Ухвала суду № 87011504, 20.01.2020, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 4-с/759/63/20

ун. № 759/8902/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року суддя Святошинського районного суду м. Києва розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Пишного А.В.,

В С Т А Н О В И В :

У грудня 2019 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою в якій просить скасувати постанову приватного виконавця Пишного А.В. від 20.11.2019р. ВП № 60675859 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 759/8902/13-ц виданого Святошинським районним судом м.Києва; скасувати постанову приватного виконавця від 20.11.2019р. У ВП № 60675859 про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди у сумі 232 792,18 грн.; скасувати постанову приватного виконавця від 20.11.2019р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 219,40 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Відповідно п. 16 Постанови ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ № 6 від 07.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено , що відповідно до статті 385 ЦПК (ст. 449 ЦПК України в редакції на даний час) скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Як вбачається із матеріалів заявник оскаржує постанови які були винесенні 20.11.2019р., тоді як зі скаргою звертається 18.12.2019р., доказів коли саме було ОСОБА_1 отримано оскаржувані постанови суду не надано та про поновлення строків заявник не звертається.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про залишення скарги без розгляду , оскільки заявником пропущено строку звернення до суду з поданням скарги, а тому відсутні правові підстави для задоволення скарги.

Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст. ст. 447-453 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Пишного А.В. - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинського районний суду міста Києва, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення .

Учасники справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О. Петренко