Ухвала суду № 86987236, 15.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

15 січня 2020 року м. Київ №826/9930/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління ПФУ в м. Києві щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 без урахування та перерахунку середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення визначених законодавством із розмірів встановлених для основних видів грошового забезпечення на час виникнення права на перерахунок пенсії;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в м. Києві провести перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії із врахуванням розміру середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення у складі надбавок, премії та допомог, а саме: надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за оперативно-розшукову діяльність, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за виконання спеціальних завдань із державної безпеки, премії, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, розрахованим із розмірів основних видів грошового забезпечення встановлених законодавством на час виникнення права на перерахунок, а також із урахуванням максимального відсоткового її розміру встановленого законодавством на час призначення без обмеження її максимального розміру та виплачувати таку без обмеження такого її розміру.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2018 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано неправомірними дії Головного управління ПФУ в м. Києві щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 без урахування та перерахунку середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення визначених законодавством із розмірів встановлених для основних видів грошового забезпечення на час виникнення права на перерахунок пенсії.

Зобов`язано Головне управління ПФУ в м. Києві провести перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії із врахуванням розміру середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення у складі надбавок, премії та допомог, а саме: надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за оперативно-розшукову діяльність, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за виконання спеціальних завдань із державної безпеки, премії, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, розрахованим із розмірів основних видів грошового забезпечення встановлених законодавством на час виникнення права на перерахунок, а також із урахуванням максимального відсоткового її розміру встановленого законодавством на час призначення без обмеження її максимального розміру та виплачувати таку без обмеження такого її розміру.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368). судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

05 березня 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2018 видано виконавчі листи.

Виконавчий лист за твердженням заявника пред`явлено до виконання 19 березня 2019 року, а 25.03.2019 відкрито виконавче провадження №58711742 яке триває досі.

Вказані обставини підтверджуються витягом з автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на 15.01.2019 виконавче провадження №58711742 - відкрито.

За твердженням позивача, відповідач при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення суду не розрахував розміру зазначених у рішенні суду додаткових видів грошового забезпечення із розмірів основних встановлених на час виникнення права на перерахунок, крім того, при розрахунку підсумку (суми до виплати) пенсії відповідачем було застосовано максимальний розмір пенсії - 13 730 грн.

Вказане зумовило звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м Києва від 13.12.2019 призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про визнання проотиправними дій, вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2018 №826/9930/18 в порядку письмового провадження.

24.12.2019 від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшли пояснення на заяву позивача, подану в порядку ст. 383 КАС України, в яких зазначено, що у вересні 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , різницю пенсії з 11.02.2019 по 30.09.2019 в сумі 23 455, 93 грн. виплачено у жовтні 2019 року, кошти нараховані за період з 01.01.2018 по 10.02.2019 у сумі 23 447, 07 грн. будуть виплачені згідно Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду», затвердженого постаново Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018.

ОСОБА_1 , у відповідь на пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надав суду додаткові пояснення, в яких наголосив, що на виконання рішення суду від 22.12.2018 №826/9930/18 розрахунок середньомісячного розміру додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за оперативно-розшукову діяльність, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за виконання спеціальних завдань із державної безпеки, премії, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань) відповідачем не проведений, пункт 2 резолютивної частини рішення суду фактично виконаний, а щодо третього пункту резолютивної частини зазначено, що при розрахунку підсумку (суми до виплати пенсії) відповідач застосував максимальний розмір у 13 730, 00 грн., тобто фактично рішення суду у цій частині не виконав.

Розглянувши заяву позивача про визнання проотиправними дій, вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2018 №826/9930/18, а також доводи сторін, викладені в письмових поясненнях, суд зазначає наступне.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2018 було зобов`язано Головне управління ПФУ в м. Києві провести перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії із врахуванням розміру середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення у складі надбавок, премії та допомог, а саме: надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за оперативно-розшукову діяльність, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за виконання спеціальних завдань із державної безпеки, премії, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, розрахованим із розмірів основних видів грошового забезпечення встановлених законодавством на час виникнення права на перерахунок, а також із урахуванням максимального відсоткового її розміру встановленого законодавством на час призначення без обмеження її максимального розміру та виплачувати таку без обмеження такого її розміру.

Як наголошує позивач, рішення суду виконано відповідачем в цій частині не було.

До заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України останнім додано копії розрахунку його пенсії, вчиненого відповідачем на виконання рішення суду від 22.12.2018 по справі №826/9930/18, з якого вбачається, що розмір пенсії останнього було обмежено максимальним розміром 13 730, 00 грн та без врахування премії, проте, що стосується зменшенням розміру середньомісячного розміру додаткових видів грошового забезпечення, то в рішенні суду від 22.12.2018 не вирішувалось питання щодо розміру середньомісячного розміру додаткових видів грошового забезпечення, який підлягає врахуванню при проведенні позивачеві перерахунку пенсії.

Отже, в цій частині суд позбавлений права встановити виконання рішення суду саме виходячи з розмірів середньомісячного грошового забезпечення, натомість дані розрахунку свідчать, що відповідачем було враховано додаткові види грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення суду від 22.12.2018 не виконано відповідачем у повному обсязі, а саме в частині врахування премії та необмеження пенсії максимальним розміром, пояснення надані представником відповідача на заяву ОСОБА_1 не містять доводів, якими б спростовувались зазначені висновки суду, письмові пояснення відповідача загалом стосуються виплати перерахованої пенсії частинами, проте не обґрунтовують складових перерахованої пенсії відповідно до рішення суду від 22.12.2019.

Згідно ст. 129-1 Конституції України - судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Як встановлено частинами 1, 2 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 2 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

На переконання суду, рішення в адміністративній справі №826/9930/18 станом на момент винесення даної ухвали є невиконаним в повному обсязі, а перерахунок пенсії, проведений відповідачем на виконання рішення суду не відповідає його резолютивній частині.

Статтею 13 Конвенції з прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-ІУ від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді практику Суду як джерело права.

У "пілотному" рішенні Європейського Суду з прав людини від 15 жовтня 2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) зазначено, що Комітет Ради Європи висловлює особливу занепокоєність у зв`язку з тим, що, незважаючи на цілий ряд законодавчих та інших важливих ініціатив, до яких неодноразово приверталася увага Комітету міністрів, поки що досить мало зроблено для того, щоб подолати існуючу структурну проблему невиконання рішень національних судів. Стаття 13 Конвенції прямо виражає обов`язок держави, передбачений статтею 1 Конвенції, захищати права людини передусім у межах своєї власної правової системи. Таким чином, ця стаття вимагає від держав національного засобу юридичного захисту, який би забезпечував вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги", та надання відповідного відшкодування (справа "Кудла проти Польщі" №30210/96, п. 152, ЕСНК 2000-ХІ). Зміст зобов`язань Договірних держав за статтею 13 Конвенції залежить від характеру поданої заявником скарги; "ефективність" "засобу юридичного захисту" у значенні цієї статті не залежить від визначеності сприятливого для заявника результату. Водночас засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.

Європейський суд з прав людини у справі "Лізанец проти України" від 31 травня 2007 року (заява N 6725/03) зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (рішення у справі "Метаксас проти Греції", N 8415/02, п. 19, від 27 травня 2004 року). У таких справах відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання.

Суд звертає увагу, що надані відповідачем письмові пояснення не стосуються суті поданої позивачем заяви про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вчинених на виконання рішення суду від 22.12.2018, не спростовано доводів позивача, викладених в заяві та не надано суду доказів належного виконання рішення від 22.12.2018.

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої та шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Разом з тим, приписами статті 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм суд приходить до висновку, що в силу чинних положень Кодексу адміністративного судочинства України постановлення окремої ухвали є формою контролю за виконанням судового рішення.

З урахуванням встановлених обставин суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було допущено порушення вимог статтей 14, 370, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, яке полягає у не повному виконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року у справі №826/9930/18.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 249, 371, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вчинені на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2018 №826/9930/18 в частині неврахування премії та обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 при проведенні її перерахунку.

3. Винести окрему ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо невиконання в повному обсязі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2018 у справі №826/9930/18.

4. В іншій частині заяви - відмовити.

5. Направити дану окрему ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) для відповідного реагування: вжиття заходів для виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2018 у справі №826/9930/18 в повному обсязі.

6. Відповідальність за виконання вимог даної ухвали покласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - Бойко Олену Володимирівну.

7. Попередити начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - Бойко Олену Володимирівну про застосування штрафу за невиконання вимог даної ухвали відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України.

8. Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві в місячний строк з моменту отримання даної окремої ухвали повідомити Окружний адміністративний суд міста Києва про результати вжитих заходів.

9. Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.