Рішення № 86986703, 14.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2020 р. № 520/12021/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Рубіної Я.О.,

представника позивача - Романченка О.М.,

представника відповідача - Лантушенко Г.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/12021/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області із земельного податку: № 4810-17 від 19.09.2015, № 4811-17 від 19.09.2015, № 4700-19 від 19.09.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що спірні податкові повідомлення–рішення винесені з порушеннями норм чинного законодавства України, є протиправними, а тому, підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував, надавши відзив на адміністративний позов, та зазначив, що при винесені оскаржуваних рішень податковий орган діяв у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України, а вони є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

На підставі договору купівлі - продажу від 27.09.2013 ОСОБА_1 належать на праві власності нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-6, 23-29, 3-го поверху № 1- 21; антресолі № 1-3 загальною площею 1517,9 кв. м. в літ. "О-3" за адресою: АДРЕСА_1 Повстання АДРЕСА_2 буд. 7/8.

19.09.2015 Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення, якими позивачу нараховано суму грошового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб: № 4810-17 - в розмірі 3397,95 грн; № 4811-17 - в розмірі 11840,84 грн; № 4700-17 - в розмірі 14789,06 грн.

В судовому засіданні представник Головного управління ДПС у Харківській області повідомив, що при винесенні спірних рішень взято за основу податкову інформацію бази даних інформаційного ресурсу ДПС України ІС "Податковий блок", відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрована як платник земельного податку з 03.12.2013 за земельну ділянку, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 8 площею 0,0594 га. Земельний податок з фізичних осіб нараховано позивачу на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013. Також, представник відповідача зазначив, що рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13 визначена по м. Харкову нова базова вартість 1 кв. м. землі в розмірі 291,18 грн, яка діє з 1 січня 2014 року та щороку індексується та затверджено відповідні коефіцієнти (зональний (Км2), зон впливу локальних факторів (КмЗ), функціонального використання земельної ділянки (КФ). Рішенням 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.06.15 №1894/15 затверджено Положення про плату за землю у місті Харкові, додатку № 2, затвердженого рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" від 22.02.2017 № 542/17. Вказане також підтверджується листом Головного управління ДПС у Харківській області № 3640/ФОП/20-40-58-06-20 від 29.10.2019, адресованого представнику позивача.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.

Згідно з пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку (плати за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі.

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73. пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Стаття 270 ПК України закріплює, що об`єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Положеннями підпунктів 271.1.1, 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Пунктом 287.1 статті 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 286.6 статті 286 ПК України на земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

Враховуючи приписи пункту 286.6 статті 286 ПК України суд зазначає, що нарахування податку на земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, відбувається з урахуванням площі земельної ділянки, яка перебуває у користуванні співвласників, а також частки кожного співвласника у праві власності на нерухоме майно, яке знаходиться на цій земельній ділянці.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником нежитлових приміщень, які знаходяться у нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, оскільки позивач є лише співвласником нежитлових приміщень, які знаходяться у нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , нарахування позивачу податку на земельну ділянку, розташовану за вказаною адресою повинно відбуватися з урахуванням частки кожного співвласника у праві власності на нерухоме майно, яке знаходиться на цій земельній ділянці.

З матеріалів справи судом встановлено, що розрахунок земельного податку відповідачем зроблено виходячи з бази даних інформаційного ресурсу ДПС України ІС "Податковий блок", відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрована як платник земельного податку з 03.12.2013 за земельну ділянку за адресою : АДРЕСА_1 8 площею 0,0594 га.

При цьому, суд зазначає, що, відповідачем всупереч п. 286.6 ст.286 ПК України, при розрахунку земельного податку позивачу, не встановлено кількість користувачів земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 Повстання АДРЕСА_5 8 та при визначенні позивачу земельного податку не враховано площу частки земельної ділянки кожного співвласника у праві власності на нерухоме майно, яке знаходиться на цій земельній ділянці.

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПК України дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Проте, судом розглядом встановлено, що дані державного земельного кадастру при розрахунку відповідачем земельного податку враховані не були, що суперечить п. 286.1 статті 286 ПК України.

Крім того, суд зазначає наступне.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Представник відповідача зазначив, що спірні рішення виносились податковим органом на підставі податкової інформації стосовно земельної ділянки позивача, що міститься в базі даних інформаційного ресурсу ДПС України ІС "Податковий блок". Поряд з цим, в порушення вказаної норми Кодексу адміністративного судочинства України представник Головного управління ДПС у Харківській області на підтвердження вказаної інформації жодних доказів до суду не надав.

Враховуючи викладені правові норми, податковим органом невірно визначено суму земельного податку з фізичних осіб позивачу, а тому, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області із земельного податку: № 4810-17 від 19.09.2015, № 4811-17 від 19.09.2015, № 4700-19 від 19.09.2015 є протиправними та є такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (місцезнаходження: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код - 43143704) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 4810-17 від 19.09.2015 із земельного податку з фізичних осіб в загальному розмірі 3397 (три тисячі триста дев`яносто сім) грн 95 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 4811-17 від 19.09.2015 із земельного податку з фізичних осіб в загальному розмірі 11840 (одинадцять тисяч вісімсот сорок) грн 84 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 4700-17 від 19.09.2015 із земельного податку з фізичних осіб в загальному розмірі 14789 (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) грн 06 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 43143704) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17 січня 2020 року.

Суддя А.С. Мороко