Вирок № 87015025, 15.01.2020, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3949/19

Провадження № 1-кп/577/100/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Кравченка В.О.

з участю секретаря Лошкарьової Н.В.

прокурора Волосюк Ю.Б.

адвоката Волкової І.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника цивільного

позивача ОСОБА_6.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі кримінальне провадження №12019200080000546 від 01.06.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживає у АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2019 року близько 09:00 год. ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ-Форза», державний номер НОМЕР_1 , з метою виконання повороту ліворуч, виїздив від будинку №1 по пр. Миру в м. Конотоп на головну дорогу.

На порушення вимог п.п. 2.3 «б», 10.1 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 при виконанні маневру-повороту ліворуч проявив неуважність, відволікся від керування транспортним засобом та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка переходила проїзну частину поза межами пішохідного переходу з боку парку ім. Т.Шевченко і знаходилась на смузі дорожньої розмітки в нерухомому положенні.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 були спричинені синці на лівій сідниці в нижній третині, зовнішній поверхні лівої гомілки в середній третині, на час госпіталізації до лікарні - садна правої сідниці та лівого ліктьового суглобу, набряк м`яких тканин лівої лобної ділянки та лівого гомілково-ступневого суглобу, з приводу яких потерпіла з 20 по 27.05.2019 року перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні 69 КНМ КМР КЦРЛ з діагнозом: закритий перелом лівої п`яткової кістки без зміщення, ЗЧМТ, струс головного мозку, садна правої сідниці, лівого ліктьового суглобу. Синці, садна, ЗЧМТ, струс головного мозку відносяться до легких тілесних ушкоджень; внутрішньо суглобовий скалковий перелом тіла п`яткової кістки - до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тому як не є небезпечним для життя, але потягнув за собою тривалий розлад здоров`я.

Отже, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе не визнав та пояснив наступне.

У вказаний вище день та час керуючи автомобілем «ЗАЗ-Форза» д.н. НОМЕР_1 виїздив від будинку №1 по пр. Миру в м. Конотоп на головну дорогу з метою подальшого повороту ліворуч. Виїхавши на центр смуги пропустив авто, що рухалось по головній дорозі у попутному напрямку після чого почав завершувати маневр повороту ліворуч. Автомобіль, що рухався попереду, різко зменшив швидкість внаслідок чого він також пригальмував, але продовжив рух. Подивившись праворуч і впевнившись у відсутності перешкод для завершення повороту, перевів погляд ліворуч і у цей час, не закінчивши маневр, побачив перед своїм автомобілем ОСОБА_2 , яка стояла на проїзній частині дороги, а тому різко загальмував до повної зупинки. Остання, тримаючись руками за капот, поступово присіла на сідниці. Вважає, що контакту потерпілої з його автомобілем не відбулось і звідки взялися тілесні ушкодження у ОСОБА_2 не розуміє. Потім приїхали працівники поліції і швидка допомога. Вже у лікарні віддав потерпілій 3100 грн. на лікування, а та написала пояснення, що тілесні ушкодження отримала внаслідок падіння. Через два тижні дізнався, що ОСОБА_2 звернулася до поліції із заявою про ДТП. Позовні вимоги не визнає, оскільки наполягає на власній невинуватості.

Не зважаючи на не визнання вини, вина ОСОБА_1 доводиться наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 20.05.2019 року близько 09:00 год. переходила проїзну частину по пр.Миру в м.Конотопі поза межами пішохідного переходу з боку парку ім. Т.Шевченко. Бачила, як авто під керуванням ОСОБА_1 виїздило від будинку №1 по пр. Миру в м. Конотоп на головну дорогу з лівим ввімкненим поворотом. Дійшовши до середини дороги зупинилась і подивилась праворуч пропускаючи транспортні засоби. У цей час відчула удар у передню частину тулуба від чого впала спочатку на капот автомобіля, яким керував обвинувачений, а потім на дорогу. Їй стало зле і вона ледь не втратила свідомість, відчуваючи біль внизу лівої частини ноги. Потім приїхали поліцейські, а швидка допомога відвезла її до лікарні, де наклали на ногу гіпс. Оскільки ОСОБА_1 запевняв, що відшкодує витрати на лікування добровільно і надав 3100 грн., при цьому умовляв не звертатись до поліції з відповідною заявою, то вона повіривши у щирість намірів до поліції не зверталась, вказавши у письмових поясненнях про отримання тілесних ушкоджень від падіння. Проте, з часом обвинувачений відмовився від матеріальної підтримки, що і стало обставиною звернення до поліції із заявою про ДТП. Внаслідок отриманих травм проходила курс лікування у Конотопській ЦРЛ витрачаючи кошти на ліки та посилене харчування. Крім того, рухаючись за допомогою милиць була вимушена приїздити на медичне обстеження до лікарні та до слідчого на таксі, що також тягло певні витрати. А тому, звернулася до суду з позовом про стягнення з обвинуваченого 4062 грн. матеріальних збитків та 30 000 грн.- моральних. Додала, що до страхової компанії із заявою про сплату страхового відшкодування не зверталася. При призначенні покарання просить не позбавляти ОСОБА_1 свободи.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , співробітники поліції, кожен окремо, пояснили, що 20.05.2019 року близько 09:00 год. на службовому автомобілі рухались по пр.Миру в м.Конотопі в напрямку Будинку торгівлі. На зустрічній смузі, в районі парку Т.Шевченка, побачили ДТП. Під`їхавши з`ясували, що автомобіль ЗАЗ збив жінку. Ні потерпіла, ні водій не заперечували цьому факту. Авто обвинуваченого перебувало біля роздільної смуги не закінчивши до кінця поворот ліворуч. Про пригоду повідомили до чергової частини поліції, а самі поїхали на виклик. Оформлювали ДТП вже інші поліцейські і що відбувалось далі не знають.

Також вина ОСОБА_1 підтверджується:

- рапортом інспектора СРПП №2 Конотопського ВП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції Скрипник О.І. про виявлення кримінального правопорушення, у якому вказано, що 20.05.2019 року о 09:13 год надійшло повідомлення зі служби 102 від інспектора СРПП Конотопського ВП Соловйова про те, що в м.Конотоп по пр.Миру трапилось ДТП а/м «ЗАЗ Форза» НОМЕР_1 здійснив наїзд на жінку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканку АДРЕСА_3 , пошкодження ноги, а/м на місці напроти пам`ятника Шевченка. Потерпілу БШМД було доставлено та госпіталізовано до травматологічного відділення ЦРЛ з діагнозом ЗЧМТ?, перелом лівої п`яткової кістки, ссадина лівого ліктя і правої сідниці;

- заявою ОСОБА_2 про злочин від 01.06.2019 року, у якій потерпіла повідомила, що 20.05.2019 року біля 09:00 год. переходила дорогу по пр.Миру і її збив автомобіль «ЗАЗ-Форза» під керуванням ОСОБА_5 . В результаті отримала перелом п`яти, струс мозку та інші ушкодження. Також вказала, що ОСОБА_1 пообіцяв сплатити нанесені збитки, тому вирішила написати, що сама впала, про що повідомила працівнику поліції перебуваючи в шоковому стані. Але ОСОБА_1 відмовляється платити. Просить притягнути його до відповідальності;

- протоколом огляду місця події від 01.06.2019 року під час якого був оглянутий автомобіль «ЗАЗ «Форза» НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 , та встановлено пошкодження у вигляді тріщини переднього бампера та лакофарбового покриття;

- за постановою слідчого від 01.06.2019 року вказаний автомобіль визнаний речовим доказом, а ухвалою слідчого судді від 05.06.2019 року на цей транспортний засіб накладений арешт з місцем зберігання на спеціальному майданчику ГУНП в Сумській області;

- протоколом огляду місця події, яким є дільниця дороги по пр.Миру в м.Конотопі на якій 20.05.2019 року відбулось ДТП;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_2 від 17.07.2019 року в ході якого остання розповіла про обставини ДТП, місце і час його вчинення, а також схемою ДТП до вказаної процесуальної дії на якій відображені дані щодо руху та зупинки автомобілю під керуванням ОСОБА_1 , місце контакту авта з потерпілою тощо;

- протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_1 від 06.08.2019 року (також долучена схема до нього) під час якого останній повністю підтвердив свідчення надані 17.07.2019 року і нічого доповнити не бажав. Також показав місце наїзду на пішохода зазначивши, що контактування з пішоходом мало місце приблизно центральною частиною автомобіля «ЗАЗ-Форза». Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що поведінку, траєкторію руху та положення пішохода до моменту наїзду, відстань, яку подолав автомобіль ЗАЗ-Форза до наїзду в загальмованому стані вказати не може, тому як побачив пішохода натиснув на педаль гальм і відразу зупинився, тобто зупинка відбулась в момент контакту з пішоходом;

- висновками судових авто-технічних експертиз №19/119/9-1/254е від 29.07.2019 року та №19/119/9-1/282е від 15.08.2019 року за якими ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ-Форза», державний номер НОМЕР_1 , допустив порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме:

п. 2.3 «б»: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Допущені ОСОБА_1 порушення п.п. 2.3 б, 10.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП і наслідками, що настали.

Суд звертає увагу, що в описовій частині наведених висновків вказано, що покази водія автомобіля «ЗАЗ-Форза» н.з. НОМЕР_1 не містять в собі достатньої кількості вихідних даних, які б в повній мірі відображали механізм зближення транспортного засобу і пішохода до моменту наїзду. А саме, надані на дослідження покази водія автомобіля «ЗАЗ-Форза» н.з. НОМЕР_1 не містять в собі будь-яких даних стосовно характеру, швидкісного режиму та траєкторії руху пішохода до моменту наїзду. Відсутність перелічених даних не дає можливості визначити технічну можливість водія автомобіля «ЗАЗ-Форза» н.з. НОМЕР_1 уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди, а відповідно, і провести оцінку його дій згідно вимог ПДР України в даній дорожній ситуації. Тому, надані на дослідження покази водія автомобіля «ЗАЗ-Форза» н.з. НОМЕР_1 , стосовно вказаного ним механізму зближення транспортного засобу і пішохода до моменту наїзду, являються неповними та не можуть бути розглянутими при подальшому дослідженні. В свою чергу вивченням наданих дослідження показів потерпілої ОСОБА_2 , стосовно вказаного нею механізму зближення транспортного засобу і пішохода до моменту наїзду, було встановлено, що вони містять в собі достатню кількість вихідних даних для його дослідження. У зв`язку з цим дослідження проводилось виходячи з механізму зближення транспортного засобу і пішохода до моменту наїзду, які слідують з показів потерпілої ОСОБА_2

- відповідно до висновків судово-медичних експертиз № 271 від 22.07.2019 року та №342 від 21.08.2019 року у ОСОБА_2 на час судово-медичного обстеження мали місце: синці на лівій сідниці в нижній третині, зовнішній поверхні лівої гомілки в середній третині, на час госпіталізації до лікарні - садна правої сідниці та лівого ліктьового суглобу, набряк м`яких тканин лівої лобної ділянки та лівого гомілково-ступневого суглобу, з приводу яких вона з 20 по 27.05.2019 року знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні 69 КНМ КМР КЦРЛ з діагнозом: закритий перелом лівої п`яткової кістки без зміщення, ЗЧМТ, струс головного мозку, садна правої сідниці, лівого ліктьового суглобу. По ступеню важкості синці, садна, ЗЧМТ, струс головного мозку відносяться до легких тілесних ушкоджень; внутрішньо суглобовий скалковий перелом тіла п`яткової кістки відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тому як не є небезпечним для життя, але потягнув за собою тривалий розлад здоров`я та міг виникнути внаслідок приземлення потерпілої на випрямлені ноги (в фазі автомобільної травми при зіткненні з пішоходом). При падінні на площині могли утворитися тілесні ушкодження у вигляді синця з садном лівої сідниці, садно лівого ліктьового суглобу;

Наведені докази повністю узгоджуються з показами потерпілої ОСОБА_2 , які є чіткими, послідовними, а тому, на переконання суду, правдивими.

Отже, поза сумнівом, що тілесні ушкодження, зокрема середньої тяжкості, потерпіла ОСОБА_2 отримала 20.05.2019 року близько 09:00 год. внаслідок наїзду на неї автомобілем «ЗАЗ-Форза» н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Аналіз обставин даної пригоди свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ЗАЗ-Форза» н.з. НОМЕР_1 здійснив маневр повороту ліворуч не впевнившись, що виконання даного маневру буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, оскільки потерпіла ОСОБА_2 на момент початку руху автомобіля та зміни його напрямку знаходилась на осьовій лінії проїзної частини, в нерухомому стані, а тому технічна можливість попередити наїзд обумовлювалась виконанням вимог пунктів 2.3 «б», 10.1 ПДР України. Крім того, із пояснень ОСОБА_1 наданих у судовому засіданні вбачається, що останній перед закінченням маневру повороту ліворуч відволікся, проявив неуважність дивлячись вправо, при тому, як зліва перебувала потерпіла, яку він побачив лише в останній час.

З огляду на викладене не заслуговують на уваги посилання ОСОБА_1 на письмові пояснення надані ним та ОСОБА_2 у день ДТП, згідно яких остання отримала тілесні ушкодження внаслідок власної недбалості (падіння на проїзній частині), а не зіткнення з автомобілем під його керуванням, оскільки ці пояснення не є доказом у кримінальному провадженні. Також слід зауважити, що потерпіла ОСОБА_2 вказала, що надання цих пояснень було обумовлено попередньою домовленістю з ОСОБА_1 про добровільне відшкодування завданих збитків, яку обвинувачений у подальшому відмовився виконувати, а тому вона звернулася до поліції з відповідною заявою.

Переконавшись у доведеності вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення підсудному покарання.

Згідно зі ст.65 КК України при призначенні покарання, суд ураховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а за положеннями ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Обтяжуючих відповідальність обставин не встановлено.

До обставин пом`якшуючих покарання слід віднести перебування у обвинуваченого на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

З урахуванням викладеного, вчинення злочину з необережності, висновку органу пробації за яким виправлення обвинуваченого можливо без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства, суд приходить до переконання, що відповідно скоєному буде покарання у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Позовні вимоги Фінансового управління Конотопської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 3234 грн. 14 коп. підлягають задоволенню на підставі ст.1206 ЦК України.

Разом з тим позов потерпілої ОСОБА_2 слід залишити без задоволення виходячи із такого.

За положеннями статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі по тексту Закон) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Судом встановлено, що відповідно до страхового полісу №АМ/9356570 страховиком відповідача з страховим лімітом за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю 200 000 грн., на момент вчинення ДТП, було акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (приватне).

Згідно з пунктами 22.1 ст.22, 23.1 ст.23 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

За загальним правилом, викладеним у пункті 5 частини першої статті 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає спеціальні правила щодо наслідків невиконання страхувальником обов`язку перед страховиком, зокрема з надання своєчасного повідомлення про настання страхового випадку.

Так, підпункт 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 вказаного Закону передбачає, що у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

У випадку невиконання чи неналежного виконання страхувальником вказаного обов`язку страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника (підпункт 38.1.1 («ґ») пункту 38.1 статті 38 зазначеного Закону).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Отже, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Наведена правова позиція, яка є обов`язковою для врахування, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі № 755/18006/15-ц.

Оскільки ОСОБА_2 , яка є цивільним позивачем, пояснила, що не зверталась з відповідною заявою до страховика про виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування, укладеного з ОСОБА_1 , то її вимоги про стягнення з останнього шкоди, заподіяної здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не підлягають задоволенню.

По справі маються процесуальні витрати загальною сумою 1884,12 грн., які необхідно стягнути з обвинуваченого.

Керуючись: ст.ст. 124, 128, 368, 370, 371 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_5 за ч.1 ст.286 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_5 витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 3234 грн. 14 коп. на розрахунковий рахунок бюджету м.Конотоп (номер рахунку IBAN: НОМЕР_2 ; одержувач: Конотопське УК /м.Конотоп/; ЄДРПОУ 37784555; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; код платежу: 24060300 Інші надходження.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_5 шкоди, заподіяної здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 4062 грн. та моральної - 30000 грн. залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_5 понесені процесуальні витрати загальною сумою 1884 грн. 12 коп.

Речовий доказ автомобіль «ЗАЗ Форза» д.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , повернути останньому, скасувавши накладений раніше арешт за ухвалою слідчого судді від 05.06.2019 року.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: В. О. Кравченко