Вирок № 87011920, 20.01.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57935/19-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2020 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Шапутько С. В.

за участю секретаря Галаган Г. О.

прокурора Закаряна Б. Н.

захисника Кошельника С. М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12019100060004657, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2019, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, що проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого

- 16.10.2013 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік;

- 27.03.2014 Комсомольським міським судом Полтавської області за частинами 2, 3ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, та із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до 5-ти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки;

- 18.01.2016 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4-х років позбавлення волі, із застосуванням ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначено остаточне покарання в виді 5 років 1 місяця позбавлення волі;

- 24.10.2016 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 28.11.2016 Октябрським районним судом м. Полтава за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 20.02.2017 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України із частковим складанням покарання за вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 28.11.2016 до 5 років 8 місяців позбавлення волі, звільнений з установи виконання покарань 16.11.2018 по відбуттю строку покарання

- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово судимим за злочини проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив новий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 22.10.2019 приблизно о 07 год. 00 хв. ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане із проникненням у приміщення, зайшов до приміщення Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 16.

Перебуваючи у приміщенні вказаного госпіталю, а саме: на другому поверсі у відділенні абдомінальної хірургії, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу зайшов до приміщення палати № 9, тим самим проник до зазначеного приміщення, та помітив на тумбочці мобільний телефон марки "Iphone 6", вартістю 2750 грн., який належить потерпілому ОСОБА_2 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане із проникненням до приміщення, діючи з корисливим мотивом, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає з працівників госпіталю та не може перешкодити, вважаючи, що його дії залишаться непомітними для оточуючих, взяв з тумбочки мобільний телефон марки "Iphone 6", сірого кольору, вартістю 2750 гривень, та, поклавши його до внутрішньої кишені своєї куртки, вийшов з приміщення Національного військово-медичного клінічного центру «Головного військового клінічного госпіталю», а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 2750 (дві тисячі сімсот п`ятдесят) гривень.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та щиро розкаявся, викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення не оспорював. Показав, що 22.10.2019 до приміщення НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» потрапив випадково, тобто він не мав намір відвідати когось із хворих чи потрапити на прийом до лікаря. Так, він перебував на території Київської фортеці та помітив, що він перебуває вже на іншій території - території військового госпіталю. Оскільки він потребував грошових коштів, зайшов до корпусу, потім - до палати лікарні, де з тумбочки взяв телефон потерпілого "Iphone 6". Із вказаним телефоном покинув приміщення лікарні та віддав телефон іншому чоловікові для продажу, проте того чоловіка було затримано, та він вказав на ОСОБА_1 .

Просив суворо його не карати, врахувати, що він бажає виправитися, щиро жалкує про скоєне та відчуває сором за свій вчинок.

Потерпілий, повідомлений про місце, дату та час розгляду справи у спосіб, що відповідає вимогам ст. 35 КПК України, в судове засідання не з`явився.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні злочину, суд вважає можливим встановити всі обставини судового розгляду у відсутність потерпілого, а тому можливим розглянути справу без його участі.

Обвинувачений ОСОБА_1 вважав недоцільним у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України досліджувати інші докази стосовно фактичних обставин вчиненого ним діяння. Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст обвинувачення та те, що в такому випадку буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

За згодою осіб, які беруть участь у справі, в судовому засіданні ухвалою головуючого вирішено питання про недоцільність дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції обвинуваченого.

З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у приміщення, та його дії за встановлених судом обставин кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

Кваліфікуючи дії обвинуваченого за ознакою «проникнення до приміщення», суд враховує положення п. 22 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» та встановлені судовим розглядом обставини: що ОСОБА_1 не мав об`єктивних підстав знаходитись в приміщенні Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» та проник до приміщення саме з метою вчинення крадіжки.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину (який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином), особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд враховує повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, характеризується формально позитивно, не одружений, має середню спеціальну освіту, не працює, на обліку нарколога, психіатра не перебуває, раніше судимий за умисні злочини проти власності.

Враховуючи викладені дані про особу винного, усі обставини справи, суд вважає неможливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, та з урахуванням наявності обставин, що пом`якшують покарання, відсутності обставин, що його обтяжують, конкретних обставин кримінального правопорушення, способу проникнення до приміщення та об`єкту злочинного посягання, того, що спричинену кримінальним правопорушенням шкоду потерпілому фактично відшкодовано шляхом повернення викраденого мобільного телефону, надходить до висновку, що покаранням, необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

З урахуванням особи винного, наявних в провадженні ризиків можливого ухилення від відбування покарання, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також враховуючи призначення покарання у виді позбавлення волі без звільнення від його відбування, суд вважає необхідним до набрання вироком сулу законної сили застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід залишити без змін - тримання під вартою.

Цивільний позов у справі не заявлено, процесуальні витрати відсутні.

Питання речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання рахувати з дня його фактичного затримання - 22.10.2019, зарахувавши до строку відбування покарання строк попереднього ув`язнення.

Застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Речові докази:

Мобільний телефон марки "Iphone 6" сірого кольору, сім-карту мобільного оператора «МТС», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2 , залишити потерпілому за належністю.

Цивільний позов у справі не заявлено, процесуальні витрати відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його оголошення через Печерський районний суд м. Києва.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити учасникам кримінального провадження після його проголошення.

Суддя С. В. Шапутько