Рішення № 86992664, 30.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року Справа № 160/6219/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправними дій Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (далі - ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», відповідач) щодо не проведення повного розрахунку при звільнені в частині виплати грошової компенсації за неотримані предмети речового майна;

- зобов`язання відповідача виплатити належну ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно в сумі 9'579грн. 03коп.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що у період з 07.08.2014 року по 17.08.2018 року позивач проходив службу у Державній кримінально-виконавчій службі України, зокрема у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» та згідно наказу №190/ОС-18 від 13.08.2018 року звільнено зі служби. Проте, станом на момент звільнення позивачу не виплачено належних сум вартості грошової компенсації за речове майно відповідно до пункту 27 Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 року №578.

09.07.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України. На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.08.2019р. справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення та своїм правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень, заяв або клопотань не подав.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» від 13.08.2018 року за №190/ОС-18 «Про особовий склад» звільнено по пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням) лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , що підтверджується копіює витягу з відповідного наказу, наявної у матеріалах справи (а.с. 12).

За змістом довідки про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна №46 від 24.09.2018 року, виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, загальна сума виплати грошової компенсації складає 9'579грн. 03коп.

Так, 12.06.2019 року позивач звернувся до начальника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» із заявою, в якій просив повідомити з яких причин компенсація не нарахована з моменту звільнення та до теперішнього час, але відповіді не отримав.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації за неотримане під час проходження служби речового майна протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України (частина 1 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»).

Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати (частина 2 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»).

Відповідно до ч.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для поліцейських. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників Національної поліції, які не мають спеціальних звань.

Особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби мають право на носіння форменого одягу із знаками розрізнення, зразки якого розробляються відповідно до законодавства (частина 5 статті 21 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»).

Механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами визначає Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 року №578 (далі - Порядок №578).

Речовим забезпеченням є задоволення потреб персоналу у формі одягу, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, тканинах для пошиття форми одягу, нарукавних знаках і знаках розрізнення, спеціальному одязі та взутті, санітарно-господарському майні, постовому одязі, ремонтних матеріалах (далі - речове майно), що дає змогу створити необхідні умови для виконання персоналом службових завдань (пункт 2 вказаного Порядку №578).

Відповідно до п.27 Порядку №578 під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення.

Згідно з п.23 Порядку №578 грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається ДПтС відповідно до їх закупівельної вартості.

Для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки (пункт 60 Порядку №578).

З аналізу викладених норм, суд приходить до висновку, що у позивача з моменту звільнення зі служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України виникло право на грошову компенсацію за неотримане речове майно за цінами, що діяли на день підписання наказу про звільнення.

Як встановлено судом та підтверджується копією довідки про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна №46 від 24.09.2018 року, виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, загальна сума виплати грошової компенсації складає 9'579грн. 03коп.

Судом встановлено, що станом на день звільнення, з позивачем не проведено розрахунок у повному обсязі та не виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно, а також відповідачем станом на дату звернення з даним позовом до суду зазначена компенсація позивачу не виплачена.

Якщо держава задекларувала певні правила проведення розрахунку при звільненні особи, то вона зобов`язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у невиплаті позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо виплати грошової компенсації за неотримані предмети речового майна у сумі 9'579грн. 03коп. підлягає задоволенню.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 768грн.40коп., що документально підтверджується квитанцією №21504969 від 04.07.2019 р.

Керуючись ст.ст. 77-78, 139, 241-246, 260-263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримані предмети речового майна у сумі 9'579 (дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 03 копійки.

Стягнути з Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, 80, код ЄДРПОУ 14316882) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за неотримані предмети речового майна у сумі 9'579 (дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 03 копійки.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, 80, код ЄДРПОУ 14316882) судові витрати у розмірі 768грн. 40коп. (сімсот шістдесят вісім грн. 40коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова