Рішення № 86992814, 20.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року Справа № 160/7481/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чечелівського відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій позивач просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мазур Анастасії Сергіївни у виконавчому провадженні № 58654717 від 29.07.2019 про накладання штрафу у розмірі 3 400 грн. на ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що 30 липня 2019 року позивачу стало відомо про те, що 29.07.2019 року державним виконавцем Мазур А.С. у виконавчому провадженні №58654717 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн. за повторне невиконання рішення боржником без поважних причин. З вказаною постановою позивач не погоджується, оскільки рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14.11.2017 року у справі №175/5360/13-ц ОСОБА_1 виконує в добровільному порядку, визначеному судовим рішенням, побаченням батька із сином не перешкоджає. Однак батько - ОСОБА_2 не виявляє бажання бачитись із дитиною, а суд не зобов`язував її здійснювати транспортування дитини за певною адресою чи визначав адресу проживання боржника місцем виконання рішення. При цьому, позивачем неодноразово доводилось до відома відповідача, що також було відомо третій особі (стягувачу), що на території Чечелівського району м. Дніпра вона разом із дитиною не проживає, а мешкає у Республіці Польща. Зазначила про те, що відповідачем в рамках виконавчого провадження №58654717 неодноразово були винесені постанови про повторне стягнення з боржника штрафу у розмірі 3400,00 грн., які всі оскаржені позивачем у судовому порядку. З огляду на викладене, у даному випадку були відсутні правові підстави для накладення штрафу, визначені статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 12.08.2019 року (головуючий суддя Верба І.О.) відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 15.08.2019 року о 16:00 год.

15 серпня 2019 від Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 року щодо порушення правил підсудності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року провадження у справі № 160/7481/19 зупинено до перегляду ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 року про відкриття провадження в адміністративній справі № 160/7481/19 за апеляційною скаргою відповідача.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 року апеляційну скаргу Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області залишено без змін, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 року - залишено без змін.

29 жовтня 2019 року адміністративна справа № 160/7481/19 з суду апеляційної інстанції надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та ухвалою суду від 22.11.2019 року поновлено провадження в адміністративній справі № 160/7481/19, призначено судове засідання на 28.11.2019 року о 10:00 год.

27 листопада 2019 року від Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надійшла копія виконавчого провадження № 58654717.

Ухвалою суду від 28.11.2019 року провадження в адміністративній справі №160/7481/19 зупинено до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі №160/3463/19.

Ухвалою суду від 24.12.2019 року провадження в адміністративній справі №160/7481/19 поновлено та призначено судове засідання на 24.12.2019 року о 16:00 год.

Ухвалою суду від 24.12.2019 року залучено до участі в адміністративній справі №160/7481/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_2 , призначено розгляд справи на 26.12.2019 року о 16:00 год.

26 грудня 2019 року від третьої особи надійшли пояснення, в яких ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що законодавством України не передбачено надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження за адресою, яка не зазначена у виконавчому документі, а тому, державний виконавець вчасно та правомірно повідомив позивача про відкриття виконавчого провадження. Вказав, що належним способом виконання рішення суду у справі №175/5360/13-ц є передача дитини її батьку за адресою проживання останнього ( АДРЕСА_1 ) у визначені в судовому рішенні дні. Однак, позивач уникає виконання рішення суду та перешкоджає спілкуванню третьої особи із сином.

Ухвалою суду від 26.12.2019 року заяву ОСОБА_2 про відвід судді у справі №160/7481/19 - задоволено. Відведено від розгляду адміністративної справи №160/7481/19 суддю І.О. Верба. Справу передано для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

На підставі розпорядження від 27.12.2019 року №1362д згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2019 року адміністративну справу № 160/7481/19 передано головуючому судді Тулянцевій І.В.

Ухвалою суду від 08.01.2020 року адміністративну справу №160/7481/19 прийнято до провадження судді Тулянцевої І.В., ухвалено здійснювати розгляд справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 15 січня 2020 року о 10:00 год.

13 січня 2020 року від представника позивача - адвоката Верби А.П. надійшла заява про зміну найменування відповідача, а саме з Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на Чечелівський відділ Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

15 січня 2020 року у судовому засіданні було розглянуто клопотання представника позивача про виклик свідків від 25.11.2019 року та усною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання; у судовому засіданні оголошена перерва до 17.01.2020 року до 14:30 год.

17 січня 2020 року сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Від представників позивача та відповідача поступили клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження. Третя особа - ОСОБА_2 причини неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався.

Ухвалою суду від 20.01.2020 року замінено відповідача - Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області його правонаступником - Чечелівським відділом Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (49008, місто Дніпро, вулиця Надії Алексєєнко, будинок 100; код ЄДРПОУ 34984488).

У відповідності до положень частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 205 КАС України).

Частиною 3 статті 268 КАС України встановлено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи наведене, у зв`язку із належним повідомленням часників справи про дату, час і місце судового розгляду, подання до суду від усіх учасників справи клопотань про розгляд справи у письмовому провадженні, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Згідно з частиною 4 статті 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 04.02.2014 року по 05.02.2015 року визначено АДРЕСА_2 , знято з реєстрації проживання 05.02.2015 року (а.с.15, т.1).

З 29.12.2015 року по 21.03.2019 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 визначено АДРЕСА_3 , 29.03.2019 знято з реєстрації місце проживання позивача, що вбачається з копії паспорту (а.с.15, т.1).

З 01.06.2018 року ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримали свідоцтво про реєстрацію тимчасового проживання у АДРЕСА_5 з 01.06.2018 року по 08.08.2020 року (а.с.65-68, т.1).

На примусовому виконанні у Чечелівському ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області (відповідач у справі) знаходиться виконавче провадження №58654717 з приводу примусового виконання виконавчого листа №175/5360/13-ц, який видано 02.07.2018 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області , яке відкрито 18.03.2019 року, і стягувачем у цьому виконавчому провадженні є ОСОБА_2 , боржником ОСОБА_1 , предметом виконання є:

- зобов`язати ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити наступний час та дні для зустрічей батька з сином:

- батько має право на спілкування та проживання з сином, включаючи нічний час, під час своєї відпустки та щорічних шкільних канікул без присутності матері дитини - 60 днів щорічно, з можливістю розподілу цих днів протягом року;

- кожні парні тижні місяця з 09:00 години суботи до 20:00 години неділі, включаючи нічний час на території квартири ОСОБА_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 чи за іншим місцем його мешкання, без присутності матері дитини ОСОБА_1 ;

- спілкування з 09:00 години до 20:00 години на території власної квартири чи за іншим місцем мешкання ОСОБА_2 , без присутності матері дитини, в наступні святкові дні: Різдво, Пасха, Трійця, День Конституції, День Незалежності (за рік не менше 5 святкових днів, що дорівнюй половині всіх державних свят України) з можливістю змінити ці дні на інші святкові дні за обопільної згоди батьків;

- щоденне вільне спілкування з сином телефоном чи іншими телекомунікаційними мережами;

- день народження сина 08 листопада з 09:00 години до 20:00 години 09 листопада, кожний парний рік (2016, 2018...) за місцем мешкання ОСОБА_2 ;

- день народження ОСОБА_2 11 червня з 09:00 години до 20:00 години 12 червня за місцем мешкання позивача без присутності матері дитини;

- під час хвороби дитини з 09:00 години до 20:00 години за місцем знаходження сина з дотриманням його режиму та надавати вільний доступ лікарів для його огляду;

- вільне спілкування з сином в дошкільних, шкільних та інших навчальних закладах у час вільний від навчального процесу.

Зазначені обставини підтверджуються копією постанови старшого державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про відкриття виконавчого провадження ВП №58654717 від 18.03.2019 року (а.с.25-28, 124-127, 154-156, т.1).

18 березня 2019 року державним виконавцем боржнику було направлено вказану постанову про відкриття виконавчого провадження від 18 березня 2019 року на адресу, яка зазначена у виконавчому листі від 01 червня 2018 року по справі №175/5360/13-ц, а саме: АДРЕСА_2.

Постанова про відкриття виконавчого провадження №58654717 оскаржена у судовому порядку 17 квітня 2019 року (адміністративна справа №160/3463/19).

23 березня 2019 року старшим державним виконавцем Чечелівського ВДВС Мазур А.С.

на підставі акту державного виконавця від 23.03.2019 року (а.с.162-163, т.1) складено постанову ВП №58654717, якою на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 1 700,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду (а.с.164-165, т.1).

Не погодившись із постановою державного виконавця про накладення штрафу від 23.03.2019 року у розмірі 1 700 грн., позивач оскаржив її у судовому порядку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 у справі № 160/3463/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови державного виконавця від 23.03.2019 про накладення штрафу задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Чечелівського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Мазур Анастасії Сергіївни від 23.03.2019 про накладення штрафу в розмірі 1700 грн. на ОСОБА_1 .

Задовольняючи позов, у рішенні від 28.10.2019 року у справі № 160/3463/19 суд зазначив, що не зважаючи на обізнаність відповідача стосовно адреси місця проживання ОСОБА_1 , а також розуміючи, що боржник у виконавчому провадженні не обізнаний про відкриття виконавчого провадження та проведення 23.03.2019 року виконавчих дій, державний виконавець здійснив вихід за місцем вчинення виконавчих дій, склав акт про невиконання ОСОБА_1 рішення суду та наклав на неї штраф. Таким чином, суд доходить висновку, що з системного аналізу матеріалів справи, враховуючи відсутність підтвердження отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження та її обізнаності про проведення виконавчих дій, суд вважає прийняття постанови від 23.03.2019 року про накладення штрафу неправомірним та необґрунтованим.

Згідно з інформацією про виконавче провадження №58654717, державним виконавцем прийняті постанови про накладення штрафу на боржника (а.с.196-218):

- у розмірі 1700 грн. постановами від 23.03.2019 року (дата виконавчої дії 26.03.2019 року), 26.03.2019 року, 25.07.2019 року;

- у розмірі 3 400 грн. за повторне невиконання судового рішення без поважних причин постановами від 25.03.2019 року, 08.04.2019 року, 09.04.2019 року, 13.04.2019 року, 17.04.2019 року, 23.04.2019 року, 27.04.2019 року, 11.05.2019 року, 14.05.2019 року, 27.05.2019 року (три постанови), 30.05.2019 року, 07.06.2019 року (3 постанови), 10.06.2019 року, 13.06.2019 року (дві постанови), 21.06.2019 року, 25.06.2019 року (дві постанови), 22.07.2019 року, 29.07.2019 року, 12.08.2019 року (дві постанови), 30.08.2019 року (дві постанови), 15.10.2019 року (дві постанови), 28.10.2019 року, 04.11.2019 року, 11.11.2019 року, 26.11.2019 року.

27 липня 2019 року державним виконавцем складено акт (а.с.193, т.1): згідно з яким: виходом державного виконавця за адресою визначеною виконавчим документом, а саме, на території квартири ОСОБА_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , боржник ОСОБА_1 разом із дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не з`явилась. Жодних документів, які б підтверджували неможливість виконання рішення суду на адресу Відділу не надходили. Крім того, згідно відповіді ГКУ в Кракові від 08.07.2019 року, ОСОБА_1 не зверталась. А також повідомлено, що для повернення в Україну дитини, оформляється посвідчення особи на повернення в Україну та такий документ оформляється впродовж одного робочого дня. Додатково зазначаємо, що ОСОБА_1 було направлено на електрону адресу (katerrina82@mail.ru) - дана електронна адреса була зазначена у додатку до заяви адвоката Верби А.П. від 01.07.2019 р. та її представнику на ел. адресу: verba@urist.dp.ua до відома, скан-копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дублікат) та відповідь ГКУ у Кракові від 08.07.2019.

29 липня 2019 року старшим державним виконавцем Чечелівського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Мазур А.С. складено постанову, якою на ОСОБА_1 було накладено штраф в розмірі 3 400 грн. на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» за повторне невиконання рішення боржником без поважних причин (а.с.29-30, 194-195, т.1).

При прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу державний виконавець встановив повторне невиконання рішення згідно акту від 27.07.2019 року.

Не погодившись із постановою державного виконавця про накладення штрафу від 29 липня 2019 року, ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом.

Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у Законі №1404-VIII органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону №1404-VIII).

У відповідності до статті 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно зі статтею 13 Закону №1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами статті 24 Закону №1404-VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Відповідно до частини шостої статті 26 Закону № 1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною); за рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Статтею 28 Закону №1404-VIII визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Особливості порядку виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення врегульовані статтею 63 Закону №1404-VIII.

За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником (частина 1 статті 63 Закону №1404-VIII).

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону №1404-VIII).

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (частина 3 статті 63 Закону №1404-VIII).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 75 Закону №1404-VIIІ встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідальність за невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог Закону № 1404-VIII встановлена статтею 76.

За невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону (частина перша статті 76 Закону № 1404-VIII).

За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 76 Закону № 1404-VIII).

Пунктом 3 розділу XIV Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

За вказаних обставин державний виконавець зобов`язаний перевірити стан виконання рішення наступного робочого дня після закінчення строку, вказаного у постанові про відкриття виконавчого провадження та у постанові про накладення штрафу.

При цьому, з наведених норм вбачається, що державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.

Обов`язковість встановлення відсутності поважних причин не виконання судових рішень покладена саме на державного виконавця, та випливає зі змісту статті 75 Закону №1404-VIII.

Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Надаючи оцінку оскаржуваній постанові від 29.07.2019 року за повторне невиконання рішення боржником без поважних причин, суд виходить із того, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року у справі №160/3463/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_2 було скасовано постанову державного виконавця від 23.03.2019 року про накладення штрафу в розмірі 1700,00 грн. на ОСОБА_1 .

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 року апеляційну скаргу Чечелівського ВДВС залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року по справі 160/3463/19 - без змін.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається одержання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.03.2019 року. Адреса, зазначена у виконавчому документі: АДРЕСА_7 , не є зареєстрованим місцем проживання позивача з 02.05.2015 року.

Також, судом встановлено, що державний виконавець та відповідач у справі були обізнані про факт проживання з 01.06.2018 року ОСОБА_1 , яка є боржником у виконавчому провадженні ВП №58654717, та її сина ОСОБА_4 , у АДРЕСА_8 АДРЕСА_5 , оскільки позивач неодноразово зверталася з скаргами до відповідача, в яких наголошувала, що проживає з своїм сином саме за адресою: АДРЕСА_9 , та просила виправити помилку у виконавчих листах по справі №175/5360/13-ц і вірно зазначити адресу місця проживання її з сином.

Крім того, відповідачем не було доведено факт того, що боржнику ОСОБА_1 на момент прийняття відповідачем постанови від 23.03.2019 року про накладення штрафу в розмірі 1700,00 грн. було відомо про відкриття відповідачем 18.03.2019 року виконавчого провадження №58654717, та про наданий державним виконавцем строк на добровільне виконання виконавчого документу у цьому виконавчому провадженні, тоді як під час розгляду справи №160/3463/19 судом встановлено, що про факт відкриття відповідачем виконавчого провадження та про існування постанови відповідача від 23.03.2019 року про накладення штрафу на позивача стало відомо представнику позивача 04.04.2019 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №58654717.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначені вище обставини є безпосередньо пов`язаними з винесеною відповідачем оскаржуваною постановою, якою на позивача повторно накладено штраф за невиконання рішення суду, тому беруться судом до уваги.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховує правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 31.07.2019 у справі № 554/13475/15-ц, відповідно до якого сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує накладення штрафу на боржника. Боржник повинен бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Підставою для накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду. Таким чином, державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. У разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення у визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що закон надає право державному виконавцю накладати штраф у разі невиконання у добровільному порядку рішення суду у строк, визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження, якщо боржник не отримував копію даної постанови.

Таким чином, посилання відповідача та третьої особи на статтю 28 Закону № 1404-VIII, згідно із якою боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, в розглянутому спорі не може ототожнюватись із обізнаністю позивача про наявність вказаної постанови.

При прийнятті оскаржуваної постанови відповідачем не надано оцінку причин невиконання вимог та виклику державного виконавця, зокрема їх неодержання боржником, наявності поважних причин невиконання судового рішення, зокрема, тимчасового проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у Республіці Польща, місті АДРЕСА_5 з 01.06.2018 року по 08.08.2020 року, подання 21.11.2017 року та 08.12.2017 року представником позивача заяв про роз`яснення судового рішення від 14.11.2016 року у справі № 175/5360/13, а також неодержання постанови про відкриття виконавчого провадження у встановленому законом порядку.

З системного аналізу матеріалів справи, враховуючи скасування в судовому порядку постанови про накладення штрафу за невиконання рішення вперше, тимчасове (з 01.06.2018 року) проживання позивача у місті Краків, суд вважає прийняття постанови від 29.07.2019 року про накладення штрафу неправомірним.

Таким чином, відповідачем не підтверджено повторне невиконання без поважних причин рішення суду, а тому, постанова державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мазур Анастасії Сергіївни у виконавчому провадженні №58654717 від 29.07.2019 року про накладання штрафу у розмірі 3 400 грн. на ОСОБА_1 , є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 до Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправної та скасування постанови державного виконавця - підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо понесених судових витрат позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні адміністративного позову надано платіжне доручення № 290 від 02.08.2019 року про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. (а.с.3), а тому вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що за приписами частин першої та другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що між адвокатом Вербою Андрієм Петровичем (свідоцтво від 24.12.2011 року № 14, а.с.83, т.1) та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги від 30.07.2019 року при оскарженні постанови від 29.07.2019 року про накладення штрафу у розмірі 3 400 грн. у ВП № 58654717 (а.с.81-82, т.1), пунктом 3.1 якого встановлено гонорар за надання правової допомоги виходячи з почасової роботи у розмірі 1 000 грн. за годину.

Актом виконаних робіт (наданих послуг) від 02.08.2019 року (а.с.86, т.1) встановлено, що відповідно до умов договору надання правової допомоги б/н від 30.07.2019 року виконавцем надана наступна правнича допомога на суму 3 000 грн.: усні консультації з правових питань: кількість витраченого часу 0,5, сума витрат 500 грн.; проведення на вимогу клієнта аналізу судової практики з розгляду подібної категорії справ: кількість витраченого часу 0,25, сума витрат 250 грн.; збір доказів, ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження: кількість витраченого часу 0,25, сума витрат 250 грн.; підготовка позовної заяви: кількість витраченого часу 1,5, сума витрат 1 500 грн.; надання інших видів правничої допомоги на вимогу клієнта в тому числі правова оцінка судової перспективи справи: кількість витраченого часу 0,25, сума витрат 250 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) від 02.08.2019 року послуги надані належної якості та відповідно до умов договору. Вартість наданих послуг становить 3000 грн., з яких оплачено 1 000 грн. Сторони не мають претензій одна до одної з приводу наданих послуг та виконання інших умов договору.

На підтвердження оплати ОСОБА_1 гонорару адвокату Вербі Андрію Петровичу за договором від 30.07.2019 надано квитанцію № 35271 від 02.08.2019 року про сплату 1 000 грн. (а.с.85, т.1), № 30664 від 13.08.2019 року про сплату 1 000 грн. (а.с.95, т.1).

Також, 24.12.2019 року між ОСОБА_1 та адвокатом Вербою Андрієм Петровичем складений акт виконаних робіт (послуг) (а.с.2, т.2) за договором про надання правової допомоги б/н від 30.07.2019 року, згідно з яким виконавцем надана наступна правнича допомога на загальну суму 9 000 грн., з яких оплачено 4 000 грн.: усні консультації з правових питань: кількість витраченого часу 0,5, 500 грн.; проведення на вимогу клієнта аналізу судової практики з розгляду подібної категорії справ: кількість витраченого часу 0,25, 250 грн.; збір доказів, ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження: кількість витраченого часу 0,25, 250 грн.; підготовка позовної заяви 1,5, 1 500 грн.; надання інших видів правничої допомоги на вимогу клієнта в т.ч. правова оцінка судової перспективи справи: кількість витраченого часу 0,5, 500 грн.; підготовка та подання заперечення проти участі ОСОБА_2 у розгляді справи як третьої особи: кількість витраченого часу 0,5, 500 грн.; підготовка та подання заяви про долучення доказів витрат на професійну правничу допомогу: кількість витраченого часу 0,25, 250 грн.; підготовка та подання клопотання про огляд інформації із Автоматизованої системи виконавчого провадження: кількість витраченого часу 0,5, 500 грн.; підготовка та подання заяви про врахування висновків суду касаційної інстанції: кількість витраченого часу 0,25, 250 грн.; підготовка та подання заяви про врахування особливостей розгляду термінових адміністративних справ: кількість витраченого часу 0,5, 500 грн.; підготовка та подання заяв про врахування висновків суду касаційної інстанції: кількість витраченого часу 0,25, 250 грн.; підготовка та подання клопотання про поновлення провадження у справі: кількість витраченого часу 0,25, 250 грн.; підготовка та подання заяви про виклик свідків: кількість витраченого часу 0,5, 500 грн.; підготовка та подання заяви про врахування висновків суду касаційної інстанції: кількість витраченого часу 1,5, 1 500 грн.; підготовка та подання заяви про визнання доказу недопустимим: кількість витраченого часу 1, 1 000 грн.; підготовка та подання клопотання про поновлення провадження у справі: кількість витраченого часу 0,5, 500 грн.

Згідно з квитанцією №20553 від 24.12.2019 року ОСОБА_1 сплачено суму у розмірі 1 000 грн. (а.с.3, т.2),

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесені фактичні витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., оскільки вказані витрати документально підтверджені.

В іншій частині витрати на правову допомогу задоволенню не підлягають, оскільки вони не підтверджені документами, які свідчать про їх фактичне виконання або про те, що вказані витрати будуть понесені у майбутньому.

Керуючись статтями 134, 139, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_11 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ;) до Чечелівського відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (49008, місто Дніпро, вулиця Надії Алексєєнко, будинок 100; код ЄДРПОУ 34984488), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_12 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мазур Анастасії Сергіївни у виконавчому провадженні № 58654717 від 29.07.2019 про накладення штрафу у розмірі 3 400 грн. на ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок)

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) суму понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева