Рішення № 86994656, 20.01.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3778/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: ОСОБА_3

відповідачі: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до директора Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області Кушнір Н.В., Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради про визнання неправомірними дій щодо припинення нарахування житлової субсидії, зобов`язання скасувати рішення про припинення нарахування житлової субсидії, зобов`язання прийняти рішення про поновлення призначення житлової субсидії, стягнення моральної і матеріальної шкоди, -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 січня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Директора Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області Кушнір Н.В., в якому позивач просить:

визнати незаконними дії відповідача, які полягають у припиненні нарахування житлової субсидії;

зобов`язати відповідача скасувати своє рішення про припинення нарахування житлової субсидії ОСОБА_3 ;

зобов`язати відповідача прийняти рішення про негайне поновлення призначення житлової субсидії ОСОБА_3 до прийняття і вступу у дію остаточного рішення по адміністративним справам № 815/516/18 та № 815/3009/18;

стягнути з Відповідача нанесену моральну і матеріальну шкоду у розмірі 100 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу за його особистим зверненням до відповідача нараховується субсидія відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 848 від 21.10.1995р. Вважаючи, що відповідач у 2018р. допустив суттєві порушення розрахунку призначених субсидій, позивач звернувся до суду з відповідними позовами (справа № 815/516/18 та №815/3009/18). На думку позивача, відповідачем протиправно припинено нарахування житлової субсидії, незважаючи на те, що у провадженні адміністративного суду перебувають справи №№ 815/516/18, №815/3009/18, остаточні рішення по яким не прийнято.

Від Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради надійшов відзив на адміністративний позов від 29.07.2019р. (вх. №27140/19), від 15.11.2019р. (вх. №42880/19), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що позивач отримує субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, починаючи з грудня 2013р. Оскільки з 2018р. позивача не влаштовував розмір нарахованої йому субсидії, останній звернувся до суду з відповідними позовами. При цьому зазначено, що предметом спору у справі № 815/516/18 є питання розміру субсидії, призначеної позивачу на опалювальний сезон 2017-2018рр., а у справі №815/3009/18 - питання повернення до бюджету невикористаної субсидії на водопостачання в сумі 369,87 грн. (за опалювальний період 2017-2018рр.). Враховуючи, що спір у даній справі стосується відмови у призначенні субсидії на наступний період, а саме з 01.05.2019р., наявність вищевказаних справ, на думку відповідача, не впливає на прийняття рішення щодо призначення/відмови у призначенні житлової субсидії на наступні періоди. Станом на травень 2019р. відповідачем від КВЕП «Подільськтеплокомуненерго» отримано відомості про заборгованість позивача за теплопостачання, що склала 7379,54 грн., а саме за період 2018-2019рр., коли позивачу була призначена та виплачувалась субсидія. Позивач не вжив заходів, визначених Положенням про призначення житлових субсидій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 848 від 21.10.1995р. (не оплатив заборгованість, не уклав договір про її реструктуризацію, не оскаржив до суду сам факт її наявності), а натомість оскаржує дії органу соціального захисту, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2019р. позовну заяву залишено без руху; надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2019р. звільнено ОСОБА_3 від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2019р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін); встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено судове засідання по справі на 29.08.2019 р.

Ухвалами суду від 27.08.2019р. відмовлено у задоволенні клопотання Директора Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області Кушнір Н.В. та ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні, призначеному на 29.08.2019р. о 14 год. 30 хв., в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 29.08.2019р. вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання; призначено підготовче засідання по справі на 23.09.2019 р. в режимі відеоконференції; доручено Котовському міськрайонному суду Одеської області забезпечити проведення відеоконференції судового засідання призначеного на 23.09.2019 р. о 09 год.10 хв. за участю позивача.

Ухвалою суду від 10.09.2019р. задоволено заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 19.09.2019р. у задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні, призначеному на 23.09.2019 р. о 09 год. 10 хв., в режимі відеоконференції відмовлено, з тих підстав, що підготовче засідання по справі вже призначено в режимі відеоконференції за участі позивача.

Ухвалою суду від 23.09.2019р., яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву за клопотанням позивача до 07.10.2019р.

Ухвалою суду від 07.10.2019р. зупинено провадження по справі до вирішення питання про відвід судді Самойлюк Г.П.

Ухвалою суду від 09.10.2019р. у задоволенні заяви позивача про відвід судді Самойлюк Г.П. відмовлено (суддя Цховребова М.Г.).

Призначено судове засідання на 24.10.2019р.

17.10.2019р. (вх. №37983/19) від позивача надійшла заява, в якій останній, посилаючись на неможливість з`явитися до судового засідання, просив, зокрема, призначити проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції, проведення якого доручити Котовському міськрайонному суду Одеської області.

Ухвалою суду від 21.10.2019р. поновлено провадження у справі; у задоволенні заяви позивача про участь у підготовчому засіданні у справі, призначеному на 24.10.2019р. о 09 год. 20хв., в режимі відеоконференції відмовлено.

22.10.2019р. до суду надійшла заява про відвід (вх.№ЕП/7962/19).

Ухвалою суду від 22.10.2019р. зупинено провадження по справі для вирішення заяви про відвід в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.

Ухвалою від 23.10.2019р. в задоволенні заяви позивача про відвід судді Самойлюк Г.П. відмовлено (Суддя Єфіменко К.С.).

Судове засідання призначено на 01.11.2019р.

Ухвалою суду від 29.10.2019р. поновлено провадження у справі, заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Призначено підготовче засідання на 01.11.2019р. в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 01.11.2019р. продовжено строк підготовчого провадження по справі № 420/3778/19 на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 19.11.2019р. Встановлено, що підготовче засідання проводитиметься в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 01.11.2019р., яку занесено до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі в якості другого відповідача Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради.

Ухвалою суду від 19.11.2019р., яка занесена до протоколу судового засідання, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 05.12.2019р.

Ухвалою суду від 05.12.2019р. підготовче провадження у справі закрито, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.12.2019 р. о 16 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 10.12.2019р. за заявою Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області призначено проведення судового засідання, призначеного на 17.12.2019 р. о 16 год. 00 хв., в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 17.12.2019 р., яка занесена до протоколу засідання, за заявою позивача відкладено судове засідання на 09.01.2019р. 14 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 09.01.2019р. за заявою позивача визначено проведення судового засідання, призначеного на 09.01.2019р. 14 год. 30 хв. здійснювати у режимі відеоконференції.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його у повному обсязі.

Відповідачі до судового засідання не з`явились, явку представників не забезпечили, про дату, час та місце проведення останнього повідомлялись належним чином та завчасно.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач є пенсіонером та отримує субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

Не погодившись з розміром нарахованої субсидії на опалювальні сезони з 01.11.2017 р. та 11.04.2018р., позивач звернувся до суду з відповідними позовними заявами (справи № 815/516/18 та № 815/3009/18).

18.03.2019р. (вих. № 192-Д-117угл), 14.05.2019р. (вих. №297-Д-152угл) виконавчим комітетом Подільської міської ради за результатами розгляду звернень позивача, що надійшли на Урядову «гарячу лінію», повідомлено, зокрема, що відповідно до п. 6 Положення про призначення житлових субсидій, затвердженого Кабінету Міністрів України № 848 від 21.10.1995р., якщо на 1 травня 2019р. заборгованість за житлово-комунальні послуг буде прострочена понад місяць, сума якої перевищуватиме 340,00 грн., в призначенні субсидії на новий період 2019/2020 років буде відмовлено (а.с. 181-186).

Зі змісту наявних у матеріалах справи рішень Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради (а.с. 120-125), за період 2018-2019рр. позивачу була призначена та виплачувалась субсидія: за жовтень 2018 р. - у сумі 242,53 грн.; за листопад 2018р. - у сумі 1204,61 грн.; за січень 2019р. - у сумі 1289,79 грн.; з лютого по березень 2019р. - у сумі 1289,79 грн.; за квітень 2019р. - у сумі 454,97 грн.

Рішенням Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради від 21.05.2019р. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; опалювальна площа, на яку призначається субсидія 46,30 кв.м) з 01 .05.2019р. не призначено субсидію у зв`язку з наявністю боргу по оплаті теплопостачання у розмірі 7379,54 грн. (а.с. 126).

Зазначене рішення відповідач обґрунтував тим, що Департаментом соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради отримано відомості щодо заборгованості за теплопостачання від КВЕП «Подільськтеплокомуненерго», що склала 7379,54 грн., а саме за період 2018-2019рр., коли позивачу була призначена та виплачувалась субсидія.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. № 2017-III визначено правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.

Постановою Кабінету Міністрів України № 848 від 21.10.1995р. «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» затверджено Положення про призначення житлових субсидій (далі - Положення № 848), яке визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій як, зокрема, комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.

Призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням у відповідності з абз.1 п.3 Положення №848 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

Згідно з пп.5 п.6 Положення № 848 житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад місяць (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв`язку з приведенням об`ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, а також заборгованості, що виникла у зв`язку з тим, що управитель, об`єднання, виконавець комунальних послуг не уклали договору з АТ "Ощадбанк" (його установами) для перерахування сум житлових субсидій у грошовій безготівковій формі).

Згідно п. 15 Положення № 848 житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується:

на неопалювальний сезон - з 1 травня по 30 вересня;

на опалювальний сезон - з 1 жовтня по 30 квітня.

Згідно п. 16 Положення № 848 після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють призначення житлової субсидії на наступний строк для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні.

Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення без звернення громадян збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 14 цього Положення, і протягом 10 днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії та інформують про прийняте рішення громадян у порядку, визначеному пунктом 14 цього Положення.

У разі отримання інформації про наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги та/або внесків/платежів об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, що відповідає вимогам, визначеним у підпункті 5 пункту 6 цього Положення, житлова субсидія на наступний сезон не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує громадянина з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис, або відповідна інформація зазначається у платіжному документі (абз. 5 п.16 Положення № 848).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішення Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради від 21.05.2019р., яким позивачу не призначено субсидію, відповідач обґрунтував отриманням відомостей щодо заборгованості за теплопостачання від КВЕП «Подільськтеплокомуненерго», що склала 7379,54 грн., а саме за період 2018-2019рр., коли позивачу була призначена та виплачувалась субсидія.

Однак за приписами абз. 6, 7 п.16 Положення № 848, якщо протягом двох місяців з дати отримання повідомлення про відмову в призначенні житлової субсидії на наступний сезон громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або уклав договір про її реструктуризацію, або оскаржив наявність заборгованості в судовому порядку, житлова субсидія призначається з початку такого сезону.

Якщо громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або уклав договір про її реструктуризацію, або оскаржив наявність заборгованості в судовому порядку в строк понад два місяці з дати отримання повідомлення про відмову в призначенні житлової субсидії на наступний сезон, житлова субсидія в такому випадку призначається з місяця, наступного за місяцем, в якому громадянин вчинив такі дії.

Таким чином, держава гарантує кожному громадянину право на отримання субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг на умовах та в порядку визначеному Положенням № 848 та в свою чергу покладає на громадян, яким призначено субсидію, обов`язок щомісячно сплачувати вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії. Наслідком не виконання обов`язків визначених Положенням № 848 є припинення надання раніше призначеної субсидії.

У даному випадку житлову субсидію з 01.05.2019р. не призначено позивачу у зв`язку з надходженням від організації - надавача послуг (Подільського виробничо-експлуатаційного підприємства «Подільськтеплокомуненерго») інформації про наявність в позивача заборгованості з оплати послуг, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та за неподанням заявником доказів реструктуризації такої заборгованості чи її скасування в судовому порядку.

Позивач під час судового розгляду посилається на порушення відповідачем Положення № 848 щодо не призначення позивачу субсидії з огляду на наявність у провадженні судів справ № 815/516/18 та № 815/3009/18, тобто доводить факт оскарження в судовому порядку заборгованості з оплати послуг.

Судом встановлено, що в межах справи № 815/516/18 адміністративним судом розглядались позовні вимоги ОСОБА_3 до начальника Управління соціального захисту населення Подільської міської ради Одеської області Кушнір Н.В., в якому, з урахуванням уточнень до позовної заяви, він просив визнати незаконним зроблений автоматичний масовий перерахунок розміру наданої йому субсидії з 01.11.2017 року та визнати його таким, що виконаний з порушенням вимог чинного Положення №848 з наступними змінами та доповненнями.

Також позивач просив зобов`язати відповідача здійснити перерахунок розміру його субсидії з 01.11.2017 року у відповідності до вимог чинного Положення № 848, з наступними змінами та доповненнями, з урахуванням підвищення встановлених на означений час тарифів на послуги.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 р. у справі № 815/516/18 в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2019 р. у справі № 815/516/18, зокрема, повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_3 на підставі ч. 3 ст. 45 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2019 р. у справі №815/516/18 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2019р. щодо повернення апеляційної скарги у справі № 815/516/18.

В межах справи № 815/3009/18 адміністративним судом розглядались позовні вимоги ОСОБА_3 до начальника Управління соціального захисту населення Подільської міської ради Одеської області Коломейчук І. К., в якому позивач просив:

визнати незаконним проведений 11.04.2018 р., з порушенням законодавства України і насамперед, із зухвалим зволіканням чинних норм споживання на комунальні послуги перерахунок розміру субсидії;

визнати незаконним вилучення з особистого рахунку коштів, які були зараховані в якості субсидії, до вирішення в суді питання щодо причини формування від`ємного значення особистого рахунку, внаслідок того, що обов`язковий платіж за комунальні послуги, при незмінних доходах, виріс майже на 1 000 відсотків та унеможливив сплату рахунків за отримані послуги за відсутності коштів;

зобов`язати зробити перерахунок розміру субсидії з 11.04.2018 р. у відповідності до вимог чинного Положення № 848 з наступними змінами та доповненнями та з урахуванням підвищення, встановлених на означений час, тарифів на послуги;

зобов`язати негайно скасувати рішення про вилучення коштів, які нараховані на особистий рахунок як субсидія, що призначена для відшкодування витрат на комунальні послуги.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 р. у справі № 815/3009/18 в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019 р. у справі № 815/3009/18 апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 р. залишено без змін.

З наведеного вбачається, що у межах справ №№ 815/516/18, № 815/3009/18 позивачем оскаржувались дії/рішення - начальника Управління соціального захисту населення Подільської міської ради Одеської області щодо перерахунків розміру наданої йому субсидії з 01.11.2017 р. та 11.04.2018 р.

З матеріалів справи встановлено, що факт виникнення заборгованості по оплаті теплопостачання у розмірі 7379,54 грн., в зв`язку з чим прийнято рішення Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради від 21.05.2019р. щодо не призначення ОСОБА_3 з 01.05.2019р. субсидії, позивач фактично пов`язує з неправомірністю перерахунків розміру наданої йому субсидії з 01.11.2017 р. та 11.04.2018 р., які ним оскаржено в судовому порядку (справи №815/516/18 та № 815/3009/18).

Тобто, виникнення заборгованості з оплати комунальних послуг, на думку позивача, зумовлено невірними розрахунками наданої йому субсидії з 01.11.2017 р. та 11.04.2018р., правомірність проведення яких ним оскаржено до суду.

Однак зазначених обставин відповідачем при прийнятті останнього не враховано, незважаючи на те, що згідно приписів абз. 7 п.16 Положення № 848, якщо громадянин, зокрема оскаржив наявність заборгованості в судовому порядку в строк понад два місяці з дати отримання повідомлення про відмову в призначенні житлової субсидії на наступний сезон, житлова субсидія в такому випадку призначається з місяця, наступного за місяцем, в якому громадянин вчинив такі дії.

