Ухвала суду № 86987174, 13.01.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

13 січня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/3331/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, питання про залишення без розгляду адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і вимоги про сплату боргу (недоїмки),

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Чернігівській області від 17.09.2019 №00000803305, №00000833305, №00000843305 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.09.2019 №Ф-00000853305.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено про протиправність оскаржуваних рішень з підстав не врахування відповідачем: документально підтверджених витрат позивача на залізничні послуги, які позивач сплачував протягом всього періоду, що перевірявся, що призвело до збільшення (донарахування) податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності; документально підтверджених витрат позивача при виготовленні останнім металовиробів на загальну суму 92455,80 грн.; залишків товарно-матеріальних цінностей позивача на момент проведення перевірки, що призвело до донарахування відповідачем позивачу податків.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 14.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 13.01.2020 судом постановлено питання про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і вимоги про сплату боргу (недоїмки), на підставі пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Судове засідання здійснювалось в порядку, передбаченому частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення даного адміністративного позову без розгляду, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що ухвалою суду від 14.11.2019, зокрема, призначено підготовче засідання на 14:00 год. 09.12.2019.

05.12.2019 до суду надійшла заява позивача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату у зв`язку з необхідністю підготувати додаткові матеріали та документи, що мають відношення до справи та є необхідними для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи (а.с.200).

Ухвалою суду від 09.12.2019 без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача та відкладено розгляд справи на 09:00 год. 24.12.2019.

24.12.2019 до суду надійшла заява позивача про повторне відкладення підготовчого засідання на іншу дату у зв`язку з необхідністю підготувати додаткові матеріали та документи, які позивач не мав можливості підготувати за відведений час, та які мають відношення до справи та є необхідними для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи (а.с.229).

Ухвалою суду від 24.12.2019 без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача та відкладено розгляд справи на 11:00 год. 13.01.2020, про що позивачу 24.12.2019 направлено повістку про виклик, яка повернута відповідним відділенням поштового зв`язку на адресу суду з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» (відсутній адресат) (а.с.233-234).

У судовому засіданні 13.01.2020 судом постановлено питання про залишення без розгляду адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і вимоги про сплату боргу (недоїмки), на підставі пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України.

Так, відповідно до частини 5 статті 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

З огляду на приписи наведеної статті процесуальним законодавством передбачено випадки, коли адміністративний суд має право розглянути справу за відсутності позивача - у разі надходження від нього заяви про розгляд справи за його відсутності або коли неявка позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Суд вважає, що неявка позивача у судові засідання, призначені на 09.12.2019, 24.12.2019 та 13.01.2020 перешкоджає розгляду справи, оскільки характер спірних правовідносин передбачає участь позивача чи його представника в судовому засіданні.

Щодо належного повідомлення позивача про день та час розгляду справи суд враховує таке.

Відповідно до статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Вручення повістки у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси за правилами статті 126 КАС України здійснюється під розписку. Особа, яка вручає повістку, зобов`язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.

Відповідно до частини 4 статті 126 КАС України вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім`ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов`язана негайно повідомити про неї адресата.

Частиною 11 статті 126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що після призначення ухвалою суду від 14.11.2019 даної справи до розгляду за правилами загального позовного провадження і призначення підготовчого судового засідання на 14:00 год. 09.12.2019, суд 15.11.2019 направив, зокрема, позивачу за вказаною ним у позові адресою відповідну повістку про виклик (а.с.196).

Повістку про виклик позивач отримав 06.12.2019, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №1400506020931 (а.с.223).

Згідно з протоколом судового засідання від 09.12.2019 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим судом ухвалено задовольнити клопотання позивача та відкласти розгляд справи на 09:00 год. 24.12.2019 (а.с.224).

11.12.2019 судом направлено позивачу за вказаною ним у позові адресою повістку про виклик у судове засідання, призначене на 10:00 год. 24.12.2019 (а.с.225).

Повістку про виклик позивач отримав 17.12.2019, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №1400506086983 (а.с.228).

Згідно з протоколом судового засідання від 24.12.2019 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про повторне відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим судом ухвалено задовольнити клопотання позивача та відкласти розгляд справи на 11:00 год. 13.01.2020 (а.с.231).

24.12.2019 судом рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням (штрихкодовий ідентифікатор №1400506108626) та з позначкою «судова повістка» направлено позивачу за вказаною ним у позові адресою повістку про виклик у судове засідання, призначене на 11:00 год. 13.01.2020, проте вказане поштове відправлення повернуто відповідним відділенням поштового зв`язку на адресу суду з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» (відсутній адресат) (а.с.233-234).

Тобто поштове відправлення з повісткою про виклик не вручене позивачу з причин, незалежних від суду, який у встановленому процесуальним законом порядку вчинив необхідні дії, спрямовані на повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, адже отримання рекомендованих листів адресатом є поза межами судового контролю. Обов`язок суду «повідомити» полягає в тому, щоб інформувати учасника про судове засідання, а не забезпечити його участь.

За наведених обставин в розумінні частини 11 статті 126 КАС України слід вважати, що таку повістку про виклик в судове засідання, призначене на 11:00 год. 13.01.2020, вручено позивачу належним чином.

Згідно з протоколом судового засідання від 13.01.2020 в судове засідання позивач не з`явився, про причини неявки суду не повідомив (а.с.247).

Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Отже, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Аналогічна правова позиція висловлена і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №800/482/17 (провадження №11-267заі18), висновки якої, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, з матеріалів справи випливає, що позивач був належним чином повідомлений судом про призначення судових засідань на 09.12.2019, 24.12.2019 та 13.01.2020, та тричі (повторно після відкладення розгляду справи двічі) не прибув у судове засідання.

Суд також звертає увагу позивача на той факт, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні особисто, він може брати участь у судовому процесі через представника (скористатися правовою допомогою адвоката).

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 (провадження №61-36375св18).

Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, враховуючи повторне неприбуття позивача, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 13.01.2020, а також неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України.

Суд звертає увагу позивача на положення частини 4 статті 240 КАС України, за змістом якої особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 240, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і вимоги про сплату боргу (недоїмки) - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про залишення позову (заяви) без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу суду у повному обсязі виготовлено 17.01.2020.

Суддя В.В. Падій