Ухвала суду № 86992773, 20.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 січня 2020 року Справа № 160/12860/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева Інна Василівна, перевіривши матеріали позовної заяви заяви Комунального підприємства «Дніпровські пороги» до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2019 року Комунальне підприємство «Дніпровські пороги» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Східного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби за результатом моніторингу UА-М-2019-11-18-000004 від 09.12.2019 року у закупівлі UА-2019-05-10-000703-а.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали шляхом подання до суду оригінала документу про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, вказану ухвалу отримано уповноваженою особою Комунального підприємства «Дніпровські пороги» 10.01.2020 року.

14 січня 2020 року представником позивача подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на неможливість сплати судового збору, оскільки на даний момент не затверджені паспорти бюджетних програм.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, у розумінні приписів статті 8 Закону № 3674-VI, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення Закону № 3674-VI, суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні розстрочення або відстрочення сплати судового збору.

Отже, з урахуванням наведеного та беручи до уваги, що позивач є юридичною особою, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 24 червня 2019 року у справі №0940/1481/18 (касаційне провадження №К/9901/17085/19).

Оцінивши доводи позивача, що наведені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, та, враховуючи, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, суд не знаходить правових підстав для задоволення вищевказаного клопотання.

Отже, позивач не виконав вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року, клопотання про продовження строку для усунення недоліків до суду не подав.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись статтями 160, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Комунального підприємства «Дніпровські пороги» про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Комунального підприємства «Дніпровські пороги» до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева