Рішення № 86994274, 17.01.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2020 року № 320/4671/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку раніше призначеної позивачеві пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України від 25.04.2019 № 1-24.2.2/2289/19;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії з 01.01.2019 року, виходячи з розрахунку 83% від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі довідки від 25.04.2019 року № 1-24.2.2/2289/19 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмеження максимального розміру пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області протиправно відмовлено в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії позивачу на підставі довідки від 25.04.2019 №1-24.2.2/2289/19 про розмір грошового забезпечення, яка видана Державним підприємством обслуговування повітряного руху України відповідно до наказу підприємства від 11.01.2019 року №19, яким збільшено розмір посадових окладів військовослужбовцям, відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. Позивач переконаний, що факт підвищення посадових окладів військовослужбовців, є безумовною підставою для перерахунку його пенсії тому просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження по справі без виклику сторін та проведення судового засідання і запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву, а у разі його не подання у встановлений судом строк, справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Станом на 17 січня 2020 року відзив від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області не надходив.

У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України про що свідчить паспорт № НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 1066 від 26 вересня 2019 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років з 26 липня 2007 року.

Згідно з витягу з наказу від 23 квітня 2007 року № 159/о майора ОСОБА_1 було звільнено 23 квітня 2007 року з військової служби наказом Міністра оборони України від 05 квітня 2007 року № 58 в запас за станом здоров`я.

Зазначеним наказом позивачу була визначена вислуга років у Збройних Силах України, яка складає в календарному обчисленні - 31 рік 07 місяців.

Наказом Генерального директора Державного підприємства обслуговування Державного підприємства обслуговування повітряного руху України № 159/о від 23 квітня 2007 року та наказом директора РСП «Київцентраеро» № 142/о від 24 квітня 2007 року позивач був виключений зі списків особового складу з 23 квітня 2007 року.

При звільнені ОСОБА_1 Державним підприємством обслуговування повітряного руху України була видана довідка про розмір грошового забезпечення на підставі якої відповідачем була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 83% грошового забезпечення.

ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України з 01.08.1975 по 23.04.2007 про що свідчить довідка від 24 травня 2007 року № 213.

Судом встановлено, що позивачу була надана довідка про розмір грошового забезпечення Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №1-24.2.2/2289/19 від 25 квітня 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, наказами Державного підприємства обслуговування повітряного руху України № 19 від 11 січня 2019 року «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» та від 06 лютого 2019 року № 123 «Про затвердження переліку посад, з яких були безпосередньо звільнені військовослужбовці з військової служби у зв`язку з виходом на пенсію» розмір грошового забезпечення за нормами, чинними з 01 січня 2019 року за прирівняною посадою інженера із зв`язку регіонального структурного підрозділу, збільшено до 21105 гривень.

21 травня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі довідки від 25 квітня 2019 року № 1-24.2.2/2289/19 виходячи з розрахунку пенсії 83% від грошового забезпечення для обчислення пенсії.

Листом від 03 червня 2019 року № 1096/В-01 Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області відмовило позивачу в перерахунку пенсії згідно довідки від 25 квітня 2019 року № 1-24.2.2/2289/19 посилаючись на те, що постановою КМУ №45 від 13.02.2008 року визначено лише один орган - Кабінет Міністрів України, рішення якого про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, є належною підставою для перерахунку пенсій.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною та порушуючи права позивача, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №1281 від 19 липня 1999 року "Про створення об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного України" грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснювати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ".

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1041 від 07.02.2001 року "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ" визначено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань, відрядженим до органів виконавчої влади та інших цивільних установ, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань.

При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в органах та установах, до яких вони відряджені, окладів за військовими званнями та інших видів грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань.

Відповідно до пункту десятого статті 6 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями у таких державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, затверджується Президентом України.

Перелік посад Державного підприємства обслуговування повітряного руху України встановлено Указом Президента України №126/2017 від 03.05.2017 року «Про Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами».

Крім того, перелік посад штатних працівників Державного підприємства обслуговування повітряного руху України затверджено постановою Кабінету Міністрів України №105 від 07 лютого 2001 року "Про затвердження переліку посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями Збройних Сил, Служби безпеки, інших військових формувань в органах виконавчої влади, інших цивільних установах, та граничних військових звань за цими посадами".

Отже, позивач отримував грошове забезпечення, виходячи з окладу за посадою, займаною ним в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для відповідних категорій військовослужбовців.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Так, Закон передбачає, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення у бік підвищення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення Кабінету Міністрів України про підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 12.07.2010 №7408/0/14-10/039, керівник Державного підприємства Украерорух, згідно зі статтями 14 та 15 Закону України "Про оплату праці" та Положення про Об`єднану цивільно-військову системи організації повітряного руху України затвердженого Постановою КМУ від 19 липня 1999 р. №1281, самостійно встановлює оклади за посадами штатних працівників.

26 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб", яка в свою чергу ввела в дію з 1 березня 2018 року постанову Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року визначено, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової-військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією Постановою.

Тобто, Кабінет Міністрів України делегував керівникам державних органів, в тому числі й керівнику Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, своє право визначати розміри посадових окладів військовослужбовцям, відрядженим до підприємства, які обіймають передбаченні законодавством посади у підприємстві.

Отже, накази Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11.01.2019 року №19 «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» та від 06 лютого 2019 року № 123 «Про затвердження переліку посад, з яких були безпосередньо звільнені військовослужбовці з військової служби у зв`язку з виходом на пенсію» є підставою для перерахунку пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10.07.2018 по справі №461/6479/16-а, від 24.04.2018 по справі №461/939/17, від 03.05.2018 по справі №638/13960/17, від 17.10.2018 по справі № 461/1151/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також зазначає, що абзацами 9,11 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року про затвердження Порядку "Про проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Цим нормативно-правовим актом визначено процедуру перерахунку пенсії та належні для цього підстави.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою правління ПФУ від 30 січня 2007 року № 3-1.

Відповідно до пункту 4 Порядку подання документів заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання.

Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути заява позивача, як пенсіонера та додані до неї документи.

Тобто, законодавець передбачає можливість надання документів для проведення перерахунку пенсії самими пенсіонерами.

У законодавстві відсутня заборона безпосередньо позивачу звертатися з вимогою про надання відповідних документів стосовно себе, та самостійно надавати їх до органів Пенсійного фонду, що вказує на необґрунтованість відповідних доводів пенсійного органу.

За таких обставин суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області протиправно відмовлено ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 25.04.2019 №1-24.2.2/2291/19.

Положення статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність доповнено згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №848-VIII від 24 грудня 2015 року.

Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, у резолютивній частині якого зазначено: "Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн."

У своєму рішенні Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України відповідач має здійснити виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії позивачу.

В преамбулі Закону Україні «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначено, що цей Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення №7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 відсутня ч. 7 ст. 43 у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII, який прийнятий 06 грудня 2016 року, опублікований в газеті «Голос України» 27 грудня 2016 року та набрав чинності відповідно до прикінцевих положень з 01 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Даний висновок узгоджується із позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 по справі №127/4267/17, від 16.10.2018 по справі №522/16882/17.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Статтею 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, порушені права позивача підлягають відновленню, шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в перерахунку раніше призначеної, пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України від 25 квітня 2019 року № 1-24.2.2/2289/19 та зобов`язання відповідача з 01.01.2019 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, виходячи з розрахунку 83% від грошового забезпечення для обчислення основної пенсії, на підставі довідки від 25 квітня 2019 року № 1-24.2.2/2289/19, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмеження максимального розміру пенсії.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір в розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 241, 245, 246, 250, 259 - 263, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України від 25.04.2019 № 1-24.2.2/2289/19.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, 04071, м. Київ, Подільський район, вул. Ярославська, буд. 40) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01.01.2019, виходячи з розрахунку 83% від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі довідки від 25.04.2019 № 1-24.2.2/2289/19 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмеження максимального розміру пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, 04071, м. Київ, Подільський район, вул. Ярославська, буд. 40) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 17 січня 2020 р.

Суддя Панченко Н.Д.