Рішення № 86998613, 20.01.2020, Господарський суд Київської області

Дата ухвалення
20.01.2020
Номер справи
911/2616/19
Номер документу
86998613
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа

Отримати професійний переклад цього документа на англійську мову

Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2616/19

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТИП" (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 21-А)

до Фізичної особи-підприємця Мусатової Вікторії Миколаївни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 14738,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 64/18 від 12.03.2018 р.,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТИП" (далі - ТОВ "АНТИП", позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Мусатової Вікторії Миколаївни (далі - ФОП Мусатова В.М., відповідач) про стягнення 14738,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 64/18 від 12.03.2018 р.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем 12.03.2018 р. було укладено договір купівлі-продажу № 64/18, згідно з яким відповідачеві було передано товар на суму 15738,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № АН-0014712 від 31.03.2018 р. на суму 7671,00 грн. та № АН-0015544 від 05.04.2018 р. на суму 8067,00 грн. Проте, всупереч вимогам зазначеного договору, відповідачем не було здійснено оплату за поставлений ТОВ "АНТИП" товар у повному обсязі, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з ФОП Мусатової В.М. 14738,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 64/18 від 12.03.2018 р., і судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Окрім того, товариством у позовній заяві було заявлене клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену позивачем у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.11.2019 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 911/2616/19 постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено позивачу та відповідачу строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем відзиву на позов або будь-яких інших заперечень чи пояснень по суті спору подано не було.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

12.03.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АНТИП" (продавець) та Фізичною особою-підприємцем Мусатовою Вікторією Миколаївною (покупець) було укладено договір № 64/18 купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує продукти харчування в асортименті (товар).

У відповідності з п. 5.1 договору прийом-передача товару за кількістю та якістю здійснюється продавцем та покупцем на складі продавця (покупця), якщо в додатку цього договору не передбачено інше.

Згідно з розділом 6 договору визначено наступні умови платежу: на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 6.1 договору); за готівковий розрахунок на складі продавця через ЕККА в момент прийому-передачі товару (п. 6.2 договору). Пунктом 6.3 договору передбачено, що у випадку відсутності оплати до моменту поставки товару, товар вважається поставленим із відстрочкою платежу протягом 7 календарних днів з моменту поставки товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2018 р. У випадку відсутності повідомлення будь-якої із сторін про припинення договору за 15 календарних днів до його закінчення, дія договору продовжується на наступний календарний рік. Кількість таких пролонгацій необмежена.

Продавцем на виконання умов договору № 64/18 купівлі-продажу від 12.03.2018 р. була здійснена поставка товару покупцю, що підтверджується видатковими накладними № АН-0014712 від 31.03.2018 р. на суму 7671,00 грн. та № АН-0015544 від 05.04.2018 р. на суму 8067,00 грн.

Покупцем було частково оплачено поставлений товар в сумі 1000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ "АНТИП" за 24.04.2018 р.

ТОВ "АНТИП" та ФОП Мусатовою В.М. було підписано акт звірки взаємних розрахунків на суму 14738,00 грн.

Як зазначає позивач, у порушення своїх договірних зобов`язань відповідачем не було здійснено оплати вартості поставленого позивачем товару в сумі 14738,00 грн., у зв`язку з чим у ФОП Мусатової В.М. утворилась заборгованість у зазначеному розмірі, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідач, у порушення умов договору та вимог чинного законодавства, не оплатив заборгованості за поставлений товар у сумі 14738,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач доказів здійснення оплати заборгованості за договором № 64/18 купівлі-продажу від 12.03.2018 р. в сумі 14738,00 грн. суду не надала.

Отже, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 64/18 купівлі-продажу від 12.03.2018 р. в сумі 14738,00 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТИП" у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мусатової Вікторії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТИП" (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 21-А, код 35018273) 14738 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України

Рішення підписане 20.01.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна

Часті запитання

Який тип судового документу № 86998613 ?

Документ № 86998613 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 86998613 ?

Дата ухвалення - 20.01.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 86998613 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 86998613 ?

В Господарський суд Київської області
Попередній документ : 86998612
Наступний документ : 86998614