Ухвала суду № 86992740, 20.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

20 січня 2020 р.Справа №35зп-20/160/550/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №Ф-7531-53/17У від 06.02.2019р., -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2020р. (згідно квитанції ТОВ "Нова Пошта") ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №7531-53/17У від 06.02.2019р. на суму 18276,72 грн.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити заходів забезпечення позову про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги №7531-53/17У, винесеної відповідачем на суму недоїмки 18276,72 грн. про що винести відповідну ухвалу.

Згідно Витягу з протоколу передачі судової справи від 17.01.2020р., вказана справа передана на розгляд судді Конєвої С.О. 17.01.2020р.

Розглянувши вищевказану заяву заявника про забезпечення позову та вивчивши надані до нього документи, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення зазначеної заяви заявнику без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову - 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020р. складає 2102,00 грн.

Тобто, позивач за подання даної заяви про забезпечення позову повинен був сплатити судовий збір у розмірі 630,60 грн., виходячи із розрахунку: 2102,00 грн.*0,3.

Разом з тим, як вбачається зі змісту квитанції №1265С31АDЕ від 19.12.2019р., долученого заявником на підтвердження сплати судового збору, позивачем було сплачено судовий збір за даною квитанцією лише у розмірі 576,30 грн., та вказана квитанція не може бути прийнята судом як належний доказ сплати заявником судового збору за подання даної заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Так, згідно виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що за квитанцією №1265С31АDЕ від 19.12.2019р. ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у справі №160/13275/19.

Згідно листа Державної судової адміністрації України №6-17517-18 від 14.09.2018р. "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору", саме на суд покладено обов`язок при розгляді, зокрема, позовних заяв перевіряти надходження судового збору до спеціального фонду відповідно до документів, що підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Тобто, як вбачається із доданих до заяви про забезпечення позову документів, позивачем до заяви не додано оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 630,60 грн. саме за подання заяви про забезпечення позову у цій справі в порушення вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та ч.4 ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами ч.7 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову не відповідає вимогам, встановленим ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому зазначена заява підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч.7 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 152, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/550/20 - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва