Ухвала суду № 87005485, 20.01.2020, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 20.01.2020

ЄУ № 942/74/20

Провадження №2/942/254/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 січня 2020 року смт. Новопсков

Луганська область

Новопсковський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Стеценко О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 про продовження строку для прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом, в якому просить продовжити їй строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_1 , спадкоємцем за заповітом, право власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

У ст. 48 ЦПК України зазначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Однак всупереч вищенаведених вимог законодавства в позовній заяві позивачем взагалі не зазначений відповідач, тобто особа, до якої пред`явлені вимоги.

Позивачу необхідно вказати відповідача по даній справі відповідно до вимог п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до п. 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

В позовній заяві позивач просить продовжити їй строк для прийняття спадщини та визнати право власності на земельну ділянку в порядку спадкування, проте не вказує, яку саме земельну ділянку, її місцезнаходження, розмір, кому вона належала та на підставі чого.

Позивачу необхідно зазначити всю необхідну інформацію для ідентифікації земельної ділянки, право власності на яку вона просить визнати.

Крім того, позивачем не зазначено жодного обґрунтування вимоги про визнання права власності та не надано доказів в обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ст. 131-2 Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401V-III та п. 11 ч. 161 розділу XV Перехідних положень Конституції України, передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення у судах першої інстанції з 01.01.2019.

Частиною 4 ст. 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером визнається письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Надана до суду заява підписана представником позивача ОСОБА_3 , яка не має права представляти інтереси позивача в суді, оскільки не надано доказів, що вона є адвокатом та не надано ордер, а отже заява підписана неповноважною особою.

Згідно ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно позовної заяви позивачем заявлено дві вимоги – майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п. 2. ч. 3. ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, справляється судовий збір у 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач не зазначила ціну позову, а саме вартість майна, право власності на яке позивач просить визнати за нею на момент пред`явлення позову, та не надала документи, які доводять вартість цього майна.

Таким чином, для визначення ціни позову, а отже і розміру судового збору за майнову вимогу про визнання права власності на земельну ділянку позивачу необхідно надати докази вартості спірної земельної ділянки.

Оскільки позовна заява містить кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу про продовження строку для прийняття спадщини у сумі 840,80 грн. та за вимогу про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, виходячи з дійсної вартості майна на рахунок UA868999980313131206000012223, код 37942461, Банк Одержувача: Казначейство України (ЕАП), Одержувач: УК у Новоп.р-ні/НОВОПСКОВ.Р-Н/22030101, та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Позовна заява також не відповідає вимогам п.п. 6, 7, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме: в позовній заяві відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; не зазначені докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Для об`єктивного та своєчасного розгляду справи, надання учасникам цивільного процесу рівних прав, позивачу необхідно привести заяву згідно вимог чинного цивільно-процесуального законодавства та усунути зазначені вище недоліки.

Як вбачається з наданої заяви, вимоги закону при її поданні у повному обсязі не виконано. Невиконання вимог ЦПК України є підставою для залишення заяви без руху відповідно до ст. 185 ЦПК України з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Згідно ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків наявних у позовній заяві.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 60, 62, 175, 177, 185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про продовження строку для прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/sud1219/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.С. Стеценко