
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
17 січня 2020 року м. Рівне№460/175/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринець Д.Є., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
Харківського національного університету внутрішніх справ
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, в тому числі, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Як убачається із матеріалів справи, позов підписано Представником Харківського національного університету внутрішніх справ Бондаренко Н.М. Також, до позовної заяви додана копія довіреності на ім`я Бондаренко Н.М., яка засвідчена Бондаренко Н.М.
Перелік документів, які підтверджують повноваження представника, визначено у статті 59 КАС України.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно ч. ч. 3, 5 ст. 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Суд звертає увагу на те, що копія довіреності може бути належним чином засвідчена підписом особи (її посадової особи), що видала довіреність або підписом судді. У той же час, підпис довіреної особи не є належним засвідченням копії довіреності.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року 294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року установлено в розмірі 2102 гривні.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати пов`язані з утриманням, а саме, грошові кошти в розмірі 57 941,60 грн.
Таким чином, за подання до суду даного позову, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
При цьому, позивачем до позовної заяви долучено квитанцію №3372 від 19.12.19 на суму 1921,00 грн., тобто в меншому розмірі ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".
Також суд звертає увагу на те, що позовна заява сформована без врахування відступу для полів, що зробить її неможливою для читання після того, як вона буде підшита до матеріалів справи, тому позивачу необхідно сформувати позовну заяву належним чином з врахуванням відступів для полів.
Згідно із п. 5 ч. 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі №340/685/19 вказав, що спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За змістом частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як свідчать встановлені обставини справи, предметом заявленого позивачем адміністративного позову є правомірність стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з її утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 57941,60 грн.
Відповідно до витягу з наказу від 03.12.2019 №296 о/с, відповідача відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VІІІ звільнено зі служби в поліції з 03.12.2019.
Однак позивач звернувся до суду з даним позовом лише 14.01.2020, тобто поза межами місячного строку, передбаченого ч.5 ст.122 КАС України.
Позивач в обґрунтування пропуску строку на звернення до суду не надає жодних доказів, не надає також і заяви про поновлення такого строку.
Частиною 1 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
документа про сплату судового збору у розмірі 181,00 грн. (за реквізитами: Отримувач коштів УК у м.Рiвному/м.Рiвне/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38012714, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA688999980313111206084017002, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа));
неналежно засвідчену копію довіреності на представника від 03.05.2019;
нового примірнику позовної заяви для суду та для відповідача сформованих з урахування відступів для полів;
заяви про поновлення строку на звернення до суду із зазначенням доводів та/або доказів в обґрунтування пропуску такого строку.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Махаринець Д.Є.
Судове рішення № 86986447, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 17.01.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/175/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: