Ухвала суду № 87010936, 17.01.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22570/19

провадження № 1-кп/753/818/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Скуби А.В.

секретаря Сіваєвої Ю.В. провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019100020007187 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Стара Синява, Старосинявського району, Хмельницької області, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ізмаїл, Одеської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України;

з участю сторін кримінального провадження: прокурора Сєдих А.А. представника потерпілого Самчука А.В. захисника Карасьова В.М. обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилавшись при цьому на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та зазначив, що більш м`які запобіжні заходи не будуть ефективними і не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених. Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити.

Захисник Карасьов В.М. заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, висловив думку про можливість застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали позицію захисника.

Вирішуючи питання яке обговорювалося суд виходить із наступного. У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, суд не вирішуючи питання доведеності вини обвинувачених, враховує обгрунтованість підозри у вчиненні останніми злочину який їм інкриміновано.

Також суд враховує те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні умисного, тяжкого злочину, при доведенні провини за який їм загрожує покарання до 6 років позбавлення волі, інформацію про вік та стан здоров`я обвинувачених, міцність соціальних зв`язків, місце проживання, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, розмір майнової шкоди.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу, судом окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставини у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є тяжкість злочину, який інкримінуються обвинуваченим та міра покарання, яка їм загрожує у разі доведення вини, також такою обставиною є підвищена суспільна небезпечність інкримінованого злочину, відсутність працевлаштування, а відповідно і джерела доходів, та інформація про обвинувачених, і саме наведені вище обставини у їх сукупності, дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України, зокрема ризиків переховування від суду та вчинення нових злочинів.

Ризик переховування від суду на даному етапі кримінального провадження продовжує існувати та є реальним, оскільки розуміючи яке покарання їм може загрожувати, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть переховуватися від суду для уникнення кримінальної відповідальності, що унеможливить розгляд справи у суді, виключить можливість встановлення об`єктивної істинни та виконання завдань кримінального провадження передбачених ст.2 КПК України.

Водночас, на даній стадії кримінального процесу, судом не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинувачених під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв`язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України та могли гарантувати належну прцесуальну поведінку обвинувачених та виконання останніми рішень суду, тому інші запобіжні заходи, ніж ті, що зазначені в ухвалі, на переконання суду, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених та виконання ними процесуальних рішень суду.

Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п.80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів, тому суд вважає за необхідне визначити заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків передбаченим КПК України у розмірі 81 080 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.183,176-206,331 КПК України

У Х В А Л И В :

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15.03.2020 року включно. Визначити заставу достатню для виконання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обов`язків передбачених КПК України у розмірі 81 080 гривень. У разі внесення застави звільнити ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 з-під варти та зобов`язати їх з`являтися за першою вимогою до суду, повідомляти суд про зміну місця свого проживання, не відлучатися із Київської області без дозволу суду. Роз`яснити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та застоводавцям, що у разі невиконання обвинуваченими покладених на них обов`язків, застава буде звернена в дохід держави. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя: