Вирок № 87000052, 20.01.2020, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/7151/19

Провадження № 1-кп/159/132/20

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання Гарбар О.В.

прокурора Антонюка В.В.

представника потерпілого Хорунжого В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Голошви В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019030110002230 від 02.12.2019 року, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Ковель Волинської області, неодруженого, непрацюючого, з середньою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в :

обвинувачений ОСОБА_1 01 грудня 2019 року, приблизно о 19.00 годині, шляхом вільного доступу зайшов в супермаркет «Салют», що розташований в м.Ковелі по бульвару Лесі Українки, 29, звідки, діючи умисно, з корисливих мотивів, намагався таємно викрасти товари належні приватному підприємству «Торговий Дім Салют» на загальну суму 233 грн 10 коп, а саме: філе оселедця холодного копчення «Master Fish» вагою 200 грам вартістю 42 грн 36 коп., упаковку ковбасок «Kabanosy Chili» вагою 100 грам вартістю 39 грн 96 коп. та пляшку коньяку «Бренді виноградний Shabo Х.0.7» ємкістю 0,5 літра вартістю 150 грн 78 коп., які заховав під куртку, та пройшовши через каси, не оплатив. Однак, злочин не було закінчено з причин, що не залежали від волі обвинуваченого, оскільки після спрацювання стаціонарної рами антикрадіжної системи, що розташована на виході з супермаркету, ОСОБА_1 був затриманий охоронцем.

Дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна.

Кримінальне провадження надійшло до суду з обвинувальним актом.

В судовому засіданні представником потерпілого подано суду угоду про примирення з обвинуваченим.

За умовами вказаної угоди обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим в обсязі пред`явленого обвинувачення. Представник потерпілого констатував відсутність претензій майнового характеру до обвинуваченого.

Сторонами узгоджено міру покарання для обвинуваченого в межах санкції ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив існування обставин за пред`явленим обвинуваченням, щиро розкаявся у вчиненому, просив затвердити надану суду угоду про примирення з потерпілим.

Представник потерпілого Хорунжий В.М. підтвердив суду добровільність досягнутого з обвинуваченим примирення та відсутність щодо останнього претензій майнового характеру.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди ( ч.3 ст.474 КПК)

Відповідно до ст.468, ч.3 ст.469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні замаху на злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Міра покарання, погоджена сторонами угоди, для обвинуваченого відповідає положенням ст.50,65 КК України та визначена в межах санкції закону, за яким він притягується до відповідальності.

Враховані положення ст.68 КК України, згідно яких за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України.

Міра покарання визначена сторонами з урахуванням особи обвинуваченого, який є особою молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, прийняті до уваги такі пом`якшуючі покарання обставини, як визнання вини та щире каяття, врахована відсутність обтяжуючих покарання обставин та обґрунтовано прийнято рішення про міру покарання у виді штрафу в розмірі наближеному до мінімального.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані в разі затвердження угоди судом, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України.

Представник потерпілого Хорунжий В.М. також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

На переконання суду, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу та Кримінального кодексу України, інтересам сторін та суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для примирення.

Виходячи з викладеного, угода про примирення підлягає затвердженню.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Керуючись статтями 468, 469, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Угоду про примирення від 20 січня 2020 року у кримінальному провадженні №12019030110002230 від 02.12.2019 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та представником потерпілого Хорунжим Володимиром Михайловичем - затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 60неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

Речові докази у справі :

-філе оселедця холодного копчення «Master Fish» вагою 200 грам, упаковку ковбасок «Kabanosy Chili» вагою 100 грам, пляшку коньяку «Бренді виноградний Shabo Х.0.7» ємкістю 0,5 літра, які передані на зберігання представнику потерпілого Хорунжому В.М., - залишити у власності приватного підприємства «Торговий Дім Салют»,

-оптичний диск «Maximus» - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом 30 днів із дня його проголошення,а обвинуваченим, який перебуває під вартою, протягом того ж строку з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

ГоловуючийТ. В. Денисюк