Ухвала суду № 86995874, 20.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 січня 2020 року м. Київ № 320/4270/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення по сплаті земельного податку за 2019 рік.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року справу №320/4270/19 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва для її розгляду й вирішення визначено суддю Чудак О.М.

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак в позовній заяві ОСОБА_1 не вказано її реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номера і серії паспорта, а також ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомих номерів засобів зв`язку, адрес електронної пошти ОСОБА_5 і ОСОБА_3 .

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так, в позовній заяві позивач вказує, що податкове повідомлення-рішення про нарахування їй земельного податку не отримувала, про суму нарахованого їй грошового зобов`язання не знала. Разом з тим, позивач, як співвласник нежитлового приміщення, припускає, що податковим органом нараховано їй податкові зобов`язання по земельному податку за 2019 рік, проте реквізити оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не повідомляє.

З урахуванням викладеного, позивачу необхідно зазначити реквізити оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (номер, дату прийняття).

Частиною четвертою статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частинами другою, п`ятою статті 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Отже, додані позивачем до позовної заяви копії документів, як письмові докази у справі, повинні бути завірені належним чином. Водночас, копії документів, доданих до позовної заяви ОСОБА_1 , взагалі не засвідчені.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Трасант" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду:

- позовної заяви (з примірниками для інших учасників справи) із зазначенням у ній реєстраційного номеру облікової картки платника податків - позивача за його наявності або номера і серії паспорта, а також ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомих номерів засобів зв`язку, адрес електронної пошти ОСОБА_5 і ОСОБА_3 ; реквізитів оскаржуваного податкового повідомлення-рішення;

- засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви, або їх оригіналів для огляду судом.

Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак