Рішення № 87001981, 16.01.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/1036/19

Провадження №2/0203/92/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2020 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-позивачки ОСОБА_1 ;

-представниці позивачки ОСОБА_2 ;

-представника відповідача Бочкаря Р.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Телевізійна служба Дніпропетровська» про відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю,

у с т а н о в и в:

1. 19 березня 2019 року позивачка звернулася до суду з позовом до ПрАТ «ТСД» про відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23.01.2019, близько 1200 год., на вул. Воскресенській в м. Дніпрі, біля будинку № 14 , на неочищеній від криги ділянці тротуару позивачка впала, зазнавши травми (перелом ноги). Подія сталася на території, прилеглій до будівлі відповідача, який не забезпечив її очищення. У результаті тривалого лікування позивачкою було втрачено 68 261,05 грн. Відповідач відмовився відшкодовувати позивачці понесені витрати, що стало причиною звернення позивачки до суду з позовом про стягнення з відповідача компенсації заподіяної майнової шкоди в сумі 68 261,05 грн., компенсації заподіяної немайнової (моральної) шкоди в сумі 40 000,00 грн. (а.с.а.с. 1 - 6, 36).

2. 12 квітня 2019 року відповідач подав до суду відзив на позов, у якому заперечував проти позову, зазначивши, що позивачка не надала суду належних та допустимих доказів винуватості у заподіянні шкоди саме відповідача, як і не довела факт звернення з відповідною заявою з приводу розслідування нещасного випадку у порядку, встановленому законом (а.с.а.с. 46 - 49, 54, 55).

3. 11 жовтня 2019 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та перехід до судового розгляду справи по суті.

4. Позивачка, її представниця у судовому засіданні підтримали заявлений позов, пояснивши, що 23.01.2019, близько 1200 год., на вул . Воскресенській в м. Дніпрі, біля будинку № 14 , на неочищеній від криги ділянці тротуару позивачка впала, зазнавши травми (перелом ноги). Подія сталася на території, прилеглій до будівлі відповідача, який не забезпечив її очищення. Незнайомий хлопець допоміг їй підвестися, зайти у будівлю АТ КБ «ПриватБанк», яка була поряд і зателефонувати лікарям. У результаті тривалого лікування позивачкою було витрачено 18 185,65 грн., але відповідач відмовився відшкодовувати позивачці понесені витрати. Крім того, позивачка на рік втратила можливість працювати і брати участь у фінансовому забезпеченні сім`ї, унаслідок чого зазнала додаткової шкоди в сумі 50 076,00 грн.

5. Представник відповідача у суді заперечував проти позову, пояснивши, що позивачка не надала суду належних та допустимих доказів винуватості у заподіянні шкоди саме відповідача, як і не довела факт звернення з відповідною заявою з приводу розслідування нещасного випадку у порядку, встановленому законом. Так, позивачка не довела, що подія сталася саме на належній відповідачеві території. Крім того, фотодоказ стану тротуару, де впала позивачка, є неналежним, оскільки на вимогу суду остання не надала суду пристрою, за допомогою якого було зроблено фотокартку.

6. Суд, заслухавши пояснення позивачки, представників сторін, показання свідка, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

7. Судом встановлено, що 23.01.2019, близько 1200 год., на вул. Воскресенській в м. Дніпрі, біля будинку №14, позивачка впала, внаслідок чого зазнала закритого трикісткового переламу кісток правої гомілки зі зміщенням уламків (а.с.а.с. 8, 9, 17, 60, 61).

8. У результаті лікування позивачкою було витрачено 17 542,30 грн. (без урахування касового чеку від 21.01.2019 №43811) (а.с.а.с. 10 - 14).

9. 27 лютого 2019 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про відшкодування їй майнової шкоди в сумі 67 752,05 грн. (а.с.а.с. 22 - 24).

10. Розв`язуючи позов у межах заявлених вимог та наданих позивачкою доказів, суд насамперед виходить з такого.

11. Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

12. Згідно з частинами 2, 3 статті 12 ЦПК учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

13. За правилами, встановленими частинами 1, 3 статті 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

14. Статтею 76 ЦПК визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

15. За змістом частин 1, 5 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

16. Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

17. Отже, процесуальним завданням позивачки, у розумінні приведених вище норм, було доведення суду належними, допустимими та достовірними доказами, із дотриманням принципу їх достатності, факту заподіяння їй майнової шкоди конкретною особою (відповідачем).

18. На підтвердження вказаного факту позивачкою по суті було надано два докази: фотокартки, на яких зображено стан тротуару біля будівлі №14 по вул. Воскресенській в м. Дніпрі , та показання свідка ОСОБА_4 , який побачив позивачку, що сиділа на тротуарі, і допоміг їй дістатися до приміщення АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.а.с. 62, 63).

19. Між тим, на думку суду зазначені докази не відповідають принципам належності та достатності.

20. Так, згідно зі статтею 100 ЦПК інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі, - є електронними доказами. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

21. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

22. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

23. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

24. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

25. За клопотанням представника відповідача суд витребував у позивачки пристрій з оригіналами електронних доказів, за допомогою якого було зроблено фотознімки, копії яких на паперових носіях були долучені позивачкою до матеріалів справи, проте зазначений пристрій суду надано не було, що є підставою для відхилення таких доказів у порядку частини 5 статті 100 ЦПК.

26. Що стосується показань свідка ОСОБА_4 , який побачив позивачку, що сиділа на тротуарі, і допоміг їй дістатися до приміщення АТ КБ «ПриватБанк», то вони не відповідають принципу достатності, оскільки не підтверджуються жодним іншим доказом у справі і містять інформацію, що має опосередкований характер.

27. За правилами, встановленими частинами 5, 6 статті 81 ЦПК, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

28. Між тим, стверджуючи про належність території, на якій сталося падіння, саме відповідачеві, позивачка не надала суду жодних доказів, що підтвердили б цей факт, фактично побудувавши позов на припущенні. Такими доказами могли бути відповідні правоустановчі документи, згідно з якими будівля №14 по вул. Воскресенській в м. Дніпрі належить або перебуває у користуванні відповідача, а також технічна документація щодо конкретної території (з графічним визначенням її меж), яка належить або перебуває у користуванні відповідача, і може вважатися прилеглою.

29. З відповідним клопотанням про витребування таких доказів згідно зі статтею 84 ЦПК або клопотанням про забезпечення таких доказів відповідно до статті 116 ЦПК позивачка (її представниця) ані протягом підготовчого провадження, ані згодом до суду не зверталася.

30. З огляду на викладене суд не знаходить достатніх підстав для задоволення заявленого у справі позову.

31. У порядку статті 141 ЦПК судові витрати у справі необхідно віднести на рахунок держави.

32. Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 133, 141, 209 - 211, 213, 228, 229, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_3 ) у позові до приватного акціонерного товариства «Телевізійна служба Дніпропетровська» (ідентифікаційний код - 20264089; 49000, Україна, місто Дніпро, вулиця Воскресенська, 14) про відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю, відмовити.

Судові витрати у справі віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 20 січня 2020 року.

Суддя М.О. Католікян