Ухвала суду № 87008172, 20.01.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/167/20

Номер провадження 1-кс/623/62/2020

УХВАЛА

іменем України

20 січня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

слідчого судді Бєссонової Т.Д.,

за участі секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Козир М.В.,

слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП Осіпова С.С.,

захисника Міщенко І.І.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі Харківської області клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Осіпова С.С. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000060 від 18.01.2020, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм, Харківської області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2020 року слідчий СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Осіпов С.С. звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Козир М.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 , 17.01.2020 року, близько 24 год. 00 хв., перебуваючи біля буд. № 58 по вул. Соборній в м. Ізюм, в ході словесного конфлікту з ОСОБА_2 , який виник на ґрунті раптових неприязних відносин, з метою умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень останньому, наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_2 від якого останній впав на землю, після чого ОСОБА_1 наніс удар правою ногою в область тулуба ОСОБА_2 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в області обох очей, садна на верхньому віці правого ока, переломів 7 та 8 ребер зліва, розриву селезінки що супроводжувався внутрішньою кровотечою, від якої настала смерть ОСОБА_2 .

Відомості за даним фактом 18.01.2020 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000060 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілому.

У вчиненні даного кримінального правопорушення - злочину підозрюється ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ізюм, Харківської області, громадянин України, українець, не одружений, не працюючий, раніше судимий, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

18.01.2020 о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_1 було фактично затримано та доставлено до Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області.

18.01.2020 о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення-злочину.

19.01.2020 о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченому ч. 2 ст. 121 КК України.

Крім цього, вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальну провадженні доказами: протоколом огляду трупа, поясненням ОСОБА_1 , протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

В судовому засіданні слідчий Осіпов С.С., прокурор Козир М.В. підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 в повному обсязі, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні вищевказаного злочину визнав, просив про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник підозрюваного - адвокат Міщенко І.І. проти задоволення клопотання заперечувала, просила про обрання стосовно свого підзахисного запобіжного хаоду у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що він має міцні соціальні зв`язки, родину - батька та брата та має офіційне місце реєстрації.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника, дослідивши копії матеріалів, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 18.01.2020 о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_1 було фактично затримано та доставлено до Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області. 18.01.2020 о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення-злочину. 19.01.2020 о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченому ч. 2 ст. 121 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, що підтверджується матеріалами проведення досудового розслідування, а саме: протоколом огляду трупа, поясненнями ОСОБА_1 , протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Крім того, необхідність задоволення клопотання слідчого вбачається й через призму декількох рішень ЄСПЛ, висновки яких прямо кореспондуються з положеннями ч.2 ст.8 КПК України, де зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З практики ЄСПЛ вбачаються принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя ( рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, офіційно не працює та не має постійного джерела прибутку, має недостатньо міцні соціальні зв`язки, таким чином наявні ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення,а також оцінюючи сукупність обставин, а саме вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення - злочину, що свідчить про обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання вини у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, у вчиненні якого підозрюється, тому обрання стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, на підставі чого слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України - в розмірі 80 (вісьмидесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає сумі 168 160 грн. (2102 х 80 = 168 160) грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177,178,182,183,184,192-194,196,197,395 КПК України, рішенням ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії», «Вемгофф проти Німеччини», «Москаленко проти України», «Мюррей проти Об`єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», ст. 5, 6 Європейської Конвенції з прав людини, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Осіпова С.С. - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, а саме: з моменту фактичного затримання - з 18 години 30 хвилин 18 січня 2020 року до 18 години 30 хвилин 17 березня 2020 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок: одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ, МФО одержувача: 820172, р/р: ua208201720355299002000006674, призначення платежу: застава, справа № 623/167/20; провадження № 1-кп/623/62/2020 від ОСОБА_1 або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки невиконання покладених зобов`язань. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя Т. Д. Бєссонова