Суд акцентує увагу, що на момент вирішення відповідачем у 2019 році питання щодо призначення позивачу субсидії на наступний сезон у провадженні адміністративного суду перебували справи № 815/516/18 та № 815/3009/18. При цьому, по жодній із зазначених справ рішення суду не набрало законної сили станом на час прийняття рішення Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради від 21.05.2019р. щодо не призначення ОСОБА_3 субсидії з 01.05.2019р.

Таким чином, рішення Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради від 21.05.2019р. щодо не призначення ОСОБА_3 субсидії з 01.05.2019р. у зв`язку з наявністю боргу по оплаті теплопостачання у розмірі 7379,54 грн. відповідачем прийнято передчасно, до набрання законної сили рішеннями у справах № 815/516/18 та № 815/3009/18, чим недотримано вимог Положення № 848.

Визначаючись щодо позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача, які полягають у припиненні нарахування житлової субсидії; зобов`язання відповідача скасувати своє рішення про припинення нарахування житлової субсидії ОСОБА_3 , суд враховує, що за приписами ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично, необхідною передумовою застосування ч. 2 ст. 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Як встановлено ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

За приписами ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та встановлені обставини, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту буде визнання протиправним та скасування рішення Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради про припинення нарахування та виплати субсидії ОСОБА_3 з 01.05.2019р.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача прийняти рішення про негайне поновлення призначення житлової субсидії ОСОБА_3 до прийняття і вступу у дію остаточного рішення по адміністративним справах № 815/516/18 та № 815/3009/18, то вона не підлягає задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе дискреційні права суб`єкта владних повноважень.

Так, за приписами п.14 Положення № 848 структурним підрозділом з питань соціального захисту населення приймається рішення про: призначення житлової субсидії; відмову в призначенні житлової субсидії; подання документів на розгляд комісії.

Суд може вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічного права, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Згідно до положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Призначення житлової субсидії є дискреційним повноваженням відповідача, тому суд вважає за необхідне зобов`язати Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради розглянути питання про поновлення призначення житлової субсидії ОСОБА_3 та прийняти відповідне рішення.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача нанесеної моральної і матеріальної шкоди у розмірі 100 000 грн., суд зазначає, що вказана вимога є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Так, за змістом статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

На підставі ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як зазначено у пункті 2.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 право фізичних та юридичних осіб на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення їхніх прав, свобод та законних інтересів, має конституційно-правову природу і передбачено в статтях 32, 56, 62, 152 Основного Закону України.

У відповідності до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 зазначено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, яким є ступінь вини заподіювача, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Разом з тим посилання позивача на погіршення здоров`я суд не бере до уваги, оскільки позивач не довів та в ході судового розгляду суд не встановив причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідачів та погіршенням здоров`я.

Враховуючи те, що позивачем не було доведено заподіяння діями та бездіяльністю відповідачів моральної шкоди, яка полягла у моральних стражданнях, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з відповідача нанесеної моральної і матеріальної шкоди у розмірі 100000 грн.

Підсумовуючи вказане, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_3 до директора Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області Кушнір Н.В., Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v.» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ухвали від 11.07.2019р. позивача за його клопотанням звільнено від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до директора Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області Кушнір Н.В. (66304, м. Подільськ, вул. Соборна, 229), Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради (66300, Одеська обл., місто Подільськ, вул. Соборна, буд. 229; од ЄДРПОУ 42239971) про визнання неправомірними дій щодо припинення нарахування житлової субсидії, зобов`язання скасувати рішення про припинення нарахування житлової субсидії, зобов`язання прийняти рішення про поновлення призначення житлової субсидії, стягнення моральної і матеріальної шкоди,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради про припинення нарахування та виплати субсидії ОСОБА_3 з 01.05.2019р.

Зобов`язати Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради розглянути питання про поновлення призначення житлової субсидії ОСОБА_3 та прийняти відповідне рішення.

В решті позовних вимог,-відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.01.2020р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.