Рішення № 86994523, 13.01.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.006473

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З.,

секретар судового засідання Іванес Х.О.,

за участю : представника позивача Ахметової Г.В., представника відповідачів Гавриляка Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком-Еко» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком-Еко» (надалі ТОВ «Агроком-Еко») звернулося в суд з позовом до Державної фіскальної служби України та другого відповідача Головного управління ДФС у Львівській області (надалі ГУ ДФС у Львівській області) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1271674/39894132 від 09.09.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №2 від 31.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних з моменту її подання 15.01.2019 р.

Позивач, на обґрунтування вимог позовної заяви, зазначає, що ТОВ «Агроком-Еко» подано до контролюючого органу усі підтверджуючі документи для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, однак, Комісія ГУ ДФС у Львівській області у своєму рішенні вказує, що позивачем не надано письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, вказаної у податковій накладній та копій документів та підтвердження таких пояснень. Позивач вважає, що надані ним первинні документи засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань та зазначають, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №2 від 31.12.2018 р.

Відповідач ГУ ДПС у Львівській області у відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідно до п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України за №117 від 21.02.2018, причиною відмови у реєстрації податкової накладної є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до пп.4 п.13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідач вважає, що позивачем, всупереч вимог податкового законодавства України, яке регулює подання та реєстрацію податкових накладних, не подано до контролюючого органу належних документів, які підтверджують господарські операції щодо податкової накладної.

ДПС України відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову до суду не подала.

Ухвалою від 09.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду аналогічні пояснення, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечив, просить у задоволенні такого відмовити.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ТОВ «Агроком-Еко» укладено договір комісії № 1К/07.11.2018 з ТОВ «ТБ Пак» зі специфікаціями щодо продажу на експорт соку яблучного концентрованого освітленого натурального. Надалі Товариством було здійснено експорт даного соку, що підтверджується вантажною митною декларацією та іншими митними документами. Також ТОВ «Агроком-Еко» надало для ТОВ «ТБ Пак» послуги пакування, транспортування та перевезення соку до нерезидента, внаслідок чого ТОВ «Агроком-Еко» виставило рахунок за послуги комісійної плати на ТОВ «ТБ Пак» та зареєструвало податкову накладну, комісійна плата оплачена в повному розмірі.

З квитанції ДФС України від 15.01.2019 про реєстрацію податкової накладної №2 від 31.12.2018 вбачається, що вказаний документ прийнято, а його реєстрація зупинена, оскільки відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (надалі ПК України) подана податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критерії ризиковості платника податку», а відтак пропонується надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач подав до ГУ ДПС у Львівській області повідомлення про надання пояснень №8 від.02.09.2019 р. щодо податкової накладної №2 від 31.12.2018 р. в якому надав пояснення щодо суті господарської операції та долучив копій необхідних документів.

За результатами розгляду пояснень та наданих документів ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення №1271674/39894132 від 09.09.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме:

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні при цьому в оскаржуваному рішенні зазначено, що документи, які не надано необхідно підкреслити чого ГУ ДФС у Львівській області не зроблено.

- розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків.

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством при цьому в оскаржуваному рішенні зазначено, що документи, які не надано необхідно підкреслити чого ГУ ДФС у Львівській області не зроблено.

Не погодившись із прийнятим рішенням контролюючого органу, ТОВ «Агроком – Еко» подано скаргу в порядку адміністративного оскарження, однак рішенням Комісії з питань розгляду скарг скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДФС у Львівській області без змін.

Викладене вказує на те, що змістом спірних правовідносин є дотримання порядку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні норми чинного законодавства.

Згідно з вимогами п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.7 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №117 від 21.02.2018 комісії ДФС України приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України за №117 від 21.02.2018, причиною відмови у реєстрації податкової накладної є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до пп.4 п.13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як передбачено п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №117 від 21.02.2018, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п.6 Порядку).

У разі, коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку).

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (п.10 Порядку).

Відповідно до п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд встановив, що на виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПК України по податковій накладній за №2 від 31.12.2018 р. позивач подав повідомлення №8 від 02.09.2019 з додаванням копій документів, які підтверджують реальність даної операції по згаданій податковій накладній, а саме: договір комісії №1К/07.11.2018 від 07.11.2018; додаткова угода №1 від 07.11.2018; специфікація №1 від 07.11.2018; акт приймання-передачі товару №1 від 07.11.2018; специфікація №2 від 09.11.2018; акт приймання-передачі №1 від 09.11.2018; специфікація №3 від 19.11.2018; акт приймання-передачі товару №1 від 19.11.2018; специфікація №4 від 29.11.2018; акт приймання-передачі товару №1 від 29.11.2018; специфікація №5 від 29.11.2018; акт приймання-передачі №1 від 29.11.2018; звіт комісіонера №2 від 31.12.2018; акт наданих послуг до звіту комісіонера №2 від 31.12.2018; специфікація №9 від 24.12.2018; договір №07/11/2018 від 07.11.2018; специфікація №5 від 29.11.2018; специфікація №1 від 07.11.2018; специфікація №2 від 09.11.2018; специфікація №3 від 19.11.2018; специфікація №4 від 29.11.2018; платіжне доручення №75 від 23.01.2019, виписка по рахунках від 23.01.2019; платіжні доручення №95-98 від 06.12.2018; платіжне доручення №106 від 07.12.2018; платіжні доручення №150-155 від 14.12.2018; платіжне доручення №162 від 17.12.2018; платіжні доручення №170, 171 від 18.12.2018; платіжне доручення №193 від 20.12.2018; платіжні доручення №10, 11, 199 від 26.12.2018; платіжне доручення №201 від 27.12.2018; платіжні доручення №207, 210, 211, 212, 216 від 28.12.2018; платіжне доручення №12 від 04.01.2019; платіжне доручення №17 від 10.01.2019; платіжне доручення №35 від 18.01.2019; платіжне доручення №46 від 23.01.2019; платіжне доручення №51 від 24.01.2019; вантажні митні декларації; накладні; договір перевезення вантажів №5П/17 від 22.02.2017; товаро-транспортні накладні; договір надання послуг №21/RT/2018 від 08.11.2018; акти прийому товарів на пакування; акти здачі-прийняття робіт; акт звірки залишків на відповідальному зберігання № б/н від 31.12.2018; виписка з ЄДРПОУ; рішення власника ТзОВ «Агроком-Еко» від 27.09.2018; наказ від 28.08.2018.

Таким чином, суд вважає, що платником податків було надано всі необхідні документи, які дозволяють здійснити реєстрацію податкових накладних.

Окрім того, як вбачається із змісту квитанції від 15.01.2019 про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючий орган посилається на підп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Однак, чіткого переліку критеріїв, які стосуються позивача, - не наводить. Вказані обставини свідчать про те, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, що перешкоджає платнику податків своєчасно та в повній мірі виконати свої обов`язки та скористатись своїми правами, передбаченими чинним податковим законодавством, яким врегульовано порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 24.09.2019 у справі № 940/1693/18 зазначав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на лист ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2019, яким затверджено критерії ризиковості платника податків.

Проте суд Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18 дійшов висновку, що посилання ДФС на вищезгаданий лист є неправомірним, оскільки листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст.117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, критеріїв ризиковості також не встановлені.

Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, причиною відмови у реєстрації податкової накладної є те, що позивачем не надано документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, а також розрахункових документи, банківські виписки з особових рахунків; та документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Однак з повідомлення №8 від 02.09.2019 випливає протилежне. Тобто, управлінський акт відповідача не містить чіткого визначення підстав прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, які передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018.

Відповідач, в свою чергу, всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України, не надав суду жодних доказів, які б підтверджували наявність обставин, передбачених п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які є виключними підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Крім цього, Рішення про реєстрацію, або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1271674/39894132 від 09.09.2019 року не відповідає встановленій формі, яка затверджена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 22), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Незважаючи на це, ГУ ДПС у Львівській області, при винесенні оскаржуваного рішення недотримано форми, яка затверджена Порядком № 117, оскільки ним вказано, що Позивачем не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі Товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, однак не підкреслено яких саме документів не надано, що є порушенням вимог Порядку № 117.

Також вказано, що не надано документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором/або законодавством, при цьому документи, які не надано Відвідачем в супереч вимогам законодавства не підкреслено.

Верховний Суд у своїй постанові по справі у справі № 821/1173/17 зазначив: «Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.»

За таких обставин, суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає передбаченим ч.2 ст.2 КАС України критеріям обґрунтованості та пропорційності індивідуального акта суб`єкта владних повноважень, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд приймає до уваги доводи Позивача про те, що пунктом 28 Порядку № 117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами пп. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Як наслідок, підлягає задоволенню вимога про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 31.12.2019 р. датою її подання.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ “Перехідні положення” КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1162153/42396220 від 13.05.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 02.11.2018; №1162164/42396220 від 13.05.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 06.11.2018; №1162761/42396220 від 20.05.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 09.11.2018.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 02.11.2018 датою реєстрації 30.11.2018, №10 від 06.11.2018 датою реєстрації 30.11.2018, №11 від 09.11.2018 датою реєстрації 30.11.2018, складених Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком-Еко».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, ідентифікаційний код 43143039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком-Еко» (вул. Олени Степанівни,5/13,м. Львів; ЄДРПОУ 39894132) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком-Еко» (вул. Олени Степанівни,5/13,м. Львів; ЄДРПОУ 39894132) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 20 січня 2020 року.

Суддя Гулкевич І.З.