Ухвала суду № 87002033, 16.01.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8979/19

Провадження № 2-з/204/5/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Мащук В.Ю., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Публічного Акціонерного товариства «Дельта Банк» (місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), треті особи – Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Акцент» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 5), ОСОБА_3 ( місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання дій незаконними, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

встановив:

19 грудня 2019 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Публічного Акціонерного товариства «Дельта Банк» (місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), треті особи – Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Акцент» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 5), ОСОБА_3 ( місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання дій незаконними, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2019 року позовна заява залишена без руху, та надано строк на усунення недоліків.

На виконання ухвали суду 10 січня 2020 року позивачем надано уточнену позовну заяву.

У зв`язку з перебуванням судді Мащук В.Ю. у відгулах до 13 січня 2020 року, питання про відкриття провадження вирішено 13 січня 2020 року.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі.

15 січня 2020 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд винести ухвалу, якою:

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації (у тому числі Міністерству юстиції України та його структурним та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо квартири АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1953823812101, номер об`єкта в РПВН - 13299301, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 до набрання чинного остаточного судового рішення по даному цивільному провадженню;

- заборонити ОСОБА_2 , його представникам, третім особам без виключення вчиняти дії щодо примусово виселення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 з квартири АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1953823812101, номер об`єкта в РПВН - 13299301 (спірного майна) до вирішення справи по суті.

Ознайомившись з поданою заявою, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд приймає до уваги інтереси не тільки позивача, а і інших осіб, права яких можуть буди порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

З матеріалів справи судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу майна – квартири АДРЕСА_4 .

Факт належності права власності на спірну квартиру позивачу, передачі її в іпотеку та проведення державної реєстрації права власності на квартиру за відповідачами підтверджується відповідними копіями договорів купівлі-продажу та іпотеки, інформацією з Державного реєстру речових прав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що подальше відчуження відповідачем спірної квартири на користь третіх осіб, вчинення дій з виселення позивача з квартири, приймаючи до уваги, що між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважає, що найбільш доцільним буде забезпечення позовних вимог у обраний спосіб в разі можливого задоволення позову.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п.п. 166, 168 рішення Європейського Суду з прав людини від 23.01.2014 (заява № 19336/04) «Справа «East/West Alliance Limited» проти України», перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним.

Як вбачається з п.п. 52, 53, 63 рішення Європейського Суду з прав людини від 16.05.2013 (заява № 49317/07) «Справа Максименко та Герасименко проти України», самого існування юридичної підстави у національному законодавстві недостатньо для дотримання принципу законності має значення радше якість застосованих норм. Юридичні норми, на яких ґрунтується позбавлення майна, повинні відповідати національному законодавству договірної держави, включаючи відповідні положення Конституції... Якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як ті, що стосуються власності, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і, насамперед, послідовний спосіб.

Згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч.7 ст.153 ЦПК України суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Тому, розглядаючи дану заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність допустити негайне виконання ухвали.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 149,150, 151,153, 157 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Публічного Акціонерного товариства «Дельта Банк» (місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), треті особи – Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Акцент» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 5), ОСОБА_3 ( місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання дій незаконними, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння – задовольнити.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації (у тому числі Міністерству юстиції України та його структурним та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо квартири АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1953823812101, номер об`єкта в РПВН - 13299301, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 до набрання чинного остаточного судового рішення по даному цивільному провадженню;

Заборонити ОСОБА_2 , його представникам, третім особам, без виключення, вчиняти дії щодо примусово виселення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 , з квартири АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1953823812101, номер об`єкта в РПВН - 13299301 (спірного майна) до вирішення справи по суті.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її постановлення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Ю. Мащук