСА_1 ) та встановлено, що побачення з сином ОСОБА_3 не відбулося через неявку батька, про що складено акти державного виконавця. 03.12.2019 р. на адресу стягувача направлено повідомлення про те, що в разі повторної неявки на побачення з сином ОСОБА_3 згідно графіку встановленого судом, виконавчий документ буде повернуто згідно п. 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». 04.12.2019 р. надійшла заява боржника ОСОБА_2 про винесення постанови про відкладення виконавчих дій на 09.12.2019 р. у зв`язку з розглядом Тернопільським міськрайонним судом 09.12.2019 р. о 10.00 год. справи № 1915/12218/12. 16.12.2019 р. та 23.12.2019 р. державним виконавцем здійснено вихід за місцем побачення стягувача з дитиною визначеним постановою від 19.11.2019 р. (адреса місця проживання боржника АДРЕСА_1 ) та встановлено, що боржник ОСОБА_2 не чинить перешкод у спілкуванні ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 , однак побачення згідно графіку не відбулося у зв`язку з відмовою дитини іти на побачення з батьком, про що складено акти державного виконавця. 28.12.2019 р. (четверта субота місяця) державним виконавцем здійснено вихід за місцем проживання боржника АДРЕСА_1 та встановлено, що побачення з сином ОСОБА_3 не відбулося через неявку батька, про що складено акти державного виконавця. На підставі наведеного, вважає скаргу ОСОБА_1 безпідставною та у її задоволенні просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено одну з основних засад судочинства - обов`язковість виконання рішень суду.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 18 ЦПК України, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В порядку розділу VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», ст. 447 ЦПК України, передбачене право сторін виконавчого провадження на звернення до суду із скаргою в разі, якщо вони вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Також, згідно п. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

07.11.2019 року державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60524801 з приводу виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/1114/17, відповідно до якого визначено спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши, що батько проводить з сином час за наступним графіком: щопонеділка, з 10 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв; кожну другу та четверту суботу місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.; другу частину щорічних літніх канікул.

07.11.2019 р. державним виконавцем на адресу сторін виконавчого провадження направлено виклики з вимогою з`явитися до державного виконавця 12.11.2019 р. для визначення місця побачення батька з сином.

Сторони виконавчого провадження у визначений час не з`явилися.

ОСОБА_1 у заяві від 07.11.2019 р. просив визначити місцем проведення побачення стягувача з дитиною кожну другу та четверту суботу місяця за місцем проживання стягувача.

18.11.2019 р. ОСОБА_2 звернулася у Відділ ДВС із заявою у якій зазначила, що виклик державного виконавця отримано нею 15.11.2019 р., тому вона не могла з`явитися до державного виконавця 12.11.2019 р.

19.11.2019 року головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про визначення місця побачення стягувача з дитиною, згідно якої визначено місцем побачення стягувача ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – АДРЕСА_1 (місце проживання боржника).

Як вбачається із акту головного державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гнатюк Н.В. від 25.11.2019 року, виходом за адресою: АДРЕСА_1 боржнику ОСОБА_2 доведено до відому та виконання резолютивну частину рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2018 року про визначення способу участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши, що батько проводить із сином час за наступним графіком: щопонеділка із 10 год. до 12 год.; кожну другу та четверту суботу місяця із 10 год. до 18 год.; другу частину щорічних літніх канікул.

Також, як слідує із акту від 25.11.2019 року, складеного головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гнатюк Н.В., виходом за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що боржником ОСОБА_2 рішення суду виконано, дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для побачення з батьком згідно графіку визначеного рішенням суду, надано. Побачення у визначений час та місці не відбулося через неявку на місце проведення виконавчих дій стягувача ОСОБА_1 .

Як вбачається із акту від 02.12.2019 року, складеного головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гнатюк Н.В., виходом за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що побачення ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 у визначений графіком час не відбулося у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не з`явився на місце побачення про причини неявки не повідомив.

04 грудня 2019 року ОСОБА_2 звернулася у Тернопільський міський відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області із письмовою заявою про відкладення проведення виконавчих дій 09.12.2019 р. у зв`язку з розглядом Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області справи №1912/12218/12.

06 грудня 2019 р. головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гнатюк Н.В. винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій у ВП № 60524801 на 09.12.2019 року.

Як вбачається із акту від 16.12.2019 року, складеного головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гнатюк Н.В. в присутності інспекторів поліції Закришко О.Я. та ОСОБА_4 , виходом за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що боржник ОСОБА_2 не чинила перешкод у спілкуванні ОСОБА_1 із сином ОСОБА_3 однак побачення згідно графіку, визначеного рішенням суду не відбулось зв`язку із відмовою дитини йти на побачення з батьком. Боржник ОСОБА_2 не дозволила стягувачу зайти в квартиру, однак просила дитину здійснити побачення з батьком за межами їх дому, на що дитина відмовилася.

Аналогічний акт зазначеного змісту складено головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гнатюк Н.В. 23.12.2019 року.

28.12.2019 року головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гнатюк Н.В. складено акт з якого вбачається, що виходом за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що боржник ОСОБА_2 рішення суду виконує, не перешкоджає ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 . Однак, дитина повідомила, що він не хоче спілкуватися та проводити час з батьком. Державний виконавець очікував із 10 год 00 хв. до 10 год. 30 хв., однак ОСОБА_1 не з`явився.

Як вбачається із акту від 11.01.2020 року, складеного головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Південно-Західного управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гнатюк Н.В. в присутності начальника ТМВ ДВС Банаха В.Д., поліцейського ОСОБА_5 , виходом за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що боржник ОСОБА_2 надала у визначений графіком час та місці сина ОСОБА_3 для побачення з батьком ОСОБА_1 , однак дитина відмовилася спілкуватись з батьком.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз`яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

Як передбачено ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із пунктом 5 Розділу IX «Виконання рішень немайнового характеру» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2832/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1302/29432 (надалі Інструкція з організації примусового виконання рішень), якщо рішенням про встановлення побачення з дитиною не визначено час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, державний виконавець викликає сторони виконавчого провадження з метою визначення часу та (або) місця такого побачення шляхом надіслання викликів одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. Сторона виконавчого провадження у разі неможливості з`явитися на призначений час письмово повідомляє про це державного виконавця шляхом подання заяви (клопотання), в якій (якому) зазначає про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною. Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною. Якщо сторона виконавчого провадження не з`явилася у визначений у виклиці час до державного виконавця та письмово не повідомила державного виконавця про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною, державний виконавець визначає час та (або) місце такого побачення без врахування позиції відповідної сторони виконавчого провадження.

Пунктом 2 ст.64-1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

Згідно ст. 29 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії проводяться виконавцем у робочі дні, не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години, якщо інше не передбачено цією статтею. Конкретний час проведення виконавчих дій визначається виконавцем. Виконавчі дії в неробочі та святкові дні, встановлені законом, проводяться у час, передбачений частиною першою цієї статті, у разі якщо зволікання неможливе або якщо такі дії не можуть бути проведені в інші дні з вини боржника. Проведення виконавчих дій в інший час, ніж передбачено частиною першою цієї статті, допускається, якщо невиконання рішення створює загрозу життю чи здоров`ю громадян або якщо виконавчі дії, розпочаті до двадцять другої години, необхідно продовжити.

Згідно з ч. 2 статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Суд, проаналізувавши матеріали справи, а також докази надані сторонами, вважає, що дії державного виконавця в частині винесення ним спірної постанови від 19.11.2019 року про визначення місця побачення стягувача з дитиною, не суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та винесена у відповідності з вимогами пункту 5 розділу IX «Виконання рішень немайнового характеру» зазначеної Інструкції з організації примусового виконання рішень. Крім цього, суд вважає, що державним виконавцем при винесенні спірної постанови враховано позицію сторін та їх інтереси, а також найкращі інтереси дитини. Щодо зазначення стягувачем у своїй скарзі такої підстави для скасування спірної постанови, як перешкоджання боржника виконання судового рішення в частині проведення побачень з дитиною, суд зазначає, що такі твердження спростовуються наведеними актами, складеними державним виконавцем від 25.11.2019 року, 02.12.2019 року, з яких вбачається, що такі побачення не відбулись у зв`язку із неявкою самого стягувача, а із змісту актів від 16.12.2019 року, від 23.12.2019 року, від 11.01.2020 року, слідує, що неповнолітній ОСОБА_3 відмовився спілкуватись із батьком (стягувачем) та проводити із ним час. Також, суд вважає, що як вбачається із наведених доказів, державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Гнатюк Н.В. вчинялись дії щодо проведення перевірок виконання боржником рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.11.2018 року, що зафіксовано у зазначених актах, складених державним виконавцем за участю сторін, а також інших осіб, у яких зазначено, що боржник ОСОБА_2 не ухиляється від виконання даного судового рішення. Таким чином, суд вважає вимоги скаржника щодо визнання дій головного державного виконавця Гнатюк Н.В. щодо не проведення перевірки виконання боржником рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.11.2018 року у справі №607/1114/17 протиправними, не підлягають до задоволення. Також, суд вважає, що державним виконавцем Гнатюк Н.В. дотримано вимоги пункту 2 ст.64-1 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого, державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем, що підтверджено зазначеними доказами, а саме складеними актами державного виконавця від 25.11.2019 року, 02.12.2019 року, 16.12.2019 року, 23.12.2019 року,

11.01.2020 року. Щодо вимог скаржника, про зобов`язання державного виконавця необхідності проведення таких перевірок та виконання ним вимог ч.2 ст.64-1 Закону України «Про виконавче провадження» та п.8 розділу ІХ зазначеної Інструкції, у тому числі у вихідні та святкові дні, суд зазначає, що в силу вимог ст. 29 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії проводяться виконавцем у робочі дні, а виконавчі дії в неробочі та святкові дні, проводяться у час, якщо зволікання не можливе або якщо такі дії не можуть бути проведені в інші дні з вини боржника. Проведення виконавчих дій в інший час, ніж передбачено частиною першою цієї статті, допускається, якщо не виконання рішення створює загрозу життю чи здоров`ю громадян або якщо виконавчі дії, розпочаті до двадцять другої години, необхідно продовжити. Таким чином, суд не вбачає в діях державного виконавця порушення ним зазначених норм Закону та Інструкції, а тому вважає що вимоги скаржника у цій частині скарги, не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1302/29432, суд ,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення та бездіяльність головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, зацікавлені особи ОСОБА_2 , відмовити у повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 17 січня 2020 року.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан