Ухвала суду № 86988723, 16.01.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

16.01.2020Справа № 910/529/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінема-Центр»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Теркурій-2», 2) Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

про визнання переважного права користування об`єктом нерухомого майна та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінема-Центр» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теркурій-2» та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання переважного права позивача на укладення на новий строк договору оренди об`єкта - 7/200 частини будівлі торгово-розважального комплексу, обладнаного під розміщення багатозального кінотеатру із баром, концешн-баром, караоке-баром з належного користування об`єктом нерухомого майна та зобов`язання вчинити дії Товариству з обмеженою відповідальністю «Теркурій-2» (орендодавцю) приміщення загальною площею 46377,8 кв.м. на умовах, що пропонуються Товариством з обмеженою відповідальністю «Теркурій-2» іншим особам; зобов`язати Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» погодити передачу в оренду на новий строк позивачу предмет іпотеки - 7/200 частини будівлі торгово-розважального комплексу, обладнаного під розміщення багатозального кінотеатру із баром, концешн-баром, караоке-баром, розташованого за адресою: Україна, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28ч, на умовах, що пропонуються Товариством з обмеженою відповідальністю «Теркурій-2» іншим особам у порядку реалізації позивачем переважного права на укладення договору оренди вказаного об`єкту; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Теркурій-2» виконати свої обов`язки, що випливають із переважного права позивача на укладення на новий строк договору оренди - 7/200 частини будівлі торгово-розважального комплексу, обладнаного під розміщення багатозального кінотеатру із баром, концешн-баром, караоке-баром, розташованого за адресою: Україна, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28ч, на умовах, що пропонуються Товариством з обмеженою відповідальністю «Теркурій-2» іншим особам чи вже попередньо узгоджені з ними.

До позовної заяви позивачем також долучено заяву про забезпечення позову.

Частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України встановлена виключна підсудність справ.

Так, частина 3 вищевказаної норми процесуального права передбачає, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як убачається із змісту заявлених позовних вимог, останні стосуються визнання за позивачем переважного права на укладання договору оренди частини нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28ч, та яке було передано позивачу в оренду на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 11.09.2009, укладення якого також відбувалося у місті Тернопіль.

Щодо пред`явленої позовної вимоги до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», то остання стосується надання погодження на передачу позивачу в оренду на новий строк нежитлового приміщення, яке є частиною предмета іпотеки, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28ч.

Разом із цим, із пункту 1.8 договору оренди вбачається, що посвідчення відповідного договору іпотеки здійснено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Мартюк Л.О. 26.03.2007 по реєстру за № 1604.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна, оскільки позовні вимоги стосуються прав на об`єкт нерухомого майна, а тому підсудність цього спору повинна визначатися за правилами виключної підсудності, встановленими статтею 30 Господарського процесуального кодексу України.

Ураховуючи, що місцезнаходженням нерухомого майна, з приводу визнання переважного права оренди якого виник спір, є місто Тернопіль, суд дійшов висновку, що за правилами виключної підсудності вирішення даного спору відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Тернопільської області.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у справі № 760/2648/18 від 27.06.2018.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами щодо підсудності не допускаються (частини 6 статті 31 ГПКУкраїни).

Таким чином, матеріали позовної заяви із долученою до неї заявою про забезпечення позову підлягають передачі до Господарського суду Тернопільської області.

Керуючись статтями 27, 30, 31, 232- 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінема-Центр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теркурій-2» та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання переважного права користування об`єктом нерухомого майна та зобов`язання вчинити дії із усіма додатками направити за підсудністю до Господарського суду Тернопільської області (46002, м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14а).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.

Дата підписання: 16.01.2020.

Суддя К.В. Полякова