Вирок № 87002204, 16.01.2020, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3901/17

Провадження № 1-кп/0182/70/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2020 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Чуприна А.П.

з участю секретаря Девезенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя кримінальне провадження № 12017040340000834 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, що має повну середню освіту, працюючого на ПАТ «Юрія» водієм-експедитором, не одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 04.10.2012 року Жовтневим р/с м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. З ст.15, ч.2 ст. 185 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 17.07.2014 року Жовтоводською ІК Дніпропетровської області № 26 по ухвалі Жовтоводського м/с Дніпропетровської області від 09.07.2014 року на підставі ст. 2 ЗУ «Про амністію» від 08.04.2014 року на 2 роки 6 місяців 15 днів;

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Стельмах А.В.,

захисника - Нікітчука І.І.,

представника цивільного відповідача - Скварчинський І.С.,

представника потерпілого Гороха О.В.,

потерпілого - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , 02.03.2017 року приблизно о 16 годині 45 хвилин, керуючи технічно справним транспортним засобом, автомобілем марки «ГАЗ 3302», державний номер НОМЕР_1 , який належить ПАТ «Юрія», рухався по проїзній частині автошляху «Н-23 Запоріжжя-Кіровоград» з боку с. Олексіївка Нікопольського району Дніпропетровської області в напрямку м. Нікополь Дніпропетровської області.

Під час керування транспортним засобом, автомобілем марки «ГАЗ 3302» державний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, в цей же час на 245 км.+680 м. вищевказаного автошляху втратив контроль над керуванням транспортного засобу, змінив напрямок свого руху вправо, виїхав за межі автошляху на узбіччя, де допустив зіткнення передньою правою частиною керованого ним транспортного засобу з правою передньою частиною транспортного засобу, автомобіля марки «М-2140», державний номер НОМЕР_2 , який стояв без руху на узбіччі з автопричепом марки МАЗ 8114, державний номер НОМЕР_3 , в той час коли біля його задньої частини знаходився ОСОБА_3 , а в ньому ОСОБА_4 .

Внаслідок зіткнення транспортних засобів, стався наїзд задньою частиною автопричепа марки МАЗ 8114, державний номер НОМЕР_3 , на ОСОБА_5 та випадіння з вказаного причепу на поверхню фунту ОСОБА_4 .

Своїми діями водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.36), 12.1 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими».

п.1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків».

п.2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи № 6/10.1-205 від 13.04.2017 року, не виконання вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 413 від 12.07.2017 року ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелому середньої третини кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків, компресійного уламкового перелому 4-го грудного хребця, забою грудного відділу хребця, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, які відносяться до категорії СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

ОСОБА_4 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 122 від 20.03.2017 року отримав тілесні ушкодження у вигляді: забитої рани та синця обличчя, забою грудної клітини, забою лівого плеча, забою лівого стегна та лівої гомілки, відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я (згідно пункту 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

До даного висновку суд прийшов аналізуючи наступні докази.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав і суду пояснив, що він рухався на автомобілі ГАЗ 3302, неподалік від військової частини в бік м. Нікополь, виконуючи свої трудові обов`язки, оскільки був працівником ПАТ «Юрія». Під час руху у нього виникли проблеми з автомобілем, та він почав їхати ближче до правого краю дороги, щоб не створювати перешкод у русі іншим. В цей час він виїхав на узбіччя (мокрий ґрунт), у автомобіля перестав працювати двигун та втратив контроль над керуванням автомобілем. В результаті вказаних подій трапилось зіткнення з автомобілем «М-2140», який стояв на узбіччі, який з`їхав у кювет. В результаті ДТП потерпілий отримав травми, а коли він вийшов зі свого автомобіля та побачив під причепом потерпілого він намагався йому допомогти та витягнути його, однак робив це обережно, оскільки не знав, які у нього можуть бути тілесні пошкодження. Інший потерпілий не мав на собі видимих ознак травм та зазначив, що звернеться до лікарні після фіксації всіх обставин ДТП. Відразу після ДТП він викликав швидку допомогу. Матеріальну шкоду визнає в повному обсязі, моральну шкоду визнає частково, у розмірі 30 тисяч гривень. Просив суворо не карати. Вказав, що він в сім`ї один єдиний годувальник. Має на утриманні сина 11 років. Просить застосувати до нього амністію.

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що в той день він їхав до своєї дачної ділянки, де вони з товаришем запускали опалення та привезли туди воду. Під`їхати ближче до ділянки вони не змогли, оскільки до ділянки веде ґрунтова дорога, яка була розмоклою та слизькою. Вони мали намір перекачати воду, яку привезли з собою та їхати далі по своїм справам. Безпосередньо перед ДТП його товариш знаходився у причепі, а сам потерпілий перебував поруч з причепом, стоячи позаду нього. Потім послідував удар від зіткнення автомобілів та далі він пам`ятає, що його витягували з-під причепу чи з-під автомобіля на узбіччя, від місця зіткнення. Чи допомагав водій Газелі йому та хто саме викликав швидку він не може згадати. На теперішній час від обвинуваченого він отримав 13000 грн. В результаті ДТП він отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому середньої третини кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків, компресійного уламкового перелому 4-го грудного хребця, забою грудного відділу хребця, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Транспортний засіб «ГАЗ 3302» д.н.з. НОМЕР_1 , яким на час ДТП керував ОСОБА_1 належить ПАТ «Юрія», ОСОБА_1 перебував на момент ДТП в трудових відносинах з ПАТ «Юрія», і на той час виконував обов`язки робітника ПАТ «Юрія».

На час ДТП діяв Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АЕ 7563976, укладений між страховиком НАСК «Оранта» та страхувальником ПАТ «Юрія».

Потерпілий зазначив, що він тривалий час знаходився на лікуванні, переніс операції по вживленню металевих конструкцій в ліву нижню кінцівку, він тримав 2 групу інвалідності. Його матеріальні витрати на лікування складають 25332,87 грн. Також, в результаті ДТП були пошкоджені належні йому автомобіль М-2140 д.н.з. НОМЕР_2 та причеп МАЗ 8114 д.н.з. НОМЕР_3 .

Витрати на ремонт автомобіля і причепа , а також витрати на оплату послуг експерта складають 12630 грн. всю спричинену йому матеріальну шкоду - 37962,87 грн. потерпілий просить стягнути з НАСК «Оранта».

Крім того, йому спричинена моральна шкода, т.к. як він тривалий час проходив і до теперішнього часу проходив лікування і йому ще треба перенести операцію по видаленню металевих конструкцій з ноги, він до теперішнього часу відчуває болі в спині, ходить в корсеті, вживає знеболюючі препарати. В зв`язку з травмами хребця та ноги, він суттєво обмежений в можливості самостійно пересуватись і виконувати яку не будь роботу. Він позбавлений можливості утримувати сім`ю - дружину та малолітню дитину, так як до ДТП він займався вирощуванням фруктів та овочів, що було основним джерелом його заробітку. Потерпілий визначив спричинену йому моральну шкоду в загальній сумі 400000 грн., які він просить стягнути з відповідачів в такому порядку : з НАСК «Оранта» в розмірі 1898,14 грн., то б то 5 відсотків від розміру майнової шкоди, а також в рівних частках з ОСОБА_1 та ПАТ «Юрія» суму 398101,86 грн.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він є співвласником причепу МАЗ 8114 д.н.з. НОМЕР_3 , разом з ним співвласником був його брат,який помер 5 років тому. За життя він продав цей причеп, кому саме він не знає. На теперішній час претензій майнового характеру за пошкодження причепу він не має.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_8 суду показав, що ПАТ «Юрія» цивільний позов не визнає, та просить відмовити в задоволенні позову в частині до ПАТ «Юрія» оскільки у них було укладено договір страхування з НАСК «Оранта», та вони отримали поліс, яким було гарантовано відшкодування завданої шкоди потерпілим у разі страхового випадку. Ними була застрахована відповідальність в межах сум, які не перевищують позивних вимог. Сума позову покривається страховим лімітом, та має бути стягнута з НАСК «Оранта». В частині моральної шкоди, представник відповідача вважає, що позивач не надав доказів для обґрунтування заявлених вимог та їх розміру.

Винуватість ОСОБА_1 також підтверджується письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12017040340000834 та досліджені у судовому засіданні.

Карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону до чергової частини Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 02.03.2017 року, відповідно до якої ОСОБА_1 повідомив про ДТП ( а.п. 10).

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди вiд 02.03.2017 р., відповідно до якого місцем ДТП є дорога «М-23» 245 км. + 680 м., огляд проводився з 18.00 год. до 18.50 год. у світлий час доби. В результаті ДТП сталося зіткнення автомобіля марки «ГАЗ 3302» д/з НОМЕР_1 з розташованим за межами проїжджої частини на правовому узбіччі автомобілем марки М-2140 д/н НОМЕР_2 з причепом марки МАЗ 8114. В наслідок ДТП ОСОБА_3 який знаходився на узбіччі біля автомобіля марки М 2140 був травмований ( а.п. 11-25).

Постановою про долучення до кримінального провадження речового доказу від 03 березня 2017 року, відповідно до якої автомобіль марки «ГАЗ 3302» д/з НОМЕР_1 по кримінальному провадженню № 12017040340000834 визнаний речовим доказом, та встановлено місце зберігання за адресою: м. Нікополь, вул. Перспективна, 180 ( а.п. 26-27).

Постановою про долучення до кримінального провадження речового доказу від 02 березня 2017 року, відповідно до якої автомобіль марки М 2140 д.н.з. НОМЕР_2 по кримінальному провадженню № 12017040340000834 визнаний речовим доказом, та встановлено місце зберігання за адресою: м. Нікополь, вул. Перспективна, 180 ( а.п. 28).

Постановою про долучення до кримінального провадження речового доказу від 02 березня 2017 року, відповідно до якої автопричеп марки МАЗ 8114, д/н НОМЕР_3 по кримінальному провадженню № 12017040340000834 визнаний речовим доказом, та переданий під відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 ( а.п. 29-30).

Висновком судово-медичної експертизи № 413 від 10.07.2017 року, відповідно до якого виявлені тілесні ушкодження у гр.. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - перелом середньої третини кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків, компресійний уламковий перелом 4-го грудного хребця, забій грудного відділу хребта, закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку - відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості , за ознакою тривалого розладу здоров`я ( згідно пункту 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, або від ударів об такі предмети. Виявлені тілесні ушкодження могли утворилися в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Давність спричинення тілесних ушкоджень може відповідати строку, вказаному у постанові слідчого. Згідно медичних документів у гр.. ОСОБА_3 на час госпіталізації проба апаратом «алконт» -0 №о. « Заключение: трезвый» ( а.п. 44-45).

Висновком судово-медичної експертизи № 122 від 15.03.2017 року, відповідно до якого виявлені тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_4 - забитої рани та синця обличчя, забою грудної клітини, забою лівого плеча, забою лівого стегна та лівої гомілки - відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я ( згідно пункту 2.3.3 правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, або від ударів об такі предмети, можливо в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Давність спричинення тілесних ушкоджень може відповідати строку, вказаному у постанові слідчого. Згідно даних медичної картки амбулаторного хворого № 2051 КЗ « Нікопольської МЛ № 1» травматологічного пункту є запис від 02.03.2017 р. о 19-35 год. : «Алконт - 0.0%о» ( а.п. 55-56).

Актом судово-медичного (дослідження) обстеження № 120 від 17.03.2017 р., відповідно до якого виявлені тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_4 - забитої рани та синця обличчя, забію грудної клітини, забію лівого плеча, забію лівого стегна та лівої гомілки - відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я ( згідно пункту 2.3.3 правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, або від ударів об такі предмети, можливо в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Давність спричинення тілесних ушкоджень може відповідати строку, вказаному у постанові слідчого. Згідно даних медичної картки амбулаторного хворого № 2051 КЗ « Нікопольської МЛ № 1» травматологічного пункту є запис від 02.03.2017 р. о 19-35 год. : «Алконт - 0.0%о» ( а.п. 57-58).

Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 173 від 02.03.2017 року, згідно якого у гр.. ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено ( а.п. 75).

Висновком судової авто технічної експертизи № 6/10.1-205 від 13.04.2017 року, відповідно до якого в даній дорожній обстановці водію автомобіля «ГАЗ 3302» ОСОБА_1 необхідно було діяти відповідно до вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху України. Технічна можливість запобігти ДТП водію автомобіля «ГАЗ 3302» ОСОБА_1 , визначалася виконанням ним вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху України, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події з його боку, і для нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати. При заданому механізмові події, дії водія ОСОБА_1 , не відповідали вимогам п. 12.1. Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «М 2140» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 1.5. Правил дорожнього руху України. При заданих вихідних даних технічна можливість уникнути даної ДТП діями водія автомобіля «М 2140» ОСОБА_3 не встановлювалася. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля « М 2140» ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам п. 1.5. Правил дорожнього руху ( а.п. 100-101).

Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винними у вчиненні кримінального правопорушення, за яким він обвинувачується.

Вина ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України повністю підтверджується показами обвинуваченого, потерпілого, свідка та дослідженими письмовими доказами.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, встановлених по справі всіх пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Так, суд, на підставі ст.ст. 50, 65 КПК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального злочину, який згідно ст. 12 КК України хоча і є злочином середнього ступеня тяжкості однак визнається необережним. Стосовно відомостей про особу обвинуваченого, то зокрема, як встановлено у судовому засіданні обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності притягався, має постійне місце проживання, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, на утриманні має неповнолітню дитину, сина ОСОБА_2 , 2008 року народження.

До обставини, що пом`якшують покарання, слід віднести визнання вини, щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що покарання ОСОБА_1 має бути обрано в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії у вигляді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Однак, як встановлено в судовому засіданні правопорушення було скоєно обвинуваченим 02.03.2017 року , тобто до вступу в дію Закону України «Про амністію у 2016 році» від 06.09.2017 року.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин скоєний ОСОБА_1 злочином середнього ступеня тяжкості. Вказаний злочин є необережним.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України:

в) не позбавленні батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей яким не виповнилось 18 років.

д) ветерани війни (учасники бойових дій, інваліди війни та учасники війни, які підпадають під дію Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

До ветеранів війни відповідно до положень ст. 4, 5, п. 19 ст. 6 закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» віднесено військовослужбовців ( резервістів, військовозобов`язаних) Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 вчинив необережний злочин середнього ступеню тяжкості, він має на утриманні неповнолітню дитину, і це підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 22 жовтня 2008 року, ОСОБА_1 є ветераном війни, до нього можливе застосування амністії і він підлягає звільненню від відбування покарання.

Вирішуючі цивільний позов суд враховує наступне :

Потерпілий ОСОБА_3 просить стягнути з обвинуваченого в якості відшкодування моральної шкоди - 199050,93 грн., з ПАТ «Юрія» в якості відшкодування моральної шкоди - 199050,93 грн., з ПАТ НАСК «Оранта» в якості відшкодування матеріальної шкоди 37962,87 грн. та в якості відшкодування моральної шкоди - 1898,14 грн.

НАСК «Оранта» просила суд залишити позов в частині вимог до ПАТ НАСК «Оранта» без розгляду і у відзиві на позов зазначила, що в зв`язку з тим, що по справі ще не немає вироку, який набув законної сили, у них не настав обов`язок вирішити питання про виплату чи невиплату страхового відшкодування. Крім того, НАСК «Оранта» зазначила, що потерпілий ОСОБА_3 не є власником пошкоджених транспортних засобів - автомобіля М-2140 д.н.з. НОМЕР_2 та причепа МАЗ 8114 д.н.з. НОМЕР_3 , тому він немає права на відшкодування матеріальної шкоди в частині витрат на їх ремонт. Таким чином, потерпілий має право на відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, що становить 1266,64 грн. (5 % від суми 25332,87 грн.)

Представник ПАТ «Юрія» зазначив, що сума позову є немотивованою та занадто високою, і просив суд відмовити в задоволенні позову.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, так як він частково відшкодував спричинену шкоду, крім того, заявлено сума позову є надмірною для нього, і зазначив, що визнає позов в частині відшкодування моральної шкоди на суму 30000 грн., він вже виплатив потерпілому 13000 грн.

Статтею 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого, на підставі ст. 23 Закону України про Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є :

шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого, шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим, моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Статтею 26-1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що тільки власник ові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 1166 ЦК України визначено :

1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

3. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Вимогами статті 1167 ЦК України передбачено :

1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

Статтею 1172 ЦК України визначено :

1. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

2. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

3. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В судовому засіданні встановлено, що в внаслідок дорожньо-транспортної події, яка мала місце 02.03.2017 року приблизно о 16 годині 45 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи технічно справним транспортним засобом, автомобілем марки «ГАЗ 3302», державний номер НОМЕР_1 , який належить ПАТ «Юрія», з яким він перебував і перебуває в трудових відносинах, на момент скоєння ДТП перебував на робочому місці, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, втратив контроль над керуванням транспортного засобу, змінив напрямок свого руху вправо, виїхав за межі автошляху на узбіччя, де допустив зіткнення передньою правою частиною керованого ним транспортного засобу з правою передньою частиною транспортного засобу, автомобіля марки «М-2140», державний номер НОМЕР_2 , який стояв без руху на узбіччі з автопричепом марки МАЗ 8114 державний номер НОМЕР_3 , в результаті чого ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження власником автомобіля М-2140 д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_9 , потерпілий ОСОБА_3 керував автомобілем на підставі довіреності ВРД 761, яка на час ДТП втратила силу в наслідок смерті власника. Власником причепа МАЗ 8114 д.н.з. НОМЕР_3 є ОСОБА_10 , який в судовому засіданні зазначив, що причеп він продав ОСОБА_3 , проте право власності на ОСОБА_3 на причеп не зареєстроване. З огляду на вищезазначені обставини, суд вважає, що ОСОБА_3 не має право на відшкодування вартості пошкоджених транспортних засобів, так як він не є їх власником Що стосується відшкодування вартості лікування потерпілого, то сума 25332,87 грн. підтверджена доданими до позову документами і, у відповідності до вимог ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівпідлягають стягненню з відповідача ПАТ НАСК «Оранта».

Що стосується стягнення моральної шкоди, суд враховує наступне.

Суд вважає, що потерпілим обґрунтовано, що йому спричинена моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких зазнав потерпілий у зв`язку зі зміною звичного для нього способу життя.

Суд вважає що справедливим буде стягнення моральної шкоди в розмірі 110 000 грн.

У відповідності до вимог ст. 26-1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з НАСК «Оранта» належить стягнути моральну шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Судом визначено, що здоров`ю потерпілого заподіяна шкода в розмірі 25332,87 грн. Таким чином, з НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_11 належить стягнути 5% від 25332,87 грн., що дорівнює 1266,64 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Що стосується стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_1 та ПАТ «Юрія», то суд вважає, що моральна шкода в розмірі 110000 -1266,64 = 108733,36 грн. підлягає стягненню з ПАТ «Юрія» з наступних підстав.

Нормами ст. 1187 та 1172 ЦК України визначено, що особа, яка керує транспортнім засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових обов`язків на підставі трудового договору, з особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки. Отже шкода, завдана внаслідок ДТП з вина водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

В іншій частині позову належить відмовити.

Запобіжний захід не обирався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на проведення судово-автотехнічної експертизи № 6/10.1-205 від 13.04.2017 року в сумі 703,68 грн., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 124, 370, 371, 374 КПК України, ст.ст. 317, 1166, 1167, 1187, 1172 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді 3 років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки.

Згідно ст. 1 п. в), д) Закону України «Про амністію у 2016 році» від 06.09.2017 року - звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання на підставі акту амністії.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА»» на користь потерпілого ОСОБА_3 25332,87 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 1266,64 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 26599,51 грн. (двадцять шість тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять грн. п`ятдесят одну коп.).

Стягнути з ПАТ «Юрія» на користь потерпілого ОСОБА_3 108733,36 грн. (сто вісім тисяч сімсот тридцять три грн. тридцять шість коп..) в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази передані власникам та користувачам залишити їм.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на проведення судово-автотехнічної експертизи № 6/10.1-205 від 13.04.2017 року в сумі сімсот три гривні шістдесят вісім копійок.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити сторонам кримінального провадження.

Головуючий суддя: А. П. Чуприна