Рішення № 86986913, 17.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 січня 2020 р. № 520/7074/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Бадюкова Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту – відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС в Харківській області від 10.07.2019 року №Ф-10481- 17 зі сплати єдиного внеску в сумі 9423,50 (дев`ять тисяч чотириста двадцять три) гривни 50 копійок, штрафу в сумі 2260,08 (дві тисячі двісті шістдесят) гривень 08 копійок та пені в сумі 1012,02 (одна тисяча дванадцять) гривень 02 копійки.

Позов обґрунтований тим, що позивач на підставі рішення Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та свідоцтва має право займатись адвокатською діяльністю, є фізичною особою-підприємцем, здійснює діяльність за КВЕД 69.10 “Діяльність у сфері права”. Указує, що він окремо, як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, не звертався до податкового органу для постановлення на облік як платника податків та платника єдиного соціального внеску, оскільки чинне на час отримання свідоцтва законодавство не передбачало такого обов`язку в разі перебування такої особи на обліку як фізичної особи-підприємця.

Як фізична особа-підприємець він регулярно сплачує єдиний податок у розмірі 5 % від отриманого доходу та єдиний соціальний внесок у розмірі мінімального страхового внеску щомісячно. Посилаючись на положення Закону № 2464-VI, зокрема частин першої, третьої статті 5, статті 4, пункту 2 частини першої статті 7, положення пунктів 65.1, 65.4 статті 65 Податкового кодексу України, позивач доводить, що спірна вимога про сплату єдиного внеску, нарахованого йому як особі, що здійснює незалежну професійну (адвокатську) діяльність, є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 19 серпня 2019 року зупинено провадження по справі №520/7074/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу до набрання чинності рішенням Верховного суду в зразковій адміністративній справі №520/3939/19.

Ухвалою від 13 грудня 2019 року відновлено провадження в адміністративній справі № 520/7074/19.

Ухвалою від 17 січня 2020 року замінено відповідача - Головне управління ДФС у Харківській області на його правонаступника – ГУ ДПС у Харківській області.

Представник відповідача надав відзив на адміністративний позов та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, позаяк рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску відповідно до вимог Закону №2464 було правомірно сформовано на підставі даних інтегрованої картки платника податків та направлено позивачу.

Позивач та представник відповідача у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на те, що дана адміністративна справа є типовою справою, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №520/3939/19. Відповідно ч. 3 ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відтак, судом в ході розгляду цієї адміністративної справи враховуються правові висновки Верховного Суду, що викладені ним в ухваленому 02 вересня 2019 року рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 520/3939/19-а.

Судом встановлено, що позивача з 19.01.2001 зареєстровано як фізичну особу – підприємця, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія В00 № 943233 (а.с.11).

24.01.2001 ОСОБА_1 взято на податковий облік як платника податків, що підтверджується довідкою від 24.01.2001 № 2801 (а.с.12)

13.02.2008 позивач отримав свідоцтво № 1514 на право зайняття адвокатською діяльністю (а.с.15).

З 01.01.2017 позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку 3 групи зі ставкою податку 5% за видами діяльності - код 69.10 - діяльність у сфері права (а.с.14).

10.07.2019 контролюючим органом відносно позивача складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № 10481-17 на суму 12695,60 грн. (а.с.16)

Згідно копій долучених до матеріалів справи квитанцій, встановлено, що позивачем сплачується ЄСВ за відповідні періоди (а.с.17-25).

У цій справі спірним є питання оплати позивачем єдиного внеску за двома підставами, а саме як фізичною особою - підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, та особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність з того ж виду діяльності за КВЕД.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року № 2464 VI (далі Закон № 2464 VI).

Згідно з пунктами 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Отже, законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 5Закону № 2464-VI).

Відповідно до статті 5 Закону № 2464-VI та інших нормативно-правових актів розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162 (далі - Порядок № 1162).

Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах, зокрема, 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 (пункт 3 розділу І Порядку № 1162).

Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб-підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” (далі - Закон № 755-IV) (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 1162.

Судом встановлено, що позивач як фізична особа-підприємець перебуває на обліку контролюючого органу як платник єдиного внеску.

Розділом ІІІ Порядку № 1162 встановлено порядок взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV

Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №1162).

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 1162).

За змістом наведених норм Порядку № 1162 взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою № 1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення “ознаки незалежної професійної діяльності” Порядок № 1162 не передбачає.

Судом встановлено, що позивач після отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 13.02.2008 № 1514 заяву за формою № 1-ЄСВ до контролюючого органу не подавав, відповідач самостійно встановив позивачу як фізичній особі-підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності, що не узгоджується з нормами Порядку № 1162.

Щодо внесення відомостей про платника єдиного внеску до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

На виконання абзацу другого частини третьої статті 16 Закону № 2464-VI Постановою Правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Положення № 10-1).

При застосуванні Положення № 10-1 до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в рішенні від 02 вересня 2019 року у зразковій справі № 520/3939/19 щодо оподаткування самозайнятої особи, яка одночасно зареєстрована як фізична особа-підприємець. Дослідивши додаток 8 до Положення № 10-1, яким передбачена форма витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, суд зазначив, “що до відомостей, які містить цей витяг, віднесено й відомості щодо статусу застрахованої особи, серед типів якого нормотворець визначає фізичну особу-підприємця і самозайняту особу, під якою мається на увазі особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, що обумовлює висновок про те, що такого статусу застрахованої особи, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, Положення № 10-1 не визначає.

Системний аналіз норм Закону № 2464-VI та Положення № 10-1 дає підстави для висновку про відсутність повноважень у контролюючого органу за власною ініціативою без наявності звітності платника єдиного внеску (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/фізичної особи-підприємця), в якій містяться відомості про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вносити зміни (подавати інформацію до ПФУ щодо змін) до облікової картки платника єдиного внеску шляхом встановлення “ознаки незалежної професійної діяльності” та відповідно нараховувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, визначеного Законом як граничний мінімальний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність”.

Враховуючи те, що позивач не перебуває на обліку платників єдиного внеску як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, та відповідно не подає звітність як такий платник, суд доходить висновку про безпідставне встановлення відповідачем позивачу як платнику єдиного внеску фізичній особі-підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності та нарахування на цій підставі єдиного внеску.

Доводи відповідача щодо обов`язку позивача формувати та подавати до органів доходів і зборів звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Пунктом 16 розділу IV “Формування звіту” Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 (далі - Порядок № 435), передбачено, що фізичні особи-підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти (додаток 5).

Положення пункту 16 розділу IV “Формування звіту” Порядку № 435 відсилають до додатка 5 “Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску”, розділом 6 якого визначені типи платника, серед яких окремо зазначено ФО - на загальній системі оподаткування, ФО - на спрощеній системі оподаткування, особу, яка провадить незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства. Визначення окремого типу платника “фізичної особи-підприємця, яка має ознаку незалежної професійної діяльності” формою звіту не передбачено.

Виходячи з аналізу зазначених норм, Верховний Суд у рішенні від 02 вересня 2019 року у зразковій справі № 520/3939/19 зазначив, що “приписи пункту 16 Порядку № 435 про обов`язок формування та подання звіту фізичною особою-підприємцем, яка має ознаку незалежної професійної діяльності, не відповідають положенням пунктів 4 та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI. Особи, визначені цими пунктами, є окремими платниками єдиного внеску з певними особливостями їх обліку, різною базою нарахування єдиного внеску та порядку його сплати, а тому поєднання нормотворцем двох різних статусів платників єдиного внеску на рівні підзаконного нормативно-правового акта призводить до невідповідності норм Порядку положенням Закону”.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що статус фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та, як наслідок, порядок обліку та сплати єдиного внеску такою особою Закон № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не передбачає.

З даних інтегрованої картки позивача з ЄВ суд встановив, що у позивачем обліковується:

8448,00грн. - за 2017 рік нарахований, як фізичній особі підприємцю;

19.04.2018 р. нараховано - 2457,18 грн. - за 1 квартал 2018 року, як фізичній особі підприємцю;

19.04.2018 р. нараховано - 1638,12 грн. - за 2 місяці 1 кварталу 2018 року, як фізичній особі-підприємцю з незалежною професійною діяльністю;

19.07.2018 р. нараховано - 2457,18 грн. - за 2 квартал 2018 року, як фізичній особі підприємцю та нараховано - 2457,18 грн. - за 2 квартал 2018 року, як фізичній особі-підприємцю з незалежною професійною діяльністю;

19.10.2018 р. нараховано - 2457,18 грн. - за 3 квартал 2018 року, як фізичній особі-підприємцю на нараховано - 2457,18 грн. - за 3 квартал 2018 року, як фізичній особі-підприємцю з незалежною професійною діяльністю;

19.01.2019 р. нараховано - 2457,18 грн. - за 4 квартал 2018 року, як фізичній особі-підприємцю та нараховано - 2457,18 грн. - за 4 квартал 2018 року, як фізичній особі-підприємцю з незалежною професійною діяльністю;

19.04.2019 р. нараховано - 2754,18 грн. - за 1 квартал 2019 року, як фізичній особі-підприємцю та нараховано - 2754,18 грн. - за 1 квартал 2019 року, як фізичній особі-підприємцю з незалежною професійною діяльністю;

19.07.2019 р. нараховано - 2754,18 грн. - за 2 квартал 2019 року, як фізичній особі-підприємцю та нараховано - 2754,18 грн. - за 2 квартал 2019 року, як фізичній особі-підприємцю з незалежною професійною діяльністю та станом на 30.06.2019 р. заборгованість по єдиному соціальному внеску складає 12695,60 грн. (а.с.33-59).

Суд зазначає, що позивачем, як фізичною особою-підприємцем, добросовісно виконувався обов`язок щодо сплати єдиного внеску, що підтверджується квитанціями про сплату ЄСВ та обліковою карткою позивача, а тому відсутні підстави для формування та направлення позивачу спірних вимог про сплату боргу (недоїмки).

Відповідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що згідно з квитанцією від 17.07.2019 № 0.0.1411195835.1 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн.

З огляду на задоволення позову у повному обсязі судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 768,40 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС в Харківській області від 10 липня 2019 року №Ф-10481-17 зі сплати єдиного внеску в сумі 9423,50 (дев`ять тисяч чотириста двадцять три) грн. 50 коп., штрафу в сумі 2260,08 (дві тисячі двісті шістдесят) грн. 08 коп. та пені в сумі 1012,02 (одна тисяча дванадцять) грн. 02 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім ) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 17 січня 2020 року.

Суддя Бадюков Ю.В.