Рішення № 86992617, 10.01.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/1950/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Савчук О. І.,

за участю представників позивача Пасенка С. А., Кацевича В. К.,

представника відповідача Виш А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта» (далі – ТзОВ «ТД «Аванта», позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.03.2019 року №0002611405 та №0002601405.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові-повідомленні рішення прийняті без урахування фактичних обставин, всупереч норм регламентуючого податкового законодавства України, а тому підлягають скасуванню. Зокрема, щодо податкового повідомлення-рішення від 14.03.2019 року №0002611405 представник позивача вказує, що останнє містить невірне тлумачення норм Податкового кодексу України, Постанови НБУ від 29.12.2017 року №148 «Про затвердження Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті Україні» та хибне застосування Указу №436/95 від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», з огляду на що є протиправними. Представник позивача вказує, що перевіряючими не виявлено та в акті перевірки не зафіксовано фактів, які можуть свідчити про не оприбуткування готівки товариством, зокрема: не виявлено сум грошових коштів, що були б неоформлені відповідними касовими документами; не виявлено сум коштів, що не здані до банку згідно банківської супровідної відомості; не виявлено сум грошових коштів, що не відображені в касовій книзі. Таким чином, товариством не допущено порушення пунктів 5, 11, 29 глави 2 Постанови №148, готівкові кошти оприбутковані вчасно та в повній сумі.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 14.03.2019 року №0002601405, яким встановлено порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» представник позивача зазначає, що останнє винесене внаслідок невірного тлумачення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та допущено їх хибне застосування. Зокрема вказує, що на думку відповідача порушенням пункту 11 статті 3 вказаного закону є відсутність у фіскальному чеку об`єму проданого алкогольного напою, однак, представник позивача зазначає, що у пункті 11 статті 3 вказаного закону взагалі не передбачено такого реквізита як об`єм проданого алкоголю. Крім того, вимоги про зазначення в касовому чеку об`єму пляшки реалізованого алкогольного напою не містять і норми Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016 року.

Що ж до посилань на кількість та одиницю виміру товару, то представник відповідача вказує, що слід виходити з того, що одиниця виміру товару – це пляшка горілки, а кількість реалізованого товару – 1, 2 чи 3 пляшки. Тобто, у випадку придбання однорідного товару у кількості понад одну штуку, у касовому чеці має бути зазначено кількість проданого товару.

Представник відповідача вказує, що у чинному законодавстві взагалі відсутні вимоги про обов`язкове зазначення у фіскальному чеці об`єму реалізованого алкогольного напою. А тому накладення штрафу у даному випадку є незаконним та протиправним.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача вважає, що оскаржувані рішення відповідача прийняті з прямим порушенням норм податкового законодавства, без з`ясування істотних у справі обставин, на основі припущень відповідача, у зв`язку із чим не відповідають критеріям законності та обґрунтованості та підлягають скасуванню.

У відзиві на позовну заяву, представник відповідача не погоджується із доводами, викладеними у позові, зокрема, представник відповідача вказує, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Необхідність відображення в розрахунковому документі даних щодо обліку кількості товару зазначено в Положенні про форму та зміст розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016 року. Зокрема вказано, що касовий чек повинен містити такі обов`язкові реквізити як, серед іншого, вартість одиниці виміру товару (послуги). А тому твердження представника позивача про необов`язкове відображення в розрахунковому документів ємкості спиртних напоїв є хибне та безпідставне.

По факту неоприбуткування готівки в розрахунковій книзі представник відповідача вказує, що готівка, яка надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. У свою чергу, приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі. Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або РК для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача». У разі вчинення порушення юридичними особами всіх форм власності щодо неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив товариство не погоджується з доводами та обґрунтуваннями викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву, вважає їх такими, що не ґрунтуються на обставинах справи, та такими, що не відповідають та напряму суперечать нормам регламентуючого законодавства. Зокрема, представник позивача вказує, що жодна із процитованих відповідачем норм не містить вимоги про зазначення в касовому чеку об`єму реалізованого алкогольного напою. Крім того, представник відповідача не погоджується з твердженнями відповідача про наявність факту неоприбуткування готівки з огляду на те, що оскільки касовий апарат вийшов з ладу, Z звіт №2091 за 13.07.2018 року було роздруковано 16.07.2018 року на суму продажу товарів за готівку 4328,07 грн. Крім того, в матеріалах справи знаходяться копії сторінок КОРО, на яких документально зафіксовано оприбуткування готівки в порядку визначеному законодавством. Тобто, у відповідних розділах КОРО за 16.07.2018 року внесено відповідний Z звіт на суму виручки та на аналогічну суму зроблено запис про рух готівки. Також представник позивача вказує, що товариством здійснено оприбуткування готівки шляхом друку фіскального звітного чека, підклеювання його до відповідного розділу та внесення до КОРО даних зазначених у чеку. Внесення готівки в касу здійснено в повній сумі. Крім того, представником позивача зазначено, що скасування указу №436/95 від 12.06.1999 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» пом`якшує, а в даному випадку скасовує відповідальність платника податків за порушення норм, що регулюють оприбуткування готівки. Враховуючи вищевикладене представник позивача просить позов задовольнити.

У запереченнях на відповідь на відзив, представник відповідача не погоджується із обґрунтуваннями, викладеними у відповіді на відзив. Зокрема, щодо тверджень позивача, що ємкість тари алкогольного напою не є обов`язковим для відображення у фіскальному чеку вказує, що обов`язковим є вказання у розрахунковому документі одиниці вартості виміру товару, в даному випадку ємкості, а не кількості, як це вважає позивач. По факту неоприбуткування готівки, зазначає, що під час перевірки було надано касову книгу де встановлено, що згідно аркуша касової книги за 16.07.2018 року (стаття 197) відсутні записи щодо оприбуткування готівки 4628,07 грн. на підставі прибуткових касових ордерів від 16.07.2018 року та на суму проведених операцій «службове вилучення». Вказує, що КОРО та касова книга це різні книги обліку, які відображають різні форми оприбуткування готівки, однак ведення однієї не виключає ведення іншої книги. Крім того, зазначає, що на день спірних правовідносин діяли норми Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95, а тому твердження представника позивача щодо втрати чинності даного указу є безпідставними. З наведених підстав просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року даний позов було залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 року, ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року про залишення позовної заяви без розгляду - скасовано і направлено справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року прийнято до провадження дану адміністративну справу, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче засідання на 05.12.2019 року.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 року допущено у справі заміну первісного відповідача ГУ ДФС у Волинській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, у свою чергу представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила та просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області проведена фактична перевірка магазину, який знаходиться за адресою: Волинська область, Ковельський район, смт. Голоби, вулиця Ковельська, 3, де здійснює свою діяльність ТзОВ «ТД «Аванта» з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт.

Зокрема, перевіркою встановлено проведення суб`єктом господарювання розрахункової операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування цін товарів та обліку їх кількості (згідно фіскального чека №35579 від 11.02.2019 року реалізовано через РРО горілку «Хортиця срібна прохолода» без зазначення ємності тари, чим порушено пункт 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року.

Крім того, перевіркою встановлено, що згідно запису ЦСО ПФ «Проф. сервіс» 13.07.2018 року вийшов з ладу РРО №0318012054 о 21:20 год. Згідно з Z №2091 від 16.07.2018 року, роздрукованого за 13.07.2018 року сума продажу товарів за готівку становить 4328,07 грн. та проведено операцію «службове вилучення» готівки із застосуванням РРО на суму 4628,07 грн. (службовий документ №81385 від 16.07.2019 року на суму вилучення готівки 4328,07 грн. та №81386 від 16.07.2018 року на суму вилучення готівки 300,00 грн.).

У свою чергу згідно аркуша касової книги за 16.07.2018 року сторінка 197 відсутні записи щодо оприбуткування готівки 4628,07 грн. на підставі прибуткових касових ордерів від 16.07.2018 року на суму проведених операцій «службове вилучення» відповідно. Крім того, ТзОВ «ТД «Аванта» за вказаною адресою контролюючому органу розрахункові книжки/квитанції/ не реєструвалися, чим порушено пункти 5, 11, 29 глави 2, 3 Постанови НБУ «Про затвердження положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні» із змінами та доповненнями від 29.12.2017 року №148 (а.с.12-15).

14.03.2019 року ГУ ДФС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення №0002611405, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 23140,35 грн. за неоприбуткування готівки в касі (а.с.16) та №0002601405, яким до ТзОВ «ТД «Аванта» застосовано штрафні санкції у розмірі 85 грн. за проведення розрахункових операцій через РРО з використанням попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості (а.с.17).

ТзОВ «ТД «Аванта» було подано до ДФС України скарги на вищезазначені податкові повідомлення-рішення, які рішенням №23055/6/99-99-1106-01-25 лишила податкові повідомлення-рішення від 14.03.2019 року №0002611405 та №0002601405 без змін, а скаргу – без задоволення (а.с.18-20).

Не погоджуючись із даними податковими повідомленнями-рішеннями ТзОВ «ТД «Аванта» оскаржило їх в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові відносини щодо здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі – Закон) та Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженим Постановою правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148 (надалі Постанова № 148).

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

В акті перевірки відповідач зазначає про порушення вищевказаної вимоги Закону, оскільки позивачем було реалізовано через РРО пляшку горілки «Хортиця срібна прохолода» згідно фіскального чека №35579 від 11.02.2019 року без зазначення ємності тари.

Суд не погоджується з такою позицією фіскального органу, оскільки пункт 11 статті 3 Закону не містить жодної вимоги про необхідність зазначення у фіскальному чеку одиниці виміру товару. Не зазначено таких вимог і у Положенні про форму та зміст розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13, пунктом 2 якого встановлено обов`язкові реквізити касового чеку. У даному пунктів вказано, що касовий чек повинен містити найменування та адресу господарської одиниці, для суб`єктів господарювання – платників ПДВ – індивідуальний податковий номер платника ПДВ, вартість одиниці виміру товару. Однак, одиниця виміру товару і ємність тари не є тотожними поняттями, а тому, на думку суду, зазначення у касовому чеку об`єму пляшки, у якій містився придбаний алкоголь не є обов`язковим.

Зважаючи на вищевказані норми, суд вважає, що відповідачем протиправно застосовано до товариства штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням від 14.03.2019 року № 0002601405.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 14.03.2019 року № 0002611405, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 23140,35 грн. за неоприбуткування готівки в касі судом враховано наступне.

Відповідно до пункту 11 глави 2 Постанови № 148, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Суб`єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:

1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;

2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;

3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.

При розгляді справи судом було встановлено, що товариство проводить готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, а також з використанням РРО. Книги обліку розрахункових операції (КОРО) у місці торгівлі немає, оскільки ведеться касова книга, витяг з якої є в матеріалах справи.

У акті перевірки зазначено, що згідно запису ЦСО ПФ «Проф. сервіс» 13.07.2018 року вийшов з ладу РРО №0318012054 о 21:20 год. Згідно з Z №2091 від 16.07.2018 року, роздрукованого за 13.07.2018 року сума продажу товарів за готівку становить 4328,07 грн. та проведено операцію «службове вилучення» готівки із застосуванням РРО на суму 4628,07 грн. (службовий документ №81385 від 16.07.2019 року на суму вилучення готівки 4328,07 грн. та №81386 від 16.07.2018 року на суму вилучення готівки 300,00 грн.). У свою чергу згідно аркуша касової книги за 16.07.2018 року сторінка 197 відсутні записи щодо оприбуткування готівки 4628,07 грн. на підставі прибуткових касових ордерів від 16.07.2018 року на суму проведених операцій «службове вилучення» відповідно.

Однак, як вбачається з витягу з касової книги (а. с. 161) 13.07.2018 року у касовій книзі відображено надходження готівки за день у розмірі 48765,50 грн., що відповідає вимогам частини другої пункту 11 глави 2 Постанови № 148.

Суд не погоджується з доводами відповідача про необхідність відображення вказаної операції в КОРО, оскільки товариством КОРО не ведеться, так як облік готівки здійснюється на підставі касових ордерів та касової книги, а тому діяльність позивача щодо ведення касових операцій підпадає під вимоги частини другої пункту 11 глави 2 Постанови № 148, а не четвертої, якою встановлено обов`язок здійснювати обліку готівки на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. Відтак застосування до товариства санкцій за порушення порядку обліку готівки є протиправним.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що порушення, викладені в акті перевірки не знайшли підтвердження при розгляду справи судом, штрафні санкції застосовані до позивача безпідставно, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1921,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 12.06.2019 року №45 (а.с.2).

Керуючись статтями 243 ч. 3, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 14 березня 2019 року №0002611405 та №0002601405.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта» (43006, Волинська область, місто Луцьк, провулок Макарова, 5, ідентифікаційний номер 35495114) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 43143484) судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко

Повний текст судового рішення складено 20.01.2020.