Ухвала суду № 87005170, 20.01.2020, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

20.01.20 396/1713/19

1-кп/394/21/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2020 року Колегія суддів Новоархангельського районного суду Кіровоградської області

в складі головуючого : судді - Запорожець О.М.

суддів: Партоліної І.П.

Краснопольської Л.П.

при секретарі: Лясковській О.М.

за участю прокурора: Карась Ю.В.

захисника-адвоката: Заболотнього П.Л.

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву про відвід головуючого судді Запорожця О.М. та заяву про самовідвід головуючого судді Запорожця О.М. по кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 191 ч. 5, 358 ч. 4, 366 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні колегії суддів під головуванням судді Запорожця О.М., суддів Партоліної І.П. та Краснопольської Л.П. знаходиться кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 191 ч. 5, 358 ч. 4, 366 ч. 2 КК України, підсудність якого визначено на підставі ухвали Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області від 31.10.2019 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим визначено суддю Запорожця О.М., суддями, які входять до складу колегії, визначено Партоліну І.П. та Краснопольську Л.П.

В ході підготовчого судового засідання обвинувачений заявив головуючому у справі судді Запорожцю О.М. відвід, посилаючись на те, що тривалий час він перебував в дружніх відносинах з оточенням головуючого судді Запорожець О.М. та з ним особисто, вони разом перебували в одній компанії під час святкувань та інших подій, мали добрі відносини та регулярно спілкувалися. Про це відомо великій кількості людей в тому числі спільним знайомим та друзям.

Дана обставина має велике значення при визначенні наявності упередженості судді Запорожець О.М. при винесенні рішень по справі. Так як в даному провадженні він не визнає свою вину та вважає, що Новоукраїнською місцевою прокуратурою разом з слідчим СВ Новоукраїнського відділу поліції матеріали справи підроблено і після завершення розгляду справи обґрунтовано сподівається на винесення виправдовувального вироку то наявність спільних друзів та певних відносин з головуючим в судовому засіданні у стороннього спостерігача можуть викликати сумніви в неупередженості судді. Просив відвести від участі в справі суддю Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Запорожець Олега Миколайовича.

Крім того, суддя Запорожець О.М. заявив самовідвід в даному кримінальному провадженні, пославшись на те, що він перебуває у дружніх стосунках з обвинуваченим протягом 20 років, вони доволі часто зустрічаються, спілкуються та інколи разом відпочивають, це зумовлено тим, що він та обвинувачений уродженці м. Новоукраїнки, крім того, його племінник ОСОБА_3 обіймає посаду у потерпілої сторони комунального некомерційного підприємства «Новоукраїнська центральна районна лікарня» Новоукраїнської районної ради - медичного директора, з яким він також спілкується та перебуває у добрих стосунках.

Прокурор вважала, що підстави для задоволення заяви про відвід головуючому судді Запорожець О.М. відсутні, разом з тим наявні правові підстав для задоволення заяви про самовідвід оскільки головуючий суддя Запорожець О.М. перебуває в родинних стосунках з потерпілою стороною.

Обвинувачений та його захисник підтримали заяву про відвід головуючому, а також не заперечували проти задоволення заяви про самовідвід судді.

Заслухавши учасників, дослідивши заяви про відвід та про самовідвід, матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходитьдо наступного висновку.

Ст. 124 Конституції України регламентовано, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

В ст. 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

В розумінні ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження

П. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачен о, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

В Україні діє прецедентне право, як складова національної правої системи.

Так в положеннях ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказує, що для цілей посилання на Рішення та ухвали Суду та на ухвали Комісії суди використовують переклади текстів рішень Суду та ухвал Комісії (далі - переклад), надруковані у виданні, передбаченому в статті 6 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

У рішенні від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності .

У рішенні від 15 липня 2010 року у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Можливо визначити критерій, що однією із процесуальних гарантій реалізації і ухвалення законних та обґрунтованих рішень є інститут відводу судді, який має на меті відсторонення від участі у справі судді, щодо неупередженості, якого є сумніви.

Важливим може визнаватись забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадян до суду, справедливість та невідворотність судового рішення.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 - суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. А саме, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи, як важливий свідок. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі. Суддя не може бути відсторонений від участі у розгляді справи в тому випадку, коли жодний інший суд не може бути призначений для розгляду даної справи або через терміновий характер справи, коли зволікання в її вирішенні може призвести до серйозної судової помилки.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лауко проти Словаччини» Європейський суд наголосив, що будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи. Адже заявник не може в повній мірі скористатись своїми правами для свого захисту, що може наслідком підірвати справедливість судового розгляду.

В постанові від 06.02.2019 року № 761/37267/16-ц Верховний Суд України послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» та зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Національним законодавством не надається поняття друга, кума тощо, але виходячи із загальних звичаїв та моральних цінностей, які властиві українському народові це розуміння охоплюється поняттям близької до душі людини, з якою проводиш певний період часу, ділишся поглядами, питаєш поради тобто існують певні правовідносини та обов`язки, які ґрунтуються на взаємоповазі та довірі.

Щодо племінника аналогічна ситуація, але можна зробити висновок, що племінник - це кровно близька людина, син брата, або сестри, з яким також існують сталі близькі родинні стосунки та з яким найчастіше (в порівнянні з друзями) зустрічаєшся та спілкуєшся, близько знаєш його батьків.

Друг, як і племінник, не підпадає під поняття близького родича в розумінні положень п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України.

На думку колегії суддів за зазначених у заявах обставин, можливе виникнення сумніву у учасників кримінального провадження, щодо справедливого розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , незалежним і безстороннім судом та постановлення справедливого та виваженого судового рішення у справі. Постановлення у справі судового рішення під головуванням судді Запорожця О.М. за будь-якою юридичною природою (обвинувального або виправдувального) може викликати сумніви у стороннього спостерігача в неупередженості судді, оскільки він перебуває в дружніх стосунках з обвинуваченим та родинних відносинах з одним із керівників потерпілої сторони.

На думку колегії суддів, дотримуючись зазначених положень Закону,з метою недопущення сумніву в неупередженості судді; у зв`язку із необхідністю виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді справи; недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду та забезпечення довіри до судової влади України; виключення суб`єктивних підстав для сумніву учасників в неупередженості суду, є задоволення заявленого відводу та самовідводу.

Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, ст. ст. 2, 7, 75, 81, 82, 314, 369, 370, 371 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Заяву про відвід судді Запорожця Олега Миколайовича та заяву про самовідвід судді Запорожця Олега Миколайовича від розгляду кримінального провадження № 396/1713/19 стосовно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 191 ч. 5, 358 ч. 4, 366 ч. 2 КК України - задовольнити.

Відвести суддю Запорожця Олега Миколайовича від розгляду кримінального провадження № 396/1713/19 стосовно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 191 ч. 5, 358 ч. 4, 366 ч. 2 КК України.

Кримінальне провадження № 396/1713/19 стосовно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 191 ч. 5, 358 ч. 4, 366 ч. 2 КК України передати до канцелярії Новоархангельського районного суду Кіровоградської області для її повторного автоматичного перерозподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.М.Запорожець

Судді: І.П.Партоліна

Л.П.Краснопольська