Рішення № 86994286, 20.01.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2020 року м. Київ № 320/5428/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГЕЛАН ПЛЮС»

до Головного управління ДПС у Київській області

Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГЕЛАН ПЛЮС» із позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Київській області від 10.09.2019 №1274539/41374818, №1274540/41374818, №1274541/41374818, №1274542/41374818, №1274543/41374818, №1274544/41374818; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГЕЛАН ПЛЮС», від 01.09.2019 №12, від 02.09.2019 №7, від 03.09.2019 №8, від 04.09.2019 №9, від 05.09.2019 №10, від 06.09.2019 №11 і вважати їх прийнятими та зареєстрованими датою направлення – 10.09.2019.

Позов мотивовано безпідставністю винесення рішення про відмову в реєстрації складених позивачем та надісланих на реєстрацію податкових накладних, оскільки контролюючим органом необґрунтовано зупинено реєстрацію податкових накладних позивача на підставі критеріїв, які затверджено листом ДФС, який не має сили нормативно-правового акта. Також в обґрунтування позову позивачем зазначено про безпідставність висновків відповідача щодо ненадання позивачем письмових пояснень на підтвердження інформації, вказаної в податкових накладних, оскільки позивачем подавались відповідні пояснення з підтверджуючими документами, яких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представником ДПС України та ГУ ДПС у Київській області подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що під час перевірки реальності здійснення господарської операції по податкових накладних,поданих позивачем на реєстрацію, контролюючим органом встановлено відсутність будь-яких документів, підтверджуючих реальність операції, оскільки платником податків на виконання Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних надано лише пояснення в одному файлі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГЕЛАН ПЛЮС», ідентифікаційний код 41374818, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 11А, зареєстроване як юридична особа 06.06.2017, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис №12741020000013610. Основним видом діяльності товариства є 46.21 «Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин».

Позивачем сформовано податкові накладні від 01.09.2019 №12, від 02.09.2019 №7, від 03.09.2019 №8, від 04.09.2019 №9, від 05.09.2019 №10, від 06.09.2019 №11 (постачальник (продавець) – ТОВ «МЕГЕЛАН ПЛЮС», отримувач (покупець) – ТОВ «АГРОСТАНДАРТ-1» на поставку сільськогосподарської продукції та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Згідно квитанцій АС «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України від 06.09.2019 №9201584406, №9201594635, №9201579539, №9201577199, №9201902964, №9201617359 податкові накладні ТОВ «МЕГЕЛАН ПЛЮС», від 01.09.2019 №12, від 02.09.2019 №7, від 03.09.2019 №8, від 04.09.2019 №9, від 05.09.2019 №10, від 06.09.2019 №11, відповідно, прийнято, реєстрацію зупинено, оскільки податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Позивачем направлено повідомлення від 09.09.2019 №12, №7, №8, №9, №10, №11 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, в яких зазначено, що пояснення викладені в документі, що додається. Вказані повідомлення прийняті контролюючим органом, що підтверджується квитанціями №2 від 10.09.2019 №9203970159, №9203962693, №9203968320, №9203969337, №9203969717, №9203969874, відповідно. При цьому як убачається з вказаних повідомлень, 22 додатки долучено лише до повідомлення від 09.09.2019 №7. До інших повідомлень долучено по одному додатку.

Рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації,10.09.2019 №1274539/41374818, №1274540/41374818, №1274541/41374818, №1274542/41374818, №1274543/41374818, №1274544/41374818 відмовлено в реєстрації податкових накладних ТОВ «МЕГЕЛАН ПЛЮС» від 01.09.2019 №12, від 02.09.2019 №7, від 03.09.2019 №8, від 04.09.2019 №9, від 05.09.2019 №10, від 06.09.2019 №11, відповідно, у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач, вважаючи рішення комісії про відмову в реєстрації податкових накладних необґрунтованими, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час подання позивачем податкових накладних на реєстрацію та прийняття відповідачем оскаржуваних рішень).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший); підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий); якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий).

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117, якою затверджено «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»; «Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації»; «Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації».

Відповідно до пункту 3 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (підпункт 1); обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/ розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем – платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку(підпункт 2); одночасно виконуються такі умови:загальна сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/ розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 400 тис. гривень;одночасно значення показників D та P, розрахованих у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P <Pмх 1,4, де:D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;P – сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Рм – найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті(підпункт 3 Порядку).

Також «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» встановлено, що: в разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі (пункт 4); податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5); у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6); у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Зі змісту наведених норм убачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку – критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної / розрахунку коригування – критеріям ризиковості здійснення операції.

Судом встановлено, що реєстрацію поданих позивачем податкових накладних від 01.09.2019 №12, від 02.09.2019 №7, від 03.09.2019 №8, від 04.09.2019 №9, від 05.09.2019 №10, від 06.09.2019 №11 зупинено через те, що податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

На офіційному сайті Державної фіскальної служби України 13.11.2018 оприлюднено критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 за №26010-06-05/28170), затверджені в.о. Голови Державної фіскальної служби України 05.11.2018.

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 «Критерії ризиковості платника податку», платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку – юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18статті49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України(далі – Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1-1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС .

Відповідачами не надано протоколу засідання Комісії, переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв, не надано матеріалів, на підставі яких ТОВ «МЕГЕЛАН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41374818) віднесено до такого переліку, іншої інформації, доказів, що розглядається Комісією, яка, відповідно до «Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків», обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

На думку суду, за наведеного правого регулювання фіскальний орган зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не лише конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а також рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників. Водночас, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено, за якою саме підставою позивача із указаних в підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників податку.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість зупинення реєстрації податкових накладних позивача від 01.09.2019 №12, від 02.09.2019 №7, від 03.09.2019 №8, від 04.09.2019 №9, від 05.09.2019 №10, від 06.09.2019 №11 з підстав їх відповідності вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

Відповідно до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»: у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (підпункти 1-4 пункту 13); перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (пункт 14); письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг) (пункт 15); підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (пункт 21).

Судом встановлено та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що позивачем направлено контролюючому органу повідомлення від 09.09.2019 №12, №7, №8, №9, №10, №11 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, в яких зазначено, що пояснення викладені в документі, що додається. При цьому судом встановлено, що первинні документи долучено лише до повідомлення від 09.09.2019 №7, до інших повідомлень долучено письмові пояснення.

Суд зауважує, що пунктом 15 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» передбачено право платника податку подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Тому, на думку суду, долучення позивачем первинних документів, які стосуються усіх податкових накладних, поданих позивачем на реєстрацію, лише до одного повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, не є порушенням «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», оскільки повідомлення до всіх зупинених податкових накладних подані позивачем одночасно та стосуються одного отримувача за одним і тим самим договором.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем долучено до повідомлення наступні первинні документи: протоколи про проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» згідно яких позивач є переможцем аукціону з придбання зернових, круп`яних та олійних культур, платіжні доручення про оплату позивачем придбаного на аукціоні товару; договори про надання послуг від 06.06.2019 №34, №35 та складені на виконання вказаних договорів первинні документи, згідно яких позивачем придбано послуги з навантаження зі складів, переміщення та завантаження на автотранспорт зернових культур, круп`яних та олійних культур; договір поставки від 01.07.2019 №З-0107, укладений між ТОВ «МЕГЕЛАН ПЛЮС та ТОВ «АГРОСТАНДАРТ-1» на поставку позивачем зернових і олійних культур українського походження, з додатками та складеними на виконання зазначеного договору первинними документами, відповідно до яких позивачем поставляється ТОВ «АГРОСТАНДАРТ-1» насіння соняшнику, ячмінь українського походження, пшениця 6-го класу, кукурудза українського походження, зернова суміш; платіжні доручення на оплату позивачем послуг елеватора та послуг з перевезення сільськогосподарської продукції.

Судом враховано, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних ТОВ «МЕГЕЛАН ПЛЮС» від 01.09.2019 №12, від 02.09.2019 №7, від 03.09.2019 №8, від 04.09.2019 №9, від 05.09.2019 №10, від 06.09.2019 №11, є ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Водночас, під час розгляду справи судом встановлено надання позивачем контролюючому органу відповідних пояснень та документів на підтвердження зазначеної у податкових накладних інформації.

При цьому суд зауважує, що в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не зазначено, які саме розрахункові та первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, не надано позивачем.

Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Крім того, під час розгляду справи відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не надано суду доказів наявності встановлених пунктом 21 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» підстав для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних позивача. Тому, підлягають задоволенню вимоги про протиправність та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Київській області від 10.09.2019 №1274539/41374818, №1274540/41374818, №1274541/41374818, №1274542/41374818, №1274543/41374818, №1274544/41374818 про відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ «МЕГЕЛАН ПЛЮС» від 01.09.2019 №12, від 02.09.2019 №7, від 03.09.2019 №8, від 04.09.2019 №9, від 05.09.2019 №10, від 06.09.2019 №11.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГЕЛАН ПЛЮС», від 01.09.2019 №12, від 02.09.2019 №7, від 03.09.2019 №8, від 04.09.2019 №9, від 05.09.2019 №10, від 06.09.2019 №11 і вважати їх прийнятими та зареєстрованими датою направлення – 10.09.2019, суд зазначає, що відповідно до підпункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Пунктом 28 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено «Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.

Відповідно до пункту 19 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно пункту 20 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Втім, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив про те, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства, втім не були розглянуті Комісією. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні, складені товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГЕЛАН ПЛЮС», від 01.09.2019 №12, від 02.09.2019 №7, від 03.09.2019 №8, від 04.09.2019 №9, від 05.09.2019 №10, від 06.09.2019 №11 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення їх на реєстрацію позивачем – 06.09.2019, а не 10.09.2019, як просить про це позивач, оскільки наявними у матеріалах справи квитанціями підтверджується подання позивачем вказаних податкових накладних на реєстрацію саме 06.09.2019.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та наведених сторонами аргументів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 13447,00 грн. (квитанція про сплату від 30.09.2019 №14644). Враховуючи часткове задоволення позову, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 8964,67 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління ДПС у Київській області.

Відповідачами не надано доказів понесення ними судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак судові витрати присудженню на користь відповідачів не підлягають.

Керуючись статтями241-246Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 10.09.2019 №1274539/41374818, №1274540/41374818, №1274541/41374818, №1274542/41374818, №1274543/41374818, №1274544/41374818 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГЕЛАН ПЛЮС», від 01.09.2019 №12, від 02.09.2019 №7, від 03.09.2019 №8, від 04.09.2019 №9, від 05.09.2019 №10, від 06.09.2019 №11 і вважати їх прийнятими та зареєстрованими датою направлення – 06.09.2019.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГЕЛАН ПЛЮС» судові витрати в розмірі 8964,67 грн. (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят чотири грн. 67 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГЕЛАН ПЛЮС» (ідентифікаційний код 41374818, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 11А).

Відповідачі:

– Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А);

– Державна податкова служба України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення – 20 січня 2020 року.