Рішення № 87003813, 20.01.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10372/19

2-а/357/26/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 січня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

представника позивача - Племяннікова Б.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м.Біла Церква Київської області у порядку спрощеного позовного провадженняадміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » до Білоцерківської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про оскарження постанови № 362 про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року позивач ФОП « ОСОБА_1 » звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про оскарження постанови № 362 про накладення адміністративного стягнення, обґрунтовуючи наступним.

30.08.2019 року, ФОП « ОСОБА_1 » (далі - Позивач) по телефону, непояснюючи жодних обставин, було запрошено у приміщення Білоцерківської міської ради, де Позивач отримала незрозумілу квитанцію на оплату штрафу в сумі 1700,00 грн., накладеного за начебто вчинення нею адміністративного правопорушення. Ні протоколупро вчинення адміністративного правопорушення, ні постанови, на підставі якої її булопритягнуто до адміністративної відповідальності, того ж дня, Позивачу надано не було,жодних пояснень у Позивача не відбирали, з матеріалами адміністративної справи напідставі яких притягнуто до адміністративної відповідальності не ознайомлено.

02.09.2019 року, Позивачу вдалось отримати фотокопію оскаржуваноїадміністративної комісії Виконавчого комітету Білоцерківської міської про накладення адміністративного стягнення №362 від 30.09.2019 (надалі - Постанова ).

Із Постанови Позивач дізналася, що адміністративною комісієюкомітету міської ради м. Біла Церква було начебто розглянуто адміністративний матеріал (протокол серія ГР №200827), складений відносно неї, у якому вказано, що Позивач вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП, яке полягає в тому, що 14.08.2019 року близько 17 год. 30 хв. в приміщенні «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_2 здійснила торгівлю алкогольними напоями на розлив безстатусу закладу ресторанного господарства, чим порушила вимоги «Правил роздрібноїторгівлі алкогольними напоям», пункт 22.

Із указаною Постановою Позивач категорично не погоджується, вважає їїтакою, що винесена з грубим порушенням норм КУпАП та просить скасувати у зв`язкуз наступним.

Зазначає, що Позивача взагалі не було повідомлено про факт складаннявідносно неї протоколу від 14.08.2019 року, як і те - де, ким та за яких обставин його складено,а також, яким чином та яке правопорушення було зафіксоване. Копію вказаного протоколуПозивач і на даний час не отримала.

Водночас, положеннями ч. 2 ст. 254 КУпАП чітко визначено порядок складенняпротоколу про адміністративне правопорушення, а саме - такий протокол, у разі йогооформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи,яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручаєтьсяособі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративнеправопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, побатькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається доадміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і сутьадміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачаєвідповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщовони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; іншівідомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальнушкоду, про це також зазначається в протоколі.Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається доадміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол можебути підписано також і цими особами.У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається доадміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодозмісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своговідмовлення від його підписання.При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративноївідповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Виходячи з викладеного, слід зазначити, що при складанні протоколу від 14.08.2019 року уповноваженими на те особами було грубо порушено права Позивача, оскільки не дотримані наступні вимоги:не повідомлено про виявлення факту порушення (дані про місце, час тощо)суті, нормативного акту , який передбачає відповідальність за данеправопорушення, способу його фіксації; не ознайомлено зі змістом протоколу, не надано його до підписання; позбавлено права щодо можливості надати пояснення та зауваження до протоколу; не роз`яснено права та обов`язки Позивача, передбачені ст. 268 КУпАП;не вручено примірник протоколу.

Таким чином вищезгаданий Протокол було складено з грубими порушеннями,і не відповідає вимогам вказаних норм.

Крім того, сама оскаржувана постанова була винесена з грубим порушенням вимог ст.ст.33, 283, 285 КУпАП, така Постанова, на думку Позивача підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Позивач є суб`єктом підприємницької діяльності, і перебуває на обліку як платникподатків у Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується відповідною Випискою з ЄДРПОУ.Основними видами економічної діяльності Позивача є організування відпочинку та розваг; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; обслуговування напоями. Позивач здійснює свою діяльність під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташований за адресою АДРЕСА_1.

Щодо обставин начебто вчиненого адміністративного правопорушення, що в якості порушення зазначено «здійснення торгівлі алкогольними напоями на розлив без статусу закладу ресторанного господарства» зазначає наступне.

Згідно Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання громадського харчування (ресторанного господарства) та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Визначення поняття «заклад ресторанного господарства» міститься в Правилах роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України №219 від 24.07.2002 (надалі - Правила): заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів. У свою чергу, ресторанне господарство - вид економічної діяльності суб`єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього.

Згідно з п. 1.4 Правил суб`єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюється суб`єктами господарської діяльності за наявності відповідних ліцензій.

Слід зазначити, що ФОП ОСОБА_1 має Ліцензію на право Роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 10270308201800978 від03.10.2018 терміном дії до 21.10.2019. Адреса місця торгівлі - 09100, Київська АДРЕСА_1 , БАР, 140,7 кв.м. (копія додається).

Відповідно до п.1.5 вказаних Правил заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс). При цьому Правилами передбачено, що вибір типу закладу (підприємства) ресторанного господарства та класу ресторану або бару здійснюється суб`єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.

Відповідно до п. 1.7. Правил на фасаді приміщення закладу (підприємства) ресторанного господарства повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу (класу), назви, найменування суб`єкта господарської діяльності та режиму роботи.Так, на фасаді приміщення, яке використовує для своєї діяльності ФОП ОСОБА_1 наявна вивіска із назвою закладу «ІНФОРМАЦІЯ_1» та режимом його роботи ( фотозображення додається), що цілком відповідає положенням вказаних Правил.

Таким чином, незрозуміло, з чого особи, які склад адміністративне правопорушення зробили висновок, що заклад «ІНФОРМАЦІЯ_1» не є закладом (підприємством) ресторанного господарства. У свою чергу комісія при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради не здійснила жодних дій для витребування реєстраційних документів, ліцензій та інших документів, які б надали можливість об`єктивно та неупереджено розглянути матеріали адміністративної справи у відповідності до вимог, встановлених КУпАП.

Тому просила суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 30 серпня 2019 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради Київської області відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за ч.2 ст.156 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу та закрити справу про адміністративне правопорушення ( а. с. 32-38 ).

Ухвалою судді від 02 жовтня 2019 року відкрито провадження у вищевказаній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом ) сторін ( а. с. 53-54 ).

06 листопада 2019 року за вх. № 40872 судом отримано з Білоцерківської міської ради Київської області відзив, в якому просили відмовити в його задоволенні повністю, мотивуючи наступним.

14 серпня 2019 року ДОН Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенант Малюк Владислав Владиславович склав протокол про адміністративне правопорушення серія ГР № 200827, в якому зазначено, шо 30 липня 2019 року о 00 год. 47 хв. в АДРЕСА_1 в приміщені бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» у громадянки ОСОБА_1 під час перевірки документів був відсутній дозвіл Білоцерківської місцевої ради де визначено статус даного закладу із затвердженням графіку роботи як закладу громадського харчування. Також у зазначеному протоколі (фіксується, що 14 серпня 2019 року близько 17:30 год. ОСОБА_1 перебувала в приміщені «ІНФОРМАЦІЯ_1» по вул АДРЕСА_1 , здійснювала (роздрібну) торгівлю алкоголем, а саме пиво світле, при цьому даний заклад не мав статусу закладу ресторанного господарства, що не відповідає п.22 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року № 854 «Про затвердження правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями», а саме продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств зуніверсальним асортиментом товарів.

14 серпня 2019 року дільничним офіцером Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області лейтенантом поліції Малюком В.В. відібрано письмове пояснення у ОСОБА_2 . У своїх поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що 14 серпня 2019 року близько 17:20 год., він у закладі «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 замовив бокал пива на розлив.

14 серпня 2019 року дільничним офіцером Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області лейтенантом поліції Малюком В.В. складено рапорт, в якому зазначено, шо у нього на виконанні знаходяться матеріали ЖЕО № 25411 від 31.07.2019 року. Також у Рапорті зазначено, що ОСОБА_1 , у закладі «ІНФОРМАЦІЯ_1» протиправних дій не вчиняла, але в той же час відмовилась від підписання пояснення та протоколу.

30 серпня 2019 року адміністративною комісією виконавчого комітету Білоцерківської міської ради розглянуто матеріали адміністративної справи та винесено постанову № 362 про накладення адміністративного стягнення, відносно ОСОБА_1 , яка порушила вимоги п.22 «Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями».

Звертають увагу суду на те, що Білоцерківська міська рада правомочна розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України.

Відповідно до ст. 218 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення.

Тому, виходячи із факту порушення гр. ОСОБА_1 вимог ч.2 ст. 156 КУпАП, а саме порушення вимог п. 22 «Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями», постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства України ( а. с. 69, 70-73 ).

07 листопада 2019 року за вх. № 40974 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому зазначене про наступне.

Позивач є суб`єктом підприємницької діяльності, і перебуває на обліку як платник податків у Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з 14.01.2005, що підтверджується відповідною Випискою з ЄДРПОУ.Основними видами економічної діяльності Позивача є організування інших видіввідпочинку та розваг; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважнопродуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; обслуговування напоями.Позивач здійснює свою діяльність під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Англ.: Buta Ваг), щорозташований за адресою АДРЕСА_1.

Згідно Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спиртуетилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», продажалкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктамгосподарювання громадського харчування (ресторанного господарства) таспеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання громадськогохарчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Визначення поняття «заклад ресторанного господарства» міститься в Правилахроботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених НаказомМіністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України №219 від 24.07.2002(надалі - Правила): заклад ресторанного господарства - організаційно-структурнаодиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельнудіяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукціївласного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів. Усвою чергу, ресторанне господарство - вид економічної діяльності суб`єктівгосподарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачіву харчуванні з організуванням дозвілля або без нього.

Згідно з п. 1.4 Правил суб`єктами господарської діяльності здійснюється діяльністьу сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленомузаконодавством порядку. Роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновимивиробами в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюється суб`єктамигосподарської діяльності за наявності відповідних ліцензій.

ФОП ОСОБА_1 має Ліцензію на право Роздрібноїторгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 10270308201800978 від 03.10.2018 терміном дії до 21.10.2019. Адреса місця торгівлі - АДРЕСА_1 , БАР, 140,7 кв . м. (копія додається).

Відповідно до п.1.5 вказаних Правил заклади (підприємства) ресторанногогосподарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики заготівельні, ресторани,бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, аресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс). При цьому Правиламипередбачено, що вибір типу закладу (підприємства) ресторанного господарства та класуресторану або бару здійснюється суб`єктом господарської діяльності самостійно зурахуванням вимог законодавства України.

Відповідно до п. 1.7. Правил на фасаді приміщення закладу (підприємства) ресторанного господарства повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу (класу), назви, найменування суб`єкта господарської діяльності та режиму роботи.

Так, на фасаді приміщення, яке використовує для своєї діяльності ФОП ОСОБА_1 наявна вивіска із назвою закладу «ІНФОРМАЦІЯ_1» та режимом його роботи (фотозображення додається), що цілком відповідає положенням вказаних Правил.

Так, в п.22, Постанови КМУ №854 від 30.07.1996 року (редакція від 15.05.2018 року), на яку посилається Відповідач, прописано наступне:22. Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Із вказаного пункту, на який посилається Відповідач не вбачається жодних порушень, які приписують Позивачу. Окрім того, у вказаному пункті чітко зазначено, що для реалізації потрібна ліцензія, яка у Позивача наявна.

Як вбачається із відзиву, ДОП Малюком В.В. , начебто відібрано письмове пояснення у ОСОБА_2 , останній (як вбачається із відзиву) вказав, що приблизно о 17 год., 20 хв., придбав у закладі «ІНФОРМАЦІЯ_1» бокал розливного пива.Дані пояснення є не більше ніж наклепом і спростовуються наступним.На початку 2019 року, закладі «ІНФОРМАЦІЯ_1», було встановлено систему відеоспостереження.

Так, Позивачем, було надано відеозапис подій від 14.08.2019 року, під час яких були присутні два дільничних офіцера поліції, та старший оперуповноважений ОСОБА_4

В приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_1», у вказаний проміжок часу знаходився також і обслуговуючий персонал, та особа, що була запрошена на співбесіду щодо працевлаштування. Жодних відвідувачів у період з 17 год. 00 хв., по 18 год., 00 хв., в приміщенні закладу не було, що підтверджується відібраними поясненнями свідків та відеозаписами з камер відеоспостереження.

Окрім того, жодних пояснень ОСОБА_2 , Позивачу для огляду не надавалось, і щодо таких пояснень, зі сторони працівників поліції до Позивача питань не було.

Навпаки, працівники поліції пояснили свою присутність, як перевірка документів, підстави перевірки не пояснено, жодних повноважень на проведення перевірки не надано, і жодних протоколів 14.08.2019 року, не складалось.

Як вбачається із відзиву Відповідача, ДОП Малюк В.В. , начебто склав рапорт, в якому зазначив, що у нього на виконанні знаходяться матеріали ЖЕО №25411 від31.07.2019 року і що начебто, Позивачка відмовилась від підписання пояснення та протоколу.

Таке твердження є хибним, оскільки, якщо дослідити відеоматеріали надані Позивачкою, то буде чітко видно, що жодних протоколів не складалось, аналогічне підтверджується поясненнями свідків.

Представником Позивача було направлено ряд адвокатських запитів. Так, згідно отриманих відповідей №245азі/109/1001/01-2019 від 17.10.2019 року, 221азі/109/1001/01- 2019 від 26.09.2019 року, ЗЗа.з.3/109/27/01-2019 від 24.09.2019 року, жодних заяв, стосовно Позивача, чи будь-яких інших заяв, щодо порушення Позивачем законодавства не надходило.

Окрім того, конкретно з відповіді №221азі/109/1001/01-2019 від 26.09.2019 рокувбачається, що протягом 2019 року, за адресою: Леваневського 40, надходило лише 2повідомлення: №7288 від 13.03.2019 року, та №23567 від 22.07.2019 року.

Однак, як вбачається з відповіді, повідомлення №25411 від 31.07.2019 року немало місце, адже з 01.01.2019 по 26.09.2019 рік включно (за адресою Леваневського 40)надходило лише два повідомлення, серед яких повідомлення №25411 від 31.07.2019 року відсутнє (а. с. 77-86 ).

Ухвалою суду від 07 листопада 2019 року залучено до участі у даній справі в якості співвідповідача Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради ( а. с. 134-135 ).

Ухвалою суду від 07 листопада 2019 року задоволено клопотання представника позивача щодо витребування у Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради матеріали адміністративної справи, а саме: протокол серії ГР № 200827; рапорт ДОП Малюка В.В. від 14.08.2019 року; пояснення ОСОБА_2 від 14.08.2019 року ( а. с.136-138 ).

На виконання ухвали суду від 07.11.2019 року з боку представника відповідачів до суду надано рапорт ДОП Малюка В.В . від 14.08.2019 року; пояснення ОСОБА_2 від 14.08.2019 року; протокол серії ГР № 200827 ( а. с. 151-153 ).

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Племянніков Б.Д. підтримав адміністративний позов, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідачів в судове засіданні не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявна розписка ( а. с. 183 ).

В судовому засіданні було оглянуто відеозапис, наданий представником позивача щодо подій, які мали місце 14.08.2019 року в приміщенні «ІНФОРМАЦІЯ_1» після 17 години.

В судовому засіданні, яке відбувалося 28.11.2019 року представник відповідачів Донченко ВО., який діє на підставі довіреностей ( а. с. 144, 145 ) позовні вимоги позивача не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні, що підтверджується протоколом судового засідання ( а. с. 155-158 ).

В судовому засіданні 12.12.2019 року допитаний свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що 14.08.2019 року вона знаходилася в приміщенні «ІНФОРМАЦІЯ_1», за адресою: АДРЕСА_1 після 17 години та проходила на той час співбесіду. В приміщенні даного закладу окрім працівників та позивача не було нікого. Вона бачила, як до даного закладу завітали три працівника поліції, які зажадали від позивача надати всі документи щодо даного закладу. На вимогу працівників поліції було надана усіх документів. Після їх огляду та спілкування працівники поліції залишили приміщення. Жодних протоколів працівниками поліції не складалося, як і не надавалося позивачу.

Суд, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши матеріали даної справи, врахувавши пояснення надані представником позивача, представником відповідача у судовому засіданні 28.11.2019 року, пояснення свідка надані в судовому засіданні 12.12.2019 року, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Встановлено, що оскаржувана постанова від 30.08.2019 року була винесена без присутності позивача, та ФОП ОСОБА_1 не була обізнана про її наявність.

Позивач наголошує на тому, що фотокопію оскаржуваної постанови, остання отримала 02.09.2019 року.

З боку відповідача не було надано жодного належного доказу в спростуванні зазначеному.

Враховуючи викладене, положення ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд приходить до висновку, що позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом 17.09.2019 р., що підтверджується штампом суду ( а. с. 5 ), щодо оскарження постанови від 30.08.2019 р., не порушила передбачений 10-денний строк для захисту своїх прав в судовому порядку, оскільки позивач дізналася про оскаржувану постанову лише 02.09.2019 року та направила адміністративний позов до суду 09.09.2019 року, про що в матеріалах справи свідчить поштовий конверт ( а. с.26 ).

Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ФОП ОСОБА_1 постановою № 362 від 30 серпня 2019 року була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке визначена ч. 2 ст. 156 КУпАП про адміністративне правопорушення та на останню накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень.

З оскаржуваної постанови вбачається, що ФОП ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП, яке полягає в тому, що 14 серпня 2019 року близько 17 години 30 хвилин в приміщенні «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1 здійснювала торгівлю алкогольними напоями на розлив без статусу закладу ресторанного господарства, чим порушила вимоги «Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями», п. 22 ( а. с. 20-21 ).

Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач вважає, що її безпідставно було притягнуто до відповідальності, нею не було вчинено жодного правопорушення, тому є всі підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності ( ст. 7 КУпАП).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Як передбачено ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

У той же час, згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Втім, як убачається із пояснень у судовому засіданні та тексту самого протоколу, його у порушення вищенаведеної норми права, не було вручено позивачу у встановленому законом порядку ( а. с. 153 ).

Крім того, відповідно до приписів ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Також, відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Втім, як убачається із матеріалів справи, позивач був позбавлений, зокрема, права знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Справу було розглянуто без присутності позивача.

Посилання відповідача у відзиві на ту обставину, що позивач була присутньою під час розгляду комісією адміністративної справи 30.08.2019 року, що підтверджується протоколом № 16 ( а. с. 74-75 ), не заслуговують на увагу, так як із зазначеного протоколу не вбачається, що остання була присутньою, а лише міститься у самому протоколі пояснення останньої.

Жодних підписів позивача та жодних документів, які б мали підтвердження того, що позивач була повідомлена про слухання адміністративної справи 30.08.2019 року та безпосередньо була присутньою, підпис або розписка про отримання постанови, тощо з боку відповідача не надано.

Також, аналізуючи протокол № 16 від 30.08.2019 року з останнього вбачається, що були присутні голова комісії Новогребельська І.В., заступник голови Замашнюк М.М., секретар комісії Донченко В.О. та члени комісії ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Жодного зазначення присутності позивача, протокол не містить.

Крім того, заперечуючи ту обставину, що позивач була присутньою на розгляді комісії адміністративної справи, позивачем надано виписку з Травматологічного кабінету поліклінічного відділення клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги та сімейної медицини ЦКГ ДПСУ, огляд ортопеда-травматолога від 20.08.2019 року з діагнозом закритий підсиндесмозний перелом латеральної кісточки лівої гоміли без зміщення. Серед зазначених препаратів рекомендовано обмеження осьового навантаження на ліву нижню кінцівку 4 тижні ( а. с. 124 ).

Зазначене спростовує доводи відповідача про присутність позивача на засіданні комісії при розгляді адміністративної справи 30.08.2019 року.

Таким чином, позивач був позбавлений і права, передбаченого ч.2 ст.279 КУпАП, а саме права бути заслуханим на засіданні, права надавати докази та заявляти клопотання.

Отже, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою від 30.08.2019 року за те, що 14 серпня 2019 року близько 17 години 30 хвилин в приміщенні «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1 здійснювала торгівлю алкогольними напоями на розлив без статусу закладу ресторанного господарства, чим порушила вимоги «Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями», п. 22. Дана постанови були винесена на підставі розгляду комісією адміністративного матеріалу ( протокол ГР № 200827 ), складений відносно позивача.

З аналізу протоколу, який був складений 14.08.2019 року ДОП Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області лейтенантом Малюк Владиславом Владиславовичем вбачається, що 30.07.2019 року о 00 години 47 хвилин в АДРЕСА_1 в приміщенні бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» у громадянки ОСОБА_1 під час перевірки документів був відсутній дозвіл Білоцерківської міської ради де визначено статус даного закладу та затвердження графіком роботи, як закладу громадського харчування, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 КУпАП.

Нижчі дописано, так зокрема, 14.08.2019 року близько 17 годині 30 хвилин гр. ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 здійснювала торгівлю ( роздрібну ) алкогольну, а саме пиво світле не маючи при цьому в даному закладі статусу закладу від 30.07.1996 року № 854 «Про затвердження правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями», п.22 даної постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 156 КУпАП порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, протокол було складено 14.08.2019 року відносно позивача за правопорушення, яке було виявлено ще 30.07.2019 року, а саме 30.07.2019 року о 00 години 47 хвилин в АДРЕСА_1 в приміщенні бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» у громадянки ОСОБА_1 під час перевірки документів був відсутній дозвіл Білоцерківської міської ради де визначено статус даного закладу та затвердження графіком роботи, як закладу громадського харчування, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищенаведене, протокол від 14.08.2019 року, складений ДОП лейтенантом Малюк В.В. було складено в порушення вимог статті 254 КУпАП в частині того, що останнім було виявлено правопорушення збоку позивача, які виразилося в тому, що 30.07.2019 року о 00 години 47 хвилин в АДРЕСА_1 в приміщенні бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» у громадянки ОСОБА_1 під час перевірки документів був відсутній дозвіл Білоцерківської міської ради де визначено статус даного закладу та затвердження графіком роботи, як закладу громадського харчування, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

До того ж, у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП місцем вчинення адміністративного правопорушення позивачем працівником поліції зазначеном. АДРЕСА_1 в приміщенні бару «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Однак, з наявним в матеріалах справи вбачається, що розташування бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», місце торгівлі є АДРЕСА_1 .

Отже, складаючи відповідний протокол з боку працівника поліції не було встановлено достовірності місця вчинення адміністративного правопорушення.

Стосовно тих обставин, які були нижчі дописані працівником поліції в протоколі від 14.08.2019 року, зокрема, 14.08.2019 року близько 17 годині 30 хвилин гр. ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 здійснювала торгівлю ( роздрібну ) алкогольну, а саме пиво світле не маючи при цьому в даному закладі статусу закладу від 30.07.1996 року № 854 «Про затвердження правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями», п.22 даної постанови, то з цього приводу суд приходить до наступного.

Як зазначалося вище, складаючи відповідний протокол з боку працівника поліції не було встановлено достовірності місця вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, з пояснень свідка ОСОБА_5 , які були надані в судовому засіданні 12.12.2019 року встановлено, що 14.08.2019 року остання знаходилася в приміщенні «ІНФОРМАЦІЯ_1», за адресою: АДРЕСА_1 після 17 години та проходила на той час співбесіду. В приміщенні даного закладу окрім працівників та позивача не було нікого. Вона бачила, як до даного закладу завітали три працівника поліції, які зажадали від позивача надати всі документи щодо даного закладу. На вимогу працівників поліції було надана усіх документів. Після їх огляду та спілкування працівники поліції залишили приміщення. Жодних протоколів працівниками поліції не складалося, як і не надавалося позивачу.

Крім того, з огляду наданого представником позивача відеозапису, оглянутий в судовому засіданні 17.01.2020 року з останнього видно, як дійсно до бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» завітали три працівника поліції, які після спілкування та огляду документів, які були надані на їх вимогу, залишили приміщення. Жодних документів збоку працівників поліції не складалося.

Отже, надаючи оцінку свідченням свідка та наданих з боку позивача доказів в тому числі і відеозапису, не знайшло свого підтвердження під час розгляду даної адміністративної справи того факту, що протокол ГР № 200827 від 14.08.2019 року, складений лейтенантом поліції Малюк В.В. , складався саме 14.08.2019 року в присутності позивача за місцем вчинення останньою адміністративного правопорушення.

До того ж, позивач є суб`єктом підприємницької діяльності, і перебуває на обліку як платник податків у Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з 14.01.2005, що підтверджується відповідною Випискою з ЄДРПОУ. Основними видами економічної діяльності позивача є організування інших видів відпочинку та розваг; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; обслуговування напоями. Позивач здійснює свою діяльність під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Англ.: Buta Ваг), що розташований за адресою АДРЕСА_1.

Згідно Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання громадського харчування (ресторанного господарства) та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Визначення поняття «заклад ресторанного господарства» міститься в Правилах роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України №219 від 24.07.2002 (надалі - Правила): заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів. У свою чергу, ресторанне господарство - вид економічної діяльності суб`єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього.

Згідно з п. 1.4 Правил суб`єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюється суб`єктами господарської діяльності за наявності відповідних ліцензій.

ФОП ОСОБА_1 має Ліцензію на право Роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 10270308201800978 від 03.10.2018 терміном дії до 21.10.2019. Адреса місця торгівлі - АДРЕСА_1, БАР, 140,7 кв.м. ( а. с. 22 ).

Відповідно до п.1.5 вказаних Правил заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс). При цьому Правилами передбачено, що вибір типу закладу (підприємства) ресторанного господарства та класу ресторану або бару здійснюється суб`єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.

Відповідно до п. 1.7. Правил на фасаді приміщення закладу (підприємства) ресторанного господарства повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу (класу), назви, найменування суб`єкта господарської діяльності та режиму роботи.

Так, на фасаді приміщення, яке використовує для своєї діяльності ФОП ОСОБА_1 наявна вивіска із назвою закладу «ІНФОРМАЦІЯ_1» та режимом його роботи, що цілком відповідає положенням вказаних Правил ( а. с. 25 ).

Так, в п.22, Постанови КМУ №854 від 30.07.1996 року (редакція від 15.05.2018 року), на яку посилається відповідач, прописано наступне: 22. Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Із вказаного пункту, на який посилається відповідач не вбачається жодних порушень з боку позивача. Окрім того, у вказаному пункті чітко зазначено, що для реалізації потрібна ліцензія, яка у позивача наявна.

Також, в реєстрації посвідчення № 3000366379, виданого ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 09.10.2017 року зазначено, як назва господарської одиниці - Бар, адреса: АДРЕСА_1 ( а. с. 122 ).

Отже, вищезазначене спростовує доводи відповідача стосовного того, що позивач здійснювала торгівлю ( роздрібну ) алкоголем не маючи статусу закладу ресторанного господарства.

Крім того, з вищезазначеного, позивач маючи Ліцензію на право Роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 10270308201800978 від 03.10.2018 року терміном дії до 21.10.2019 року мала право здійснювати торгівлю алкогольними напоями.

До того ж, судом надається критичної оцінки рапорту дільничного офіцера Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Малюк В . В. , який зазначав, що у нього на виконанні знаходиться матеріали ЖЕО № 25411 від 31.07.2019 року,де під час проведеної перевірки та спілкування з громадянкою ОСОБА_1 , остання пояснила, що ніяких протиправних дій в закладі «ІНФОРМАЦІЯ_1» 30.07.2019 року не вчинялося. Від підписання письмового пояснення відмовилася згідно ст. 63 Конституції України ( а. с. 151 ), так як з наявних в матеріалах справи відповідей спрямованихадвокату ОСОБА_11 за №245азі/109/1001/01-2019 від 17.10.2019 року, 221азі/109/1001/01- 2019 від 26.09.2019 року, 33а.з.3/109/27/01-2019 від 24.09.2019 року, жодних заяв, стосовно позивача, чи будь-яких інших заяв, щодо порушення позивачем законодавства не надходило ( а. с. 88-90 ).

Окрім того, з відповіді №221азі/109/1001/01-2019 від 26.09.2019 року, надана адвокату Племяннікову Б.Д. за підписом начальника Білоцерківського відділу поліції НП ГУНП в Київській області підполковника поліції Сергія Ждан вбачається, щопротягом 2019 року, за адресою: Леваневського 40, надходило лише 2 повідомлення: №7288 від 13.03.2019 року, та № 23567 від 21.07.2019 року ( а. с. 109 ).

Отже, як вбачається з відповіді, повідомлення №25411 від 31.07.2019 року не мало місце, адже з 01.01.2019 по 26.09.2019 рік включно (за адресою Леваневського, 40) надходило лише два повідомлення, серед яких повідомлення №25411 від 31.07.2019 року відсутнє.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Статтею 73 цього Кодексу зазначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Стаття 75 КАС України зазначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.19 Конституції України, ст. ст. 2, 5, 7-12, 17-20, 22, 25, 72-77, 78, 90, 126, 139, 159-161, 257-259, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 9, 10, 245, 247, 252, 254, 256, 268, 280, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » до Білоцерківської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про оскарження постанови № 362 про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.

Постанову № 362 від 30 серпня 2019 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради Київської області відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 156 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення, - закрити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 20 січня 2020 року.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов