Рішення № 86986628, 13.01.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2843/19

13 січня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 12.02.2019 року уклала шлюб із громадянином ОСОБА_2 та змінила прізвище. 26.07.2019 позивачка звернулася до відповідача із заявою про обмін паспорта громадянина України відповідно до приписів п. 16 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ у зв`язку зі зміною прізвища, а також зазначила, що не бажає отримувати новий паспорт громадянина України у формі пластикової картки типу ID-1 за релігійними переконаннями.

Листом відповідача від 23.08.2019 № 6119-1309/6119-2-19 позивачці повідомлено, що Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ від 13.04.2012 № 320 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 161 від 01.03.2018.

Тому позивачці роз`яснено, що на сьогодні відсутні затверджені у встановленому порядку: 1) форма заяви, що подається для одержання паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки; 2) порядок реєстрації такої заяви; 3) процедура оформлення паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки; 4) порядок дій працівників уповноважених органів під час: приймання документів, перевірки поданих документів, перевірки та підтвердження тотожності особи, яка подає заяву та особи, зображеної на фотокартці, заходи з ідентифікації особи; 5) форма бланку паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки.

Позивачка вважає, що відповідач порушив її право на отримання паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, а тому за захистом порушених прав звернулася до суду з цим позовом.

16.12.2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та, відповідно до ст. 262 КАС України, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України.

02 січня 2020 року третьою особою надіслано на адресу суду пояснення щодо адміністративного позову.

03.01.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачу роз`яснено, що правовідносини щодо порядку видачі паспорта громадянина України регулюються Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-УІ; Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року за № 784 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб`єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації" із змінами та доповненнями від 03.10.2018 року за № 795.

На думку відповідача, рішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) не може бути підставою для обміну/видачі паспорта громадянина України зразка, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, оскільки є індивідуальним актом та стосується прав або інтересів визначеної в рішенні особи, а саме позивача у зразковій справі.

Таким чином, відповідач вважає, що діяв на підставі та в спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Судом було відмовлено у задоволенні клопотання Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області про розгляд справи № 500/2843/19 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 уклала шлюб з громадянином ОСОБА_2 та змінила прізвище ( ОСОБА_1 ), що підтверджується свідоцтвом про одруження від 12.02.2019 Серії НОМЕР_1 .

26.07.2019 позивачка звернулася до відповідача із заявою про обмін паспорта громадянина України відповідно до приписів п. 16 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ у зв`язку зі зміною прізвища, а також зазначила, що не бажає отримувати новий паспорт громадянина України у формі пластикової картки типу ID-1 за релігійними переконаннями, а тому відмовляється від присвоєння цифрового ідентифікатора особистості у вигляді унікального номера запису в реєстрі.

Листом відповідача від 23.08.2019 №6119-1309/6119.2-19 позивачку повідомлено, що Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ від 13.04.2012 № 320 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 161 від 01.03.2018, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.03.2018 за № 352/31804.

Відтак у відмові відповідач вказав, що на сьогодні відсутні затверджені у встановленому порядку:

- форма заяви, що подається для одержання паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки;

- порядок реєстрації такої заяви;

- процедура оформлення паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки;

- порядок дій працівників уповноважених органів під час: приймання документів, перевірки поданих документів, перевірки та підтвердження тотожності особи, яка подає заяву та особи, зображеної на фотокартці, заходи з ідентифікації особи;

- форма бланку паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки.

Також відповідач зазначив, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Не погодившись із отриманою відмовою в оформлені паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, позивачка звернулася до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд враховує, що 19.09.2018 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) за позовом фізичної особи до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Вказаною постановою визнано протиправною відмову Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області у видачі позивачу (фізичній особі) паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, та зобов`язано Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати позивачу (фізичній особі) паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ.

Згідно з пунктами 21, 22 частини першої статті 4 КАС України:

типові адміністративні справи - це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги;

зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

В силу вимог ч. 10 ст. 290 КАС України в рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: а) ознаки типових справ; б) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; в) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.

На виконання зазначених вимог у постанові від 19.09.2018 за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17 Велика Палата Верховного Суду навела такі ознаки типової справи:

а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорта у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;

б) відповідач - територіальні органи ДМС України;

в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Крім того, у вказаному рішенні Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що висновки у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт № 2503-XII.

Таким чином, обставини цієї справи, склад її учасників, предмет спору між сторонами та заявлені позовні вказують на те, що ця адміністративна справа є типовою справою, яка відповідає ознакам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Частиною п`ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правило подібного змісту містить також частина шоста статті 13 Закону № 1402-VIII, відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Отже, в силу вимог чинного законодавства обов`язковими для врахування є висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, тим паче за результатами розгляду зразкових справ.

При цьому необхідно зважати на те, що згідно з п. 1 ч. 5 ст. 291 КАС України рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку, зокрема, якщо суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи.

В цьому контексті суд зазначає, що завдяки врахуванню правових позицій Верховного Суду у зразкових та типових справах забезпечується єдність судової практики, яка найкращим чином відповідає вимогам передбачуваності, верховенству права й ефективному захисту прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумереску проти Румунії» (Judgment in the case of Brumarescu v. Romania) принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Для того, щоб судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно, щоб судові рішення були розумно передбачуваними.

Єдність судової практики є запорукою довіри громадян до судової влади, якщо суди у одних і тих самих правовідносини застосовуватимуть одні і ті самі норми законодавства, не інтерпретуючи їх на власний розсуд. Завдяки забезпеченню єдності судової практики реалізується конституційний принцип рівності всіх громадян перед законом і судом, гарантуватиметься стабільність правопорядку, об`єктивність та прогнозованість правосуддя.

Отже, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи, зміст позовних вимог та підстави позову, зокрема те, що позивач за своїми переконаннями відмовився від обробки персональних даних та просить видати паспорт громадянина України відповідно до Положення про паспорт № 2503-ХІІ, враховуючи правове регулювання правовідносин, з яких виник цей спір, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17, а тому визнається судом типовою справою.

Відтак при вирішенні цієї типової справи суд, з огляду на приписи ч. 5 ст. 242, ч. 3 ст. 291 КАС України, враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17.

Так, вирішуючи зазначену зразкову справу, Велика Палата Верховного Суду, серед іншого, дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних відмова територіальних органів ДМС України у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, є протиправною.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про обмін паспорта громадянина України відповідно до приписів п. 16 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, у зв`язку із зміною прізвища, а також зазначила, що не бажає отримувати новий паспорт громадянина України у формі пластикової картки типу ID-1 за релігійними переконаннями а тому відмовляється від присвоєння цифрового ідентифікатора особистості у вигляді унікального номера запису в реєстрі

Однак відповідачем відмовлено в оформленні і видачі паспорта у формі книжечки з посиланням на те, що Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ від 13.04.2012 № 320 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 161 від 01.03.2018, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.03.2018 за № 352/31804.

Крім того, факт відмови додатково підтверджується відзивом на позовну заяву, з якого видно, що відповідач заперечує можливість оформлення та видачі позивачу паспорта відповідно до Положення про паспорт № 2503-XII.

Відповідно до п. 108 Постанови «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» від 25.03.2015 № 302 (далі Положення 302) паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі:

- коли він підлягає обміну у зв`язку із зміною інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації);

Згідно п. 16 Положення про паспорт громадянина України затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (далі Положення 2503-ХІІ), обмін паспорта провадиться у разі:

- зміни (переміни) прізвища, імені або по- батькові.

Для обміну паспорта, у зв`язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про обмін паспорта у зв`язку зі зміною прізвища, в підтвердження якого надала свідоцтво про шлюб від 12.02.2019 Серія НОМЕР_1 . Також позивачка окремо зазначила, що не бажає отримувати новий паспорт громадянина України у формі пластикової картки типу ID-1 у зв`язку із релігійними переконаннями.

З огляду на викладене відповідач діяв неправомірно, оскільки Положенням 302 та Положенням 2503-ХІІ визначено, що у зв`язку із зміною інформації внесеної до паспорта або зміні прізвища, такий паспорт визнається недійсним та підлягає обміну.

Поряд з цим, суд ще раз наголошує на тому, що право особи на отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, а не у вигляді ID-картки, та обов`язок Держави забезпечити альтернативу в отримані паспорта громадянина України, підтверджене постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17.

Водночас висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, не лише повинні враховуватись судами нижчих інстанцій, але є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Про це безпосередньо зазначено у ч. 5 ст. 13 Закон № 1402-VIII.

З огляду на викладене та беручи до уваги правові висновки Великої Палати Верховного Суду у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17, суд визнає протиправними дії відповідача, що полягають у відмові ОСОБА_1 у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.

Визначаючись щодо способу захисту порушених прав позивача, суд також враховує вищезазначене рішення суду касаційної інстанції.

Так, у зразковій справі позивач просив суд визнати протиправною відмову Відділу УДМС у видачі йому паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, та зобов`язати Відділ УДМС оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до цього Положення, без передачі будь-яких даних про позивача до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі та без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру.

Водночас за результатами розгляду справи Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання територіального органу УДМС оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-XII.

Відтак, суд не вбачає підстав для прийняття іншого рішення у цій справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши доводи сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить переконання про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Драгоманова, 9,м. Кременець, Тернопільська область,47001, ЄДРПОУ / ІПН: 37839038), у формі відмови № 6119-1309/6119.2-19 від 23.08.2019 року, в оформленні та видачі ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_2 ) паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки.

Зобов`язати Кременецький районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області (місцезнаходження: вул, Драгоманова, 9,м. Кременець, Тернопільська область,47001, ЄДРПОУ / ІПН: 37839038) оформити та видати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_2 ) паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області (місцезнаходження: вул, Драгоманова, 9,м. Кременець, Тернопільська область,47001, ЄДРПОУ / ІПН: 37839038)на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_2 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 січня 2020 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.

копія вірна

Суддя Подлісна І.М.