Рішення № 87005556, 14.01.2020, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/1709/19

Провадження № 2/419/4/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Мартинюка В. Б.,

за участю: секретаря - Московченко О.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_2 , третя особа: центр надання адміністративних послуг при Новоайдарській районній державній адміністрації, про зняття арешту з нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

До Новоайдарського районного суду Луганської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_2 , третя особа центр надання адміністративних послуг при Новоайдарській районній державній адміністрації, про зняття арешту з нерухомого майна.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що вона є власником нерухомого майна, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . У провадженні Жовтневого районного суду міста Луганська знаходилась цивільна справа № 2/435/52/14 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування квартири, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у моїй особистій приватній власності. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Луганська від 05 квітня 2012 року для забезпечення позовних вимог ОСОБА_2 накладено арешт на нерухоме майно, а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , копію ухвали для виконання направлено до Жовтневого ВДВС Луганського міського управління юстиції. 25.04.2012 державним виконавцем Жовтневого ВДВС Луганського міського управління юстиції на виконання ухвали суду винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження нерухомого майна, про що внесені відповідні відомості до Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Судовий розгляд вищезазначеної цивільної справи не завершилась, у зв`язку з початком у квітні 2014 року антитерористичної операції на території Луганської області. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в тому числі місто Луганськ, на території якого знаходиться Жовтневий районний суд міста Луганська. Відповідно до Розпорядження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про визначення територіальної підсудності справ" від 02.09.2014 № 2710/38-14 справи, підсудні Жовтневому районному суду міста Луганська вирішуються Троїцьким районним судом Луганської області.

Згідно інформації Троїцького районного суду Луганської області цивільна справа № 2/435/52/14 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним до Троїцького районного суду Луганської області не передавалась.

На підставі чого вона до Троїцького районного суду Луганської області подала заяву про відновлення матеріалів втраченого судового провадження, а саме цивільної справи № 2/435/52/14 з метою скасування ухвали Жовтневого районного суду міста Луганська від 05 квітня 2012 року в рамках відновленої цивільної справи. Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 21.05.2019 відмовлено у задоволенні її заяви про відновлення матеріалів втраченого судового провадження, у зв`язку з недостатності зібраних матеріалів."

Крім того, відповідно до інформації Управління державної виконавчої служби Головного ТУЮ у Луганській області, виконавчих проваджень, по яких вона ОСОБА_1 є боржником або стягувачем, на виконанні у відділах ДВС Головного ТУЮ у Луганській області не перебувають.

Враховуючи викладене, вищезазначене нерухоме майно, а саме квартира, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 до теперішнього часу перебуває під арештом, тобто більше 7 років, що порушує її права як власника нерухомого майна, зокрема право на розпорядження своєю власністю відповідно до норм цивільного законодавства України. Як власник нерухомого майна, а також особа, яка зазнає перешкоди у реалізації права власності, вжила усі заходи щодо відновлення її законних прав та інтересів, зокрема звернулась до суду про відновлення матеріалів втраченого судового провадження з метою подання заяви про скасування ухвали суду про накладення арешту на майно, на що судом було відмовлено. Крім того, звернулась до органу виконання судових рішень (Управління ДВС Головного ТУЮ у Луганській області), на що отримала інформацію про відсутність виконавчих проваджень де вона є стороною виконавчого провадження. Тому, в даному випадку єдиним способом захисту своїх прав є усунення перешкод у здійсненні права розпорядження своїм майном, зокрема, шляхом подання позовної заяви про зняття арешту з нерухомого майна.

Ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 24.06.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 11.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явилась, але надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити (а.с.34).

Представник відповідача Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області в судове засідання не з`явилась, але надала заяву в якій просила розглянути справу без її участі, заперечень не надала (а.с.52).

Від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог заперечують (а.с. 58).

Представник третьої особи: центр надання адміністративних послуг при Новоайдарській районній державній адміністрації про час та місце розгляду справи повідомлений судом своєчасно та належним чином (а.с.38), проте в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі (а.с.50).

З огляду на неявку учасників процесу в судове засідання, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

За результатами дослідження матеріалів справи, оцінивши належність і достовірність доказів по справі, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

На момент звернення до суду позивачу належить на праві власності квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який обтяжений заборонами, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Як встановлено судом, 14 жовтня 2011 року між ОСОБА_3 (Дарувальник) та ОСОБА_1 (Обдаровувана) був укладений Договір дарування квартири, за яким право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , набуває ОСОБА_1 Договір був посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Завацьким Ю.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1777 (а.с.15-16).

Право власності за набувачем квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано у міському комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації 17 жовтня 2011 року за № 779/15, в книзі 82 (а.с.14).

У той же час, ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Луганська від 05.04.2012 року в порядку забезпечення позовних вимог ОСОБА_2 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 (справа № 2/1207/3936/12 позовна заява про визнання недійсним договору дарування квартири) (а.с.9).

Як свідчить довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, вказані інформаційні ресурси містять інформацію щодо реєстраційного номеру обтяження 12443267, зареєстрований 26.04.2012 року реєстратором Луганська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП № 32338982 від 26.04.2012 року старший державний виконавець Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ, об`єкт обтяження: квартира адреса: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_1 (а.с.41-43).

У відповідь на письмовий запит ОСОБА_3 від 23.01.2017 року листом керівника апарату Троїцького районного суду Луганської області наданої від 25.01.2017 року № 1/27/2017 повідомлено, що справа Жовтневого районного суду м. Луганська № 2/435/52/14 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним до Троїцького районного суду Луганської області не передавалась та судом не розглядалась (а.с.11).

У відповідь на письмовий запит ОСОБА_1 про надання інформації листом начальника управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Луганській області від 05.11.2018 року № 5131/23/2-3 повідомлено, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що виконавчих проваджень, по яких ОСОБА_1 є боржником або стягувачем, на виконанні у відділах державної виконавчої служби ГТУЮ у Луганській області станом на 05.11.2018 не перебуває (а.с.12).

Згідно копії ухвали Троїцького районного суду Луганської області від 21.05.2019 року справа № 2/435/52/14 провадження № 2-в/433/19/19 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування квартири. (а.с.17).

Відповідно до ухвали Апеляційного суду Луганської області від 02 липня 2014 року яка міститься в Єдиному реєстрі судових рішень (справа № 2/1207/3936/12 провадження 22ц/782/2021/14) встановлено, що ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою на ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 05 квітня 2012 року, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та відмовити в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилено. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 05 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування - залишено без змін (а.с.65-66).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З урахуванням цих норм, суд повинен установити чи було порушено, не визнано або оспорено права, свободи чи інтереси заявника, i залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні, в залежності від наявності для цього відповідних підстав, встановлених законом або договором.

Проаналізувавши представлені сторонами в силу вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України докази та оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд вважає, що позивач не довів існування підстав та обставин, необхідних для задоволення позову, оскільки ухвала суду, якою накладено арешт на майно, переглядалась судом апеляційної інстанції, що підтверджує ухвала Апеляційного суду Луганської області від 02 липня 2014 року та була залишена в силі.

Також, позивачем не доведено, що на теперішній час відпали причини/обставини/підстави накладення обтяження на належне йому на праві власності нерухоме майно.

Таким чином, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_2 , третя особа: центр надання адміністративних послуг при Новоайдарській районній державній адміністрації, про зняття арешту з нерухомого майна слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 263 ЦПК України, 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_2 , третя особа: центр надання адміністративних послуг при Новоайдарській районній державній адміністрації, про зняття арешту з нерухомого майна - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: В. Б. Мартинюк