Рішення № 87002511, 14.01.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6940/18

2/214/568/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 січня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гриня Н.Г.,

при секретарі судового засідання - Печарник З.І.,

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом 18.10.2018 року, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.07.2014 року станом на 01.10.2018 року в загальному розмірі 104 840 грн. 95 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом - 22219 грн. 66 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом - 31179 грн. 10 коп., заборгованості за пенею - 45 973 грн. 57 коп., а також штрафів: 500 грн. - фіксована частина, 4968 грн. 62 коп. - процентна складова.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 03.07.2014 року відповідно до укладеного договору №б/н ОСОБА_2 отримала кредит в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 21600 грн. зі сплатою процентів за користування ним за ставкою в розмірі встановленому «Тарифами Банку», що діють на дату нарахування т викладені на банківському сайті www.privatbank.ua з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському інтернет-сайті www.privatbank.ua складають між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Свої зобов`язання банк виконав, натомість позичальник покладені на неї обов`язки належним чином не виконувала, в результаті чого станом на 01.10.2018 року має заборгованість в розмірі 104 840 грн. 95 коп., яку представник позивача просить суд стягнути з позичальника в примусовому порядку.

Ухвалою суду від 20.11.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.04.2019 року зупинено провадження у справі у в`язку зі смертю відповідача до залучення правонаступника.

Ухвалою суду від 23.08.2019 року залучено правонаступника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами, представник ОСОБА_1 - адвокат Рагозіна О.В. подала відзив на позовну заяву, в якому просила в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої заперечення щодо позову мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати відповідача ОСОБА_2 . Після її смерті за заявою ПАТ «Ідея Банк» було відкрито спадкову справу. За одною адресою з померлою на момент її смерті був зареєстрований відповідач ОСОБА_1 . Після смерті спадкодавець спадкового майна не залишила. Отже ОСОБА_1 у спадок нічого не отримав. Зазначили, що спадкоємці, що прийняли спадщину (немає значення, за законом чи за заповітом) при зверненні до них кредитора спадкоємця зобов`язані задовольнити його вимоги, якщо вони обґрунтовані та доведені. Доказом правдивості вимог кредитора можуть бути розписка спадкодавця, договір позики, кредидитний договір. Вказані вимоги задовольняються спадкоємцями повністю, але тільки в розмірі вартості майна, одержаного в спадщину. З урахуванням того, що спадкового майна померла після себе не залишила, спадок ОСОБА_1 , у зв`язку з його відсутністю не отримував, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Представник позивача правом присутності не скористувався, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника банку, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, враховуючи позицію сторін, дотримуючись принципів об`єктивності, диспозитивності цивільного судочинства, приходить до наступних висновків.

Так, 03 липня 2014 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір з ОСОБА_2 , згідно з умовами якого остання отримала кредит, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.9).

У вказаній заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с. 9).

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с.11-25 ).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором станом на 01.10.2018 року становить 104 840 грн. 95 коп. і складається із: заборгованості за тілом кредиту - 22 219,66 грн., заборгованості за процентами за користування кредитними коштами - 31179,10 грн., заборгованість за пенею - 45973,57 грн., а також 500 грн. - штраф (фіксована частина), та 4968,62 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 4-8).

18 квітня 2017 померла ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією актового запису про смерть №644 від 19.04.2017 року (а.с.59).

З метою встановлення наявності/правонаступників після смерті ОСОБА_2 залучення їх до участі у справі та перевірки, чи допускають спірні кредитно-договірні відносини процесуальне правонаступництво, за запитом суду було витребувано у Сьомій Криворізькій державній нотаріальній конторі ГТУЮ у Дніпропетровській області (50036, м. Кривий Ріг, вул. Льотчиків, 36-а) належним чином засвідчену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

10.04.2019 року на виконання запиту до суду надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 .

Дослідження матеріалів спадкової справи встановлено, що згідно наданої Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №50447734, №50447811, Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №50447779 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися, та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії ПАТ «Ідея Банк» (а.с77-83).

Разом з тим, згідно довідки відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Саксаганської районної у місті ради від 28.12.2017 року на день смерті та теперішній час зареєстрований за однією адресою зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 24).

У відповідності до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , який фактично прийняв спадщину в порядку спадкування за законом після смерті останньої є її син - ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 1,3 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Згідно зі ст.607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Оскільки боржник помер, то відповідати перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі на підставі ст.ст.1281,1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Аналогічні роз`яснення надані в абз.2 пункту 32 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Як було встановлено судом після померлої ОСОБА_2 була відкрита спадкова справа лише на підставі претензії кредитора ПАТ «Ідея Банк», інші спадкоємці спадщину не приймали.

Отже, у встановлений законодавством термін до нотаріальної контори ніхто не звертався із заявою про прийняття спадщини, та відповідно свідоцтво про прийняття спадщини жодному зі спадкоємців не видавалося.

Крім того, суд зазначає, що сам факт реєстрації місця проживання відповідача за однією адресою із спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме відповідач є спадкоємцем та прийняв після померлої спадщину у встановленому законом порядку, а згідно інформації нотаріуса спадкова справа заводилась за заявою ПАТ «Ідея Банк», відомості щодо спадкоємців відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У розумінні ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Однак, реєстрація ОСОБА_1 за однією адресою зі спадкодавцем не спростовує висновок суду про відсутність підстав вважати відповідача ОСОБА_1 спадкоємцем ОСОБА_2 , оскільки встановлення факту відсутності за життя у померлого будь-якого майна виключає саму можливість набуття права спадкування.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості своїх вимог є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За положеннями ч.1, ч.3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України).

Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Таким чином, АТ КБ «ПРИВАТБАНК», як позивач, зобов`язаний довести, що саме відповідач у справі є спадкоємцем померлої, прийняв після нього спадщину та прийняв майно у спадщину.

Між тим, позивачем не надано суду доказів про одержання ОСОБА_1 у спадщину після смерті спадкодавця (боржника) будь-якого майна, його вартості та родових ознак та доказів прийняття ОСОБА_1 , як єдиним спадкоємцем, спадщини після смерті ОСОБА_2 , який враховуючи заперечення вказував на відсутність майна у померлої ОСОБА_2 .

Представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» скористався своїми процесуальними правами на власний розсуд, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався, та доказів на підтвердження своїх позовних вимог не подав.

Таким чином, позивачем не надано достатньо належних і допустимих доказів для доведення перед судом тих обставин, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 прийняв спадщину у встановленому законом порядку, а у померлого боржника на момент смерті було наявне будь-яке рухоме чи нерухоме майно, в межах вартості якого спадкоємець має відповідати за кредитними зобов`язаннями перед АТ КБ «Приватбанк».

За таких обставин, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з урахуванням всіх обставин та матеріалів справи суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, на підставі ст.141 ЦПК України, суд відмовляє також у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1762 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь АТ КБ ПРИВАТБАНК» судовий збір пропорційно частині задоволених вимог (24,50% задоволених вимог) у розмірі 431,69 грн.

Керуючись ст.ст.509, 525-527, 530, 546, 548, 549, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського 1-д) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 16 січня 2020 року.

Суддя Н.Г. Гринь