Рішення № 86992860, 15.01.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 р. Справа№200/8393/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., за участю секретаря судового засідання Сєрих М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСМОТЕХНОЛОГІЯ”

про: стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю “ОСМОТЕХНОЛОГІЯ” в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 244488,50 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача:Тернинко С.М. – за довірен.,

від відповідача: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Головного управління ДПС у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Осмостехнологія” про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю “ОСМОТЕХНОЛОГІЯ” в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 244488,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 244488,50 грн., який виник у зв`язку з несвоєчасною сплатою самостійно визначених сум грошових зобов`язань у сумі 194030,37 грн. згідно податкових декларацій з орендної плати з юридичних осіб № 9017930404 від 16.02.2016 року, № 9022656305 від 17.02.2017 року, № 9024285089 від 18.02.2017 року, нарахованих штрафних санкцій у сумі 16834,97 грн. згідно податкового повідомлення – рішення № 0009394802 від 29.12.2017 року, нарахованої пені у сумі 33623,16 грн. В зв`язку з чим, позивач просив стягнути з розрахункових рахунків відповідача податковий борг на загальну суму 244488,50 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву, відповідач посилається на те, що відповідно до статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної допомоги» суб`єкт господарювання є звільненим від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліком, передбаченими частиною 4 ст. 4 зазначеного Закону. Позивач вважає прийняте позивачем податкове повідомлення – рішення № 0009394802 від 29.12.2017 року, яким нараховано штрафні санкції в розмірі 16834,97 грн. протиправним, та зв`язку з чим звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою та просив суд скасувати зазначене податкове повідомлення – рішення. Стосовно нарахувань по деклараціям з орендної плати з юридичних осіб податку у сумі 194030,37 грн. за 2016 -2018 рр. відповідач зазначає, що з квітня 2014 року підприємство не може фактично користуватися вказаними земельними ділянками у зв`язку із тим, що вони зайняті військовослужбовцями та використовуються у військових цілях в межах проведення антитерористичних дій, що підтверджується листом Штабу оперативно – тактичного угруповання Маріуполь Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 23.03.2017 року № 777/3/4867, згідно цього ж листа, використання земельної ділянки у цивільних ділянках на даний час не можливо. Відповідач зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від сплати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Отже. На думку відповідача, оскільки підприємство з квітня 2014 року не може фактично користуватися вказаними земельними ділянками, вимоги позивача про стягнення з ТОВ «Осмостехнологія» податкового боргу у розмірі 244488,50 грн., з яких 194030,37 грн. – орендна плата за землю за 2016 – 2018 року є безпідставним. Враховуючи викладені обставини відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання з`явився підтримав викладені у відзиві на позовну заяву обставини та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 05 серпня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 200/8902/19-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 03 грудня 2019 року.

02 грудня 2019 року позивачем надано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку зі скасуванням в судовому порядку податкового повідомлення – рішення № 0009394802 від 29.12.2019 року, яким було нараховано штраф у розмірі 10% в розмірі 16834,97 грн. Таким чином позивач просив суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 227653,53 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року замінено позивача у справі та відкладено розгляд справи на 16 грудня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року відкладено розгляд справи на 15 січня 2020 року, у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ОСМОТЕХНОЛОГІЯ” зареєстровано в якості юридичної особи 28.11.2003 року за № 12741050002003915, включено до ЄДРОПУ за № 32717463, перебуває на обліку у Головного управління ДФС у Донецькій області (а.с.36-38).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з інтегрованої картки платника податків та розрахунку суми податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 227653,53 грн., з якої:

- 6170,74 грн. – нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік № 9017930404 від 16.02.2016 року, термін сплати 30.08.2016 року;

- 6170,74 грн. – нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік № 9017930404 від 16.02.2016 року, термін сплати 30.09.2016 року;

- 6170,74 грн. – нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік № 9017930404 від 16.02.2016 року, термін сплати 30.10.2016 року;

- 6170,74 грн. – нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік № 9017930404 від 16.02.2016 року, термін сплати 30.11.2016 року;

- 6170,74 грн. – нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік № 9017930404 від 16.02.2016 року, термін сплати 30.12.2016 року;

- 6170,71 грн. – нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік № 9017930404 від 16.02.2016 року, термін сплати 30.01.2017 року;

- 6542,02 грн. - нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік № 9022656305 від 17.02.2017 року, термін сплати 02.03.2017 року;

- 6542,02 грн. - нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік № 9022656305 від 17.02.2017 року, термін сплати 30.03.2017 року;

- 6542,02 грн. - нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік № 9022656305 від 17.02.2017 року, термін сплати 30.04.2017 року;

- 6541,81 грн. - нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік № 9024285059 від 18.02.2018 року, термін сплати 02.03.2018 року;

- 6541,81 грн. - нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік № 9024285059 від 18.02.2018 року, термін сплати 30.03.2018 року;

- 6541,81 грн. - нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік № 9024285059 від 18.02.2018 року, термін сплати 30.04.2018 року;

- 6541,81 грн. - нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік № 9024285059 від 18.02.2018 року, термін сплати 30.05.2018 року;

- 6541,81 грн. - нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік № 9024285059 від 18.02.2018 року, термін сплати 30.06.2018 року;

- 6541,81 грн. - нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік № 9024285059 від 18.02.2018 року, термін сплати 30.07.2018 року;

- 6541,81 грн. - нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік № 9024285059 від 18.02.2018 року, термін сплати 30.08.2018 року;

- 6541,81 грн. - нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік № 9024285059 від 18.02.2018 року, термін сплати 30.09.2018 року;

- 6541,81 грн. - нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік № 9024285059 від 18.02.2018 року, термін сплати 30.10.2018 року;

- 6541,81 грн. - нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік № 9024285059 від 18.02.2018 року, термін сплати 30.11.2018 року;

- 6541,81 грн. - нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік № 9024285059 від 18.02.2018 року, термін сплати 30.12.2018 року;

- 6541,81 грн. - нараховано згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік № 9024285059 від 18.02.2018 року, термін сплати 30.01.2019 року;

- 18049,47 грн. – нарахована пеня, у зв`язку з несплатою самостійно визначених сум грошових зобов`язань з податкової декларації з орендної плати № 9007934711 від 18.02.2014 року;

- 15573,69 грн. нарахована пеня, у зв`язку з несплатою самостійно визначених сум грошових зобов`язань з податкової декларації з орендної плати № 9014393600 від 13.02.2014 року.

З матеріалів справи встановлено, що 23.04.2007 року між Першотравневою районною державною адміністрацією Донецької області (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Осмостехнологія» (далі - Орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якої орендодавець на підставі розпорядження голови Першотравневої райдержадміністрації від 13.04.2007 року № 168 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер (1423984400:07:000:0754) для будівництва бази відпочинку в районі бази відпочинку «Машинобудівельник» яка знаходиться на території Мелекінської сільської ради за межами населеного пункту (Першотравневий район Донецької області) за актом про передачу та прийом в оренду (а.с. 39-41).

Пунктом 2 зазначеного договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка площею 1,5246 га із земель рекреаційного призначення.

Згідно п. 4 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки (1423984400:07:000:0754) становить 174959,28 грн..

Відповідно до п. 7 Договору від 23.04.2007 року, на момент укладання цього договору загальна річна оренда плата вноситься орендарем у грошовому вигляді у розмірі 10260 грн. на рік, що становить 855 грн. щомісячно. Оренда плата вноситься орендарем на бюджетний рахунок.

Земельна ділянка передається в оренду для будівництва бази відпочинку в районі бази відпочинку «Машинобудівелшьник», яка знаходиться на території Мелекінської сільської ради за межами населеного пункту (Першотравневий район Донецької області).

Крім того, 09.02.2009 року між Першотравневою районною державною адміністрацією (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Осмостехнологія» (далі - Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець, згідно розпорядження голови Першотравневої районної державної адміністрації від 05.11.2008 року № 499 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку. Яка знаходиться на території Мелекінської сільської ради Першотравневого району, Донецької області, яка знаходиться за межами населеного пункту, кадастровий номер (1423984400:07:000:1028), для будівництва та подальшого функціонування готельного торгівельно – розважального комплексу за актом про передачу та прийом в оренду (а.с. 44-46).

Згідно п. 2.1 Договору від 09.02.2009 року в оренду передається земельна ділянка площею: 6,5975 га.

Грошова оцінка земель встановлена рішенням Першотравневої районної ради № 5/21-297 від 24.10.2008 року та посвідчується довідкою (витягом) встановленого зразка (п. 4.1 Договору від 09.02.2009 року).

Орендна плата за землю (платіж) згідно вищезазначених рішень сплачується орендарем у грошовій формі у розмірі: 10% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) (п. 4.2 Договору від 09.02.2009 року).

Відповідно до п. 4.3 Орендна плата за землю вноситься за базовий податковий (звітній)період щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяці.

Також, між Першотравнева районна державна адміністрація Донецької області та ТОВ «Осмотехнологія» укладена додаткова угода № 1 до договору оренди землі від 09.02.2009 року зареєстрований у Першотравневому райвідділі ДРФ ДП «Центр ДЗК» від 11.03.2009 року № 04091660000, відповідно до якого сторони домовилися внести зміни до договору оренди землі від 9.02.2009 року виклавши текст пункту 4.2 розділу 4 в такій редакції: «орендна плата вносить орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік)» (а.с. 48).

Суд зобов`язував відповідача надати суду інформацію стосовно строку дії договорів оренди земельної ділянки від 23.04.2007 року та від09.02.2009 року.

Відповідачем надано до суду додаткові пояснення, відповідно до яких зазначив, що зазначені договори оренди земельних ділянок є чинними та зареєстрованими у встановленому порядку.

Судом встановлено, що відповідачем подано до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік № 9017930404 від 16.02.2016 року, за 2017 рік № 9022656305 від 17.02.2017 року, № 9024285089 від 18.02.2018 року, відповідно до яких позивачем самостійно визначені суму грошових сум грошових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб (а.с. 23-28, 148-149).

Суд зазначає, що відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В зв`язку з наявною заборгованістю та на підставі картки особового рахунку платника податків, податковим органом прийнято податкову вимогу № 950-25 від 30.05.2014 року на суму 3443,96 грн. Зазначена податкова вимога було направлена рекомендованим листом з повідомленням на адресу відповідача, та отримана уповноваженою особою відповідача 10.06.2014 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 9).

Доказів оскарження податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку суду не надано.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Приписами пункту 46.1. статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 54.1 стаття 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв)землекористувачі.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).

Підставою до застосування штрафної санкції, згідно до податкового повідомлення-рішення є порушення п. 287.3 ст.287 Податкового Кодексу України, за що на підставі статті 126 Податкового кодексу України, застосовується штраф.

Згідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік № 9017930404 від 16.02.2016 року, за 2017 рік № 9022656305 від 17.02.2017 року, за 2018 року № 9024285089 від 18.02.2018 року, якими відповідачем самостійно визначено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 74048,85 грн., 74048,85 грн., 78501,75 грн. відповідно (а.с. 23-28, 148-149).

З матеріалів справи вбачається, що згідно податкової декларації за 2016 рік № 9017930404 від 16.02.2016 року відповідачем не сплачено грошові зобов`язання за період з липня по грудень 2016 року в розмірі 37024,41 грн., за 2017 рік № 9022656305 від 17.02.2017 року відповідачем не сплачено грошові зобов`язання за період з січня по грудень 2017 року в розмірі 78504,21 грн., за 2018 рік № 9024285089 від 18.02.2018 року відповідачем не сплачено грошові зобов`язання за період з січня по грудень 2018 року в розмірі 78501,75 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що з квітня 2014 року товариство не може фактично користуватися земельними ділянками, які передані згідно договору оренди земельної ділянки від 23.04.2007 року та договору оренди земельної ділянки від 09.02.2009 року, у зв`язку з тим, що вони зайняті військовослужбовцями та використовуються у військових цілях в межах проведення антитерористичних дій.

Відповідач вказує на те відповідно до ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» товариство, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції під час проведення антитерористичної операції є звільненим від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Отже, на думку відповідача, оскільки він не використовує земельні ділянки передані йому згідно договорів оренди земельної ділянки від 23.04.2007 року та від 09.02.2009 року.

З цього приводу, суд зазначає, що Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Закон України від 02.09.2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02.09.2014 року № 1669-VII (чинного на час виникнення спірних правовідносин) період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведеного, датою початку проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року , станом теперішній час АТО триває.

Відповідно до ст. 6 Закону України № 1669 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що під час проведення антитерористичної операції звільнити суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 7 вищезазначеного закону (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено скасування на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб`єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 цього Закону, його дія поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Тобто, Закон № 1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах, тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Крім того, на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” Кабінетом Міністрі Україні затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення розпорядженням № 1053-р від 30.10.2014 р.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року зупинено дію Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, проте, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/18327/14 від 26 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року визнано нечинним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України по даній справі зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року до розгляду касаційної скарги Кабінету Міністрів України у Вищому адміністративному суду України.

Крім цього, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, яким визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, у якому, серед інших є м. Маріуполь та с. Мелекіне, де розташовані земельні ділянки позивача.

Отже, суд зазначає, що позивач до 08 червня 2016 року був звільнений від сплати за користування земельною ділянкою комунальної власності, переданої йому в оренду, оскільки здійснював діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Проте, Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» № 1365-VIII від 17.05.2016 року внесено зміни до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Так, Законом № 1365 тексти статей 6 і 7 викласти в такій редакції:

"Звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону" (стаття 6 Закону № 1669);

"Скасувати суб`єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону" (стаття 7 Закону № 1669).

Крім того, відповідно до Закону № 1365 статтю 4 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» доповнено частинами четвертою та п`ятою такого змісту:

"Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Під час проведення антитерористичної операції в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження, можливе проведення для юридичних осіб публічного права реєстраційних дій, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) та керівників, та для юридичних осіб приватного права реєстраційних дій, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) та керівників, за умови, що документи подаються у паперовій формі особисто засновниками (учасниками) та керівником такої юридичної особи приватного права".

Також, суд звертає увагу на те, що з 15.04.2017 порядок оподаткування об`єктів оподаткування, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення, встановлено пунктом 38 підрозділ 10 Перехідних положень Кодексу в редакції Закону України від 23 березня 2017 року № 1989-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

У абзацах першому та другому підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу встановлено, що не нараховується та не сплачується у період з 14.04.2014 по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності): за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території; за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення.

Відповідно до підпункту 38.1 підпункту 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу визначено, що: тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України; територія населених пунктів на лінії зіткнення - територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 38.2 розділу 10 Перехідних положено Податкового кодексу України на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:

1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань;

2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.

Суд зазначає, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Згідно зазначеного розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р м. Маріуполь та с. Мелекіне, не входять до переліку. населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Крім того, слід зауважити, що стаття 10 Закону № 1669-VII передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов`язань є наявність у такого суб`єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Так, щодо вирішення питання обов`язкової наявності в підприємства сертифікату Торгово-промислової палати України у відповідності до статті 10 Закону № 1669-VII, суд зазначає, що стаття 6 Закону № 1669-VII є спеціальною нормою по відношенню до статті 10 цього Закону, оскільки Сертифікат ТПП є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань (не обов`язково з земельного податку).

До матеріалів справи відповідачем долучено Сертифікат Донецької Торгово – промислової палати від 03 листопада 2017 року № 712/12.1-21-03 «Щодо засвідчення форс – мажорних обставин», відповідно до якого визначено, що ТОВ «Осмостехнологія» здійснює свою діяльність на території м. Маріуполь, Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області, підпадає під дію норми ст. 6 та ст. 7 Закону України № 1669, якою звільнюються від сплати орендної плати за період з 14.04.2014 року та по дату набрання чинності Закону України № 1365, а саме до 08.06.2016 року (а.с. 64).

Отже з аналізу сертифікату Донецької Торгово – промислової палати встановлено, що відповідач є звільненим від виконання обов`язків щодо сплати орендної плати за період 14.04.2014 року по 08.06.2016 року.

Проте, суд звертає увагу на те, що період щодо виконання обов`язків щодо сплати самостійно визначених грошових зобов`язань з орендної плати за період з 14.04.2014 року по 08.06.2016 року не є спірним, з огляду на це суд вказує на те, що відповідач з 08.06.2016 року зобов`язаний виконувати податкові зобов`язання зі сплати орендної плати в повному обсязі.

Стосовно посилання відповідача на те, що земельні ділянки зайняті військовослужбовцями у зв`язку з проведенням антитерористичної операції, суд зазначає наступне.

Відповідачем надано до суду лист Антитерористичного центру при Службі безпеки України штаб оперативно – тактичного угруповання «Маріуполь» № 777/3/4867 від 23.03.2017 року, відповідно до якого зазначено, що ділянка біля бази відпочинку «Машинобудівельник» з 2014 року по теперішній час використовується у військових цілях у зв`язку з проведенням антитерористичних дій (а.с. 57).

Листом від 15.06.2018 року № 313/6/4/08 Військова частина А0135 повідомило ТОВ «Осмостехнологія» про неможливість використання земельних ділянок (а.с. 63).

Проте, суд зазначає, що зазначених листів не можливо встановити, які саме земельні ділянки використовуються військовими.

Суд вказує на те, що відповідачем самостійно були визначені суми грошових зобов`язань з плати за землю, відповідач не був позбавлений права подати до податкового органу податкові декларації з уточнюючими показниками, проте відповідач не скористався цим правом.

Крім того, відповідачем не спростовано, що договори оренди земельних ділянок від 23.04.2007 року та від 09.02.2009 року станом на час розгляду справи є чинними та зареєстрованими у встановленому законом порядку.

Щодо посилання відповідача на положення частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України, яка визначає наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, суд зазначає, що норми Цивільного кодексу України не застосовуються до податкових правовідносин, які регулюються спеціальним законом.

Так, ч. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Отже, суд зазначає про доцільність застосування спірних правовідносин положень Податкового кодексу України.

Враховуючи те, що заборгованість зі сплати податку з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 194030,37 грн. виникла у зв`язку з несплатою податку за період: з липня по грудень 2016 року, з січня по грудень 2017 року, з січня по грудень 2018 року, суд зазначає про відсутність підстав для звільнення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо сплати податку та про задоволення позовних вимог Головного управління ДФС у Донецькій області в частині стягнення податкового боргу у розмірі 194030,37 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення нарахованої пені у розмірі 33623,16 грн., у зв`язку з несплатою самостійно визначених сум грошових зобов`язань визначених у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік № 9007934711 від 18.02.2014 року, за 2015 рік № 9014393600 від 13.02.2015 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до розрахунку суми податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб відповідачу була нарахована пеня на податковий борг, який виник у зв`язку з несплатою самостійно визначених сум грошових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб за 2014 рік та за 2015 рік, згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9007934711 від 18.02.2014 року та № 9014393600 від 13.02.2015 року.

Як вже зазначалось судом, відповідач у відповідності до статті 6 та 7 Закону України «Про тимчасові заходи у період проведення антитерористичної операції» з 14 квітня 2014 року по 08 червня 2016 року був звільнений від виконання зобов`язань щодо сплати грошових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб, оскільки здійснює свою діяльність на території проведення.

Отже, позивач протиправно нарахував відповідачу пеню на суму самостійно визначених грошових зобов`язань з орендної плати юридичних осіб з 05.05.2014 по 31.08.2015 рік, згідно податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9007934711 від 18.02.2014 року та № 9014393600 від 13.02.2015 року.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 33623,16 грн.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як зазначено у п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В зв`язку з чим, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСМОТЕХНОЛОГІЯ” про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю “ОСМОТЕХНОЛОГІЯ” в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 194030,37 грн.

Судовий збір не підлягає відшкодуванню у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСМОТЕХНОЛОГІЯ” про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю “ОСМОТЕХНОЛОГІЯ” в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 227653,53 грн. – задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю “ОСМОТЕХНОЛОГІЯ” (адреса реєстрації: пр.-т Леніна, буд. 96, приміщення 67, м. Маріуполь, Донецька область, 87500) в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 194030 (сто дев`яносто чотири тисячі тридцять) гривень 37 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 15 січня 2020 року в присутності представника позивача.

Повний текст рішення складено та підписано 20 січня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська