Вирок № 87009951, 20.01.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/7820/19

Провадження 1-кп/235/266/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року м. Покровськ Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Токарєва А.Г.;

за участю секретаря - Ященко А.В.,

за участю прокурора - Лєйко Н.Л.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Красноармійськ (нині Покровськ) Донецької області, українця, громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, одруженого, офіційно не працюючого, на утриманні має доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимий: 19 вересня 2019 року Красноармійським міськрайоним судом Донецької області за ч. 3 ст. 15, ч. 1ст. 185 КК України до покарання у вигляді 850 гривень штрафу, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2, ч. 2 ст. 15 КК України -,

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2019 року близько о 13 годині ОСОБА_1 , перебуваючи у себе вдома за адресою: АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що по розташованим на залізничних коліях станції «Покровськ» Донецької залізниці зупиняються вантажні потяги у вагонах яких перевозиться кам`яне вугілля, прийняв рішення скоїти таємне викрадення вказаного чужого майна.

З цією метою, того ж дня 28 жовтня 2019 року о 13 годині 10 хвилин, взявши у себе вдома шість порожніх синтетичних мішків, ОСОБА_1 прибув до ділянки залізничних колій станції «Покровськ» Донецької залізниці, де побачив вантажний потяг, що готувався для відправки та перевозки вантажу - кам`яного вугілля, який знаходився на колії № 23 парного парку вказаної залізничної станції. Після чого, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, умисно, повторно, з корисливих мотивів ОСОБА_1 заліз на вагон №53450573 вантажного потягу №3604, за накладною №52271913 зі станції «Добропілля» Донецької залізниці до станції «Курахівка» Донецької залізниці, та скориставшись відсутністю працівників залізниці і тією обставиною, що за його дійми ніхто не спостерігає, за допомогою рук наповнив шість синтетичних мішків вугільною продукцією марки «Г», загальною вагою 300 кг., вартістю 341,70 гривень, яке належить Товариству з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», що знаходилась у вагоні.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 спустив з вагону на землю по черзі всі мішки з викраденим кам`яним вугіллям, після чого по черзі переніс їх через паркан за територію залізничної станції «Покровськ» Донецької залізниці та склав їх поблизу буднику №7 по вулиці 1-го Травня міста Покровська, щоб звідти перенести їх додому за місцем мешкання. В цей час неправомірні дії ОСОБА_1 були виявлені та припинені співробітниками вневідомчої охорони залізничної станції «Покровськ» та співробітниками Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області.

ОСОБА_1 виконав усі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, та злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 185 ч. 2, ч. 2 ст. 15 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю та показав, що він дійсно 28 жовтня 2019 року о 13 годині 10 хвилин, взяву себе вдома шість порожніх синтетичних мішків, прийшов до ділянки залізничних колій станції «Покровськ» Донецької залізниці, де побачив вантажний потяг. Після чого заліз на вагон потягу, та за допомогою рук наповнив шість синтетичних мішків вугільною продукцією. що знаходилась у вагоні. В подальшому він спустив з вагону на землю по черзі всі мішки з викраденим кам`яним вугіллям, після чого по черзі переніс їх через паркан за територію залізничної станції «та склав їх поблизу буднику №7 по вулиці 1-го Травня міста Покровська, щоб звідти перенести їх додому за місцем мешкання. Однак в цей час був затриманий працівниками охорони. У скоєному розкаюється, просить суворо його не карати.

Суд визнає недоцільним дослідження доказів, щодо обставин скоєння обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч. 2, ч. 2 ст. 15 КК України, оскільки вони не оспорюються учасниками кримінального провадження. У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом з`ясовано у обвинуваченого, чи правильно він розуміє зазначені у обвинувальному акті обставини, зміст цих обставин, та чи немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, крім того обвинуваченому роз`яснено, що він буде позбавлений права оскаржити дані обставини у апеляційному порядку.

З наведених доказів суд приходить до висновку, що факт закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, обвинуваченим ОСОБА_1 доведений в судовому засіданні. Показання обвинуваченого об`єктивно підтверджені матеріалами кримінального провадження.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується по місцю проживання, раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Згідно відомостей які містяться у досудовій доповіді Покровського міськрайонного відділу Філії Державної установи «Центр пробації», ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення високий, на думку органу його виправлення можливо без позбавлення або обмеження волі лише у виключному випадку, він становить середню небезпеку для суспільства.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є повторність злочину.

Пом`якшуючою обставиною по справі є щире каяття обвинуваченого.

Цивільний позов заявлено не було.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.185 КК України

Разом з тим, враховуючи дані особи обвинуваченого ОСОБА_1 , той факт, що він провину свою визнав та розкаявся, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, суд вважає що його можливо звільнити від покарання з випробуванням в силу ст.. 75 КК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, клопотання про обрання такого заходу не заявлено.

Питання щодо речових доказів визначити у відповідності до ст.. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 185 ч. 2, ч. 2 ст. 15 КК України, і за цим законом призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

Згідно вимог ч. 1 ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного основного покарання з випробуванням на один рік.

Відповідно до вимог ст.. 76 КК України на ОСОБА_1 покласти наступні обов`язки:

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

-виконувати заходи передбачені пробаційною програмою.

Речові докази, після набрання вироком законної сили: вугілля марки «Г», яке знаходиться у шести синтетичних мішках, білого кольору, та зберігаються у камері зберігання Покровського ВП ГУНП в Донецькій області - повернути ТДВ «Шахта «Білозерська».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду на протязі 30 днів із дня його проголошення через Красноармійський міськрайонний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя: А.Г.Токарєв