Рішення № 87013297, 15.01.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2138/18

Провадження № 2/307/64/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Ком`яті Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, в місті Тячів, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого об`єму природного газу,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» звернулося у суд з вищевказаним позовом.

Посилається на те, що 16.02.2018 р. працівниками ПАТ «Закарпатгаз» під час контрольного огляду вузла обліку на об`єкті відповідача ОСОБА_2 виявлено порушення на ринку природного газу - несанкціоноване відновлення газопостачання.

Дане порушення зафіксовано актом про порушення № 41 від 16.02.2018 р.

Підпункт 2 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу спожитий об`єм природного газу визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору - з дня його закінчення (розірвання) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Оператором ГРМ перераховано об`єм спожитого газу за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з 15.08. по 15.02.2017 р.

Вартість донарахованого через порушення об`єму природного газу, яку відповідач має компенсувати оператору ГРМ - ПАТ «Закарпатгаз» - становить 30714.11 грв.

13.01.2019 р. позивач подав до суду клопотання про заміну відповідача у зв`язку зі смертю відповідача ОСОБА_3 . Просив залучити до участі у справі ОСОБА_1 та стягнути з нього на користь ПАТ «Закарпатгаз» 30714.11 грв. передбаченої Кодексом ГРС компенсації вартості перерахованих обсягів природного газу та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Надіслав до суду письмове клопотання, в якому вимоги позовної заяви підтримує та просить їх задовольнити повністю. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився і не повідомив суду причини неявки. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до акту про порушення № 41 від 16.02.2018 р., за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками ПАТ «Закарпатгаз» було виявлено наявність несанкціонованого газопроводу, через який втрати природного газу не обліковуються та несанкціоноване відновлення газоспоживання.

За вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_2 та на його ім`я було відкрито особистий рахунок споживання природного газу.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

На запит суду, завідуюча Тячівської державної нотаріальної контори Черевко Л.В. надала відповідь, з якої вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена спадкова справа за № 87/2014. Спадкоємцем після його смерті є його син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У зв`язку з цим суд надіслав позивачу повідомлення про необхідність залучити до справи належного відповідача.

АТ «Закарпатгаз» надіслав суду клопотання про притягнення ОСОБА_1 в якості належного відповідача та стягнення з нього 30714.11 грв. компенсації вартості природного газу передбаченої Кодексом газорозподільних систем, яке протокольною ухвалою суду від 10.09.2019 р. було задоволено.

До початку розгляду справи по суті, мати відповідача надала суду свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є неповнолітнім.

14.11.2019 р. ПАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" було направлено листа, яким запропоновано надати докази на підтвердження заявлених позовних вимог, а саме, цивільно-правовий договір укладений між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" та неповнолітнім ОСОБА_1 , а також докази на підставі яких, такий був укладений, або вказати належного відповідача по справі.

На вказаний лист представники позивача не відреагували.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 частин 1-4 цього ж Кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 13 ч.ч. 1, 2 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 42 ч. 1 п. 2 цього ж Кодексу визначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

З приписів ст. 76, ст. 77 ч.ч. 1, 2, ст. 78, 79, 80 ч. 2, ст. 81 ч.ч. 1, 5, 6, ст. 83 ч. 1 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 95 ч. 1 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доказів прийняття спадщини неповнолітнім ОСОБА_1 , а також доказів того, що між відповідачем та позивачем виникли якісь правовідносини в контексті заявленого позову позивач суду не надав. На думку суду сам факт проживання неповнолітньої особи у будинку в якому було допущено порушення правил користування газом, а також підписання цією особою акту перевірки дотримання правил газопостачання не може бути підставою для настання цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до статті 33 ЦК України неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник. Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 цього Кодексу.

За правилами статті 1179 цього ж кодексу неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов`язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини. Обов`язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

За таких обставин суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Судові витрати слід покласти на позивача.

Тому, керуючись ст.ст. 95 ч. 1, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. 16, 33, 1179 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне рішення складено 20.01.2020 року.

Головуючий В.І. Гримут