
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
20 січня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/5400/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень від 20.08.2019 № 0000331202, № 0000341202, № 0000351202,
ВСТАНОВИВ:
23 грудня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Головного управління ДПС у Луганській області, за такими вимогами:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.08.2019 № 0000331202, № 0000341202, №0000351202.
Ухвалою суду від 28 грудня 2019 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копії для вручення відповідачу; документу про сплату судового збору в розмірі 24436,55 грн.
14 січня 2020 року представником позивача надано до суду клопотання про відстрочення доплати судового збору, до якого, також доданий уточнений адміністративний позов, з копією для вручення відповідачу.
В обґрунтування клопотання представником позивачем зазначено, що на цей період часу ПРАТ «ЛИНІК» перебуває у вкрай тяжкому фінансовому стані, який стався після початку озброєного конфлікту у липні 2014 року. Внаслідок перебування устаткування підприємства на лінії зіткнення, воно потрапило під обстріл військовими формуваннями та зазнало значних руйнувань, виведення з ладу нафтопереробного комплексу, що робить на цей час неможливим відновлення нафтопереробки, яка була основним джерелом доходу. До того ж, в зоні конфлікту припинено надійне енергопостачання, постачання нафти, без чого відновлення господарської діяльності з виготовлення нафтопродуктів та їх реалізація взагалі тимчасово неможливі. Ці обставини є загальновідомими і не потребують доказів. В позовній заяві надано докладний опис обов`язкових витрат, які щомісяця підприємство здійснює для забезпечення вимог щодо оплати праці, оплати податків і зборів та витрат на підтримку безпечного утримання потужностей та їх часткове відновлення. Внаслідок такого стану справ, ПРАТ «ЛИНІК» підтримує свій фінансовий стан та обмежену операційну спроможність за рахунок отримання позик, які не покривають всіх потреб, тому підприємство має негативний баланс. Станом на останню дату звітності (9 місяців 2019 року) загальна сума збитків складає більш як 16 млрд. грн. Крім того, наприкінці 2019 року підприємство здійснило розрахунки за оплату праці та інші першочергові платежі і не має достатньої суми вільних коштів для сплати судового збору. На підтвердження неплатоспроможності підприємства і наявність стійкої збитковості, тимчасової відсутності коштів на рахунках підприємства, надаємо довідку, фінансову звітність; форма 1 «Баланс», форма 2 Фінансовий результат та у відповідності до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, просимо суд відстрочити строк сплати судового збору не пізніше як до завершення підготовчого провадження у цій справі. На цей час підприємство здійснює заходи щодо відшукання та сплати решти суми судового збору за рахунок позик.
Просив відстрочити сплати судового збору не більш як до дня завершення підготовчого провадження у цій справі. Позивач в клопотанні зазначає, що гарантує доплату судового збору до дня завершення підготовчого провадження у цій справі.
15 січня 2020 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про відстрочення доплати судового збору, в якому викладені підстави аналогічні викладеним в клопотанні від 14.01.2020. До клопотання додане платіжне доручення від 20.11.2020 № 2417 про сплату судового збору на суму 19210,00 грн. Також в клопотанні додатково зазначено, що при подачі позовної заяви, позивачем платіжним дорученням від 19.12.2019 № 2812 було сплачено судовий збір у розмірі 19210,00 грн. Також платіжним дорученням від 20.11.2019 № 2417 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 19210,00 грн. Загальний розмір судового збору, який було сплачено позивачем двома платіжними дорученнями складає - 38420,00 грн. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.12.2019 по справі № 360/5400/19 було визначено загальний розмір судового збору у сумі - 43646,55 грн. Таким чином, для виконання ухвали суду, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі - 5226,55 грн.
Відстрочити строк сплати судового збору не більш як до дня завершення підготовчого провадження у цій справі. Представник позивача зазначає, що позивач зі свого боку гарантує доплату судового збору до дня завершення підготовчого провадження у цій справі.
Вирішуючи клопотання про відстрочення доплати судового збору, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною другою статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674-VI), визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.
З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.
На думку суду, наведені норми, що дають право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан особи, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.
Зі змісту наданих представником позивача копій фінансових звітів вбачається, що підприємство за наслідком звітного періоду, зазначеного в цих формах, не є цілком збитковим, отже підстави для відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону № 3674-VI, відсутні.
Також суд зазначає, що з перелічених норм права випливає, що законодавець розрізняє процедури звільнення від сплати судового збору, розстрочення сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору.
З огляду на викладене суд зазначає, що процедура відстрочення судового збору може бути застосована до випадків, у яких майновий стан заявника здатний до змін такого рівня, котрий забезпечить виникнення можливості провести грошовий платіж на виконання обов`язку з оплати судового збору.
Доказів на підтвердження, що майновий стан позивача зміниться до рівня, який забезпечить виникнення можливості провести грошовий платіж на виконання обов`язку з оплати судового збору до закінчення підготовчого провадження у справі представником позивача не надано.
Крім цього, суд також зауважує, що коло суб`єктів, яким судом може бути відстрочено сплату судового збору, чітко встановлено частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI і юридичні особи до них не належать. Зазначена позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 04.04.2018 у справі № 806/2745/17 (номер рішення в ЄДРСР № 73194552).
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За приписами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до частини третьої статті 121 КАС України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Частиною шостою статті 121 КАС України визначено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на три календарних днів з дня отримання ухвали про продовження строку.
Керуючись статтями 121, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити Приватному акціонерному товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Продовжити Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» строк для усунення недоліків позовної заяви на три календарні дні з дня отримання даної ухвали суду.
Запропонувати позивачу протягом трьох календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- документу про сплату судового збору в розмірі 5226,55 грн або клопотання про відстрочення сплати судового збору з наведенням інших підстав відстрочення з відповідними доказами.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.В. Захарова
Судове рішення № 86994468, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 20.01.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 360/5400/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: